Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Федерація
Федерація
Федерація (лат. federatio – союз, об’єднання) – форма державного устрою, за якої окремі ознаки державного утворення властиві не лише цілісній державі, а й її складовим, що утримують важливі важелі державної влади. Основними ознаками Ф. є наявність власних вищих органів влади, широкі владні повноваження центральних органів влади, встановлення ними (передусім законодавчими) загальних принципів правових відносин і прийняття законів та ін. Федеративні органи можуть також приймати закони, але з урахуванням загальних принципів цілісної держави. Залежно від співвідношення повноважень вищих органів влади Ф. та її суб’єктів, а також від національного складу населення тощо розрізняють різні форми Ф.
Related posts:
- Федерація Державне управління Федерація. Форма державного устрою, за якої складові державні утворення – суб’єкти Ф. – мають певну юридичну і політичну самостійність. Ф. – це союзна держава, що складається з відносно самостійних державних утворень. Федеративна держава характеризується такими ознаками: федеративно-територіальний поділ, тобто територія держави складається з територій суб’єктів Ф. (штатів, провінцій, округів, земель, республік) і в […]...
- Всесвітня федерація профспілок (ВФП) Політологічний словник Всесвітня федерація профспілок (ВФП) – міжнародна профспілкова організація, яка була заснована 1945 року як міжнародне об’єднання усіх профспілок (за винятком християнських). Постійне представництво розташоване в Празі (Чеська Республіка). В 1949 р. некомуністичні профспілки США, Великобританії, деяких інших західних країн вийшли з ВФП і утворили Міжнародну конфедерацію вільних профспілок. Даниленко В. И. Современный политологический […]...
- Центральні органи виконавчої влади Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цих Ц. о. в. в. с. с....
- Законодавча влада Державне управління Законодавча влада. Одна з гілок державної влади, її важлива підсистема, основними функціями якої є представництво інтересів громадян (виборців) та прийняття законів, інших правових та політичних актів. З. в. складний комплекс суб’єктів і видів діяльності зі створення правового фундаменту нормативного регулювання суспільних відносин. До основних суб’єктів З. в. можна віднести: парламент, який є найвищим […]...
- Державний устрій Державне управління Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади. За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні. Україна є унітарною державою. Унітарна – це цілісна, єдина держава, частини якої є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. За умов унітаризму існує єдина […]...
- Адміністративне законодавство Адміністративне законодавство – галузь законодавства України, яка регулює відносини, що виникають у процесі виконавчої і розпорядчої діяльності органів державного управління між собою, з громадськими організаціями і громадянами щодо управління державою. Виконавчо-розпорядча діяльність як предмет А. з. тісно пов’язана з визначенням його принципів. Згідно з ними будується і функціонує державний апарат, який здійснює державне управління. Законодавча […]...
- Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
- Національна правова безпека Національна правова безпека – стан правових відносин у країні та комплекс заходів з боку держави, за допомогою яких забезпечується розвиток законодавства та його реалізація в інтересах народу. До основних загроз у цій сфері в Україні належать: 1) масові порушення прав громадян в державі та за межами; 2) невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної […]...
- Правові акти державного управління Правові акти державного управління – вольові владні дії державних органів (службових осіб), які вони здійснюють на підставі законів та на виконання їх у процесі реалізації, функцій державного управління і які спрямовані на встановлення (зміну, скасування) правових норм або виникнення (зміну, припинення) конкретних правових відносин. Серед інших правових актів (законів, постанов Верховної Ради, указів Президента тощо) […]...
- Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
- Всеукраїнський референдум Всеукраїнський референдум – спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного значення. Порядок підготовки і проведення В. р. регулюється Конституцією України і Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”. Предметом В. р. може бути: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін і доповнень; прийняття,, зміна […]...
- Дебюрократизація Дебюрократизація – комплекс заходів демократичної влади, політичних партій, громадських організацій, громадських рухів, спрямованих на ослаблення бюрократизму. Основні засоби Д.: скорочення державного апарату, свобода доступу до соціально-економічної інформації, підвищення рівня освіти та культури населення, використання сучасних досягнень науки і техніки для комплексної автоматизації управління, виокремлення ознак правової держави, зміцнення ролі громадських організацій в суспільстві, суворий контроль […]...
- Кабінет Міністрів Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать міністерства, державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та місцевих органів виконавчої влада. К. М. У. здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві […]...
- Унітарна держава Державне управління Унітарна держава. Це єдина централізована держава, не поділена на самоврядні одиниці. Унітарна форма державного устрою характеризується такими ознаками: за наявності єдиної території існує адміністративний поділ, але адміністративні одиниці не мають політичної самостійності; деяким із них може бути наданий статус автономії (самоврядування) – національної, територіальної, культурної; єдина конституція, що діє на всій території країни […]...
