ГРУНТ І РЕЛЄФ
Сад і город (енциклопедія)
ГРУНТ І РЕЛЄФ
Овочі ростуть на різних грунтах: чорноземних, суглинних і супіщаних. Але найкращими для них є ділянки з заплавними землями. Вирощування овочів вимагає великої кількості вологи, тому важливо розмістити ділянку неподалік від природних водоймищ, колодязя, або, якщо є можливість, викопати колодязь на ділянці. Необхідно визначити, який саме грунт на вашій ділянці – кислий, лужний або засолений. Якщо на ділянці росте хвощ або кінський щавель, це означає, що грунт кислий. Такі грунти, як правило, бувають
Найгірше ростуть на кислих грунтах, а отже, вимагають унесення більшої кількості вапна буряк, часник, салат, шпинат, селера, морква, огірки, квасоля, ріпа, бруква. Меншого вапнування вимагають редис, редька, кабачки, томати, щавель.
Солонці й солонцюваті грунти малопридатні для вирощування овочевих культур і картоплі. Особливо чутливі до засоленості грунту огірки, цибуля та морква, менш чутливі – столовий буряк, капуста її помідори. Для поліпшення солонцюватих грунтів з осені під оранку вноситься тонкорозмелений гіпс – від 10 до 30 кг на кожні 100 м2. Для підвищення ефективності цього заходу відразу після внесення гіпсу город потрібно добре полити, а взимку забезпечити снігозатримання. Гіпсування слід поєднувати з унесенням органічних добрив.
Якщо рівень грунтових вод знаходиться близько від поверхні грунту або ж грунт має неглибокий орний шар, овочі краще вирощувати на гребенях і грядках.
Вимоги до рельєфу ділянки – рівна поверхня або невеликий схил на південь, південний захід. З півночі й північного сходу ділянка має бути захищена будівлями, деревами, парканом, живоплотом. Земельна ділянка під город повинна добре освітлюватися сонцем протягом дня.
Рівень грунтових вод, глибина їх залягання на ділянці визначаються до початку обробітку землі й планування городу під овочеві культури. Якщо грунтові води залягають занадто близько до поверхні, рослини з глибокопроникною кореневою системою будуть хворіти й підмерзати, тому краще брати рослини з неглибокою кореневою системою та висаджувати їх на грядки або гребені. Визначити близькість водоносного гори30нту можна за тими рослинами, які ростуть на землі. Крім того, що на ділянках із неглибоким рівнем залягання грунтових вод рослинність особливо яскрава й соковита, такі місця люблять перстач гусячий, болиголов, наперстянка, осінній пізньоцвіт, мати-й-мачуха, кінський щавель, очерет, кропива, папороть. З дерев на таких місцях найкраще ростуть дуб, вільха, верба. Ознакою близького залягання води служить величезна кількість комарів і комах, що зависають над цим місцем після заходу сонця, відсутність мурашників, що споруджуються рудими мурахами. Стародавнім засобом для пошуку підземних вод є клубок знежиреної вовни. Коли його покласти на ніч на землю й накрити будь-яким посудом, то він насититься вологою, якщо близько до рівня поверхні проходить водоносний шар.