Історичне і логічне

Related posts:

1. Істина економічна Істина економічна – адекватне відображення та відтворення сутності економічних явищ і процесів, економічної системи загалом в об’єктивних за змістом теоріях (таких їх елементах, як учення, ідеї, закони, категорії, поняття, окремі визначення, висновки, господарські експерименти тощо) у процесі їх діалектичного розвитку. Основа I. e. – об’єктивний зміст економічних законів, понять та категорій (а отже, інших елементів […]...
2. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
3. Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
4. Трансформація Трансформація (лат. transformatio – змінювати) – перетворення однієї економічної системи на іншу, що супроводжується відмиранням одних елементів, ознак, властивостей і появою інших. Т. передбачає послаблення одних типів і форм власності й посилення інших, зміну економічної структури, а отже, послаблення дії одних економічних законів і посилення інших. (В Україні значно послаблено дії законів планомірного розвитку, одержавлення; […]...
5. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
6. ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ (БУТТЯ) ЛЮДЕЙ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ Х ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ (БУТТЯ) ЛЮДЕЙ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку. Концепція універсальної еволюції […]...
7. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
8. Теорія систем загальна Теорія систем загальна – наукова дисципліна, яка вивчає та обгрунтовує міждисциплінарні методологічні принципи дослідження різноманітних систем. Міждисциплінарний характер Т. с. з. означає можливість використання законів, понять і категорій, можливість використання однієї зі сфер пізнання в інших, а також методології пізнання однієї науки в іншій. Основне поняття Т. с. з. – поняття “система” у діалектичному взаємозв’язку […]...
9. Економічні зв’язки Економічні зв’язки – взаємозумовленість існування економічних явищ і процесів та властивих їм економічних законів і суперечностей, розділених у просторі й часі. У гносеологічному аспекті Е. з. виражають взаємозумовленість різних підсистем діалектичного методу дослідження (філософських та загальнонаукових принципів, законів діалектики, категорій діалектики, законів і категорій економічної теорії та ін.), а також окремих елементів цих підсистем. У […]...
10. Цінність Цінність – 1) єдність корисності товару для споживача та його вартості (індивідуальних витрат виробництва) для виробника у процесі купівлі-продажу; 2) діалектична єдність суспільної корисності певної маси товарів для споживачів та їх вартості (суспільно необхідних витрат виробництва) для виробників цих товарів; 3) синтез результатів (єдність конкретної та абстрактної корисності) і витрат (конкретної та абстрактної праці), причому […]...
11. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
12. Екстраполяція Екстраполяція – метод наукового пізнання, за якого відбувається поширення висновків, показників, тенденцій та закономірностей одних явищ, процесів, а також стадій та етапів цілісної економічної системи на інші майбутні очікувані явища і процеси, на більш розвинені стадії та етапи цієї системи на основі обгрунтованих та чинних законів і їх внутрішніх суперечностей. У математиці й статистиці Е. […]...
13. Економіка регіональна Економіка регіональна – галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення загалом й окремих сфер зокрема, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. До них відносять: закон планомірного розвитку регіонів, закон пропорційного розвитку регіонів, закони окремих сфер суспільного відтворення на даному рівні та ін. Вони діють лише у країнах, які провадять раціональну […]...
14. Логічне слідування “Якщо Тема. Логічне слідування “Якщо – то”. Аналіз тексту задачі. Мета. Дати поняття про висловлювання з логічним слідуванням. Навчати школярів формулювати висловлювання з логічним слідуванням. Удосконалювати вміння розв’язувати логічні задачі, складати алгоритми для виконавця. Формувати ІКТ-компетентності учнів та ключові компетентності для реалізації творчого потенціалу дітей. Розвивати увагу, пам’ять і логічне мислення. Розвивати інтерес до здобуття знань. […]...
15. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
16. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
17. Метод сходження від абстрактного до конкретного Метод сходження від абстрактного до конкретного – важливий елемент діалектичного методу дослідження, який передбачає поступовий перехід від пізнання найпростіших економічних явищ і процесів (а отже, найпростіших категорій) до складніших, а від них – до ще складніших за умови утримання останніми у діалектично знятому вигляді змісту попередніх категорій, а також від абстрактного до конкретного, але вже […]...
18. Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І. к. в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (а в […]...
19. Закон заперечення заперечення в економіці Закон заперечення заперечення в економіці – один з основних законів діалектики, який характеризує напрям розвитку економічної системи, її підсистем та елементів (окремих явищ і процесів), починаючи з їх виникнення та становлення, наступного розвитку, функціонування й переходу у досконаліші, розвиненіші системи. Таким чином З. з. з. в е. синтезує найважливіші ознаки інших законів діалектики (законів кількісно-якісних […]...
20. ЛОГІЧНЕ СЛІДУВАННЯ Розділ 5 АЛГОРИТМИ З РОЗГАЛУЖЕННЯМ І ПОВТОРЕННЯМ 23. ЛОГІЧНЕ СЛІДУВАННЯ Ганнусі й Олесеві так полюбилася логіка, що тепер на кожній перерві вони грають в різні логічні ігри. Друзі вміють утворювати нові висловлювання за допомогою частки не, тобто шляхом заперечення. Заперечення перетворює істинне висловлювання на хибне і навпаки. А чи можна утворити нове висловлювання з двох? […]...
