Федерація

Related posts:

1. Федерація Державне управління Федерація. Форма державного устрою, за якої складові державні утворення – суб’єкти Ф. – мають певну юридичну і політичну самостійність. Ф. – це союзна держава, що складається з відносно самостійних державних утворень. Федеративна держава характеризується такими ознаками: федеративно-територіальний поділ, тобто територія держави складається з територій суб’єктів Ф. (штатів, провінцій, округів, земель, республік) і в […]...
2. Всесвітня федерація профспілок (ВФП) Політологічний словник Всесвітня федерація профспілок (ВФП) – міжнародна профспілкова організація, яка була заснована 1945 року як міжнародне об’єднання усіх профспілок (за винятком християнських). Постійне представництво розташоване в Празі (Чеська Республіка). В 1949 р. некомуністичні профспілки США, Великобританії, деяких інших західних країн вийшли з ВФП і утворили Міжнародну конфедерацію вільних профспілок. Даниленко В. И. Современный политологический […]...
3. Центральні органи виконавчої влади Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цих Ц. о. в. в. с. с....
4. Законодавча влада Державне управління Законодавча влада. Одна з гілок державної влади, її важлива підсистема, основними функціями якої є представництво інтересів громадян (виборців) та прийняття законів, інших правових та політичних актів. З. в. складний комплекс суб’єктів і видів діяльності зі створення правового фундаменту нормативного регулювання суспільних відносин. До основних суб’єктів З. в. можна віднести: парламент, який є найвищим […]...
5. Державний устрій Державне управління Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади. За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні. Україна є унітарною державою. Унітарна – це цілісна, єдина держава, частини якої є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. За умов унітаризму існує єдина […]...
6. Адміністративне законодавство Адміністративне законодавство – галузь законодавства України, яка регулює відносини, що виникають у процесі виконавчої і розпорядчої діяльності органів державного управління між собою, з громадськими організаціями і громадянами щодо управління державою. Виконавчо-розпорядча діяльність як предмет А. з. тісно пов’язана з визначенням його принципів. Згідно з ними будується і функціонує державний апарат, який здійснює державне управління. Законодавча […]...
7. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
8. Національна правова безпека Національна правова безпека – стан правових відносин у країні та комплекс заходів з боку держави, за допомогою яких забезпечується розвиток законодавства та його реалізація в інтересах народу. До основних загроз у цій сфері в Україні належать: 1) масові порушення прав громадян в державі та за межами; 2) невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної […]...
9. Правові акти державного управління Правові акти державного управління – вольові владні дії державних органів (службових осіб), які вони здійснюють на підставі законів та на виконання їх у процесі реалізації, функцій державного управління і які спрямовані на встановлення (зміну, скасування) правових норм або виникнення (зміну, припинення) конкретних правових відносин. Серед інших правових актів (законів, постанов Верховної Ради, указів Президента тощо) […]...
10. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
11. Всеукраїнський референдум Всеукраїнський референдум – спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного значення. Порядок підготовки і проведення В. р. регулюється Конституцією України і Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”. Предметом В. р. може бути: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін і доповнень; прийняття,, зміна […]...
12. Дебюрократизація Дебюрократизація – комплекс заходів демократичної влади, політичних партій, громадських організацій, громадських рухів, спрямованих на ослаблення бюрократизму. Основні засоби Д.: скорочення державного апарату, свобода доступу до соціально-економічної інформації, підвищення рівня освіти та культури населення, використання сучасних досягнень науки і техніки для комплексної автоматизації управління, виокремлення ознак правової держави, зміцнення ролі громадських організацій в суспільстві, суворий контроль […]...
13. Кабінет Міністрів Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать міністерства, державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та місцевих органів виконавчої влада. К. М. У. здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві […]...
14. Унітарна держава Державне управління Унітарна держава. Це єдина централізована держава, не поділена на самоврядні одиниці. Унітарна форма державного устрою характеризується такими ознаками: за наявності єдиної території існує адміністративний поділ, але адміністративні одиниці не мають політичної самостійності; деяким із них може бути наданий статус автономії (самоврядування) – національної, територіальної, культурної; єдина конституція, що діє на всій території країни […]...
