Групи вставних слів і словосполучень за значенням – Вставні слова (словосполучення, речення)
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Вставні слова (словосполучення, речення)
Групи вставних слів і словосполучень за значенням
Вставні слова і словосполучення виражають:
А) оцінку вірогідності повідомлюваного (упевненість або невпевненість, ступінь звичайності викладених фактів): Авжеж, безперечно, безсумнівно, без усякого сумніву, видимо, видно, в усякому разі (випадку), гадаю, дійсно, звісно, звичайно, здавалося (б), здається, зрозуміло, либонь, мабуть, може, можливо, напевно, очевидно, певна річ, по суті (справи), правда, припустимо, припустімо,
Б) почуття мовця, емоційну оцінку того, про що йдеться (радість, задоволення, співчуття, здивування, обурення та ін.): Грішним ділом, дивна річ, навдивовижу, на жаль, на нещастя, на щастя, нівроку, соромно сказати, чого
Вставні слова і словосполучення вказують на:
А) зв’язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге й под., Виходить, головним чином, далі, до речі, значить, з одного (другого) боку, зокрема, зрештою, крім того, між іншим, навпаки, наприклад, нарешті, однак, отже, підкреслюю, передусім, повторюю, приміром, проте, у цілому та ін. Для виконання практичної роботи треба, По-перше, перевірити наявність приладів, По-друге, уважно ознайомитися з умовними знаками, по-третє, скласти електричне коло за схемою, по-четверте, зробити висновки й, Нарешті, оформити роботу в зошиті (підручник). Краса нас усього вчить. Ся проста істина лишилася, Проте, непризнаною, особливо ворогами високих мислей і почуттів (О. Довженко);
Б) способи оформлення думок: Взагалі, власне, грубо висловлюючись, з дозволу сказати, інакше (коротше, правду) кажучи, іншими словами, крім жартів, м’яко (між нами, попросту, чесно) кажучи, можна сказати, одним словом, признаюсь, смішно сказати, так би мовити, точніше, як кажуть та ін. На директорову промову відгукнувся, Власне, один тільки з батьків (Ю. Смолич). Коротко кажучи, природа наснажує до діла і зміцнює до праці, роблячи її солодкою (Г. Сковорода);
В) джерело повідомлення: бачу, гадаю, говорять, за визначенням…, за вченням…, за моїми розрахунками, за повідомленням…, за приказкою, кажуть, мов, мовляв, на думку…, пам’ятаю, повідомляють, чую, по-моєму, по-твоєму Й т. ін. І все то те лихо, все, Кажуть, од Бога! (Т. Шевченко). Бажання, За приказкою, сильніше неволі (Г. Сковорода). Природа, вільні нахили, а не штучна виправка, не муштра є основою виховання, За вченням Сковороди (П. Попов).
Вставні слова і словосполучення можуть бути звернені до співрозмовника або до читача, щоб привернути його увагу: бачиш, будь ласка, вірите, вибачте, даруйте на слові, дозвольте, знаєте, зрозумійте, пам’ятаєте, погодьтесь, послухайте, розумієш, уявіть (собі), чуєте та ін. Голодній, Бач, кумі – хліб на умі (Л. Боровиковський). У нашім селі, Знаєте, чинять два храми в рік… (Ю. Федькович).
Зверніть увагу!
Не є вставними й не виділяються комами такі слова: Ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, принаймні, навіть, між тим, за традицією, у кінцевому підсумку, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як і деякі інші. Він Хтів Принаймні словом полегшити свою душу. Вона Навіть забула свої мрії про землю і жила з Андрієм одним життям. Тим часом юрма двигтіла, кипіла… (із творів М. Коцюбинського). У нас було заведено поняття “гнилий інтелігент”. А між тим інтелігент ніколи не був у нас гнилим, Навпаки, він був полум’яним, чистим, передовим (О. Довженко).
Слід розрізняти вставні слова і члени речення.
Вставні слова можна вилучити з речення, не порушуючи його структури. Вони виділяються комами. Вилучення членів речення руйнує граматичну і смислову структуру речення.
Щось, Видно, трапилось (А. Головко). По обидва боки левад… Видно на косогорах густі садки (І. Нечуй-Левицький).
Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю! (Л. Костенко). Здається вічністю буття маленька мить… (Л. Дмитерко).
Чи, Може, щастя хочеш ти? (О. Олесь). Хто Може випити Дніпро? (М. Рильський).
А Федько, Справді, щось надзвичайне виробляв на річці (В. Винниченко). Чи Справді так було?
Не бідніє той, хто дарує скарби душі своєї. Навпаки, внутрішній світ його повніє… (М. Шумило). Моя адреса завжди Навпаки, по той бік щастя, біля перелазу (Л. Костенко).
Взагалі, Франко – лірик високої проби… (М. Коцюбинський) (Взагалі = взагалі кажучи). Тепер Взагалі багато народу мандрує (О. Гончар).
Ще, Значить, не скінчилися турніри… (Леся Українка). Ця поїздка для неї дуже багато Значить.
Кажуть, весь поміст у пеклі з добрих намірів зложився (Леся Українка). Про це вже всі Кажуть.
Маємо жити, Звичайно, не хлібом єдиним (Б. Олійник). Звичайно я встаю осьомій годині ранку.
Буває, часом сліпну від краСи (Л. Костенко). Диво дивнеє на світі з тим серцем Буває! (Т. Шевченко).
Провідними принципами функціонування живої природи є ритмічність, пристосовуваність до навколишнього середовища, ощадливість і, Нарешті, резервування (підручник) (Нарешті = і ще, крім того). Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана… (М. Рильський) (Нарешті = після всього).
Певно, руїну та буря зробила? (О. Олесь) (певно = мабуть). Він знає це Певно (= точно).
Це, До речі, не ваша проблема (до речі = між іншим). Його репліки і пропозиції були якраз До речі (= вчасні).
Зверніть увагу!
Комами Виділяються вставні слова Однак (одначе) і проте (в середині речення). Зараз Федорова компанія теж прибула на вигін… з піснями. Нікого, Однак, не звеселили на цей раз їхні пісні (О. Гончар). В’їдливості він, Одначе, не помічав (Григір Тютюнник). При перевтомленні організм подає сигнал на припинення роботи. Час подання такого сигналу, Проте, можна відстрочити спеціальним тренуванням (підручник).
Комами Не виділяються Сполучники Однак (одначе) і проте (на початку простого речення або другої частини складного речення, а також між однорідними членами). Однак дзвони несподівано впали (М. Коцюбинський). П’ятиметрові дошки здалися йому спершу легкими… Одначе далі вони робилися важчі й важчі… (Григір Тютюнник). Усмішка гостра, а одНАк сумна (Леся Українка). Малював, бувши малим, і Шевченко… Проте справжня жага до малювання прокинулася в його тільки тепер… (С. Васильченко). Хоча має економія в Каховці свою власну контору, Проте Савкарідко ночує там (О. Гончар). Усі дуже поспішали, Проте не встигли.
Related posts:
- Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях – Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях 1. Вставні слова і словосполучення виділяються комами. У ніч Різдвяну батько, згадавши, очевидно, молодість свою, дитинство усе своє, Одним словом, життя, попросив матір заспівати йому колядок (О. Довженко). 2. Два вставні слова відділяються одне від одного комою. Правда, може, я […]...
- Синтаксичний розбір речення зі вставними словами – Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Синтаксичний розбір речення зі вставними словами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене вставними словами (словосполученнями, реченнями). 3. Визначити, що виражають вставні слова (словосполучення, речення). Знов […]...
- Вставні слова (словосполучення, речення) – Просте речення Словосполучення Просте речення Вставні слова (словосполучення, речення) Вставні слова, словосполучення виражають ставлення мовця до висловленої думки і граматично не зв’язані з іншими членами речення. Вставні слова чи словосполучення можуть означати: – джерело повідомлення: по-моєму, на думку, кажуть, як кажуть, за словами та ін. Багато вони тих міст уже проминули, а ще більш, кажуть, напереді зосталося […]...
- Вставні слова, словосполучення і речення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 5. Синтаксичні структури діловодства Вставні слова, словосполучення і речення Вставними завжди є слова: мабуть, крім того, по-перше, по-друге, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне. Залежно від контексту є вставними: звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно, правда, навпаки. Вставні слова, словосполучення та речення висловлюють ставлення мовця до висловлюваної думки або […]...
- Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Вставними називаються слова, сполучення слів або речення, за допомогою яких виражається ставлення мовця до повідомлення, здійснюється зв’язок між частинами речення чи тексту, оформлюються думки, дається вказівка на джерело повідомлення тощо. Вставні слова не бувають членами речення й не утворюють словосполучень із членами речення. Сподобавсь, Видимо, козак дівчині (П. […]...
- Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення: І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький). У першому реченні […]...
- Звертання. Вставні слова і сполучення слів СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 18 Тема. Звертання. Вставні слова і сполучення слів Мета: ознайомити учнів із звертаннями і вставними словами та сполученнями слів, правилами їх написання й постановки розділових знаків при них; формувати вміння визначати їх у тексті. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Запитання до […]...
- ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 2. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ 27. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте в кожному звертання. Що називається звертанням? 1. Ти справжній лицар, сину! Ти вславиш Україну! (Т. Малкотя). 2. Ми ж, моя матінко, козацького роду (Марко Вовчок). 2. Люби, дитино, землю цю прекрасну! (С. Круліковська). 4. Україно! […]...
- Звертання та вставні слова. Тематичне тестування (тема: Звертання та вставні слова) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок 36 Тема: Звертання та вставні слова. Тематичне тестування (тема: Звертання та вставні слова) Мета: узагальнити й систематизувати знання про слова, граматично не пов’язані з членами речення; формувати пунктуаційну грамотність, вміння доречно використовувати звертання й вставні слова у мовленні; з’ясувати рівень засвоєння учнями теми “Звертання. Вставні слова”; формувати вміння використовувати […]...
- ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА Повторения, узагальнення й поглиблення вивченого § 2. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА ПРИГАДАЙМО. 1. Які члени речення називають однорідними? 2. Яка роль звертань і вставних слів у мові? 11 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Доберіть свій варіант заголовка. Поміркуйте, що треба для того, щоб творити красу. ФЛЕЙТА І ВІТЕР У […]...
- Вставні слова (практично); виділення їх на письмі комами ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 35 Тема: Вставні слова (практично); виділення їх на письмі комами Мета: закріпити знання про вставні слова та вживання розділових знаків у реченнях зі вставними словами; формувати вміння розпізнавати вставні слова, з’ясовувати їхню роль у реченні, правильно інтонувати речення зі вставними словами, вживати вставні слова в мовленні, вживати розділові […]...
- Омоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Омоніми (гр. Homos – однаковий і Grapho – пишу) – слова, що мають однакове звучання й написання, але зовсім різне значення. Від багатозначних слів відрізняються тим, що означають предмети, ознаки, дії, що не мають між собою нічого спільного. Омонімічний ряд складається з елементів, що належать […]...
- ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА, ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ Мета: навчальна: повторити та поглибити знання, уміння та навички з відповідних питань; розвивальна: розвивати пізнавальні здібності; виховна: виховувати прагнення до самовдосконалення. Внутрішньопредметні зв’язки: граматика, пунктуація, орфографія, розвиток мовлення. Міжпредметні зв’язки: мова, література, культура. Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- Однорідні члени речення, вставні слова і звертання в простому реченні. Розділові знаки в простому реченні ПОВТОРЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 3 Однорідні члени речення, вставні слова і звертання в простому реченні. Розділові знаки в простому реченні Пригадаймо! 1. Назвіть три характерні риси, властиві для однорідних членів речення. 2. З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення? 3. Які члени речення можуть бути однорідними? Розділові знаки в реченнях з однорідними членами […]...
- Антоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Антоніми (гр. Anti – Проти і Опута – Ім’я) – це слова з протилежним значенням. Антоніми характеризуються не лише протилежністю своїх значень, а й певною спільністю, на основі якої й відбувається протиставлення, тобто ці слова позначають поняття однієї тематичної групи: Любов – ненависть; тривога – […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ І СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА, ДІАЛЕКТНІ, ПРОФЕСІЙНІ СЛОВА Й ТЕРМІНИ, ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА Мета: навчальна: дати поняття про загальновживані й стилістично забарвлені слова; розвивальна: розвивати гнучкість мислення учнів; виховна: виховувати уважне та шанобливе ставлення до слова. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, стилістика, синтаксис і пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, географія, біологія. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ […]...
- Пароніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Пароніми Терміном Паронімія (від гр. Para – біля, поряд і опута – ім’я) зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого, наприклад: боцман замість лоцман, кремінь замість кремній. Слова, які утворюють такі пари, […]...
- Групи слів за значенням. Омоніми ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 68 Тема. Групи слів за значенням. Омоніми Мета: познайомити учнів із поділом слів на групи за значенням; дати поняття про омоніми; навчити школярів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; прищеплювати любов до української мови. Обладнання: підручник, тлумачні словники, текст для творчого завдання. ХІД […]...
- ВСТАВНІ СЛОВА ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 17. ВСТАВНІ СЛОВА Про слова, за допомогою яких мовець виражає ставлення до висловлюваного, а також про те, як ці слова виділяємо на письмі та в усному мовленні 135 Прочитайте речення, звертаючи увагу на виділені вставні слова. Спробуйте вилучити ці слова з речень. Що втратять речення? На основі спостереження зробіть […]...
- Синоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Синоніми (гр. Synonymia – Однойменний) – це слова, які називають одне поняття, відрізняючись при цьому або відтінками значення, або емоційно-стильовим забарвленням, або тим і тим одночасно. Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню небажаних повторів. Синоніми є одним із найбагатших джерел збагачення мовлення. Синонімія […]...
- Звертання. Вставні слова. Розділові знаки в простому реченні І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 3 Тема: Звертання. Вставні слова. Розділові знаки в простому реченні Мета: повторити вивчене про звертання та вставні слова, удосконалювати вміння виділяти звертання та вставні слова в реченнях, правильно інтонувати речення із звертаннями та вставними словами, розставляти розділові знаки в реченнях із звертаннями та вставними словами, розрізняти вставні […]...
- Зв’язок слів у реченні. Речення й словосполучення Урок 19 Тема. Зв’язок слів у реченні. Речення й словосполучення Мета: розвивати вміння визначати головні та другорядні члени речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні за допомогою питань, практично формувати уявлення про словосполучення, про наявність у ньому головного і залежного слова, учити розрізняти головні члені речення; розвивати вміння встановлювати зв’язок між словами словосполучення за допомогою […]...
- Лексикологія. Групи слів за значенням Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 111 Тема. Лексикологія. Групи слів за значенням Мета: – навчальна: повторити матеріал із теми “Лексикологія”, поглибити знання учнів про групи слів за значенням, закріпити навички розпізнавання, визначення і використання у мовленні омонімів, синонімів, антонімів, удосконалювати вміння учнів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні; – розвивальна: розвивати […]...
- Послідовність розбору словосполучення – Словосполучення і речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Послідовність розбору словосполучення 1. Речення з аналізованим словосполученням. 2. Вказати головне і залежне слово (поставити питання). 3. Вказати вид словосполучення за будовою і за характером головного слова. 4. Вказати спосіб зв’язку залежного слова з головним. 5. Визначити вид словосполучення за головним словом. 6. Накреслити схему будови […]...
- Тренувальні вправи з теми “групи слів за значенням” Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 90 Тема. Тренувальні вправи з теми “групи слів за значенням” Мета: – навчальна: повторити вивчені групи слів, навчити застосовувати набуті знання на практиці; формувати життєву компетентність; – розвивальна: розвивати мовне чуття, абстрактне мислення, мовленнєві вміння, навички зі ставлення, порівняння; – виховна: виховувати ставлення до справи, якою займаєшся; до колективу, у […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми ЛЕКСИКОЛОГІЯ §36. ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми 496. Прочитайте. Різне чи одне й те саме явище природи називають виділені слова? Мете, мете метелиця! Пороша, хуртовина! То на дорозі стелиться, То в хату снігом кине. Вертелиця, куделиця, Хурделя, завірюха. Метелиця, кужелиця Ще й виверта кожуха. Ще: віхола, віхтелиця, Завійниця хурдиста… І все це до “хурделиці” Синоніми […]...
