Граматична категорія роду – ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ
ІМЕННИК
ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ
Граматична категорія роду
Категорія роду іменника покликана реалізувати в реченні його граматичні зв’язки, узгодити синтаксично залежні форми слів з іменником, що їх означає. У системі мови вона знаходить вираження в численних формах слів, які мають різне функціональне призначення; категорії роду не властива універсальність значень – типових однорідних функцій, характерних для всієї категорії. Така ситуація зумовлена неоднорідним поділом імен – специфічних мовних знаків, за допомогою
У своєму повному обсязі категорія роду іменника є сукупністю назв істот і неістот (назв предметності) різної зовнішньої форми слова, структури і змісту. За висловом С. Д. Кацнельсона, уся категорія граматичного роду, включаючи розрізнення осіб і не осіб, зазнає поділу на класи. Головне в цій іменній класифікації – належність кожного іменника до відповідного класу, а скільки в мов таких класів і як вони мотивовані, не так важливо.
Система категоріальних значень семантично мотивованих імен – назв осіб складається з двох членів: грамеми чоловічого і грамеми жіночого роду. До родової парадигми, яку формують члени бінарної опозиції (протиставлення) (див. перекладач – перекладачка, дояр – доярка), не належать іменники середнього роду, оскільки вони позначають вік істоти і не містять вказівки на стать. Серед іменників семантико-граматичного роду вони кваліфікуються не родовими назвами, напр.: маля, дитина, дитинча; теля, лоша, порося, каченя, гусеня, лисеня, ведмежа. Категорія імен граматичного роду має членну структуру: чоловічий, жіночий і середній рід, напр.: стілець, молот, плуг, грім; книга, ручка, дорога, гілка; небо, марево, мило, плече.
Іменники семантико – і формально-граматичного роду розрізняються способами вираження родової ознаки. У категорії найменувань осіб грамема роду може бути відтворена морфемою (словозмінною або словотворчою), напр.: кум – кума, учень – учениця, селянин – селянка, полільник – полільниця, волинянин – волинянка, одесит – одеситка. На лексичному рівні виразником граматичного значення є окреме слово, напр.: хлопець – дівчина, батько – мати, баран – вівця, півень – курка, бик – корова. Аналітичний спосіб реалізації грамем передбачає використання морфолого-синтаксичних показників, об’єднаних конструкцією, тобто поза межами слова, напр.: “Сирота Ярема, сирота убогий” (Т. Шевченко); “А в тім селі та була одна сирота…” (М. Кропивницький). У непохідних іменниках формально-граматичного змісту грамеми чоловічого, жіночого і середнього родів виражені флексією, використання суфіксів у ролі маркерів родової віднесеності можливе лише в класі похідних дериватів, напр.: сидіти – сидіння (середи, р.), кидати – кидок (чол. р.), мужній – мужність (лин. р.). Поєднання в категорії роду іменників із семантично вмотивованими грамемами роду вказує на її проміжне становище між семантично спрямованими категоріями і формальними класами. Класифікаційного поділу зазнають іменники семантико – і формально-граматичної мотивації. У категорії назв в окремий клас, або групу, виділяються словоформи, у яких грамема роду виражена лексичним значенням слова, напр.: чоловік – жінка, дід – баба; кабан – свиня. На морфологічному рівні серед найменувань осіб найбільша за обсягом група похідних іменників, зовнішня форма яких містить вказівку на означену за родом особу. Кожна словоформа має відповідний корелят з грамемою протилежної статі і належить до ряду лексем з двочленною родовою парадигмою; напр.: студент – студентка, подолянин – подолянка, реготун – реготуха.
Імена спільного роду, зовнішня форма яких не містить вказівку на означену за статтю особу, передані формами граматичного чоловічого або граматичного жіночого роду, напр.: адвокат, юрист, травматолог, фермер, науковець, депутат; колега, слуга, нероба, задавака, забіяка, зануда.
