Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ КЕТЛЕ Ламбер Адольф Жак

КЕТЛЕ Ламбер Адольф Жак

Соціологія короткий енциклопедичний словник

КЕТЛЕ Ламбер Адольф Жак (1796 – 1874) – бельг, – франц. математик, астроном, соціолог, один з основоположників сучасної статистики, учень П. С. Лапласа – автора теорії ймовірностей. Спираючись на закон великих чисел і теорію ймовірностей, К. довів, що при вивченні масових однорідних соціальних явищ і процесів, які здаються випадковими чи залежать від індивідуальної волі, можна встановити закономірності між ними. Виходячи з постулату О. Конта про необхідність використання в соціології точних

методів дослідження сусп. явищ, аналогічних методам природи, наук, К. розробляє статист, методи аналізу сусп. явищ та їх закономірностей. Ці ідеї К. виклав у праці “Про людину та розвиток її здібностей, або Досвід соціальної фізики” (1835).

К. перший в історії суспільствознавства в 1829 р. дав у пресі науково обгрунтований прогноз кримінальних злочинів у Франції на 1830 р., котрі дійсно відбулися. Аналізуючи масові факти сусп. життя, К. розкриває закономірні статист залежності між ними, існування яких він пояснює наявністю об’єктивно існуючих причин, котрі й обумовлюють суть закономірного, Існують “закони

випадкових причин”, коли спорадичні, суто специфічні явища (за наявності їх значної кількості і завдяки дії закону великих чисел) взаємно нейтралізують індивідуальні відхилення, завдяки чому реалізуються необхідність, закон. Він і відображає ті постійні, сталі соціальні причини, що є основою кожного конкретного явища чи процесу, або обумовлюють їх Аналізуючи явища “моральної статистики”, зокрема статистику злочинів, К. показує закономірності їх прояву, сталість у співвідношенні між формами злочинної діяльності, засобами її здійснення, повторюваність у часі (пори року) та просторі (місця скоєння злочинів), виявляє пряму залежність між процесами зростання злочинності та відповідним збільшенням бюджетних витрат держави на в’язниці, каторгу, ешафоти тощо.

К був переконаний у можливості створення “соціальної фізики” – точної науки про закони суспільства, здатної квантитативно-описати явища сусп. життя, в т. ч. політ, та моральні. У зв’язку з цим він розробляє концепцію “середньої людини” (“фіктивної людини”) – своєрідного середньо-статист. уособлювана і носія фіз., екон., політ., духовних якостей особи і суспільства. К. розглядав цю “фіктивну людину” не як абстракцію, а як реальний соціальний тип, котрий створює природа, оскільки в “середній людині” відбиваються сталі умови, обставини та чинники сусп.. життя. Тому це є “істинний тип” на відміну від конкретних людей, які є лише частковим, спотвореним відображенням досконалого типу – “середньої людини”. К. поставив на місце реальної людини середньо-статист. тип – ідеалізований об’єкт, в якому відбивались особливості всезаг. (усереднені показники по державі, нації), тоді як терит. – просторові, групові, регіонально-культурні та ін. конкретні умови життєдіяльності людей залишались поза увагою Попередні абстрактно-спекулятивні концепції людини К підмінив середньо-статист. моделлю, створеною на основі спостережень та кількісних обрахунків, але від цього вона не стала менш абстрактною й не дозволяла бачити різноманітність і багатство усіх соціальних типів людей у даному суспільстві Це був наслідок і своєрідний соціальний варіант лапласінського механістичного детермінізму,

К. був ініціатором створення Міжнар. статист, асоціації, нац. статист, т-в у Франції, Англії. Його праці сприяли розвитку емпіричних соціальних досліджень у Європі, зокрема, “моральної статистики” та “соціальної гігієни”, істотно вплинули на розвиток наук, статистики.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ (“школа політ, ариф – метиків”) – назва перших англ. дослідників (Дж. Граунт, В. Петті, Е. Галлей, Г. Кінх та ін.), котрі використали методи кількісного аналізу для вивчення соціально-демогр. процесів. Термін “політ, арифметика” належить представникові цієї школи, одному з основоположників клас, політ, економії Вільяму Петті (1628 – 1687) – автору […]...

  2. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...

  3. ВІК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВІК СОЦІАЛЬНИЙ – рівень соціальних досягнень індивіда (кар’єра, сусп. стан, сімейний статус тощо) порівняно із статист, середнім рівнем подібних досягнень людей одного з ним віку. В. с. визначається як за інституалізованими віковими нормами (межі шлюбного і пенсійного віку, повноліття тощо), так і за гнучкішими соціально-психол. регуляторами – віково-рольовими очікуваннями. Вимірювання В. […]...

  4. ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ (державознавство) – назва групи нім. дослідників – Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підгрунтя статистики як науки. Першим термін “статистика” без чіткого визначення його змісту вжив нім учений Герман Конрінг […]...

  5. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...

