Емфітевзис

Related posts:

1. Право володіння землею Право володіння землею – інститут земельного законодавства України, який за змістом є проміжною формою між правом користування землею та правом приватної власності на землю. Громадяни – володільці земельних ділянок наділялися не тільки всіма правами землекористувачів, а й мали право здійснювати деякі правомочності власників земельних ділянок – передавати їх у спадщину, а також у тимчасове користування […]...
2. Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
3. Земельні ділянки, надані для ведення селянського (фермерського) господарства Земельні ділянки, надані для ведення селянського (фермерського) господарства – земельні ділянки, надані громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Можуть передаватися (продаватися) у приватну власність (тільки громадянам України) або для користування. Розмір земельної ділянки, що надається для ведення селянського (фермерського) господарства, не може перевищувати 50 га. сільськогосподарських угідь і 100 га. усіх земель. Однак громадянин – […]...
4. Селянське (фермерське) господарство Селянське (фермерське) господарство – одна з форм ведення сільського господарства, що займається виробництвом товарної сільськогосподарської продукції, її переробкою і реалізацією. Діяльність господарства регулюється Законом України “Про селянське (фермерське) господарство”. Відповідно до цього закону (ст. 2) членами С. (ф.) г. можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, що об’єдналися для […]...
5. Земельно-кадастрова документація Земельно-кадастрова документація – документація, в якім фіксуються дані державного земельного кадастру. 11 Україні до З.-к. д. належать кадастрові карти та плани (графічні й цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що знаходяться у державній, […]...
6. Земельний сервітут Земельний сервітут (лат. servire – служити) – право на користування чужою земельною ділянкою. З. с. обов’язково передбачає наявність двох суміжних земельних ділянок, одна з яких (панівна) обслуговує іншу. Основна мета З. с.- зменшити недоліки однієї земельної ділянки за рахунок переваг суміжної. У зв’язку з цим сервітутне право завжди обмежене. Як правило, З. с. передбачає право […]...
7. Безоплатне користування майном Безоплатне користування майном – договір про надання майна в тимчасове безоплатне користування однією стороною іншій, яка зобов’язується повернути те саме майно. Строк користування переданим майном визначається за згодою сторін. Якщо в договорі строк не визначено, вважається, що договір укладено на невизначений строк, і кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це в […]...
8. Припинення права користування землею Припинення права користування землею – процедура, яка грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права постійного і тимчасового користування земельними ділянками. Права користувачів земельними ділянками гарантуються законом. Складовою частиною гарантій цих прав є передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення прав фізичних і юридичних осіб на користування земельними ділянками. Право користування […]...
9. Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
10. Колективне садівництво Колективне садівництво – об’єднання громадян в садівницькі кооперативи для використання земель з метою посадки і вирощування плодових дерев і насаджень. Для ведення К. с. кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки у розмірі не більше 0,12 га на одного члена кооперативу. Земельні ділянки для К. с. […]...
11. Право повного господарського відання Право повного господарського відання – речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи. При цьому за власником зберігаються права щодо вирішення питань створення юридичної особи та визначення цілей […]...
12. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
13. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
14. Способи набуття й припинення права власності на земельну ділянку Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право Способи набуття й припинення права власності на земельну ділянку. Запропонуйте шляхи, якими можна набути право власності на землю. Закон передбачає можливість отримання землі різними шляха­ми. Особа може отримати землю шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, отримати землю в спадщину. Громадянин може стати власником земельної ділянки шляхом […]...
15. Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
16. Суперфіцій Суперфіцій – речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі. С.- інститут римського права, який використовується у цивільних кодексах країн Західної Європи. С.- довгострокове речове право, яке передається у спадщину і може відокремлюватись. Зміна власника не припиняє С....
17. Права та обов’язки членів ЖБК Права та обов’язки членів ЖБК – житлові приміщення в будинках ЖБК надаються тільки членам кооперативу, які внесли пайовий внесок у встановленому розмірі. Член ЖБК має право: одержати у безстрокове користування квартиру з однієї або кількох кімнат відповідно до кількості членів сім’ї, суми його пайового внеску та граничного розміру житлової площі, передбаченого законодавством. Член ЖБК, який […]...
18. Права й обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 2. Права й обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів. Закон визначає права й обов’язки власників землі й землекорис­тувачів. При цьому між ними є певна і досить суттєва різниця. Ознайомтеся з витягом із Земельного кодексу України та порівняй­те права й обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів. […]...
19. Обов’язки власників землі і землекористувачів Обов’язки власників землі і землекористувачів – сукупність встановлених Земельним кодексом України та іншими актами земельного законодавства України юридичних вимог, яких повинні дотримуватися (виконувати чи не порушувати) всі власники землі і землекористувачі при користуванні земельними ділянками. Зокрема вони зобов’язані: забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов надання її; ефективно використовувати землю відповідно до проекту […]...
