Історія становлення і сутність ергономічної науки
РОЗДІЛ 3. ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ”ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕРГОНОМІКА В СТРУКТУРІ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
§ 7 Історія становлення і сутність ергономічної науки
Офіційно термін “ергономіка” (гр. ergon – робота і nomus – закон) був прийнятий в Англії у 1949 році, коли група вчених поклала початок організації ергономічних досліджень.
Наукове вивчення трудової діяльності пов’язують з ім’ям американського інженера Ф. Тейлора і його учнів. У результаті їхніх досліджень була створена і впроваджена у виробництво
Рис. 44. Людина як додаток до машини
Рис. 45. Функціональна асиметрія півкуль мозку і домінуючі типи особистості працівників: “мислителі – слухачі”, “художники-глядачі”, “майстри-діячі”
Подальший розвиток виробництва вимагав урахування психологічної складової процесу праці. Відтоді і до цього часу досліджуються психологічні властивості людини в процесі праці: сприйняття,
Виявилося, що одні види діяльності зумовлюються лівим мозком, а інші – правим. Причому у момент активності однієї півкулі інша “відпочиває”. Завдяки відкриттю явища функціональної асиметрії у діяльності півкуль мозку людини стало зрозуміло, що працівників можна поділити за трьома основними типами: “художники-глядачі”, “мислителі-слухачі”, “майстри-діячі” (рис. 45).
Лівим мозком зумовлюються:
1. Тактильні рухи правої руки. 2. Усне мовлення. 3. Письмо. 4. Рахунок. 5. Проекція правого зорового поля. У працівників із активнішою лівою півкулею мозку переважає логічно-понятійне мислення над художньо-образною уявою. Тому цей тип людей, здатних більше за інших до абстрактного мислення, сприймання, перетворення і збереження аудіально-вербальної інформації, можна умовно назвати “мислителями-слухачами”. Вони обдаровані природними здібностями до наукової творчості.
Правим мозком зумовлюються:
1. Тактильні рухи лівої руки. 2. Сприймання простору. 3. Несловесне формування понять-образів (уявлень, міміки, пантоміми). 4. Проекція лівого зорового поля. Працівники із активнішою правою півкулею мозку характеризуються високим рівнем розвитку художньо-образної уяви і менше схильні до логічно-понятійного мислення. Завдяки розвиненій художньо-образній уяві у них переважає сприймання, перетворення і збереження візуально-сенсорної інформації. Тому умовно їх можна назвати “художниками-глядачами”. Вони обдаровані природними здібностями до художньої творчості.
А ще учені вказують на наявність проміжного типу особистості – “майстра-діяча”. У нього обидві півкулі мозку достатньо розвинені і
Взаємодіють між собою. Є підстави вважати, що у майстрів-діячів активнішою є зона “міжпівкулля”. На користь біологічної бази високого інтелекту можна навести результати досліджень корейських учених з національного університету в Сеулі, які заявляють, що виявили ділянку мозку, що відповідає за обдарованість. “Геніальне місце” знаходиться в корі головного мозку між верхньою тім’яною і задньою частиною мозку. Дослідники на чолі з професором Лі Кунхо за допомогою магніторезонансного томографа спостерігали за активністю мозку у підлітків (25 обдарованих школярів і стільки ж з середніми розумовими здібностями у віці 16-18 років). їм пропонували завдання, що вимагають уміння міркувати. З’ясувалось, що в обдарованих учнів активність в області тім’яної ділянки кори великих півкуль головного мозку виявилась значно сильнішою.
