Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини
РОЗД ІЛ ІІ МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ
Тема 3. АВСТРАЛІЯ
& 24. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини
Пригадай або здогадайся
1. Чому Австралію іноді називають материком-островом?
2. Пригадай, які материки було відкрито найпізніше за інші.
3. Складовою якого найдавнішого материка була колись Австралія?
4. Який рельєф переважає на давніх ділянках земної кори?
5. Які корисні копалини характерні для давніх платформ і областей складчастості?
Географічне
Віддалений від усіх інших материків. Австралія (від латинського слова australis – південний) – найменший материк на Землі, площа якого становить 7,7 млн км2(мал. 2.101). Він повністю розміщений у Південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік.
Австралія – відокремлений материк, віддалений від усіх інших континентів. Найближче до неї розміщена Євразія із архіпелагом Зондських островів. З півночі, заходу і півдня Австралія омивається Індійським океаном, а зі сходу – Тихим.
Обриси материка прості, береги порізані слабо. Великих заток тільки дві – Карпентарія на півночі
Мал. 2.101. Австралія на знімку з космосу
Мал. 2.102. Великий барєрний риф
По обидві сторони від тропіка. Північна частина території Австралії розташована в жаркому поясі сонячного освітлення, а більша за площею південна – в помірному. Однак завдяки близькості всієї території материка до тропіка тільки південна частина острова Тасманія лежить у помірному кліматичному поясі.
Протяжність Австралії заходу на схід по паралелі 26° пд. ш. становить близько 4 000 км, а з півночі на південь по меридіану 142° сх. д. – понад 3 200 км.
Дослідження та освоєння Австралії
Один із найпізніше відкритих материків. Європейцям Австралія стала відомою пізніше від інших заселених людиною материків. Вперше біля берегів Австралії вони з’явились в епоху Великих географічних відкриттів. У 1605 р. голландський мореплавець Вільям Янсзон дістався низовинного пустельного узбережжя затоки Карпентарія. Іспанець Луїс Торрес 1606 р. проплив протокою, що відокремлює від материка острів Нову Гвінею. Пізніше цю протоку було названо його іменем. У 1653 р. голландський мореплавець Абел Тасман здійснив плавання вздовж південних берегів материка та довів, що це – окремий великий масив суходолу (мал. 2.103). Але іспанці та голландці зберігали свої відкриття в таємниці.
Мал. 2.103. Поштова марка, присвячена Абелу Тасману
Освоєння й вивчення материка. Знаменитий англійський мореплавець Джеймс Кук у 1770 р. відкрив східне узбережжя Австралії та оголосив про це на увесь світ. Невдовзі на південному сході материка англійці заснували місто Сідней. Численні експедиції XVIII-XIX ст. дослідили центральні та західні райони материка, басейн річки Муррей. Вивчення внутрішніх районів Австралії було пов’язане з пошуками пасовищ і води для худоби, а пізніше – з розвідкою родовищ корисних копалин. Було складено детальні карти та описи природи. Безводдя, сухість, спека, колючі зарості до цього часу створюють для дослідників значні труднощі у вивченні внутрішніх територій.
Мал. 2.104. Поштова марка, присвячена Миколі Миклухо-Маклаю
Тільки на початку XIX ст. англійський мореплавець Метью Фліндерс проплив навколо материка. Він першим запропонував назвати його Австралією (раніше материк називали островом Нова Голландія). В 70-х роках XIX ст. в Австралії та на острові Нова Гвінея жив і працював видатний український мандрівник та етнограф Микола Миклухо-Маклай (мал. 2.104).
Тектонічна будова і рельєф
Найплоскіший материк. Більша частина площі Австралії являє собою рівнину (мал. 2.105), краї якої припідняті, особливо на сході. Гори займають всього 5% території материка. Середня висота Австралії – 340-350 м над рівнем океану. У будові її поверхні чітко виражені три області: Західноавстралійське плоскогір’я заввишки 400-500 м, Центральна низовина, де в районі озера Ейр розташована найнижча точка материка (-12 м нижче від рівня океану), і середньовисотний Великий Вододільний хребет з Австралійськими Альпами, де знаходиться найвища точка материка – гора Косцюшко (2 228 м).