У категорії наявний клас дериватів граматичної предметності, вихідною семантичною базою яких є назви дій, процесів, ознак, виражені дієсловами та прикметниками. У цьому класі назв родова грамема кваліфікується відповідно до змісту слова, за яким закріплений спеціальний суфіксально-флексійний формант, напр.: назви дій на – ація, – ізація (-изація) є носіями грамеми жіночого роду.
Клас іншомовних незмінюваних слів та абревіатур характеризується частковою нестабільністю родової ознаки, що виявляється в заміні існуючого граматичного значення іншим. Подібного типу явища свідчать, що категорія роду не перебуває в центрі (ядрі) граматичної системи іменника, а займає позиції периферії.
Іменники, що мають тільки форму множини (pluralia tantum), не належать до категорії роду, напр.: окуляри, сани, двері, ножиці, ворота, штани, шаровари, дріжджі.
Related posts:
- Граматична категорія числа – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Граматична категорія числа Граматична категорія числа відтворює кількісні співвідношення предметів і явищ навколишньої дійсності і належить до категорій із семантичною домінантою. Числові поняття ця іменна категорія виражає лексемами. Система граматичних значень становить парадигму з двочленним протиставленням числових показників, напр.: учень – учні, студент – студенти, ріка – ріки, зошит – зошити. […]...
- Встановлення родової ознаки за семантикою слова – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Встановлення родової ознаки за семантикою слова Іменниками граматичного роду є назви неістот. Вони зумовлюють асемантичний аспект категорії, оскільки рід їх не вмотивований реальним розрізненням об’єктів за статтю, а діє як засіб узгоджувального зв’язку, напр.: стіл (чол. р.) і сіль (жін. р.). Не є вичерпним та абсолютним родовий поділ іменників за кінцевими […]...
- ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ Транспозиція відмінків пов’язана з особливим класом назв граматичної предметності, до якого належать абстрактні іменники – деривати. Як опорні компоненти субстантивних словосполучень, вони з’являються внаслідок синтаксичної деривації присудка, вираженого дієсловом або прикметником, пор.: Учень прийшов – прихід учня; Господиня рада – радість господині. Синтаксична деривація поповнює парадигму засобів вираження, відтворюючи зв’язки між […]...
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- Розрізнення відмінків іменників жіночого роду Урок 31 Тема. Розрізнення відмінків іменників жіночого роду Мета: вдосконалювати знання учнів про відмінювання іменників, вчити розрізняти відмінки іменників жіночого роду, ознайомити із способами розрізнення називного і знахідного, давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду; розвивати мовні вміння, почуття слова; виховувати любов до Батьківщини, повагу до її історії. Обладнання: тлумачні словники, карта України, малюнок герба, […]...
- Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Так, протиставлення значень “теперішнє” – “минуле” – г “майбутнє”, закріплене в певному наборі матеріально виражених афіксів, утворює категорію, а відповідно й парадигму часу. Розрізняється два типи категоріальних парадигм. Перший тип […]...
- Іменники парного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники парного роду До іменників парного роду належать назви істот, здебільшого осіб, родова ознака яких виражена суфіксально-флексійними засобами, тобто зовнішньою структурою окремого слова, наприклад: патріот – патріотка, українець – українка, полтавець – полтавка, штампувальник – штампувальниця, письменник – письменниця, касир – касирка. Серед морфологічних одиниць іменникам парного роду відведена функція означеної […]...
- Рід абревіатур – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Рід абревіатур У категорії іменника клас абревіатур не має “індивідуальних” засобів вираження родової належності, система передачі граматичних значень роду тут ще остаточно не сформувалася, що зумовлене Непостійним характером їх існування, залежністю від потреб суспільного розвитку: складноскорочені назви виникають услід за повним найменуванням, а зникають або функціонують залежно від долі цього найменування […]...
- ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО І МІСЦЕВОГО ВІДМІНКІВ ОДНИНИ ПРИКМЕТНИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК & 30 ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО І МІСЦЕВОГО ВІДМІНКІВ ОДНИНИ ПРИКМЕТНИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ 202. Попрацюйте разом! 1. Подані прикметники разом з іменниками запишіть у стовпчик: спочатку в давальному, а потім – у місцевому відмінку однини. Позначте закінчення і порівняйте їх. Сформулюйте правило. Сувора зима, хороша погода, вечірня пора, синя […]...