Обдарованість зумовлюється природним середовищем і предметно – перетворювальною діяльністю в ньому. У другій половині XX століття канадський учений Уайлдер Пенфілд зробив надзвичайне відкриття. З допомогою крихітних електродів він вивчав відкритий мозок людей, зумовлюючи дію на конкретні клітини або групи мозкових клітин. Він звернув увагу, що дотиком електрода до певної ділянки мозку викликається реакція у різних частинах і органах тіла. За результатами експерименту учений склав карту всієї поверхні кори головного мозку, відмітивши на ній ті ділянки, які відповідають за ту чи іншу частину тіла. Найбільша ділянка мозку активізується долонями рук, предметно-перетворювальними діями, вдвічі менша ділянка – підошвами ніг, і приблизно стільки само – порожниною рота. Отже, смаки, запахи, дотики – це найважливіша структурна інформація для мозку, а вона – у природі.
Виконані дослідження сприяють все досконалішому пристосуванню машини до людини. Стало цілком очевидно, що в ході проектування, впровадження і
Рис. 46. “Людина-техніка-середовище” в сучасних системах
Рис. 47. Ландшафтний дизайн як засіб компенсації негативного впливу техногенного середовища
Експлуатації систем “людина-техніка-середовище” (ЛTC) повинні враховуватися реальні можливості людини, якій доведеться працювати в системі (рис. 46).
У кінці XIX і на початку XX століть в промислово розвинених країнах світу (США, Англії, Німеччині, Японії і ін.) організовуються спеціальні лабораторії, кафедри і інститути, які вивчають вплив трудових процесів, виробничого середовища на організм людини. Зокрема, виявлено, що негативний вплив техногенного довкілля компенсується мальовничими куточками ландшафтного дизайну (рис. 47)
У 20-30-і роки XX ст. вітчизняні вчені сформулювали принципово інший підхід до організації праці: проектування і створення технічних засобів і технологічних процесів, які забезпечують людині нормальні умови роботи, охорону праці і здоров’я тих, хто працює. Вони запропонували нову наукову дисципліну – ергологію (вчення про роботу людини) або ергонологію (вчення про закони роботи).
Починаючи з 1950 року, ергономіка розвивається поетапно, через кожне десятиліття охоплює все нові сфери. З 1950 року і до нині інтенсивно розвивається військова ергономіка (рис. 48).
З 1960 розвитку набуває промислова ергономіка (рис. 49-52).
З 1970 набуває розповсюдження ергономіка товарів широкого вжитку (рис. 53-60).
З 1980 року починає переважати середовище “людина-комп’ютер” і ергономіка програмного забезпечення (рис. 61). Новим напрямом ергономіки стало не традиційне “вікно” у світ реальний, а “екран” або “інтерфейс” – найпоширеніший і найдоступніший механізм виникнення ілюзій.
Із 1990 року з’явилася когнітивна та організаційна ергономіка.
Яскравим представником когнітивної (інформаційної) ергономіки є Граді Буч – засновник і директор американської фірми Object-Oriented-Produkts at Rational. Він використав метод OOD: Object-Oriented-Design (об’єктно орієнтованого проектування); у своїх розробках впроваджує різні об’єктні і об’єктно – орієнтовані мови програмування. Його розробки з когнітивної ергономіки опубліковані у періодичних виданнях: “Journal of Object-Oriented Programming”, “Hotline of Object-Oriented Tehnology”, а також у книзі “Object Oriented Design
Рис. 48. Військова ергономіка
With Applikations”. Поняття “об’єктноорієнтоване програмування”, “об’єктно орієнтоване проектування”, “об’єктно орієнтовані технології” дають уявлення про сучасну когнітивну (інформаційну) ергономіку. Всі ергономічні розробки треба починати “з уже функціонуючої простої системи”.
