Пристосування – 1) здійснювані державою, організаціями зміни в господарському механізмі та формах власності, у способах діяльності і структурі організації, у формах господарювання та ін. П. спрямоване на їх узгодження з вимогами технологічного способу виробництва,
Інвестиційна політика – комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. І. п. визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково-технічному і соціальному
Підприємство екологічне – самостійне або здебільшого регульоване державою і наддержавними органами еколого-господарське новаторство на основі використання різноманітних можливостей для виконання екологічно чистих робіт, створення екологічних товарів і послуг (їх ринку) у результаті використання традиційних
Швидкість обігу грошей – частота переходу грошової одиниці від одного об’єкта товарно-грошових відносин до іншого у процесі виконання грошима функцій засобу обігу і засобу платежу. Ш. о. г. визначається кількістю переходів грошової одиниці між
Концепція народонаселення Мальтуса – сукупність ідей, гіпотез, положень щодо тривалих тенденцій зростання населення, сутності людини, життєвого рівня бідних і багатих верств населення та ін. Своїм внеском у вивчення біологічної природи людини Т. Мальтус називає
Каста (порт, casta – рід, покоління) – відокремлена соціальна група, члени якої взаємопов’язані передусім своїм походженням, а також правовим статусом. К. набули значного поширення в Індії, Південній Африці і частково в окремих розвинених країнах.
Кене (Quesnay) Франсуа (1694 – 1774) – французький економіст, засновник течії фізіократизму. За основною професією – лікар, автор низки наукових праць з медицини. Науково обгрунтував тезу, що багатство суспільства створюється у сфері виробництва, а
Неоінституціоналізм – сукупність сучасних інституціональних концепцій про роль і еволюцію окремих інститутів (колективів) у розвинених країнах та країнах з перехідною економікою за умов НТР, а також про поведінку окремих індивідів у цих колективах. Двома
Маастрихтська угода – договір, укладений членами Європейського Союзу (ЄС) в м. Маастрихті (Нідерланди) 1993, у якому доповнено текст Римського європейського економічного договору про утворення Співтовариства (ЄЕС) 1957. Із підписанням М. у. економічні, політичні, правові,
Економічний поділ світу – поділ сфер вивезення капіталу, ринків збуту, джерел сировини, енергетичних ресурсів тощо ТНК та державно-транснаціональним і наддержавним капіталом залежно від масштабів цих форм капіталу і змін у співвідношенні сил між ними