Економікс

Related posts:

1. Відмінності між економічною теорією та політичною економією Відмінності між економічною теорією та політичною економією – основні розбіжності між двома економічними науками щодо предмета та методу дослідження. Розмежування двох наук залежить, по-перше, від спільних ознак та відмінностей між економічними й виробничими відносинами. Перші (вивчаються економічною теорією – див. Предмет економічної теорії) – місткіші, оскільки, крім виробничих відносин (є предметом вивчення політичної економії – […]...
2. НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА – течія економічної думки Німеччини, що виникла у 70-80-х роках XIX ст. Стала безпосередньою спадкоємицею старої історичної школи. Як і концепція старої школи, концепція нової історичної школи заперечувала необхідність теоретичного (абстрактного) аналізу і прагнула підмінити політичну економію економічною історією. Її представники з критичних позицій розглядали концепції марксистської […]...
3. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
4. Лібералізація економіки Лібералізація економіки – перехід від державної власності та заснованих на ній командно-адміністративних важелів регулювання економіки до приватної капіталістичної власності і механізму ринкового саморегулювання всередині країни та зовнішньоекономічній діяльності. На мікрорівні це означає необмежене розширення свободи економічної діяльності суб’єктів господарювання, тобто створення умов, аналогічних тим, які існували в XVI-XIX ст. За сучасного регульованого ринку Л. е., […]...
5. Нормативні методи економічного аналізу Нормативні методи економічного аналізу – методи пізнання та аналізу в економічній теорії, які грунтуються на оцінці явищ і процесів на мікро – і ма – крорівнях з погляду справедливості і несправедливості, а отже, значною мірою на урахуванні інтересів найманих працівників. Такі методи використовують через те, що будь-який економічний процес або явище детермінується не лише економічними, […]...
6. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
7. Революція буржуазна Революція буржуазна – докорінний переворот у розвитку феодального ладу, внаслідок якого значною мірою знищені феодальні відносини економічної власності й утверджувалася прогресивніша капіталістична власність, чому сприяв перехід влади з рук консервативного класу феодалів до прогресивного на той час класу капіталістів. Найдосконалішою формою Р. б. була французька революція. В Росії, до складу якої входила Україна, внаслідок тривалішого […]...
8. Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
9. Революція Революція (лат. revolutio – переворот, поворот) – докорінний і швидкий переворот у межах суспільно-економічної формації, передусім відносин економічної власності та політичної влади і передання їх у руки передового і прогресивного класу (в т. ч. соціальної верстви або групи). Р. може також охоплювати окремі елементи продуктивних сил (наприклад, революція науки і техніки означає науково-технічну революцію), окремих […]...
10. ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА – самобутня течія економічної думки, що виникла у 30-х роках XX ст. серед професорів Стокгольмського університету. Займалася проблемами антикризового регулювання, економічного зростання й економічної рівноваги. Теоретичною основою школи стали погляди шведських представників математичної школи в економічній теорії Г. Касселя і К. Вікселя. Учені школи паралельно з Дж. М. […]...
11. Рівність соціальна Рівність соціальна – загальнолюдський, гуманістичний ідеал, згідно з яким безкласовий суспільний лад базується на відсутності соціальних відмінностей між різними верствами і групами населення або на наявності таких відмінностей залежно від кількості та якості праці. P. c. є багатоплановою соціологічною категорією, в якій виділяють економічну, соціальну, правову, політичну, національну та інші форми рівності. Економічна рівність охоплює […]...
12. Позитивні методи економічного аналізу Позитивні методи економічного аналізу – методи аналізу економічних явищ і процесів, за яких не з’ясовуються глибинні причинно-наслідкові зв’язки, а положення і висновки не враховують сутності соціально-економічної форми продуктивних сил (відносин економічної власності), морально-етичних, культурних, національних та інших цінностей і норм. Такий аналіз базується на філософії позитивізму (див. Позитивно економічно теорія). Водночас П. м. е. а. […]...
13. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
14. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
15. Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, отриманих від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу. Питання управління, організації економічної діяльності вирішуються колективно К. в. притаманний демократизм, ініціатива та особиста зацікавленість співвласників. Вона особливо ефективна у сферах економіки з відносно невисоким […]...
16. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
17. Роббінс (Robbins) Лайонел Роббінс (Robbins) Лайонел (1898-1984) – англійський економіст; уважав, що предметом економічної науки є дослідження відносин розподілу, заснованих на принципах теорії граничної корисності. Основні праці; “Есе про природу й значення економічної науки” (1932), “Теорія економічного розвитку в історії економічної думки” (1968). В “Есе про природу й значення економічної науки” Р. розглядав економічну теорію як систему логічних […]...
18. Економічна система Економічна система – комплекс підсистем та елементів і сукупність різних форм зв’язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони розвитку та функціонування даної системи, а також відповідний господарський механізм, які надають їй цілісності й організованості, посилюють ефективність в інтересах досягнення спільної мети, втіленої в основному економічному законі. Е. с. також можна розглядати як сукупність усіх […]...
19. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
20. Тоталітаризм економічний Тоталітаризм економічний – повне (тотальне) або майже повне одержавлення економічної системи загалом і кожної з її підсистем і елементів зокрема. Т. е. найбільшою мірою втілювався в економіці фашистської Німеччини під час першої та другої світових війн, а також меншою мірою в СРСР. Так, частка державної власності на засоби виробництва в СРСР становила 92%, а колгоспно-кооперативна […]...
