Класифікація ризиків у діяльності комерційних банків – розподіл ризиків залежно від їх значущості та сфери виникнення. В економічній сфері найважливішими ризиками є кредитний, відсотковий, валютний, ризик ринку цінних паперів, ризик при укладанні лізингових угод,
Час позаробочий – час, який працівник витрачає на нетрудову діяльність. Він охоплює: домашню працю, догляд за дітьми та їх виховання, задоволення побутових і фізіологічних потреб, заняття у вільний час (див. Час вільний), час на
Закономірність соціальна – внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв’язок між соціальними (в т. ч. економічними) явищами і процесами, що виражає становлення, функціонування, розвиток і відмирання суспільства як цілісної системи або її окремих підсистем. З.
Домонополістичний капіталізм – економічна система, заснована на машинній та ручній праці, пануванні товарного виробництва, відокремленні засобів виробництва і результатів праці від безпосередніх виробників, економічному примусі до праці, переважанні ринкових важелів управління економікою. Виник на
Ріссер (Riesser) Якоб (1853-1932) – німецький економіст і банківський діяч. Обгрунтував необхідність злиття банківської справи з промисловістю й торгівлею, розглядав банки як центр всього економічного життя і як кошти державно-монополістичного регулювання. Найбільш значна праця
Модель – наближений аналог досліджуваних об’єктів, явищ і процесів, який відображає сутнісні ознаки та властивості об’єкта, що моделюється, у процесі його пізнання, дає нові знання про об’єкт-оригінал. За свою структурою М. є певною сукупністю
Кредитно-грошова політика – діяльність керівних кредитно-грошових установ, спрямована на протидію циклічним тенденціям у функціонуванні банківської системи. Її мета – допомогти економіці в досягненні загального рівня виробництва, який характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Скерована
Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної
Форми і методи державного регулювання економіки – основні способи функціонування, розвитку та реалізації стратегічної мети такого регулювання і похідних від неї цілей. Розбіжність поглядів щодо цієї проблеми в сучасній економічній літературі виявляється в тому,
Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа