Феодалізм

Політологічний словник

Феодалізм (від лат. feudum – феодальне володіння) – термін виник у Франції в XVII ст. для позначення середньовічного права. В науковий вжиток цей термін запровадив у XIX ст. французький історик Ф. Гізо. Основними рисами феодальної системи, з погляду Ф. Гізо, є поєднання суверенної верховної влади із землеволодінням, умовний характер земельної власності й наявність чіткої васальної ієрархії. В західній історіографії феодальна система розглядається як специфічний західноєвропейський феномен з особливими формами феодальної

ментальності й культури. Характерними ознаками феодальної системи є політична роздробленість, феодальна ієрархія, з’єднання політичної й судової влади із землеволодінням, умовний характер землеволодіння (передача землі васалам від сеньйорів, за якої перші зобов’язуються виконувати певну службу, а другі – виявляти до них особисту лояльність тощо).

У радянській історіографії Ф. розглядався як суспільно-економічна формація, що базується на особистій і поземельній експлуатації залежних селян пануючим класом феодалів. У всесвітньо-історичному розвитку людства Ф. є формацією, що йде за рабовласницьким

і передує капіталістичному ладу.

Феодальна система домінувала в Європі з VIII ст. до буржуазних революцій XVI – XVII ст., а в Японії і деяких країнах Азії навіть довше.

Окремі західноєвропейські мислителі (X. Ортега-і-Гассет та ін.) вважали, що саме в рамках Ф. вперше були створені передумови для становлення в період нового часу автономії людини, умови для створення європейських національних держав.

Проблемы генезиса капитализма в Западной Европе. – М., 1970; Проблемы феодализма. – М., 1975; Черепнин Л. В. Вопросы методологии исторического исследования: теоретические проблемы истории феодализма. – М., 1981.

Р. Марутян


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Феодалізм