Рис. 49. Фірмовий стиль
Рис. 50. Обчислювальна машина
Рис. 51. Ажурні конструкції перекриття
Рис. 52. Пневмопрядильна машина
Рис. 53. Система складально-розбірних елементів
Рис. 54. Кухонний набір Рис. 55. ізноманіття
Рис. 56. Моторолер із самоката і велосипеда
Рис. 57. Контрастні форми мотоцикла
Рис. 58. Велокатамаран
Рис. 59. Електроліхтарик
Рис. 60. Буєр
Людина спроможна сприйняти водночас не більше семи вражень з одного інформаційного каналу. Організовуючи потік інформації “на вході” водночас по кількох різних каналах у вигляді послідовних окремих подій, ми можемо проривати інформаційне обмеження. Є три інформаційні канали: вербальний (аудіальний у “слухачів-мислителів”), сенсорний (візуальний у “глядачів – художників”), структурний (кінестетичний у “діячів-майстрів”). Кожний тип особистості спроможний перейти на всі три рівні абстракції і сприйняти, опрацювати і зберегти сім вражень аудіальної, сім вражень візуальної і сім вражень структурної інформації (двадцять одну подію).
Програмну систему необхідно проектувати як сукупність взаємодіючих об’єктів, розглядаючи кожний об’єкт як екземпляр певного класу (рис. 62).
Рис. 61. Середовище “людини-комп’ютера”: програмове забезпечення вербальною і сенсорною інформацією; звукова скульптура-камертон; ергономічна клавіатура для набору без візуального супроводу
Рис. 62. Моделі об’єктно орієнтованого проектування
При цьому класи мають утворювати ієрархію. Об’єктно орієнтований підхід відображає типологію новітніх мов програмування високого рівня: Smalltalk, Object Paskal, C++, CLOS і Ada.
Тепер докладніше зупинимося на особливостях організаційної ергономіки – коучінгу. Коучінг як особливий вид інформаційно-енергетичної підтримки працівника чи колективу з’явився у Великобританії на початку 90-х років. Його започаткував бізнесмен і консультант фірми Джон Уїтмор. У “Короткому оксфордському словнику” коучінг визначається як синонім до понять “наставляти, тренувати, надихати”. Керівник підприємства виконує функцію персонального тренера (коуча), який допомагає мобілізувати кожного працівника на виконання плану підприємства. Коуч пробуджує і стимулює розвиток творчого потенціалу персоналу способами тренінгу, професійного консультування, наставництва. Коучінг – це метод мідіергономіки, яка досліджує системи: “людина-колектив”, “колектив-машина”, “колектив-організація”, “колектив-мережа”. Отже, у ході історії розвитку виокремилося три найважливіші напрями у межах ергономічної науки: ергономіка фізичного середовища, когнітивна ергономіка, організаційна ергономіка.
Ергономіка фізичного середовища вивчає особливості робочої пози, прийоми обробки матеріалів, проблеми опорно-рухового апарату, компонування робочого місця, надійність і здоров’я оператора.
Когнітивна ергономіка включає розумову працю, здатність до прийняття рішення, кваліфікованість виконання роботи, взаємодію людини і комп’ютера, підготовку до проектування соціотехнічної системи.
Організаційна ергономіка спрямована на удосконалення соціотехнічних систем, їх організацію і управління ними.
Цікаво знати.
Фізик-атомник Р. Бек, досліджуючи хвилі головного мозку екстрасенсів під час сеансів дистанційної дії, встановив, що вони нагадують хвилі Шумана. У середині минулого століття Шуман – професор Мюнхенського технічного університету – встановив, що Земля та її іоносфера утворюють велетенський резонатор, в якому поширюються хвилі наднизьких частот (хвилі Шумана), які без проблем можуть багаторазово окутувати Землю, утворюючи стоячі хвилі.
Хвилі лівої і правої півкуль головного мозку у такі моменти рівні за частотою і протилежні за амплітудою, що призводить до утворення стоячих хвиль, характерною особливістю яких є перетворення у них одного виду енергії в інший. Вимовлене слово має 3 складові: звук – пружні хвилі, що поширюються в повітрі; думка – інформаційна складова слова у вигляді образу; емоція – енергія (кількісна міра матерії), вкладена в слово або думку. Іншими словами, це хвилі альфа-думка (слово), бета-діло, гама-емоція бажання.