- Система органів місцевого самоврядування Державне управління Система органів місцевого самоврядування. Сукупність організаційних форм і політико-правових інститутів прямого волевиявлення жителів певної території. До органів місцевого самоврядування належать: безпосередні органи – збори, сходини громадян, на яких прямим волевиявленням більшості вирішуються місцеві питання (проводяться у невеликих населених пунктах, де для цього не утворюються представницькі органи); представницькі органи – ті, що обираються безпосередньо […]...
- ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН – ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН Довідник з біології РОСЛИНИ ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН До вегетативних органів вищих рослин відносять корінь, стебло і лист. Історично органи рослин виникли пізніше, ніж тканини. Якщо тканини стали результатом пристосування рослин до життя на суші, тобто в двох середовищах – повітряному та грунтовому, то органи сформувалися внаслідок диференціації тіла рослини залежно від […]...
- Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
- Держава федеративна Держава федеративна – форма державного устрою, за якої територія держави має у своєму складі федеративні одиниці з ознаками обмеженої державності. Водночас до складу Д. ф. можуть входити автономні та унітарні утворення з правом самоуправління, але з обмеженою державністю. Складові частини Д. ф., своєю чергою, мають адміністративно-територіальні одиниці з відповідними владними повноваженнями, тому державний суверенітет центральних […]...
- Ієрархія рішень Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з них відображає рух потоку рішень знизу вгору тобто прийняття рішень на верхньому рівні на підставі рішень нижчих рівнів (наприклад, при формуванні державних програм). Така тенденція характерна для рішень, що потребують […]...
- Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” – акт, яким регулюються питання організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Схвалений Верховною Радою України 18 травня 1995 р. простою більшістю голосів народних депутатів України і введений в систему правових актів, що визначають конституційний лад України, Конституційним Договором. Складається з восьми […]...
- Апарат державного управління Апарат державного управління – система органів державної виконавчої влади (органів державного управління), які беруть участь у реалізації основних завдань і функцій держави повсякденним і оперативним здійсненням виконавчо-розпорядчої діяльності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності держави. А. д. у. є відносно самостійною складовою частиною державного механізму в цілому, яка співвідноситься з іншими його частинами за […]...
- Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
- Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
- Акти Кабінету Міністрів України Державне управління Акти Кабінету Міністрів України. Постанови і розпорядження, які Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і які є обов’язковими для виконання на території України. А. К. М. У., що мають нормативний характер, найважливіше або загальне значення, видаються у формі постанов […]...
- Форми державного правління Державне управління Форми державного правління. Способи організації вищої державної влади, що визначають її формальне джерело, порядок утворення й оновлення органів державної влади, принципи взаємодії органів влади між собою та з населенням. Джерелом влади може бути визнана воля однієї людини, воля усього народу або ж воля певної панівної соціальної верстви – олігархії. Прийнято розрізняти монархічну та […]...
- Поняття та завдання виконавчої влади Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 1. Поняття та завдання виконавчої влади. Головне завдання виконавчої влади – організація державного управління, забезпечення реалізації законів та інших нормативних актів держави, її функцій у господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях. Виконавча влада організовує діяльність державних підприємств і транспорту, […]...
- Органи держави Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 2. Загальна характеристика держави та державної влади 3. Органи держави. Виконання багатьох функцій держави покладається на спеціально створені органи держави. Орган держави – це особа або орган, які виступають від імені держави, мають певні владні повноваження відповідно до свого призначення. До органів нашої держави, зокрема, належать Президент України, Верховна […]...
- Конституція Конституція (лат. constitutio – устрій) – основний закон держави, який закріплює її суспільний і державній устрій, основні права, свободи і обов’язки громадян, систему і принципи організації і діяльності органів державної влади, виборчу систему тощо. К., як правило, приймає парламент. Для прийняття К. скликається особливий законодавчий орган (установчі збори, конституційний конвент, конституційна асамблея та ін.) або […]...
- Фінансова діяльність держави Фінансова діяльність держави – заснована на правових нормах діяльність держави та її органів з мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих фондів, за допомогою яких забезпечується практичне виконання завдань і функцій держави. Провідну роль у керівництві Ф. д. д. відіграють органи державної влади, а також представницькі органи місцевого самоврядування. Вони затверджують бюджети і звіти […]...
- Фінансове вирівнювання Фінансове вирівнювання – державне регулювання фінансових відносин окремих ланок фінансової системи країни шляхом розподілу між ними завдань, видатків і доходів з метою досягнення стратегічних суспільних (економічних, соціальних, політичних, національних та ін.) цілей. Ф. в. здійснюється в більшості розвинених країн світу. Одним з найдосконаліших є Ф. в. у Німеччині, його складові: 1) розподіл державних доходів між […]...