ІДІОСИНКРАЗІЯ

Related posts:

1. СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організмів до повторного впливу певних подразників – деяких речовин, т-ри, світла тощо. Напр., після дії на організм ІЧ-випромінювання або низьких т-р зростає його чутливість до впливу йонізуючого випромінювання; введення в клітину деяких барвників спричинює високу чутливість її до світла....
2. ДИСТРЕС Екологія – охорона природи ДИСТРЕС – негативна неспециф. (загальнофункц.) реакція живого організму на будь-яке зовн. подразнення (вплив, “негативний” стрес). Див. також Стрес....
3. ІНФОРМАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – програми про склад, будову і характер обміну речовин, що входять до складу організму, які спадково передаються від предків і закладені в спадкових структурах організму у вигляді сукупності генів (ген. код). Потенціальна різноманітність ген. коду в межах виду дуже висока (до 10 1000 біт). У багатоклітинних організмів, які розмножуються […]...
4. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
5. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” – розміщення одного живого організму на поверхні або всередині ін. живого організму з обов’язковою повною чи частковою залежністю від споживання в їжу рідких тканин організму хазяїна (кров, лімфа) або напівперетравленої їжі (кишкові паразити). Така залежність може бути постійною або тимчасовою. Цей тип взаємозв’язку характерний як для […]...
6. НІКОТИН Екологія – охорона природи НІКОТИН – високотоксичний алкалоїд із листків тютюну. Вміст Н. у водній витяжці з 4-6 цигарок є достатнім, щоб убити людину. В процесі паління до організму курця Н. надходить у кількості кількох мг. За ступенем токсичності Н. можна порівняти з синільною кислотою. Підвищена частота захворювань раком легень у курців зумовлена вмістом у […]...
7. ТЕРАТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕРАТОГЕНЕЗ – виникнення виродливостей у тварин і людини. Виродливості є наслідком порушення зародкового розвитку організму тетрагенами. Деякі з них передаються спадково....
8. СПАДКОВІСТЬ Екологія – охорона природи СПАДКОВІСТЬ – здатність організмів передавати потомству свої ознаки й властивості, а також тип обміну речовин; невід’ємна властивість живого організму потребувати певних умов для свого життя і певним чином реагувати на ті чи ін. зміни умов середовища. С. забезпечує матер. і функц. наступність поколінь, створює безперервність орг. світу і самовідтворення в процесі […]...
9. ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
10. МІКРОЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у малих кількостях (у тисячних і менших частках відсотка). До М. належать марганець, бор, йод, мідь, молібден, фтор, цинк та ін.). Більшість М. входять до складу специф. орг. сполук організму (ферментів, гормонів, вітамінів, пігментів) і часто зумовлюють їхню високу хім. […]...
11. ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ – чинник-1, що виникає в разі прямого контакту особин у їх групах....
12. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
13. АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ – нагромадження в живих організмах хім. речовин, що забруднюють середовище проживання, внаслідок засвоєння їх у процесі харчування і контакту з середовищем. Оскільки об’єм спожитої протягом тривалого часу їжі значно перевищує масу споживача, а забрудники далеко не завжди повністю виводяться з організму з виділеннями, на кожному наступному трофічному рівні […]...
14. ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
15. МЕТЕОПАТІЯ Екологія – охорона природи МЕТЕОПАТІЯ – гостра хвороблива залежність самопочуття людини від клімат, явищ – зміни погодних умов або клімату в разі переїзду до іншої клімат, зони. Фіз. стан більшості людей залежить від метеочинників, але М. характерна не для всіх людей....
16. СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма ієрархії прир. систем, де як супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають структури з участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоценозу: популяції, синузїї, консорцїї....
17. ЕКСТРЕС Екологія – охорона природи ЕКСТРЕС – позитивна неспециф. реакція організму на будь-який зовн. вплив (“добрий” стрес). Напр., збуджений стан, спричинений великою радістю....
18. ГІПОКСІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча, ніж їх потреба в ньому....
19. БІОІНДИКАТОР(И) Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин....
20. ГДС Екологія – охорона природи ГДС – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....
21. ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...
22. ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА – хворобливий стан пригніченості, безвиході, відчаю, пов’язаний з псих, захворюваннями або реакцією організму на важку життєву ситуацію. Іноді виникає внаслідок різких змін довкілля (напр., невміле оновлення або планування міста) та різкого підвищення його забруднення. Одним із виявів Д. п. є т. з. явище “сум нових міст” – підвищена захворюваність […]...
23. ГІПОПЛАЗІЯ Екологія – охорона природи ГІПОПЛАЗІЯ – недорозвинення тканини, органа, частини тіла чи організму загалом, що виникає внаслідок порушення внутрішньоутробного розвитку плода....
24. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо)....
25. БІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи БІОГЕНЕЗ – 1) утворення орг. речовин живими організмами; 2) одна з теорій походження життя на Землі, яка заперечує виникнення живого з неживої матерії, постулює вічне життя і протиставляє живу природу неживій....
26. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом регуляції метаболічних процесів....
27. ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ (ГХБ) Екологія – охорона природи ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ (ГХБ) – фунгіцид, який застосовують для протруювання насіння с.-г. культур, проти збудників багатьох хвороб. Г. – порівняно малотокс. сполука, проте в разі тривалого контакту подразнює слизові оболонки, має наркотичну дію, викликає захворювання печінки і статевих органів. Г. дуже стійкий і здатний нагромаджуватись у харч, каналі та жировій тканині організму людини. […]...
28. ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....
29. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
30. ІНТОКСИКАЦІЯ ПЕСТИЦИДАМИ Екологія – охорона природи ІНТОКСИКАЦІЯ ПЕСТИЦИДАМИ – отруєння організму пестицидами, що може статися внаслідок контакту людини з пестицидами під час їх транспортування, зберігання, застосування в С.-г. виробництві. Найшкідливішими є ртуть-, хлор-, фосфорорг. та арсеновмісні сполуки, а також похідні карбамінової кислоти, нітрофеноли тощо. Профілактика – чітке дотримання чинних сан. норм і правил роботи з пестицидами як […]...