- Форми давального й місцевого відмінків прикметників жіночого роду в однині Урок 66 Тема. Форми давального й місцевого відмінків прикметників жіночого роду в однині Мета: вчити утворювати форми давального і місцевого відмінків прикметників в однині жіночого роду, розрізняти їх, правильно вимовляти й писати, закріплювати навички визначати відмінок прикметників; розвивати мовленнєві вміння дітей; виховувати повагу до народних звичаїв і традицій. Обладнання: святкові новорічні листівки. ХІД УРОКУ I. […]...
- Форми давального і місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду. (Вправи 202-205) Тема. Форми давального і місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду. (Вправи 202-205). Мета. Вчити учнів розрізняти в реченнях форми прикметників жіночого роду в давальному і місцевому відмінках, правильно вимовляти і писати ці форми; закріплювати навички визначати відмінок прикметників; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до рідного краю, повагу до народних звичаїв і традицій. Обладнання: мовний матеріал, […]...
- Іменники спільного роду – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Іменники спільного роду В українській мові окрему групу становлять іменники спільного роду. Це такі загальні і власні назви осіб, рід яких визначається тільки в контексті, за допомогою синтаксичного способу. Наприклад: Цей невдаха не знав, що робити. Вона була справжня невдаха. Лівша закинув м’яч у сітку. Лівша гарно вишивала. Більшість цих іменників становить […]...
- Рід іменників – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Рід іменників Усі іменники, крім тих, що вживаються тільки в множині, належать до певного роду: чоловічого, жіночого або середнього (Син, кравець, пристрій, день – чоловічий рід; Скатертина, стіна, жінка, радість – жіночий рід; Місто, море, вікно – середній рід). Окрему групу іменників становлять іменники спільного роду (Сирота, базіка, […]...
- ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО І МІСЦЕВОГО ВІДМІНКІВ ОДНИНИ ПРИКМЕТНИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ Мета: вчити учнів утворювати форми давального і місцевого відмінків прикметників в однині жіночого роду, розрізняти їх, правильно вимовляти й писати; закріпити навички визначати відмінок прикметників; розвивати мовленнєві вміння; виховувати організованість. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Каліграфічна хвилинка – Запишіть каліграфічно. Закрутилися сніжинки, Як веселі комашинки, Наче зграї білих мух, Як […]...
- Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника Граматичні категорії – відмінок, рід і число – об’єднуються в один ряд за належністю до категорії іменника. Спільним для них є вираження категоріального значення предметності у морфологічних формах слів, а також принцип структурної організації: категорії відмінка, роду і числа формуються з компонентів, або […]...
- МАСКУЛІЗМИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники спільного роду МАСКУЛІЗМИ Маскулізми, які дослідники називають словами “спільної статі, двородовими лексемами, у східнослов’янському мовознавстві відносять до іменників “спільного” роду, тому що розмежування статі не закладене в форму слова; з цим терміном пов’язане вживання назв соціально-активних осіб чоловічої статі для позначення осіб жіночої статі. Назва “маскулізм” походить від лат. masculinus […]...
- Стилістика категорії роду іменників Стилістика української мови Стилістика категорії роду іменників Стилістичні функції морфологічних форм мови прийнято характеризувати за тими морфологічними категоріями, значеннями, які властиві словам певної частини мови. Іменники, наприклад, здебільшого витлумачуються стилістично за категоріями роду, числа і відмінка, іноді окремо розглядаються стилістичні функції власних і загальних іменників, стилістичні особливості варіантних форм певної іменникової лексеми і т. ін. […]...
- ФЕМГНАТИВИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники спільного роду ФЕМГНАТИВИ Серед іменників “спільного” роду окрему групу морфологічних одиниць утворюють словоформи, які потенційно є виразниками чоловічої або жіночої статі, а в структурі мови марковані граматичним жіночим родом, що й зумовило їх назву (лат. femina – жінка), напр.: просторіка, замазура, ненажера, невмивака, хапуга, нероба, невдаха, плакса, нечема, нахаба, непосида, […]...
