Комплексна механізація

Related posts:

1. Реконструкція комплексна підприємств Реконструкція комплексна підприємств – комплекс заходів, спрямованих на перебудову підприємств, що передбачають упровадження нових технологій, заміну застарілої техніки та устаткування, будівництво нових цехів, поліпшення техніко-економічних показників (продуктивності праці, зниження матеріаломісткості продукції та ін.), організацію додаткових служб і виробництв з метою підвищення проектної потужності підприємства, поліпшення умов праці. Р. к. п. потребує значних капіталовкладень і тривалого […]...
2. Масове виробництво Масове виробництво – машинне або автоматизоване виробництво, яке характеризується випуском одноіменної продукції у великих кількостях за значної стабільності її номенклатури. Такими видами продукції є автомобілі, трактори, тканини, взуття та ін. М. в. у розвинених країнах світу значною мірою грунтується на технологічному способі виробництва, заснованому на автоматизованій праці. Це передбачає використання спеціалізованого устаткування, інструментів, високоякісної сировини […]...
3. КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РОЗВ’ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ УРОК 66. КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РОЗВ’ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ Навчальна мета: актуалізувати знання про основні проблеми забруднення навколишнього середовища, міжнародні організації з охорони природи; формувати практичні уміння й навички характеризувати екологічні проблеми материків та океанів і знаходити можливі шляхи їх розв’язання, оцінювати значення міжнародного співробітництва у розв’язанні проблем взаємодії природи […]...
4. МЕХАНІКА І МЕХАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА. МЕХАНІКА У ЖИВІЙ ПРИРОДІ “МЕХАНІКА І МЕХАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА. МЕХАНІКА У ЖИВІЙ ПРИРОДІ” Урок-ода Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів про класичну механіку як фізичну теорію, про роль законів збереження; формувати в учнів уявлення про фізичну картину світу на основі єдності і багатогранності властивостей живої і неживої природи; розвивати здібності та інтерес до знань. Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації […]...
5. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
6. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
7. Оплати праці договірне регулювання Оплати праці договірне регулювання – система правових відносин щодо оплати праці, яка закріплюється в угодах, що укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях та на окремому підприємстві. Відповідно до вимог Закону України “Про оплату праці” О. п. д. р. охоплює: 1) організацію оплати праці на підприємствах (форми, системи, тарифні сітки та ін.); 2) оплату праці працівників, […]...
8. Брей (Bray) Джон Френсис (1809-1905) Брей (Bray) Джон Френсис (1809-1905) – англійський економіст, який у своїй основній праці “Несправедливості у відношенні праці і засоби їх усунення у 1839) виступав проти приватної капіталістичної власності як основи експлуатації найманої праці, а засобом її ліквідації вважав створення робітничих акціонерних компаній. Останні мають випускати банкноти (під майбутню виготовлену ними продукцію), купувати за них засоби […]...
9. Нормування праці Нормування праці – встановлення величини затрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи у певних організаційно-технічних умовах. Н. п. є однією із найважливіших складових частин наукової організації праці. Н. п. в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їх аналіз, проектування найвигідніших умов і розрахунок […]...
10. Виробнича функція Кобба-Дугласа Виробнича функція Кобба-Дугласа – макроекономічна модель економіки, яка розкриває функціональну залежність обсягів виробництва від засобів виробництва і праці. Розроблена 1928 американськими вченими П. Дугласом (економіст) та Ч. Коббом (математик) для обробної промисловості США. Методологічною основою моделі стали положення про наявність фізичної продуктивності засобів виробництва (або капіталу, за термінологією західних учених) і про участь у виробництві […]...
11. Час виробництва Час виробництва – тривалість перебування капіталу у сфері виробництва. Ч. в. охоплює період від моменту надходження на підприємство засобів виробництва до моменту створення певного виробу та його транспортування на склад. Ч. в. складається з: 1) робочого періоду – часу, протягом якого здійснюється процес праці (цей період є найважливішим); 2) часу перерв у роботі (обідня перерва, […]...
