Клас дводольні – КЛАСИФІКАЦІЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН

Довідник з біології

РОСЛИНИ

КЛАСИФІКАЦІЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН

КЛАС ДВОДОЛЬНІ

Сімейство Хрестоцвіті, або Капустяні (Cruciferae, або Brassicaceae). Включає близько 3 тис. видів. Трави, зрідка напів­чагарники або кущі; однорічні та багаторічні рослини, котрі за­пилюються комахами. Листки чергові, без прилистків, звичайно опушені простими або гіллястими волосками (важлива система­тична ознака). Тип суцвіття: китиця або щиток. Квітка має 4 ча­шолистка і 4 пелюстки, розташовані навхрест, 2 короткі та 4 довгі тичинки, 1 маточку. Плід – переважно стручок

(редька, капуста) або стручечок, з псевдоперегородкою.

Значення представників сімейства. Практичне значення мають харчові (різні сорти капусти, редька, редиска), кормові (редька дика, бруква, турнепс), олійні (рапс, рижій), пряні (гір­чиця, хрін) і декоративні (левкой, лакфіоль) рослини; здебільшо­го хрестоцвітні – хороші медоноси. Серед хрестоцвітних є і лі­карські рослини (грицики, жовтушник, жеруха).

Сімейство Розоцвіті (Rosaceae). Містить близько 3 тис. видів. Одне з найбільших сімейств, майже космополітне. Це багаторічні дерева, чагарники та трави. Листки чергові, прості та складні, мають прилистки. Тип суцвіття:

китиця (черемха), щиток (горо­бина, груша), зонтик (яблуня, вишня). Квітки частіше одиночні, правильної форми. Квітка має 5 чашолистків, 5 пелюсток, багато тичинок, 1 (слива, вишня) або багато (шипшина, малина) мато­чок. Запилюються комахами, що привертаються пилком і некта­ром, зрідка запилюються вітром. Плід: яблуко (яблуня, груша, глід), кістянка (вишня), збірна кістянка (малина), горішок (перс­тач). У багатьох розоцвітих при дозріванні плодів сильно розрос­тається квітколоже. Яскраве та соковите, воно відіграє велику роль у розповсюдженні плодів і насіння.

Значення представників сімейства. Практичне значення мають плоди розоцвітих, багаті на цукор, вітаміни, органічні ки­слоти (яблуня, груша, вишня, черешня, персик, мигдаль, малина, ожина, суниця, полуниця); лікарські (шипшина, глід, горобина, черемха, лавровишня, перстач, родовик, калган) і декоративні (троянда, гравілат, таволга, глід) рослини. Ефірні олії троянд ви­користовуються в парфумерній промисловості.

Сімейство Боби, або Метеликові (Fabaceae, або Leguminosae). Містить понад 17 тис. видів. Це однорічні та багаторічні трави, ліани, напівчагарники, чагарники й дерева. Листки переважно чергові, звичайно складні: перисті, пальчаті або трійчасті, часті­ше з прилистками. Тип суцвіття: головка (конюшина), китиця (люпин). Квітки можуть бути й одиночними. Квітка має 5 зроще­них чашолистків. Віночок складається з 5 пелюсток: верхній (па­рус), два бічних (весла), два зрощених нижніх (човник). Усереди­ні човника знаходиться 1 маточка, оточена 10 тичинками (9 зрос­таються, 1 вільна). Плід – біб. Насіння з прямим, крупним заро­дком, переважно без ендосперма. Запилення птахами, метелика­ми, зрідка вітром; плоди поширюються птахами й мишоподібни­ми гризунами.

Значення представників сімейства. На коренях бобів посе­ляються бульбочкові бактерії, що фіксують вільний азот повітря. Симбіоз коріння з бактеріями збагачує рослину білками, а грунт після його відмирання – азотними солями. Боби – важливе дже­рело рослинних білків для людини і тварин. Як харчові культури людина використовує горох, квасолю, боби, сою, сочевицю, зем­ляний горіх (арахіс). Насіння сої і арахісу містять окрім білків значний відсоток жиру. Кормові культури – люцерна, чина, ви­ка, конюшина, еспарцет, буркун, серадела. Як декоративні рос­лини використовують білу та жовту акації, запашний горошок, кольорову квасолю, різні люпини. Серед бобів зустрічаються ме­доноси (буркун) і лікарські рослини (термопсис, дрік, солодка). Тропічні види дають високоцінні сорти рожевого, червоного та чорного дерева.

