АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ



Соціологія короткий енциклопедичний словник

АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. aggregatus – з’єднаний, зібраний) – терит. скупчення людських індивідів, яке в певному відношенні виступає як цілісність (напр., населення міста, села, району, країни тощо), Внутрішньо надзвичайно складне, бо його утворюють численні індивіди, соціальні групи та прошарки, А, с. містить у собі формальні й неформальні структури, у ньому мають місце масові, стихійні і впорядковані, організовані процеси, діють статистичні і динамічні закони та закономірності. А, с, –

масове, але водночас і цілісне, структуроване соціальне утворення.

Поняття “А. с.” пройшло в історії соціології певну еволюцію, У “соціальній морфології” Г. Спенсера агрегативні утворення належать до простих суспільств, Терміни “соціальний агрегат”, “політ, агрегат”, “суспільство як агрегат” позначають просте кількісне угруповання індивідів, тобто велику механічну групу (масу), в якій діючий індивід все ж не “розчиняється”, а залишається функціонально та структурно визначеним. Такі агрегативні групи, за Г. Спенсером, здатні кількісно збільшуватися та ускладнювати свою структуру.

У

соціол. концепції Е. Дюркгейма А. с. також пов’язується з “простим суспільством”, що “складається тільки з одного сегмента”, тобто не містить у собі простіших утворень як своїх структурних елементів, а тому розпадається безпосередньо на індивідів. На думку Е. Дюркгейма, такими агрегатами є, напр., орда, клан, триба. Прості агрегати шляхом різних поєднань можуть утворювати складні агрегативні групи. Виникають агрегати агрегатів (скажімо, римська громадянська община – як поєднання багатьох римських триб, ірокезький союз – поєднання кабільських триб та ін.).

Проблемі А. с. багато уваги приділив П. Сорокін у своїй соціальній аналітиці, зробивши спробу дати анатомію цього “багатоклітинного соціального тіла”. Він відносив А. с. не до простих, а до складних соціальних утворень. Тому у нього мовиться виключно про складний соціальний агрегат, що являє собою “поєднання осіб”, яке містить у собі дві чи більше “різних елементарних колективних єдностей”, або дві чи більше “різних кумулятивних груп”, або “елементарні і кумулятивні колективні єдності”. “Таким складним соціальним агрегатом, – писав П. Сорокін, – фактично є всяке населення, яке займає ту чи іншу спільну територію” (П. А. Сорокін. Система социологии. Т. 2. М. , 1993 С, 66). В А с. відбуваються різні перегрупування населення, в результаті чого змінюється його соціальна структура, будова, типи.

У “Загальній соціології” М. Шаповала А. с. визначається в межах концепції П. Сорокіна – як “сполучення, що складаються з простих скупчень і верств, обмежованих територіально, наприклад: села і міста, населення, двірські обшири (господарська площа)” (М. Шаповал. Загальна соціологія. К., 1996. С. 34).

А. с. слід відрізняти від тих елементарних агрегатів (натовп, аудиторія та ін.), які не мають внутрішньої соціальної структури та організації. Вони виникають в процесі дії переважно психол. чинників і не характеризуються терит. ознакою.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Твердження доказ висновок.
Ви зараз читаєте: АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