Мал. 2.105. Рівнинні простори Австралії
Уламок Гондвани. Давність більшої частини материка – один із головних чинників, що визначив своєрідність його природи. Австралія входила до складу Гондвани, але найшвидше відокремилася від неї і поступово віддалилася.
Тектонічна будова Австралії порівняно з іншими материками є найпростішою. Материк складається з давньої докембрійської платформи, що займає західну і центральну територію, і значно меншого за площею складчастого поясу на сході.
Австралійська платформа – одна із найбільших на Землі. Відмінна риса її будови – чергування виступів давнього фундаменту та молодших западин. Найдавніші гірські породи фундаменту трохи підняті й місцями виходять на поверхню в західній частині материка. У рельєфі цій ділянці платформи відповідає Західноавстралійське плоскогір’я середньою висотою 300-400 м. По краях воно найбільш підняте. Так, у його північній частині простягається бриловий масив Кімберлі заввишки 600-900 м (мал. 2.106).
Чи відомо тобі?
Своєрідною візиткою Австралії є гора Айерс-рок (Улуру). Це скеля овальної форми, що сформувалася майже 680 млн років тому. Її довжина 2,4 км, а ширина 1,6 км. Виступ твердого пісковика, що здіймається над навколишньою рівниною на 348 м, є залишком колишнього великого гірського пасма.
Східну частину материка від півострова Кейп-Йорк на півночі до Тасманії на півдні займає Східноавстралійська складчаста область. На захід від неї розташувалася Центральна низовина.
На заході Австралії переважають рівнини та невисокі плато. Окремі плоско – вершинні гори-останці свідчать про те, що тут колись залягали вищі гірські масиви. Австралія – єдиний материк у світі, на території якого немає діючих вулканів.
Гори Австралії. Гірський пояс Східної Австралії утворюють Великий Вододільний хребет з Австралійськими Альпами (мал. 2.107) та гори Тасманії. Це порівняно невисокі складчасто-брилові гірські споруди. Східні схили гірських хребтів стрімкі, а західні – пологі. Гори північної частини Великого Вододільного хребта – низькі та середньовисотні, витягнуті в меридіональному напрямку, поділені на окремі плосковершинні хребти. Південна частина Великого Вододільного хребта (Австралійські Альпи) відзначається значно більшою висотою та глибшими долинами, що розділяють вершини. Тут розташована найвища точка материка – гора Косцюшко (мал. 2.108).
Мал. 2.106. Плато Кімберлі на північному заході Австралії
Мал. 2.107. Австралійські Альпи
Мал. 2.108. Вершина гори Косцюшко
Корисні копалини
Багатства надр материка. Австралія багата на різноманітні корисні копалини. У кристалічних породах фундаменту платформи залягають залізні, мідні, свинцево-цинкові, уранові руди, мінерали, що містять олово, золото, платину. До корисних копалин осадового походження належать поклади фосфоритів, кам’яної солі, кам’яного і бурого вугілля, нафти, природного газу. Багато родовищ залягає на невеликій глибині, а тому їх видобувають відкритим способом. За запасами залізних руд і руд кольорових металів, зокрема бокситів (сировина для виплавки алюмінію), свинцю, цинку, нікелю, а також урану Австралія належить до найбагатших регіонів у світі.
Опрацювавши параграф, спробуй відповісти
1. Хто вперше довів, що Австралія є окремим материком?
2. Які ділянки земної кори Австралії є найстарішими, а які – наймолодшими?
3. Який рельєф переважає на материку і чому?
4. Що таке гори-останці та як вони утворюються?
5. Які гори є на території Австралії? Що в них особливого?
6. Які корисні копалини переважають на материку?
Застосуй знання, дізнайся більше
1. Чому на території Австралії немає діючих вулканів?
2. Порівняй рельєф Австралії та Африки.
3. Підготуй розповіді про дослідників, які вивчали внутрішні пустельні райони Австралії.
Назви зображені об’єкти чи явища
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...