Сімейство Пасльонові (Solanaceae). Містить близько 2,5 тис. видів. Трави, напівчагарники або чагарники (іноді з повзучими або виткими стеблами), рідше невеликі дерева (у тропіках). Це переважно дикорослі рослини. Листки прості, з суцільною або розсіченою листковою пластинкою, не мають прилистків. Часто пасльонові містять алкалоїди. Квітки правильної форми, мають 5 зрощених чашолистків, 5 зрощених пелюсток, 5 тичинок, що приросли до пелюсток, і 1 маточку. Плід: ягода (томат, картопля, пасльон), коробочка (тютюн, петунія, блекота).

Значення представників сімейства. З культурних рослин найбільше значення має картопля (близько 2 тис. різних сортів), томат, баклажан, червоний (стручковий) перець, тютюн. Карто­пля використовується як харчовий продукт, служить сировиною для отримання крохмалю, патоки, спирту. З нікотину тютюну одержують нікотинову кислоту, що є вітаміном і лікарським засо­бом. Цінною лікарською сировиною є дикорослі пасльонові – блекота, дурман, беладонна. Всі вони – отруйні рослини. Деякі пасльонові вирощують як декоративні рослини (петунія, пахучий тютюн).

Сімейство Складноцвіті, або Астрові (Asteraceae, або Compositae). Включає близько 25 тис. видів. Трав’янисті рослини, рідше напівчагарники, чагарники, деревовидні форми (так звані розеткові дерева) і дерева (у тропіках). Листки часто прості, чер­гові, іноді супротивні, без прилистків, різні за формою, розсічені­стю, опушенням. Суцвіття – кошик, який містить від одного (мордовник) до 1 тис. і більш (соняшник) квіток. Група дрібних квіток розташована в кошику на загальному ложі суцвіття. Ложе може бути плоским (соняшник), опуклим (ромен), конусовидним (ромашка). Зовні кошик оточений обгорткою з видозміненого ли­стя. Чашечка у квітки або не розвивається, або представлена ще­тинами, волосками. Більшість видів запилюються комахами.

За формою віночка виділяють наступні види квіток:

– трубчаста (ромашка, осот): 5 зрощених пелюсток віночка утворюють довгу трубочку; чашечка представлена волосками або щетинками, приростаючими до зав’язі; пильовики 5 тичинок зро­стаються в загальну трубочку, а вільні їх нитки прикріпляються до трубки віночка; в центрі знаходиться маточка з роздвоєним рильцем;

– воронкоподібна (крайові квітки у волошки): віночок має вид кривозрізаної воронки з краєвими зубчиками; тичинки й ма­точка відсутні; квітки служать для принади комах;

– язичкова справжня (кульбаба, осот): віночок суцільно-пелюстковий у вигляді язичка з п’ятьма зубчиками по краю (за кі­лькістю пелюсток); 5 тичинок оточують 1 маточку;

– псевдоязичкова (крайові квітки у кошика соняшника та ромашки): віночок має вид язичка з трьома зубчиками (за кількі­стю пелюсток); тичинки завжди відсутні; можуть мати маточку й тоді дають плоди.

Плід: сім’янка (соняшник, айстра), сім’янка – летючка з чуб­ком (кульбаба, осот).

Значення представників сімейства. Найбільше значення з культурних рослин мають соняшник, топінамбур (земляна груша) і салат – латук, з дикорослих – цикорій і рослини – каучуконоси, з декоративних – жоржини, ромашки, хризантеми, айстри, нагід­ки, безсмертники тощо, з лікарських – сухоцвіт, оман, мати-й-мачуха, череда, полин цитварний, пижмо, ромашка лікарська, календула, деревій. Зустрічаються серед них і бур’яни (волошка, кульбаба, осот польовий, осот).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Клас дводольні – КЛАСИФІКАЦІЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН