Інфляція як результат порушення рівноваги товарного ринку. Оцінювання рівня інфляції. Індекс цін і темп інфляції. Види інфляції за ознаками темпу й очікування
УРОК 49
Інфляція як результат порушення рівноваги товарного ринку. Оцінювання рівня інфляції. Індекс цін і темп інфляції. Види інфляції за ознаками темпу й очікування
Мета уроку: ознайомити учнів із сутністю і механізмом виникнення інфляції; з’ясувати чинники дії інфляції; подати класифікацію видів інфляції; навчити розраховувати індекс цін і темп інфляції; продовжувати формувати особистість школяра, який зуміє захищати свою вільну й незалежну думку.
Основні поняття: інфляція, види інфляції, індекс цін, темп інфляції.
Тип
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Розробити асоціативне “гроно” “Інфляція – це…”.
Застосування методу “гронування” допомагає встановлювати зв’язки між поняттями, своїм життєвим досвідом і вже набутими знаннями. Учні виконують роботу індивідуально. Починати складання необхідно з центрального слова (поняття) посередині аркуша паперу (дошки), біля нього записувати слова або фрази, що спадають на думку відповідно до обраної теми. Коли запас ідей вичерпано, необхідно встановити зв’язок між поняттями.
III.
Інфляція властива більшості економічно розвинених країн світу і є головною проблемою в тих країнах, що розвиваються. Чим би не була спровокована інфляція, вона знецінює доходи бюджету й супроводжується його дефіцитом. Крім бюджетного дефіциту, інфляція обов’язково супроводжується нерівномірним зростанням цін, порушенням господарських зв’язків, гонкою цін між конкурентними галузями економіки та хвилеподібним поширенням зростання цін у районах держави й галузях.
IV. Вивчення нового матеріалу
Наразі інфляція – один із найбільш хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову й економічну системи загалом. Інфляція означає не лише зниження купівельної спроможності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля з проведення структурних перетворень, відновлення порушених пропорцій. За своїм характером, інтенсивністю, проявами інфляція буває дуже різною, хоча й позначається одним терміном. Інфляційні процеси не можуть розглядатися як безпосередній результат лише певної політики – політики розширення грошової емісії або дефіцитного регулювання виробництва, адже підвищення цін виявляється неминучим результатом глибинних процесів в економіці, об’єктивним наслідком наростання диспропорцій між попитом та пропозицією, виробництвом предметів споживання і засобів виробництва, накопиченням і споживанням тощо. У результаті процес інфляції – у різних його проявах – має не випадковий характер, а надзвичайно стійкий.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється відносно товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності.
Інфляцію можна поділити на такі види:
1) за характером інфляційного процесу:
А) відкрита – нічим не стримується, вільна, супроводжується тривалим зростанням цін;
Б) прихована, або пригнічена, – держава встановлює жорсткий контроль над цінами в умовах товарного дефіциту;
В) інфляційний шок – одномоментне різке підвищення цін;
2) за місцем поширення:
А) локальна – зростання цін відбувається в межах однієї країни;
Б) світова – охоплює групу країн або глобальну економіку;
3) за темпами підвищення цін:
А) повзуча (помірна) – ціни підвищуються поступово, але неухильно, за помірного темпу – близько на 10 % на рік;
Б) галопуюча – швидке зростання цін – від 20 до 200 % на рік;
В) гіперінфляція – катастрофічне зростання цін – 500-1000 % і більше на рік.
Гіперінфляція спричиняє крах грошової системи. Гроші фактично втрачають ціну й перестають виконувати свої функції міри вартості й засобу обміну. В окремих випадках з’являються паралельні валюти, значною мірою зростає роль іноземних валют. Виробництво й обмін зі скрипом просуваються до зупинки, і врешті-решт настає економічний, соціальний і, дуже ймовірно, політичний хаос. Гіперінфляція прискорює фінансовий крах, депресію і суспільно-політичний безлад. Вона зазвичай пов’язана з нерозумною політикою уряду.
Більшість праць економічної літератури приводить як приклад Нікарагуа періоду цивільної війни (33 000 % – середньорічний приріст цін) або ж післявоєнну Угорщину, проте новітній приклад із Сербією показав, що це ще не межа. Унаслідок економічного ембарго світового суспільства проти цієї в минулому союзної республіки Югославії річне зростання цін становило 3 000 000 000 %.
Усі ці види інфляції існують лише за відкритого її стану, тобто в разі відносно вільного ринку. У випадку ж пригніченої інфляції зростання цін на товари й послуги може й не спостерігатися, а знецінення грошей може виражатися в дефіциті пропозиції.