  6. СТАТИСТИКА МОРАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА МОРАЛЬНА – напрям у розвитку масових емпіричних обстежень населення в Європі XIX – поч. XX ст., що розвивався паралельно з “гігієною соціальною” (див.). Предметом С. м. були статист, дослідження злочинності, проституції, суїциду, позашлюбних дітей, люмпенізованих верств населення в країнах Зх. Європи (повій, бродяг, злочинців тощо), Термін “С. м.” у наук. […]...

  7. КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...

  8. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і […]...

  9. ПЕТТІ Вільям Соціологія короткий енциклопедичний словник ПЕТТІ Вільям (1623 – 1687) – англ. економіст, основоположник клас, політ, економії, д-р фізики, проф. анатомії та музики, представник школи “політ, арифметиків”, один з основоположників екон. статистики і демогр. досліджень. Автор праці “Політична арифметика, чи Роздуми стосовно розмірів і вартості землі, людей, будівель, сільського господарства, мануфактур, торгівлі, рибної ловлі, ремісників, моряків, […]...

  10. СОЦІОГРАФІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот. Ф. Тьонніс […]...

  11. ТАРД (TARD) Габріель Соціологія короткий енциклопедичний словник ТАРД (TARD) Габріель (1843 – 1904) – франц. сощолог, криміналіст, один з основопол. соціальної психології, представник психол. напряму в соціології. У своїй основній праці “Закони наслідування” (1890) ставить у центр свого дослідження індивіда, а суспільство розглядає як продукт взаємодії індивідів. Засадами соціології як науки про суспільство має бути соціальна (колективна) психологія, […]...

  12. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...

  13. ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ – елемент соціальної реальності, якому притаманна вся повнота соціальних властивостей та ознак; усе те в соціальній дійсності, що виявляє себе, свідчить про стан, зміни, взаємодію, процеси в соціальних об’єктах. Як Я. с. можуть виступати предмети, люди, їх стосунки, дії, думки, почуття (іншими словами, матеріальна і духовна продукція людської діяльності), […]...

  14. ЗЮССМІЛЬХ (SUSSMILCH) Йоганн Петер Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗЮССМІЛЬХ ( SUSSMILCH ) Йоганн Петер (1707 – 1767) – нім. армійський пастор, один з основоположників статистики й демографії, представник школи “політ, арифметиків” у Німеччині, автор книги “Роздуми про божественний порядок у змінах людського роду на підставі народження, смерті та розмноження людей” (1741). Аналізуючи статист, дані про народжуваність, смертність, одруження в […]...

  15. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...

  16. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ – наука, яка досліджує параметри соціальної структури народів (у етнічному, а не політ, значенні терміна), вагомі явища культури різних етносів, взаємообумовленість змін у культурі, зокрема, у мові, побуті, етнічних орієнтаціях, закономірності й особливості міжетнічних взаємин. Одним із головних завдань Е. є з’ясування механізму відтворення етнічних явищ, їхньої взаємодії з сусп. […]...

  17. ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. imago – образ, цілісна картина уявлення) – образ тих чи інших соціальних об’єктів, явищ, процесів, ін-тів, осіб, який складається в індивідуальній та сусп. свідомості і визначає відповідне ставлення до них. I. с. є засобом сприйняття та пізнання соціальної дійсності, тому він допомагає орієнтуватися у світі соціальних відносин, […]...

  18. ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ (від лат. prior – перший, найголовніший) – першочергові, життєво важливі для даного суспільства, соціального ін-ту завдання. Поняття соціальної пріоритетності ввійшло в наук, ужиток у зв’язку зі спробами теоретично осмислити зростаючу роль суб’єктивного чинника в історії сучасних суспільств, узаг. досвід напрацювання та реалізації різних програм соціального розвитку, набутий урядами, партіями, […]...

  19. ВОРМС (WORMS) Рене Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОРМС (WORMS) Рене (1869 – 1926) – франц. філософ, соціолог – представник органіцистської школи. Відомий своєю активною організаційною діяльністю в справі інституціалїзації соціології”, ініціатор створення журналу “Міжнар. соціол. огляд” (1898), засновник Міжнар. соціол. ін-ту (1894), Паризького соціол. т-ва (1895). Як соціолог у своїх поглядах еволюціонував від вульгарного органіцизму, ототожнюючи біол. та […]...

  20. ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – суспільно неприйнятний спосіб існування певних соціальних груп та індивідів, за якого присвоєння сусп. благ, і цінностей супроводжується порушенням основних норм і законів суспільства. П. с. – складне явище, яке має свої причини, кількісні (стан, динаміка) і якісні (характер, структура) показники. Йому властиві різноманітність джерел існування і способів присвоєння […]...