- Родові ознаки незмінюваних слів – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Родові ознаки незмінюваних слів В іншомовних незмінюваних іменниках, які запозичує українська мова, існують свої способи вираження граматичних значень. Не маючи зовнішніх, флексійних ознак родової належності, вони зазнають семантико – граматичного поділу на групи, кожна з яких характеризується однією, зрідка двома ознаками роду. Іменники-антропоніми називають осіб чоловічого або жіночого роду відповідно до […]...
- Правопис закінчень іменників жіночого роду на Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини. (Вправи 121-124). Мета. Ознайомити учнів із особливостями закінчень жіночого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини; формувати вміння пояснювати правопис закінчень іменників жіночого роду в цій формі за допомогою вивченого правила. Обладнання: зображення зимової природи, мовний матеріал. Хід уроку […]...
- ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ – Категорія посесивності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія посесивності ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ У прикметникові з категорією посесивності пов’язане відображення ознаки предмета через належність його особі. Цю роль у системі граматичних форм ад’єктива виконують присвійні прикметники паралельно з родовим відмінком іменника, пор.: зошит Наталки і Наталчин зошит. За структурою і змістом присвійні прикметники відособлені від класу […]...
- Аналіз диктанту. Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини Тема. Аналіз диктанту. Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини. (Вправи 166-171). Мета. Ознайомити учнів з особливостями утворення форми орудного відмінка іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі. Вчити вибирати закінчення з опорою на вивчене правило; розвивати мовні вміння. Виховувати увагу до мовленого слова. Обладнання: […]...
- ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО І ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Урок 36. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО І ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Мета: ознайомити учнів з вимовою і правописом іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини; формувати правильні правописні вміння і навички; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальну самостійність, мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО Й ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ Мета: закріпити знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати інтерес до вивчення мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Знов день почався, діти. Всі зібрались на урок. Тож пора нам поспішати – Кличе в подорож дзвінок! II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 58) III. […]...
- ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО І ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 21. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО І ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини? 129. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте подані іменники. Держава – державою земля – землею Республіка – республікою межа – межею Революція – революцією […]...
- Правопис закінчень іменників жіночого роду в орудному відмінку однини Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 156-160). Мета. Ознайомити учнів з особливостями утворення форми орудного відмінка іменників жіночого роду на – а, – я. Вчити вибирати закінчення з опорою на вивчене правило. Розвивати мовні вміння. Виховувати увагу до мовленого слова. Обладнання: таблиця закінчень іменників жіночого роду на – а, – […]...
- Чергування звуків [і] з [о], [е] в іменниках жіночого і чоловічого роду ІМЕННИК & 16. Чергування звуків [і] з [о], [е] в іменниках жіночого і чоловічого роду Дорожче за золото 134. 1. Відгадай загадку. Доведи правильність відповіді. У воді росте, кохається, вкинь у воду – злякається. 2. Випиши із загадки слова, що відповідають схемам: 3. У яких відмінках вжито цей іменник? До якого роду належить? Добери інші […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- Розрізнення відмінків іменників з однаковими закінченнями. (Вправи 107-110) Тема. Розрізнення відмінків іменників з однаковими закінченнями. (Вправи 107-110). Мета. Ознайомити учнів зі способами розрізнення давального і місцевого відмінків жіночого роду на – а (-я); виробляти в учнів уміння розрізняти відмінкові закінчення іменників. Обладнання: поштові конверти (чисті), ілюстрації з історії Запорізької Січі, індивідуальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. Вправа “Крісло […]...
- Чергування кореневих звуків [о], [е] з [і] в іменниках жіночого та чоловічого роду з основою на приголосний ІМЕННИК Чергування кореневих звуків [о], [е] з [і] в іменниках жіночого та чоловічого роду з основою на приголосний 158. Прочитайте іменники. І – О І – Е Ніч – ночі Осінь – осені Сіль – солі Лебідь – лебедя Сік – соку Камінь – каменя Кінь – коня Ячмінь – ячменю – Спишіть іменники, позначивши […]...