Існує також і певне співвідношення зростання цін за різноманітними товарними групами.
Збалансована інфляція. Ціни різноманітних товарних груп не змінені одна відносно одної. Ціни підвищуються досить повільно і водночас на більшість товарів і послуг. У цьому випадку за результатами середньорічного зростання цін зростає відсоткова ставка державного банка, і в результаті ситуація стає рівносильною ситуації зі стабільними цінами.
Незбалансована інфляція. Співвідношення цін товарних груп змінюються в різних відсотках і по-різному на кожен тип товару.
Існують також інші види класифікації інфляції, наприклад на очікувану й неочікувану.
Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на будь-який період часу, і вона досить часто є прямим результатом дій уряду. Як приклад можна згадати лібералізацію цін у Росії 1992 року і відповідний прогноз зростання цін, підготовлений урядом рФ напередодні – у грудні 1991 року.
Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, що негативно впливає на систему оподаткування й грошового обігу. За наявності в населення інфляційних очікувань така ситуація спричиняє різке збільшення попиту, що саме по собі створює труднощі в економіці, спотворює реальну картину суспільного попиту та призводить до збою в прогнозуванні тенденцій в економіці, а за певної нерішучості уряду посилює інфляційні очікування, які провокуватимуть подальше зростання цін. Проте в разі, коли раптовий стрибок цін відбувається в економіці, не зараженій інфляційними очікуваннями, виникає так званий ефект Пігу – різке зниження попиту населення, яке сподівається на швидке зниження цін. Унаслідок зниження попиту виробник вимушений знижувати ціни, і все повертається в стан рівноваги.
Для вимірювання інфляції використовують абсолютні показники зростання цін, виражені у відсотках, і відносні показники (індекси цін).
Інфляція означає підвищення загального рівня цін, що вимірюється індексом цін (Iр):
Де Р0 – рівень цін у базисному році (який-небудь попередній рік);
Р1 – рівень цін у поточному році.
Для оцінювання інфляція застосовують п’ять головних показників:
1) дефлятор ВВП (DEF(t)) дорівнює відношенню номінального ВВП до реального ВВП;
2) ІСЦ – відношення вартості споживчого кошику поточного року до вартості його в базовому році;
3) індекс гуртових цін (темп інфляції впродовж року):
Де TI – темп інфляції;
4) індекс зміни ціни ресурсу – розраховується як частка від ділення ціни ресурсу в момент часу t на його ціну в базовий момент часу t0;
5) темп інфляції за ресурсом – (індекс зміни ціни ресурсу – 1) • 100 %.
Обчислення інфляції також можливе “за правилом величини 70”. Це правило допомагає швидко підрахувати кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін: потрібно лише поділити число 70 на темп щорічного підвищення рівня цін у відсотках.
Для повноцінного подолання інфляційних процесів необхідно знати тип інфляції та її розмір. Визначення типу інфляції є складним і важливим моментом. Це пов’язано зі складністю виявлення першопричин, оскільки часто, виникнувши з якоїсь однієї причини, незабаром інфляція починає впливати на всі економічні процеси, зумовлюючи появу факторів, які ускладнюють процес ідентифікації першопричини.
Оцінювання рівня інфляції пов’язано з визначенням динаміки зростання цін. Отже, чим швидше зростають ціни, тим більших масштабів набуває інфляція. Для визначення темпу зростання цін використовується так званий індекс цін.
Індекс цін – це показник динаміки (збільшення або зменшення) цін за певний період часу. Для обчислення індексу цін використовують співвідношення сукупної ціни товарів і послуг певного набору, який отримав назву ринкового кошика. Це співвідношення беруть за певний і базовий періоди за вартістю того самого ринкового кошика.
Індекс цін у цьому періоді розраховується як відношення ціни ринкового кошика в поточному періоді до ціни ринкового кошика в базисному періоді, помножене на 100 % (що пов’язано з необхідністю представлення індексу зростання цін у відсотковому відношенні). Наступним критерієм визначення інфляції є ступінь відмінності між зростанням цін різних груп товарів і послуг. У цьому випадку розглядається динаміка цін за минулий період за певним товаром або групою товарів. Так, якщо ціна на певний продукт значно підвищилась у минулому періоді, то можна говорити про наявність інфляційних процесів, якщо ж знизилась – то про дефляцію. Звичайно, тут слід враховувати не один продукт, на ціну якого може впливати безліч факторів, а певний перелік товарів чи послуг.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
1. Чи правильними є нижченаведені твердження?
