ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. imago – образ, цілісна картина уявлення) – образ тих чи інших соціальних об’єктів, явищ, процесів, ін-тів, осіб, який складається в індивідуальній та сусп. свідомості і визначає відповідне ставлення до них. I. с. є засобом сприйняття та пізнання соціальної дійсності, тому він допомагає орієнтуватися у світі соціальних відносин, налагоджувати поведінку та взаємодію суб’єктів соціальної взаємодії. Набуваючи негативного чи позитивного забарвлення, I. с. свідчить
За своєю природою та закономірностями функціонування I. с. є подібним до таких психол. явищ, як установки та стереотипи. Але на відміну, напр., від установки, якій притаманні певна раціональність, константність, він значною мірою пов’язаний з емоційною сферою людини, залежить від її настроїв, є більш плинним у часі.
Право на існування поняття імідж одержало порівняно недавно, насамперед у соціально-екон. літ. Воно з’явилося з виходом у світ у 1955 р. книжки амер. авторів Б. Гарднера і С. Леві “Продукт та марка”. Її автори дають визначення поняття іміджу та застосовують його в аналізі сфери в-ва та збуту товарів і послуг і цим самим створюють грунт для його подальшого використання в психол. дослідженнях ринку. Інший амер. автор К. Боулдінг у своїй пращ “Імідж” (1956) звужує екон. значення цього терміна і обгрунтовує свою теорію іміджу як системи, за допомогою якої окремі індивіди пізнають та освоюють соціальний світ.
Згодом поняття іміджу набуває поширення в Європі і послуговується у психол. дослідженнях ринку, які згодом стали наз. маркетинговими. Попри це його продовжують тлумачити у ширшому соціальному контексті, про що свідчить відома в 70-х pp. теорія нім. ученого Б. Шпігеля, викладена у його книзі “Вектор – модель у соціальному просторі”.
Останніми роками це поняття стало частіше вживатися в соціології політики – у вивченні іміджу політ., культурних діячів, партій, сусп.., рухів та організацій. У вітчизняному суспільствознавстві цей термін ще не набув значного поширення, проте часто використовується засобами масової комунікації та публіцистикою.