15. Система органів місцевого самоврядування Державне управління Система органів місцевого самоврядування. Сукупність організаційних форм і політико-правових інститутів прямого волевиявлення жителів певної території. До органів місцевого самоврядування належать: безпосередні органи – збори, сходини громадян, на яких прямим волевиявленням більшості вирішуються місцеві питання (проводяться у невеликих населених пунктах, де для цього не утворюються представницькі органи); представницькі органи – ті, що обираються безпосередньо […]...
16. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН – ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН Довідник з біології РОСЛИНИ ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН До вегетативних органів вищих рослин відносять корінь, сте­бло і лист. Історично органи рослин виникли пізніше, ніж ткани­ни. Якщо тканини стали результатом пристосування рослин до життя на суші, тобто в двох середовищах – повітряному та грун­товому, то органи сформувалися внаслідок диференціації тіла рослини залежно від […]...
17. Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
18. Держава федеративна Держава федеративна – форма державного устрою, за якої територія держави має у своєму складі федеративні одиниці з ознаками обмеженої державності. Водночас до складу Д. ф. можуть входити автономні та унітарні утворення з правом самоуправління, але з обмеженою державністю. Складові частини Д. ф., своєю чергою, мають адміністративно-територіальні одиниці з відповідними владними повноваженнями, тому державний суверенітет центральних […]...
19. Ієрархія рішень Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з них відображає рух потоку рішень знизу вгору тобто прийняття рішень на верхньому рівні на підставі рішень нижчих рівнів (наприклад, при формуванні державних програм). Така тенденція характерна для рішень, що потребують […]...
20. Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” – акт, яким регулюються питання організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Схвалений Верховною Радою України 18 травня 1995 р. простою більшістю голосів народних депутатів України і введений в систему правових актів, що визначають конституційний лад України, Конституційним Договором. Складається з восьми […]...
21. Апарат державного управління Апарат державного управління – система органів державної виконавчої влади (органів державного управління), які беруть участь у реалізації основних завдань і функцій держави повсякденним і оперативним здійсненням виконавчо-розпорядчої діяльності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності держави. А. д. у. є відносно самостійною складовою частиною державного механізму в цілому, яка співвідноситься з іншими його частинами за […]...
22. Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
23. Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
24. Акти Кабінету Міністрів України Державне управління Акти Кабінету Міністрів України. Постанови і розпорядження, які Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і які є обов’язковими для виконання на території України. А. К. М. У., що мають нормативний характер, найважливіше або загальне значення, видаються у формі постанов […]...
25. Форми державного правління Державне управління Форми державного правління. Способи організації вищої державної влади, що визначають її формальне джерело, порядок утворення й оновлення органів державної влади, принципи взаємодії органів влади між собою та з населенням. Джерелом влади може бути визнана воля однієї людини, воля усього народу або ж воля певної панівної соціальної верстви – олігархії. Прийнято розрізняти монархічну та […]...
26. Поняття та завдання виконавчої влади Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 1. Поняття та завдання виконавчої влади. Головне завдання виконавчої влади – організація державного управління, забезпечення реалізації законів та інших нормативних актів держави, її функцій у господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях. Виконавча влада організовує діяльність державних підприємств і транспорту, […]...
27. Органи держави Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 2. Загальна характеристика держави та державної влади 3. Органи держави. Виконання багатьох функцій держави покладається на спеціально створені органи держави. Орган держави – це особа або орган, які виступають від імені держави, мають певні владні повноваження відповідно до свого призначення. До органів нашої держави, зокрема, належать Президент України, Верховна […]...
28. Конституція Конституція (лат. constitutio – устрій) – основний закон держави, який закріплює її суспільний і державній устрій, основні права, свободи і обов’язки громадян, систему і принципи організації і діяльності органів державної влади, виборчу систему тощо. К., як правило, приймає парламент. Для прийняття К. скликається особливий законодавчий орган (установчі збори, конституційний конвент, конституційна асамблея та ін.) або […]...
29. Фінансова діяльність держави Фінансова діяльність держави – заснована на правових нормах діяльність держави та її органів з мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих фондів, за допомогою яких забезпечується практичне виконання завдань і функцій держави. Провідну роль у керівництві Ф. д. д. відіграють органи державної влади, а також представницькі органи місцевого самоврядування. Вони затверджують бюджети і звіти […]...
30. Фінансове вирівнювання Фінансове вирівнювання – державне регулювання фінансових відносин окремих ланок фінансової системи країни шляхом розподілу між ними завдань, видатків і доходів з метою досягнення стратегічних суспільних (економічних, соціальних, політичних, національних та ін.) цілей. Ф. в. здійснюється в більшості розвинених країн світу. Одним з найдосконаліших є Ф. в. у Німеччині, його складові: 1) розподіл державних доходів між […]...
31. Президент України Президент України – глава держави і глава державне виконавчої влади України. Його правовий статус визначається Конституцією України, Конституційним Договором, Законом України “Про Президента України” від 5.VII.1991 та_ деякими іншими актами. Відповідно до цих актів П. У. може бути обраний громадянин України віком від 35 до 65 років, який проживає в Україні не менш як 10 […]...
32. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
33. Відомство Державне управління Відомство. Вид органу виконавчої влади, який здійснює разом із функціями загального управління спеціалізоване регулювання тих або інших сторін суспільного життя. Відомства є самостійними в організаційно-правовому аспекті структурами уряду і не можуть входити до складу міністерств. Основною ланкою системи органів виконавчої влади є міністерства, які утворюються для управління в найважливіших сферах соціально-економічного і політичного […]...
34. Страхування банківських депозитів Страхування банківських депозитів – комплекс економічних і правових заходів з боку держави і наддержавних органів щодо надання гарантій вкладникам, недопущення різкого і небезпечного зниження ліквідності банків, створення належного механізму їх банкрутства, або санації та інших методів. С. б. д. також можна розглядати як форму державного регулювання ризику банківських операцій. С. б. д. у більшості країн […]...
35. Адміністративна юрисдикція Адміністративна юрисдикція – специфічний вид правоохоронної діяльності, яка здійснюється органами державного управління та іншими компетентними органами і полягає у розгляді справ про адміністративні правопорушення і винесенні рішень у цих справах у встановлених законом порядку і формах. Правова природа А. ю. визначається тим, що, з одного боку, вона є складовою частиною виконавчо-розпорядчої діяльності органів державного управління, […]...
36. Планування нормотворчої діяльності Державне управління Планування нормотворчої діяльності. Суб’єкти нормотворення з метою створення єдиної та узгодженої системи нормативних актів, визначення головних напрямів та забезпечення гласності нормотворчої діяльності, вдосконалення процесу підготовки нормативних актів застосовують перспективне і поточне планування. Поточні плани (програми), як правило, складаються і затверджуються суб’єктом нормотворення на термін до одного року і містять визначення видів та назв […]...
37. Бюджет місцевий Бюджет місцевий – бюджет адміністративно-територіальних одиниць у формі кошторису щорічних доходів і видатків місцевих органів влади. В політекономічному контексті Б. м. – це система відносин економічної власності між різними суб’єктами влади, підприємницької діяльності і населенням з приводу привласнення доходів та їх використання для виконання функцій місцевою владою. У державах з федеративним устроєм податки вилучають центральний […]...
38. Формування структури органів державної Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх реалізації та побудови відповідних органів державної влади для виконання визначених функцій. Таким чином, державна влада реалізується через організацію, яка стає її матеріальною силою. Визначення спектра цілей, переліку основних функцій, виділення […]...
39. Правова держава Державне управління Правова держава. Правова форма організації і діяльності публічної політичної влади і її взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права. Виокремлюють такі ознаки П. д.: верховенство правовою закону; забезпечення прав і свобод особистості; організація державної влади на основі принципу розділу влада; правова форма взаємовідносин (взаємність прав, обов’язків і відповідальності) індивіда, суспільства й держав. П. д. […]...
40. Правоохоронні органи Правоохоронні органи – органи, які наділені державою компетенцією щодо охорони громадських відносин, урегульованих правом. Поділяються на державні і недержавні. До державних П. о. належать суди (Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, районні (міські), міжрайонні (окружні), арбітражний та військовий), прокуратура, органи внутрішніх справ (міліція), Служба безпеки України. Відповідно до ст. 1 Закону України […]...