Клас Сисуни (Тrematoda) – Тип Плоскі черви Plathelminthes
МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.4. Медична гельмінтологія
3.4.2. Тип Плоскі черви ( Plathelminthes )
Тип налічує близько 7300 видів. Серед них є вільноживучі, які живуть у морських та прісних водах, і паразитичні форми.
Представникам типу властиві такі риси:
– зародок розвивається з трьох зародкових листків: екто-, енто – і мезодерми;
– білатеральна симетрія тіла;
– тіло овальне, листкоподібне, видовжене або стрічкоподібне, стиснене у спинно-черевному
– наявність шкірно-м’язового мішка;
– відсутність порожнини тіла, простір між органами заповнений пухкою сполучною тканиною – паренхімою;
– відсутність кровоносної системи и органів дихання; у вільноживучих форм газообмін здійснюється крізь поверхню тіла, у паразитів дихання анаеробне завдяки розщепленню, головним чином, глікогену;
– наявність таких систем органів, як м’язова, травна, видільна, нервова, статева;
– гермафродитизм, за деякими винятками.
Тип Плоскі черви поділяють на три класи: Сисуни, Стьожкові і Війчасті (вільноживучі).
3.4.2.1. Клас Сисуни (Т
Трематоди (Trematoda), або сисуни, належать до типу Плоскі черви (Plathelminthes), мають плоске непочленоване тіло листкоподібної або поздовжньо-овальної форми, на якому знаходяться органи прикріплення – два мускулисті присоски. Ротовий присосок оточує ротовий отвір, черевний знаходиться на черевному боці тіла.
Тіло покрите шкірно-м’язовим мішком. Кутикула, покрита епітелієм, часто має шпички. М’язові волокна розташовані у три шари: зовнішній – кільцевий, середній – діагональний, внутрішній – поздовжній. У бічних ділянках тіла знаходяться дорсовентральні волокна. Між органами розміщена губчаста паренхіма, що виконує опорну і трофічну функції.
Травна система складається з передньої і середньої кишок, диференційованих на м’язову глотку, короткий стравохід і кишківник. Останній має два парних стовбури, гіллястих або простих, що закінчуються сліпо. Кровоносна і дихальна системи відсутні.
Видільна система протонефридіального типу. Представлена численними термінальними клітинами зірчастої форми. У них є канальці з пучком війок (миготливе полум’я). Продукти метаболізму надходять з паренхіми у просвіт канальця термінальної клітини, а звідти за допомогою руху війок просуваються в один або два екскреторних канали, що відкриваються назовні видільною порою.
Нервова система складається із двох нервових вузлів, розташованих біля глотки і з’єднаних у нав – кологлоткове кільце. Від них відходять три пари нервових стовбурів, з’єднаних перетинками (гангліонарно-драбинчастий тип нервової системи).
Статева система складна. Більшість трематод – гермафродити. Чоловічий статевий апарат включає два сім’яники овальної, лопатеподібної або гіллястої форми, парні сім’япроводи, сім’явипорскувальний канал, що закінчується копулятивним органом – цирусом. Цирус розташовується у статевій (цирусній) сумці.
Жіноча статева система складається з яєчників з яйцепроводами, парних жовтівників, тільця Меліса, лаурерового каналу, сім’яприймача. Всі ці структури сполучаються з порожниною оотипу. У молодих трематод сперматозоїди проникають у порожнину оотипу і сім’яприймач крізь матку. Запліднення відбувається в оотипі. Жовточні клітини і речовина для формування яйця надходять в оотип із жовтівників і тільця Меліса. Через лауреровий канал виділяється надлишок сім’я і жовтівникових клітин. Із оотипу яйце потрапляє в матку.
Трематоди – біогельмінти, проходять складний цикл розвитку з декількома личинковими стадіями і зміною хазяїв (трематодний тип розвитку). Переходи від одного хазяїна до іншого відокремлені періодами вільного життя. У зовнішнє середовище з організму остаточного хазяїна виділяються яйця. Відмінна риса яєць трематодного типу – кришечка на одному із полюсів. Із яйця у воді вивільняється личинка – мірацидій, що нагадує війчастих червів Мірацидій активно плаває за допомогою війок, має світлочутливе вічко й апікальну залозу для проникнення в тіло проміжного хазяїна – молюска визначеного виду. У тілі молюска відбувається утворення мішкоподібної спороцисти, усередині якої внаслідок партеногенезу розвивається велика кількість редій (1-2 покоління), а згодом церкаріїв Церкарії активно залишають тіло хазяїна, плаваюта у воді за допомогою м’язового хвоста. У тих видів, які розвиваються з одним проміжним хазяїном, церкарії є інвазійними для остаточного хазяїна. Вони інцистуються у воді або на листках водяних рослин, утворюють інвазійні для остаточного хазяїна адолескарії. Під час розвитку з двома проміжними хазяями церкарії проникають у тіло іншого проміжного хазяїна (риби, ракоподібні тощо), де перетворюються в метацеркарії. Остаточний хазяїн заражається, з’ївши другого проміжного хазяїна, зараженого метацеркаріями.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...