21. Принципи, категорії, головні закони Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Принципи, категорії, головні закони Принцип (від. лат. “principium” – “початок”, “основа”) у філософії значить те ж, що і основа, тобто те, що лежить в основі деякої сукупності фактів або знань. До принципів діалектики зазвичай належать: – – принцип розвитку; – – принцип […]...
22. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
23. Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) – важливі елементи діалектичного методу дослідження, які використовуються як окремо, так і в органічній єдності для пізнання сутності економічних явищ і процесів. Абстрактне сучасна наука розглядає як частину, сторону конкретного, отже, як однобічне, неповне знання, відображене в окремому визначенні, і як таке, що сприяє пізнанню конкретного, […]...
24. Нормативні методи економічного аналізу Нормативні методи економічного аналізу – методи пізнання та аналізу в економічній теорії, які грунтуються на оцінці явищ і процесів на мікро – і ма – крорівнях з погляду справедливості і несправедливості, а отже, значною мірою на урахуванні інтересів найманих працівників. Такі методи використовують через те, що будь-який економічний процес або явище детермінується не лише економічними, […]...
25. Методи наукових економічних досліджень Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ 1.3. Методи наукових економічних досліджень Методологічно історія економічних учень як особлива система наукових поглядів об’єднує сукупність методів економічного аналізу. До них можна віднести такі методи: діалектичний, наукової абстракції, історичний і логічний методи, системний. Діалектика як метод – метод пізнання, загальний для всіх наук, у тому […]...
26. Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
27. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
28. Метафізичний метод в економічному дослідженні Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. […]...
29. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
30. Самоорганізація економічної системи Самоорганізація економічної системи – цілеспрямований рух економічної системи у результаті розвитку її внутрішніх суперечностей, взаємодії з навколишнім середовищем через перебудову зв’язків, які існують між підсистемами, їх елементами й компонентами і формування нових та виникнення на цій основі досконалішої економічної структури. С. е. с. більш складної організації здійснюється також на основі успадкування здебільшого позитивних аспектів попередніх […]...
31. Функції курсу “Історія економічних учень” і його значення для творчого оволодіння сучасною економічною теорією Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ Функції курсу “Історія економічних учень” і його значення для творчого оволодіння сучасною економічною теорією У складній системі економічних наук історія економічних учень займає важливе місце, теоретично осмислюючи й узагальнюючи досягнення кожної з них, забезпечуючи тим самим одну з передумов їх подальшого поступового розвитку. Поряд із […]...
32. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
33. Сутність і явище в економічному дослідженні Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості […]...
34. Виробничі відносини Виробничі відносини – відносини між людьми, які виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У цій категорії поняття “відносини” запозичене з філософії, а його зміст розкрив ще Арістотель передусім через властивості, завдяки яким відбувається взаємодія предметів та явищ між собою. Так, працівник, позбавлений засобів виробництва, лише у відношенні до […]...
35. Предмет фінансової науки ФІНАНСИ Розділ 1. СУТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ Ключові терміни: фінанси; фінансові категорії; фінансові ресурси; фінансові фонди; функції фінансів; фінансове забезпечення; фінансове регулювання; фінансове стимулювання. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти: – Сутність фінансів. – Об’єктивну необхідність і суспільне призначення фінансів. – Відмінності між фінансами і грошима і взаємозв’язок з іншими […]...
36. Цивілізаційний Цивілізаційний і формаційний підходи в економічному дослідженні – взаємодоповнювані підходи до аналізу еволюції людського суспільства, передусім економічних систем, за яких загально-цивілізаційний підхід частково відображає розвиток технологічного способу виробництва, а тому підпорядкований формаційному підходу, який системно характеризує базис і надбудову. Нині цивілізаційний підхід розглядається як концепція періодизації історії суспільства, що передбачає історичний кругообіг різних типів суспільства […]...
37. Теорія організації Теорія організації – комплексна інтегративна наукова дисципліна, що вивчає організацію як відкриту систему, організованість і порядок у природі, суспільстві, космосі, інших підсистемах світу, передусім організацію підприємств, фірм і компаній та їхню взаємодію із зовнішнім середовищем, властиві їм форми й методи управління, організаційну структуру тощо. Т. о. дає змогу використовувати знання, здобуті в межах однієї системи, […]...
38. Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Всі ці принципи відбиваються і фіксуються в системі категорій. Категорії-основні найбільш загальні поняття логіки. Категорія хоча і є поняттям, проте це не поняття формальної логіки, а поняття діалектичної логіки, основними відмінностями якого є розгляд цього поняття в історичному […]...
39. Економічні категорії Економічні категорії – абстракція, теоретичний вираз, мислені форми реально існуючих економічних систем. Цілісна економічна система та закони її розвитку можуть бути розкриті лише у всій сукупності Е. к., тобто у їхній системі. Отже, окрема Е. к. відображає лише одну із сторін, елементів такої системи, Оскільки складовими частинами економічної системи є продуктивні сили, техніко – економічні, […]...
40. Необхідність і випадковість в економічному дослідженні Необхідність і випадковість в економічному дослідженні – співвідносні категорії діалектики, які як інструменти пізнання економічних систем розкривають окремі елементи їх сутності (а отже, властивих системі законів і закономірностей), економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку з неістотними зовнішніми зв’язками. Необхідність є відображенням здебільшого внутрішніх, причинно-наслідкових, а також стійких і загальних зв’язків та відносин економічної системи, […]...