- Змінювання іменників чоловічого роду без закінчень в орудному відмінку однини ІМЕННИК Змінювання іменників чоловічого роду без закінчень в орудному відмінку однини 130. Розгляньте таблицю. Кінцевий приголосний основи іменників чоловічого роду Відмінок Твердий пригол. М’який пригол. Шиплячий пригол. Й Н. в. Дуб Кінь Слухач Край Ор. в. Дубом Конем Слухачем Краєм – Яке закінчення мають іменники чоловічого роду однини в орудному відмінку? Зверніть увагу на кінцевий […]...
- ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ НА РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 19. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ НА – а (-я) В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Які закінчення мають іменники жіночого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини? 121. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте таблицю. Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи іменників у початковій формі. Називний відмінок […]...
- Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини ІМЕННИК & 21. Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини Тихо так опівночі ніч зірки засвітила Павло Тичина 166. 1. Прочитай і спиши речення. Тихо так опівночі ніч зірки засвітила. Павло Тичина 2. Провідміняй виділене слово. У якому відмінку написання даного слова викликає труднощі? За якою таблицею […]...
- ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ У КОРЕНЯХ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО ТА ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОДНИНІ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 18. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ У КОРЕНЯХ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО ТА ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОДНИНІ Які чергування кореневих голосних звуків відбуваються в іменниках жіночого та чоловічого роду в однині? 116. 1. Прочитай. Визнач, який це текст – розповідь, опис чи міркування. Доведи свою думку. Надходить осінь і приносить людям […]...
- Закінчення іменників чоловічого роду на ІМЕННИК Закінчення іменників чоловічого роду на – ар, – яр у родовому й орудному відмінках однини 134. Розгляньте таблицю. Н. в., чол. p., одн. Р. в., чол. p., одн. Ор. в., чол. p., одн. Слюсар Слюсаря Слюсарем Вівчар Вівчаря Вівчарем Комар Комара Комаром Столяр Столяра Столяром З’ясуйте, яке закінчення мають іменники чоловічого роду з основою […]...
- ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ НА Мета: ознайомити учнів з вимовою і правописом іменників жіночого роду на – а, – я в орудному відмінку однини; формувати правильні правописні вміння і навички; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальну самостійність, мовлення школярів; виховувати культуру писемного мовлення. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось і знов дзвінок лунає, Мелодійно і срібно звучить. Він до класу дітей скликає, […]...
- Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на ІМЕННИК & 18. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини І. Котляревський, М. Лисенко, О. Петрусенко – видатні митці Полтавщини 146. 1. Прочитай пісню із п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка”. Якими словами характеризує себе героїня твору? До якої частини мови належать ці слова? Ой я дівчина полтавка, […]...
- ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ У КОРЕНЯХ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО ТА ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОДНИНІ Урок 33. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ У КОРЕНЯХ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО ТА ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОДНИНІ Мета: ознайомити учнів з чергуванням голосних звуків у коренях в окремих іменниках жіночого і чоловічого роду; розвивати фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Стій, друже, зупинись, Ти у класі не крутись, Дзвоник кличе всіх за парти […]...
- Категорія кількісної градації ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія кількісної градації ознаки Категорія кількісної градації ознаки грунтується на похідних якісних прикметниках, за типом творення граматичних значень є здебільшого словотвірною категорією, де сема тієї чи іншої кількості ознаки формується афіксальним способом, нагір.: багатющий – дуже багатий, темнуватий – трохи темний, задовгий – трохи довгий, надглибокий – […]...
- Вимова і правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини Урок 42 Тема. Вимова і правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини Мета: ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку, формувати вміння і навички правильного творення форми орудного відмінка; розвивати спостережливість, уважність, послідовність у роботі; виховувати повагу до матері й бажання їй […]...