20. Активи нематеріальні Активи нематеріальні – придбані підприємством за плату права користування землею, водою, корисними копалинами та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням; авторські права; права на товарні знаки і торгові марки, інші майнові права; брокерські місця (права торгівлі на біржі); програмне забезпечення; організаційні витрати (плата за державну реєстрацію підприємства); репутація підприємства (гудвіл); висока кваліфікація кадрів; фінансова стабільність […]...
21. Свідоцтво про охорону права на об’єкт промислової власності Свідоцтво про охорону права на об’єкт промислової власності – правоохоронний документ, що видається після державної реєстрації на знак для товарів і послуг, на право користування найменуванням місця походження товару, новий сорт рослин і нову породу тварин. Свідоцтво засвідчує авторство, пріоритет, право власності на знак для товарів і послуг, новий сорт рослин, нову породу тварин, а […]...
22. Сервітут Сервітут – обмежене речове право, яке забезпечує не власнику можливість користуватися чужою річчю з певними обмеженнями, встановленими законом або договором. С. пов’язаний з річчю, а не з особою....
23. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
24. Свідоцтво в праві Свідоцтво в праві – документ, який засвідчує той чи інший юридичний факт, те чи інше право (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть, свідоцтво про одруження, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про неповну середню освіту, свідоцтво про реєстрацію підприємства, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в […]...
25. Припинення права власності на землю Припинення права власності на землю – процедура, що грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права колективної та приватної власності на землю. Права власників земельних ділянок гарантуються законом. До таких гарантій належать і передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення права колективної та приватної власності на землю. Право колективної чи приватної […]...
26. Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
27. Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
28. Колективна власність на землю Колективна власність на землю – самостійна, поряд з державною та приватною, форма власності на землю, введена Земельним кодексом України в редакції ні і 13.III.1992. Суб’єктами права К. в. на з. є юридичні особи: колективні сільськогосподарські підприємств 1.1 сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських […]...
29. Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
30. Цивільний кодекс України (Цив. К. України) Цивільний кодекс України (Цив. К. України) – кодифікаційний законодавчий акт цивільного законодавства. Чинний Цив. К. прийнятий Верховною Радою Української РСР 18.05.1963 і введений у дію 1.1.1964. Складається з 8 розділів. Перший розділ – “Загальні положення” – містить норми про предмет і суб’єкти цивільного права, угоди, представництво, позовну давність. У другому розділі – “Право власності” – […]...
31. Передоручення Передоручення – передача особою, якій видано доручення, права на вчинення всіх або окремих дій, на які її уповноважено, іншій особі. Угода, укладена особою, що діє за П., створює права і обов’язки для довірителя, а не для особи, що передала свої повноваження. Доручення, за яким повноваження передаються іншій особі, повинно бути нотаріально посвідчене. Строк його дії […]...
32. Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
33. Довірча власність Довірча власність – один із інститутів англо-американського права. Особливістю Д. в. є те, що одна особа стає власником майна, відокремленого іншою особою для здійснення певних дій, вказаних відокремлювачем. Набувач, який є довірчим власником, використовує придбане майно тільки з метою, визначеною засновником. Внаслідок цього одна частина повноважень (розпоряджатися майном) належить одній особі, а друга частина (отримання […]...
34. Єдиний державний земельний фонд Єдиний державний земельний фонд – юридична категорія, що характеризує цілісність і неподільність земельного фонду країни як об’єкта права власності, єдиним суб’єктом якої є держава. Увійшла в земельне законодавство колишнього СРСР та України після проведення націоналізації в 1917 р. Належність земель до Є. д. з. ф. означала заборону цивільного обігу земельних ділянок та запровадження єдиної форми […]...
35. Карт-бланш Політологічний словник Карт-бланш (фр. carte blanche) – 1) чистий бланк, підписаний будь-ким і такий, що дає право іншій особі заповнювати його текстом; 2) повна свобода дій, необмежені повноваження, надані якійсь особі. М. Головатий...
36. Права учасника повного товариства Права учасника повного товариства – сукупність основних прав членів повного товариства, що визначається його статутом. Такими правами є: 1) право на отримання частини прибутку; 2) право вимагати в судовому порядку виключення окремих учасників із товариства у разі серйозного порушення ними своїх зобов’язань або неспроможності раціонально вести доручену їм справу (за згоди на це інших членів […]...
37. Гірниче право Гірниче право – підгалузь екологічного права України. Основу Г. п. становлять правові норми щодо власності (надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування), державного фонду надр і державного фонду родовищ корисних копалин, прав і обов’язків користувачів надр, а також правові норми, що визначають види корисних копалин, повноваження державних органів щодо ведення кадастру […]...
38. Форми власності Форми власності – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. Суб’єктами права приватної власності є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські […]...
39. Абсентеїзм землевласницький Абсентеїзм землевласницький – форма юридичної та економічної власності на землю, за якої власник не бере участі у виробництві, віддає землю у володіння іншій особі, отримуючи за це дохід у формі ренти або прибутку. Значну роль А. з. відіграє у двох основних формах: 1) землевласник-абсентеїст призначає менеджера для ведення господарства на його землі; 2) здає землю […]...
40. Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...