ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ
ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний
Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому ж вигляді. Якщо вологість повітря зміниться, наприклад, стане меншою за 60 %, – мед почне “засихати”, стане більшою за 60 % – водність меду збільшиться.
Рідкий мед
Якщо в сирому, але теплому приміщенні зберігати запечатані стільники, то у воскових кришечках утворюються тріщини й мед просочується назовні. У цьому випадку мед поглинатиме з повітря вологу, поступово збільшуватиметься в обсязі й давитиме на кришечки, у результаті чого з’являться тріщини. Мед у чарунках стільників забродить, розжижиться й, закиснувши, почне виділяти вуглекислий газ, який збільшить тиск ще в кілька
Закисання меду можна призупинити, підігрівши його до 62 °С і підтримуючи таку температуру протягом ЗО хв, або до 75 °С – 10 хв. Варто знати, що таке прогрівання не відновлює первісну якість меду.
У жодному разі не можна зберігати мед у бочках, зроблених із сирого дерева, тому що мед завдяки своїй Г. витягне всю вологу з деревини. Висохле дерево природно зменшується в обсязі, тому в дерев’яній тарі можуть утворюватися щілини, через що мед виливатиметься. Щоб цього уникнути, перш ніж залити в бочку мед, тару просушують до вологості меду, тобто до 18-20 %. У сховищі меду вологість повітря не повинна перевищувати 60 % . При великій вологості мед треба зберігати в щільно закупореній тарі, або ж обробляти тонким шаром воску або парафіну внутрішні стінки бочок.
Related posts:
- ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ. Мед при дотриманні умов зберігання не втрачає свої цінні якості протягом тривалого часу. Для 3. м. треба вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище за 80 %. У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисає. Оптимальна температура в приміщенні повинна […]...
- ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ – має важливе значення. Для зберігання медів потрібно вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище 80 % . У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисне. Оптимальна температура в приміщенні повинна бути від 0 до 5 °С, максимум […]...
- УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ. Мед зберігають у дерев’яних бочках із клепок, але найкраще зберігати його в бочках з липи, чинари, верби, бука, вільхи, кедра тощо або в липівках. Бочки й липівки роблять тільки із сухого дерева (вологість не більше 20%), усередині вкривають їх тонким шаром воску або чистим парафіном. Для виготовлення бочок годиться деревина […]...
- ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
- ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ Екологія – охорона природи ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ – властивість матеріалів або речовин (прожарений хлорид кальцію, активоване вугілля тощо) вбирати вологу з повітря. Значна Г. притаманна прир. біополімерам – целюлозі, кератину (вовна) та ін....
- ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
- КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
- ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
- КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
- КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
- ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
- НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
- ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
- ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
- ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
- ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
- АНАЛІЗ МЕДУ АНАЛІЗ МЕДУ – проводиться для визначення його якості. А. м. на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. Частково натуральність меду можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Існує кілька видів фальсифікату: […]...
- ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
- ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ – очищення меду від сторонніх домішок за допомогою різних фільтрів. Первинне очищення меду полягає в його проціджуванні через ситечко, коли він надходить із медогонки в медовідстійник або іншу тару. У процесі роботи ситечко може засмітитися, тому в приміщенні потрібно обов’язково мати запасне, щоб вчасно замінити перше. При очищенні через дуже дрібні ситечка мед […]...
- КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
- В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) – залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води. Виражається в абсолютних одиницях – пуазах або в умовних одиницях – відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води. Пуаз – робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари […]...
- СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
- ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ – можуть бути проведені як на невеликі, так і на далекі відстані. Для Т. м. на далекі відстані зазвичай використовують бідони або каністри ємністю 25 кг. У бочках рекомендується перевозити вже закристалізований мед. Щоб уникнути витікання меду, металеві обручі слід закріпити 2-3 цвяхами. Пробку, після наповнення бочки, забивають наглухо. Транспорт, у якому передбачається […]...
- ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
- ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір. Мед, у якому є домішка […]...
- КОЛІР МЕДУ КОЛІР МЕДУ – буває від прозорого та світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. К. м. залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний світліший, ніж осінній). На К. м. впливають: порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. При короткому й рясному медозборі одержують світліший мед, […]...
- ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
- ВІДБІР МЕДУ ВІДБІР МЕДУ – витягання медяних стільників із вуликів і розташування їх в ізольованому приміщенні. Відбирають тільки зрілий мед, незрілий містить багато води й у період зберігання закисає. Відбирати з вуликів медяні рамки треба наприкінці дня, коли припиниться літання бджіл, щоб не викликати на пасіці злодійства. Знявши кришку й верхнє утеплення вулика, відкривають край стелі на […]...
- КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) – перехід меду з рідкого стану в кристалічний без погіршення його якостей. Досить часто цей процес називають зацукровуванням, але це неправильно, тому що термін “зацукровування” у харчовій промисловості означає погіршення якості продукту. При кристалізації меду в осад виділяються кристали виноградного цукру, а плодовий цукор огортає їх або утворює зверху рідкий шар (що […]...
- ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ – звільнення стільників від меду. Для В. відбирають тільки зрілий мед, що його бджоли вже почали запечатувати, або він уже добре згустився й не виливається з чарунок при нахилі рамок. Якщо викачати рідкий мед, то він незабаром забродить. Для того щоб менше турбувати бджіл у період В. м., треба, відібравши рамки з медом, […]...
- ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ – обумовлені тим, що до його складу входять різні цукри, декстрини, органічні кислоти, ферменти, гормоноподібні й мінеральні речовини. Мед – висококалорійний продукт. У 100 г меду міститься близько 330 кКал, або 1300 Дж. Він використовується як загальнозміцнювальний засіб, сприяє підвищенню опірності організму інфекціям, у поєднанні з вітаміном С застосовується при захворюваннях печінки […]...
- ВОСКОВИЙ ГРИБ ВОСКОВИЙ ГРИБ – мікроорганізм, який уражає бджолині стільники. За сприятливих умов (вологість, температура 18- 25 °С) для розвитку мікроба стільники темніють і руйнуються на коричневий пил. Тому уражені стільники бджолярі часто називають “іржею”. Розвитку мікробів сприяє наявність у стільниках меду й перги, які необхідні для життєдіяльності В. г. На чистому воску (свіжовідбудованих стільниках) В. г. […]...
- ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
- КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ – її складають такі органічні кислоти, як яблучна, оцтова, мурашина, молочна, лимонна, винна й ряд інших. У меді відзначається найбільша кількість яблучної кислоти. Крім того, у меді містяться амінокислоти – тирозин, гліцин, лізин й інші; неорганічні кислоти – фосфорна й соляна. Найбільша кількість кислот міститься в меді білої акації, буркуну, соняшника. У гречаному […]...
- Гігроскопічні властивості – Фізичні властивості тканин Матеріалознавство швейного виробництва СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН Фізичні властивості тканин Гігроскопічні властивості Гігроскопічні властивості поєднують здібність матеріалів поглинати та випаровувати водяні пари та воду. Оцінюють гігроскопічні властивості такими характеристиками: вологість, кондиційна вологість, гігроскопічність, водопоглинання, вологовіддача, капілярність. Вологість, Wф (%) – показує, яку частку від маси матеріалу складає маса вологи, яку він містить […]...
- НЕЗРІЛИЙ МЕД НЕЗРІЛИЙ МЕД – мед, у якому міститься більше ніж 20 % води. Наприклад, водність квіткового меду приблизно дорівнює 18 % , а падевого – на 0,5-1,5 % менша, що пояснюється більшою зрілістю останнього. В’язкість меду перебуває в обернено пропорційній залежності від його водності. Наприклад, в’язкість відцентрового меду можна визначити, зачерпнувши столовою ложкою мед і швидко […]...
- ВОЛОГІСТЬ ВОЛОГІСТЬ – насиченість повітря водяними парами. У клубі бджіл повинна дотримуватися оптимальна В., інакше бджоли занепокояться. Підвищена В. може спостерігатися в гніздах і в літній період, коли в сім’ях вирощується розплід. За зиму бджоли виділяють у вуликах до двох кілограмів води у вигляді пари. Зазвичай використовують болотний добре висушений мох, він втягує в себе вологу, […]...
- ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ (АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА). ТОЧКА РОСИ – ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ 3.3. ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ (АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА). ТОЧКА РОСИ Вологість повітря характеризує кількість водяної пари в повітрі. Розрізняють абсолютну і відносну вологість. Абсолютна вологість – це парціальний тиск водяної пари (р), наявної в повітрі за даної температури (або густина водяної пари ρ). Відносна […]...
- ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...
- НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН – кількість нектару, виділювана рослиною за час її цвітіння. Н. р. залежить від біологічних особливостей рослин, кліматичних і погодних умов, якості грунту й агротехніки оброблення. Найсприятливіша температура повітря для виділення нектару 20-30 °С. Підвищення або зниження навколишньої температури знижує виділення нектару. У посушливі роки Н. р. особливо мізерна, тому що відсутність вологи придушує […]...