Стоячі хвилі головного мозку мають здатність вступати у взаємодію з хвилями Шумана. Завдяки резонансу хвиль Шумана і стоячих хвиль головного мозку екстрасенси отримують доступ до колосальної природної енергії, за допомогою якої впливають навіть на матеріальні об’єкти. Результатом такого резонансу є перетворення енергії слова і думки у конкретні події – у діло.
Рис. 63. Замок
Рис. 64. Поза Наполеона
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ “ПІЗНАЙ СЕБЕ”
Яка творчість для тебе є пріоритетною: наукова, художня чи технічна?
1. Переплети пальці обох рук, утвори “замок”. Лівий палець зверху – це ознака кращого розвитку уяви, фантазії (правої півкулі мозку). Правий палець зверху – це ознака кращого розвитку логічно-понятійного мислення (лівої півкулі мозку). До чого у тебе природні здібності: до мислення-міркування чи до уяви-фантазії? Познач провідний палець буквою П або Л.
2. Склади обидві руки на грудях. Утвори “позу Наполеона”. Ліва долоня на правому лікті – це ознака кращого розвитку уяви, фантазії (правої півкулі мозку). Права долоня на лівому лікті – це ознака кращого розвитку логічно – понятійного мислення (лівої півкулі мозку). До чого у тебе природні здібності: до мислення – міркування чи до уяви-фантазії? Познач провідну руку буквою П або Л.
3. Провідне око. Зроби ручкою дірку в аркуші. Наведи дірку на ціль обома розплющеними очима. Заплющ праве око і розплющ. Заплющ ліве око і розплющ. Провідне око фіксує ціль у дірці. У тебе провідним є праве чи ліве око? Ліве провідне око пов’язане з уявою-фантазією, праве провідне око – з мисленням-міркуванням. Познач провідне око буквою П або Л.
4. Аплодування. Покажи, як ти аплодуєш. У тебе активніша (рухоміша) права чи ліва долоня? А зверху яка долоня: права чи ліва? Ліва долоня пов’язана з правим художньо-образним мозком (уявою-фантазією), права долоня – з лівим логічно – понятійним мозком (мисленням-міркуванням). Познач провідну долоню буквою П або Л.
Висновок. Зверни увагу на свої чотири літери: якщо переважає Л – ти “художник-глядач”, якщо більше П – ти “мислитель-слухач”, якщо рівна кількість ПіЛ – ти можливий “майстер-діяч”.
Основні поняття: ергономіка і її види (когнітивна або інформаційна, організаційна, програмного забезпечення, товарів широкого споживання, промислова, військова); тейлоризм, ергонологія, функціональна асиметрія правого і лівого мозку людини.
СЛОВНИК НОВИХ ТЕРМІНІВ
Ергологія – термін радянських ергономістів, яким позначалося вчення про роботу людини.
Ергонологія – термін радянських ергономістів, яким позначалося вчення про закони роботи.
Тейлоризм – концепція інженерного проектування методів роботи, якою покладено початок ергономіці. Тейлоризм розглядав людину як частину машини або як додаток до неї.
Коучінг – особливий вид інформаційно-енергетичної підтримки працівника чи колективу, метод мідіергономіки, яка досліджує системи: “людина-колектив”, “колектив-машина”, “колектив-організація”, ” колектив-мережа”.
Метод OOD: Object-Oriented-Design (об’єктно орієнтованого проектування) – спосіб проектування на основі уже функціонуючої у середовищі простої системи.
Функціональна асиметрія мозку людини – стан функціонування мозку, який полягає в тому, що одні види діяльності зумовлюються лівим мозком, а інші – правим. Причому у момент активності однієї півкулі інша “відпочиває”. Завдяки відкриттю явища функціональної асиметрії у діяльності півкуль мозку людини стало зрозуміло, що працівників можна поділити за трьома основними типами: “художники-глядачі”, “мислителі-слухачі”, ” майстри-діячі”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...