А) Під час інфляції знижуються реальні доходи всіх верств населення.
Б) Зростання загального рівня цін – це те саме, що і зниження вартості грошей.
В) Уряд, який накопичив значний борг, виграє від інфляції.
Г) Иепередбачена інфляція приносить вигоду кредиторам за рахунок позичальників.
Д) В усіх країнах із перехідною економікою стався гіперінфля – ційний спалах.
Е) Гіперстагфляція означає поєднання високої інфляції з безпрецедентним падінням обсягу національного виробництва.
Відповіді: а – ні; б – так; в – так; г – ні; д – ні; е – так.
2 . Розв’яжіть тестові завдання
1. Найвищими є темпи:
А) гіперінфляції;
Б) галопуючої інфляції;
В) помірної інфляції;
Г) інфляції витрат.
2. За темпами розрізняють такі види інфляції:
А) попиту, витрат, відкрита;
Б) помірна, пригнічена, галопуюча;
В) помірна, галопуюча, гіперінфляція;
Г) помірна, очікувана, неочікувана.
3. Інфляція характеризується всіма з перелічених нижче наслідків, крім:
А) зниження реальної цінності особистих грошових заощаджень;
Б) зниження поточних реальних доходів;
В) непрямого інфляційного оподаткування;
Г) падіння виробництва через зниження стимулів до праці й розширення виробництва;
Д) зниження керованості економіки;
Е) усе перелічене вище є правильним.
4. Серед наведених нижче тверджень визначте правильне:
А) збільшення виплат з безробіття сприяє зниженню його рівня;
Б) за помірного рівня безробіття зростання сукупних витрат спричиняє зниження обсягу національного виробництва;
В) за щорічного 5%-го підвищення цін подвоєння їхнього рівня відбувалося кожні десять років;
Г) непередбачена інфляція може призвести до перерозподілу доходів між боржником і кредитором на користь боржника;
Д) інфляція призводить до зниження реальних доходів у всіх верств населення країни;
Е) усі твердження неправильні.
5. Від непередбаченої інфляції особливо потерпають:
А) працівники галузей, що перебувають на підйомі та представлені потужними профспілками;
Б) керівництво фірм та інші одержувачі прибутків, якщо ціни на готову продукцію піднімаються швидше, ніж ціни на ресурси;
В) уряди, які накопичили значні державні борги;
Г) позичальники, що взяли в борг великі суми грошей;
Д) одержувачі фіксованих доходів.
6. Гіперінфляція починається тоді, коли:
А) населення і фірми витрачають надто багато грошей;
Б) фірми призначають вищі ціни на свої товари й послуги;
В) уряди змушені друкувати гроші для фінансування своїх видатків;
Г) дефіцити державного бюджету зменшуються;
Д) усі відповіді неправильні.
Відповіді: 1 – б; 2 – в; 3 – е; 4 – г; 5 – д; 6 – в.
>> Розв’яжіть задачі
Задача 1
Якщо минулого року індекс споживчих цін становив 110, а цього року – 121 %, то яким є темп інфляції?
Відповідь: темп інфляції дорівнює (121 – 110)/110 • 100 % = 10 %.
Задача 2
Заповніть таблицю в графах, позначених знаком (-).
Рік | Рівень інфляції | Зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком, % | Темп інфляції | Зростання реального доходу, % |
1 | 100,00 | |||
2 | 115,00 | 18 | – | – |
3 | 126,00 | 11 | – | – |
4 | 133,00 | 9 | – | – |
Відповідь:
Рік | Рівень інфляції | Зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком, % | Темп інфляції | Зростання реального доходу, % |
1 | 100,00 | |||
2 | 115,00 | 18 | 15 | 3,00 |
3 | 126,00 | 11 | 9,57 | 1,43 |
4 | 133,00 | 9 | 5,56 | 3,44 |
Наприклад: темп інфляції для третього року дорівнює (126 – 115)/115 = 9,57.
Завдання 3
Унаслідок розширення (збільшення) попиту ціна товару зростає на 25 %. Визначте, як зміниться ціна товару, якщо в країні спостерігається 20%-ва інфляція.
Відповідь: ціна на певний товар зростає під впливом двох факторів: розширення попиту (з коефіцієнтом зростання 1,25) та інфляції (з коефіцієнтом зростання 1,20). Для обчислення загального коефіцієнта зростання їх потрібно перемножити, звідки маємо зростання ціни на товар у 1,5 рази, тобто на 50 %.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Опрацювати теоретичний матеріал.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...