Інтегрований урок козацької слави (об’єднано з уроком розвитку мовлення). Вимова та правопис прикметників на
Тема. Інтегрований урок козацької слави (об’єднано з уроком розвитку мовлення). Вимова та правопис прикметників на – ський, – зький, – цький. (Вправи 248-252).
Мета. Вчити дітей утворювати і правильно вимовляти прикметникові форми на – ський, – зький, – цький.
Розвивати культуру спілкування і мовлення.
Виховувати гордість за свій народ.
Обладнання: портрет Павла Полуботка, диск до підручника, картки із завданнями, підручник, зошит.
Хід уроку
I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.
Привітання,
II. Повідомлення теми уроку.
– Прочитайте епіграф до уроку: “Козацькому роду нема переводу” (З народного).
– Сьогодні, діти, ми будемо вивчати правопис прикметників разом із невеселими сторінками історії України.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Каліграфічна хвилинка (за вправою 249).
Діти записують слова і речення.
2. Проблемна ситуація.
– Прочитайте вірш Ольги та Андрія Будугаїв (вправа 248).
– Випишіть словосполучення іменників з прикметниками, які з ними зв’язані.
– Які прикметники
– Чи є серед слів, які ви записали раніше, інші слова із такою ж ознакою? Вчитель звертає увагу учнів на те, що слово військовий утворене за допомогою суфікса – ськ-, який завжди пишуть із знаком м’якшення, а слова запорозький, козацький утворені за допомогою суфікса – к – і чергування кінцевих приголосних основ слів Запоріжжя, козак, які перед суфіксом – к – також пишуть зі знаком м’якшення. Діти пригадують ланцюжки чергування приголосних звуків [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з’], [ц’], [с’].
– Отже, суфікс – ськ – та буквосполучення – зьк-, – цьк – завжди пишуть зі знаком м’якшення.
3. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу.
1) Виконання вправи 250.
– Розгляньте портрет українського гетьмана Павла Полуботка. Який у нього вираз обличчя? Який погляд?
– Що він тримає у руках?
– Як він одягнений?
Словник для опису портрета Павла Полуботка
Бунчук – булава з металевою кулькою на кінці, прикрашена китицею кінського волосу; ознака влади гетьмана.
Пернач – старовинна зброя, коротка палиця з металевим наконечником на зразок оперення; символ влади у козаків.
– Прочитайте текст вправи 250.
– Як Павло Полуботок боронив права українців?
2) Робота з роздатковим матеріалом.
– Дайте письмові відповіді на запитання, використовуючи слова із суфіксом – ськ – та буквосполученнями – цьк-, – зьк-.
– Хто такий Павло Полуботок? (Павло Полуботок – український гетьман.)
– Хто такий Петро І? (Петро І – московський цар.)
– Які листи став отримувати московський цар? (Московський цар став отримувати козацькі листи.)
– Як називають лад, при якому править гетьман? (Лад, при якому править гетьман, називають гетьманським.)
– Підкресліть знак м’якшення у прикметниках.
4. Побудова власних висловлювань.
– Прочитайте про зустріч Павла Полуботка з царем Петром І (роздатковий матеріал).
Допоміжний матеріал
Розгніваний Петро наказав Полуботкові прибути до Петербурга. Гетьман відкрито став докоряти цареві за нищення українських прав, за невдячність і зневагу за тяжкі служби і походи. Розлютився цар і наказав ув’язнити і закатувати гетьмана. На це Полуботок відповів:
– Заступаючись за Україну, я не боюся ні кайданів, ні тюрми! Краще помру найлютішою смертю, ніж дивитимуся на гибель земляків своїх!
І відвезли Павла Полуботка до Петропавлівської фортеці. І загинув славний гетьман.
– Дайте відповіді на питання, запишіть утворені висловлювання.
– Яким був гетьман Павло Полуботок?
– За що він докоряв царю?
– Як вчинив цар Петро І?
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Словникова робота (з використанням матеріалів диска.)
– Щоб дізнатися про музичний інструмент, який був як бойовий товариш у козаків, відновіть текст вправи 251 (пограймо, що ми проводили розкопки і знайшли давній документ, у якому зіпсувалася частина тексту, і ми його маємо відновити).
Робота зі словом сигнал.
2. Розвиток мовлення.
– Разом із відомостями про козацьку сурму ми знайшли і такий запис:
1709 рік – перше зруйнування Січі московитами.
1775 рік – Січ зруйнована вдруге.
Не було спокою московським царям, допоки існувала Січ Запорозька. Цариця Катерина, що правила після Петра І, вирішила її зруйнувати, а козаків знищити.
Велике московське військо оточило Січ. Очолював козаків кошовий Петро Калнишевський. Не було у той час козакам що протиставити московським гарматам. Увійшло московське військо в Січ, заарештували старшину, знищили все і церкву пограбували. А Петра Калнишевського відвезли у Соловецький монастир на Білім морі. І там, замкнений у самітній келії, прожив він 25 літ. Він схуд, став увесь сивий, але вбраний був по-козацькому – в синій жупан з двома рядками гудзиків. Помер він, маючи 112 років.
– Поділіться враженням, про те, що ви дізналися з історії козацького війська.
– Що вас найбільше вразило?
– Запишіть 2-3 речення.
VI. Підсумок уроку.
– Прочитайте вірш Тараса Шевченка.
Було колись – запорожці вміли панувати.
Панували, добували і славу, і волю – минулося: осталися могили по полю…
– Про які сторінки історії козацтва написав поет? Запишіть цей вірш у зошит.
VII. Домашнє завдання.
1. Вправа 252 (виписати прикметники зі знаком м’якшення разом з іменниками, з якими вони зв’язані, визначити відмінок).
2. Для тих, хто хоче знати більше: дізнатися про інші музичні інструменти, які використовували у Запорозькому війську.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...