21. Кількісні методи в економіці Кількісні методи в економіці – сукупність методів обробки статистичних даних для теоретичного аналізу законів розвитку економічної системи і регулювання макро – та мікроекономічних процесів. Основними К. м. в е. є: 1) облік виробництва, обміну, розподілу і споживання продукції та витрат ресурсів у натуральному і грошовому вираженнях; 2) статистичні; 3) моделювання економічних процесів. К. м. в […]...
22. Цивілізаційний Цивілізаційний і формаційний підходи в економічному дослідженні – взаємодоповнювані підходи до аналізу еволюції людського суспільства, передусім економічних систем, за яких загально-цивілізаційний підхід частково відображає розвиток технологічного способу виробництва, а тому підпорядкований формаційному підходу, який системно характеризує базис і надбудову. Нині цивілізаційний підхід розглядається як концепція періодизації історії суспільства, що передбачає історичний кругообіг різних типів суспільства […]...
23. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
24. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
25. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
26. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
27. Форма господарювання Форма господарювання – комплекс конкретних способів, які використовує суб’єкт господарювання для привласнення предметів природи у процесі праці з метою створення певного блага або доведення його до конкретного споживача й отримання за це частини доходу. Ф. г. є вужчою економічною категорією, ніж “форма власності”. Це виявляється в тому, що одна форма власності може мати декілька Ф. […]...
28. Дебре (Debre) Жерар (н. 1921) Дебре (Debre) Жерар (н. 1921) – американський економіст і математик, лауреат Нобелівської премії (1983) “за нові аналітичні методи в економічній теорії, а також за грунтовне нове формулювання загальної теорії рівноваги”, представник неокласичного напряму в економічній теорії. У розробленій ним неокласичній моделі розглядається одночасно попит на виробничі товари та ціни на них в умовах поведінки споживачів, […]...
29. Що таке неокласична школа? Чим вона відрізняється від класичної школи? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Що таке неокласична школа? Чим вона відрізняється від класичної школи? Створення неокласичного напряму пов’язано з працями англійського економіста Альфреда Маршалла (1842-1924). Саме він зі своїми “Принципами економіксу” (1890 р.) (в українському перекладі “Принципи економічної науки”) вважається засновником англо-американської школи економічної науки, яка набула значного поширення […]...
30. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
31. Світовий ринок сировини Світовий ринок сировини – система економічних відносин між окремими країнами, ТНК та міжнародними монополіями з приводу купівлі-продажу різних видів сировини. В цю систему входять організаційно-економічні відносини з приводу організації торгівлі сировиною на товарних біржах, аукціонах, міжнародних торгах та укладання контрактних угод; відносини економічної власності з приводу формування ціни на сировину, оплати послуг посередників (якщо така […]...
32. Фрідмен Фрідмен (Friedman) Мілтон (н. 1912) – американський економіст, лідер монетаристської течії, лауреат Нобелівської премії “за досягнення в галузі аналізу, споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за показ складності стабілізаційної політики” (1976). Народився в м. Бруклін (Нью-Йорк), закінчив університет Рапперса. В 1962- 1967 знову викладач Мінесотського та Чикагського ун-тів, у різні роки […]...
33. Економічна свобода Економічна свобода – здатність окремої людини, сім’ї, суб’єктів підприємницької діяльності (йдеться про підприємства, фірми та компанії) і держави та наднаціональних органів приймати раціональні господарські рішення і відстоювати свої економічні інтереси та цілі шляхом їх узгодження з національними економічними інтересами на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог національного та наднаціонального законодавства. Основою Е. с. є […]...
34. Індустріального суспільства концепція Індустріального суспільства концепція – концепція, в якій за основу класифікації суспільства прийнято розвиток машинної техніки і великого промислового виробництва, але ігнорується або применшується вирішальна роль відносин економічної власності на засоби виробництва. Виникла в середині XX ст. Значний внесок у розробку І. с. к. зробили Дж. Гелбрейт, У. Ростоу, С. Кузнец, А. Арон, що надавало усій […]...
35. ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – відсутність у суспільстві належних умов для творчого мислення й відповідної практичної діяльності (демократії, гласності), що спричинює відрив теорії від практики, відмову від аналізу істинності й доцільності висунених політичних цілей та обмеженість практичної діяльності лише пошуком прийнятних засобів їх реалізації....
36. Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
37. Під впливом яких факторів трансформуються погляди і концепції економістів? Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ Під впливом яких факторів трансформуються погляди і концепції економістів? Відповідаючи на це і подібні запитання, важливо уникнути двох крайнощів. З одного боку, не можна визнати справедливим проведення прямого і безпосереднього зв’язку між зміною соціально-економічних умов і відображенням цих умов і відповідних інтересів в економічних теоріях […]...
38. Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
39. Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
40. Марксизм і сучасність Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Марксизм і сучасність Марксизм – це закономірний етап пізнання дійсності, що зумовлювався відповідними вимогами часу й соціальними інтересами. Загальна критична оцінка марксистського вчення зумовлена не його економічним змістом, а ідеологічними підходами, що певною мірою визначили і напрямки дослідження, і сутність багатьох узагальнень цього вчення. Якби не […]...