- Способи зв’язку слів у словосполученні – Словосполучення і речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Способи зв’язку слів у словосполученні Основною ознакою словосполучень є підрядний зв’язок між головним і залежним словами. Розрізняють три види підрядного зв’язку: узгодження, керування і прилягання. 1. Узгодженням називається такий спосіб підрядного зв’язку, за якого залежне слово вживається в тій самій формі (роду, числа, відмінка), що й […]...
- Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 87 Тема. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів Мета: – навчальна: поглибити знання про групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми; навчити знаходити в мовленні ці мовні одиниці; – розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до […]...
- Узагальнюючі слова при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Узагальнюючі слова при однорідних членах речення При однорідних членах речення можуть бути слова, які об’єднують в одну групу перелічувані предмети. Такі слова називаються узагальнюючими: І земля, і вода, і повітря – все поснуло (М. Коцюбинський). Узагальнююче слово є тим самим членом речення, що й […]...
- Словосполучення і речення. Головні члени речення. Просте речення ПОВТОРЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО У цьому розділі ви пригадаєте, чим відрізняється словосполучення від речення, у якій ситуації спілкування точніше й доцільніше висловлювати свою думку простим реченням, а в якій – складним. Ви переконаєтеся, що речення з однорідними членами, зі звертаннями, вставними словами урізноманітнюють висловлювання, роблять текст емоційним, думку – переконливою. Для чого вам треба […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА Мета: навчальна: ознайомити шестикласників з власне українськими та запозиченими словами; розвивальна: розширювати мовознавчий світогляд; виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідного слова та інших мов світу. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, іноземні мови. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- Словосполучення – Словосполучення і речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Словосполучення – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів. Слова у словосполученні пов’язані підрядним зв’язком: одне з них головне, інші – залежать від нього. Смисловий зв’язок і межі словосполучення виявляються за допомогою запитання від головного слова до залежного. За характером головного […]...
- ПОДІЛ НА ГРУПИ СЛІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ. СЛУЖБОВІ СЛОВА Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями; відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. […]...
- Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 2 Тема: Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення Мета: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні, відмінність між словосполученням та сполученням слів; про речення, його будову, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю […]...
- Каліграфічне написання великих букв українського алфавіту. Слова, близькі за значенням. Вимова та написання слів буква і літера, ганок, читання Урок 3 Тема. Каліграфічне написання великих букв українського алфавіту. Слова, близькі за значенням. Вимова та написання слів буква і літера, ганок, читання Мета: закріплювати навичку каліграфічного письма; вчити добирати слова, близькі за значенням; розширювати лексичний запас учнів; продовжувати формувати вміння переказувати; виховувати уважність, кмітливість. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація […]...
- Синтаксис, Пунктуація – Словосполучення і речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Синтаксис (від гр. Syntaxis – побудова, поєднання, порядок) – розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень, способи та засоби зв’язку між їхніми складовими частинами. Синтаксис тісно пов’язаний з морфологією. У ньому морфологічні одиниці (частини мови, словоформи) вступають у відношення і зв’язки з […]...
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У […]...
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ Повторения, узагальнення й поглиблення вивченого § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ПРИГАДАЙМО. 1. Чим словосполучення відрізняється від речення? 2. Які є головні й другорядні члени речення? 4 І. Прочитайте виразно вірш уголос. Яка картина постає у вашій уяві? Які почуття викликали у вас слова поета? ДЖЕРЕЛО Вечірній птах здійметься на крило, […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 7.ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА За вживанням усі слова поділяють на загальновживані та стилістично забарвлені. Загальновживані слова використовують усі люди в усному й писемному мовленні. Це такі слова, як мати, батько, син, дочка, брат, сестра, хліб, сіль, вода, пшениця, яблуня, вишня, вітер, дощ, будинок, зелений, великий, жити, думати, […]...
- Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11 Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова Пригадаймо! Спілкуючись, ми обираємо певний мовний стиль. Вибір мовного стилю залежить від ситуації спілкування, мети, адресата спілкування. Невимушена розмова з товаришем, написання твору, відповідь на уроці, виступ на урочистих шкільних зборах, написання заяви про відвідування спортивної секції – це все різні ситуації […]...