  21. XOMAHC Джордж Соціологія короткий енциклопедичний словник XOMAHC Джордж (1910 – 1989) – амер соціолог, фундатор теорії “соціального обміну”. Нар у Бостоні, в родині, тісно пов’язаній з Гарвардським ун-том. Тут він закінчив коледж і працював у відомій Школі бізнесу. Співпрацював з соціальним психологом Е. Майо, досліджуючи “людські фактори” на в-ві, вивчав концепції соціальних антропологів Б. Малиновського, А. Радкліфф […]...

  22. РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...

  23. ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність практ. набутих соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практ. життя цих суб’єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Д. с. – результат спільної діяльності суб’єктів сусп. відносин, опредметнений у […]...

  24. ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ – перша наук, школа в соціології XIX ст., котра розглядала геогр. стан і природні умови як визначальні чинники розвитку сусп. життя. Слід зазначити, що ідеї обумовленості соціальних явищ геогр. середовищем висловлювались ще в античні часи (Демокрит, Гіппократ, Геродот, Полібій, Страбон та ін.) та в середні віки (Ібн […]...

  25. ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...

  26. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...

  27. СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – усвідомлення людиною своєї соціальної сутності, свого місця в суспільстві. У широкому розумінні С. с. трактується як процес і результат формування соціальної самосвідомості особи, сукупності її філос., політ., правових, етичних, естетичних поглядів і уявлень, обумовлених даним істор. етапом розвитку суспільства і віддзеркалюваних у більш – менш систематизованих ставленнях особи […]...

  28. СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за […]...

  29. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...

  30. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...

  31. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...

  32. СОЦІОБІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОБІОЛОГІЯ – напрям у сучасній теорет. соціології, до якого зараховують Е. Уілсона, П. Ван ден Берге, К. Лоренца, Р. Ардрі, Д. Моріса, Р. Фокса та ін. Виникнення С. наприкінці 70-х рр. як нової соціол. парадигми було зумовлено: усвідомленням кризи традиційних соціол. підходів, висуненням нових ідей щодо співвідношення біол. і соціального в […]...

  33. ЕГАЛІТАРИЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕГАЛІТАРИЗМ – принцип організації соціальних відносин у державі, країні, суспільстві на засадах рівного екон., передусім майнового, стану громадян. Такий стан, на думку прихильників Е., досягається завдяки рівності у розподілі сукупного багатства і прибутку. Егалітарні принципи побудови соціальних відносин і організації сусп. життя по-різному тлумачились у тих чи інших системах ідеології, політол. […]...

  34. Цінності моральні Цінності моральні – значення для людини, колективу і суспільства суспільних явищ і подій, а також ставлення людини до світу, країни, окремих соціальних груп і до самої себе. Основними елементами Ц. м. є морально-етичні якості людини, її діяльності і вчинків; зміст моральних принципів, норм, ідеалів тощо; морально-етичні характеристики діяльності різних колективів, партій, соціальних груп і класів, […]...

  35. ДИСПОЗИЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИСПОЗИЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ – запропонована рос. соціологом В, О. Ядовим. Згідно з Д. к. саморегуляція соціальної поведінки людини забезпечується ієрархічно організованою системою особистісних диспозицій, які є продуктом попереднього досвіду, що фіксує звичні способи задоволення потреб суб’єкта у звичних соціальних умовах. За Д к, найвищі диспозиції – це ціннісні орієнтації передусім на життєві […]...

  36. ДІАГНОЗ СОЦІОЛОГІЧНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІАГНОЗ СОЦІОЛОГІЧНИЙ – оцінка, опис засобом соціол. пізнання фактичного внутрішнього стану соціального об’єкта (процесу, явища, ін-ту та ін.) за певним набором більш-менш сталих для нього показників. У професійному відношенні Д. с. являє собою один з найбільш високих рівнів аналізу соціальної реальності, що грунтується на методах комплексного кількісно-якісного її вивчення. Звичайно ж, […]...

  37. ХМЕЛЬКО Валерій Євгенович Соціологія короткий енциклопедичний словник ХМЕЛЬКО Валерій Євгенович (30.07.1939) – укр. соціолог, фахівець з теорії макросоціальних структур і процесів та соціології особистості, д-р філос. наук. Закінчив фіз (1962) і філос. (1971) ф-ти та аспірантуру (1974) Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. У 1962 – 1972 рр. – викладач цього ун-ту, у 1975 – 1990 рр. […]...

  38. СУЇЦИД Соціологія короткий енциклопедичний словник СУЇЦИД – індивідуальне або групове самогубство, вчинене окремою людиною чи певною спільнотою з різних причин і мотивів свідомо умисленим або імпульсивним чином у стані афекту. С. – досить специфічне явище соціального світу, що з давніх-давен привертає до себе увагу філософів, істориків, соціологів та психологів. З природничо-біол, т. з. самогубство як одноразове […]...

  39. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...

  40. ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ – тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. З. с виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинники, що визначають З. с., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру, а також особливі життєві обставини, […]...

Ви зараз читаєте: КЕТЛЕ Ламбер Адольф Жак
«
»