12. Система машин Система машин – комплекс різнорідних робочих машин, які взаємодоповнюють одна одну в процесі послідовної обробки предметів праці та є матеріальною основою фабрики. Вперше комплексне дослідження С. м. здійснив К. Маркс. Він розрізняв просту кооперацію машин (як просторове розміщення однорідних й одночасно діючих машин, наприклад, ткацька фабрика) і С. м., що знаменує якісно новий етап у […]...
13. Біржові учасники Біржові учасники – особи, які беруть участь у біржових операціях як члени біржі. Основний принцип функціонування фондової чи товарної біржі – принцип добровільної участі, тобто право членів біржі самостійно вирішувати питання про членство. Основні форми членства на біржі: постійна, тимчасова, денна. Згідно з ними визначається статус члена біржі. Провідне місце серед Б. у. належить постійним […]...
14. Закон зростання управлінських витрат Закон зростання управлінських витрат – внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між збільшенням чисельності управлінського апарату та ефективності їх праці за умов інтенсивного виробництва на етапі розгортання НТР, з одного боку, та зростанням частки раціональних управлінських витрат у витратах виробництва за випереджальних темпів зростання продуктивності праці на підприємствах, фірмах, компаніях, з іншого. До складу управлінського […]...
15. Норма виробітку Норма виробітку – кількість продукції (роботи), яку має виготовити (виконати) робітник, бригада чи інший колектив працівників відповідної кваліфікації за одиницю часу за відповідних техніко-технологічних, техніко-економічних та економічних умов виробництва, в т. ч. праці, і встановлюються здебільшого в натуральних одиницях вимірювання. Н. в. застосовують для визначення завдань робітникам з відрядною заробітною платою, працівникам з погодинною оплатою […]...
16. Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
17. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
18. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
19. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
20. Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
21. Привабливість інвестиційна на мікрорівні Привабливість інвестиційна на мікрорівні – комплексна характеристика підприємств, фірм, компаній тощо, в якій враховуються передусім такі найважливіші цілі інвестора, як отримання максимального прибутку за мінімальних ризиків. Основними елементами комплексної характеристики П. і. на м. є техніко-технологічна, трудова, організаційна, ресурсна, екологічна, економічна та правова. Техніко-технологічна привабливість інвестиційна визначається рівнем розвитку техніки та технології, структурою основних фондів, […]...
22. Норма Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих […]...
23. Структура суспільного виробництва Структура суспільного виробництва – комплекс внутрішніх зв’язків і співвідношення між галузями і сферами виробництва, пов’язаними системою суспільного поділу праці. Термін “С. с. в.” вживають у вузькому й широкому значеннях. У вузькому значенні С. с. в. – внутрішні зв’язки й співвідношення між галузями сфери матеріального виробництва, у широкому – між галузями всіх сфер національної економіки. С. […]...
24. Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
25. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
26. Мошави Мошави – кооперативні поселення в Ізраїлі, які базуються на індивідуальній і сімейній праці, а закупівлю необхідних ресурсів і збут товарів здійснює кооператив. За умов сімейної праці окрема сім’я веде власне господарство (що передбачає сімейне членство) на відведеній землі й отримує зароблений дохід; індивідуальна праця передбачає індивідуальне членство, общинну власність на засоби виробництва, спільну працю в […]...
27. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
28. Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) – французький економіст, засновник класичної школи економіки. Справедливо доводив, що багатство нації не в грошах, а в продуктах, насамперед сільськогосподарських. Сільське господарство вважав першоосновою економіки. Б. започаткував теорію трудової вартості, виділив “справедливу”, або “істинну”, вартість і стверджував, що вона повинна покрити виробникові витрати виробництва і забезпечити […]...
29. Соціологія праці Соціологія праці – комплексна галузева соціологічна дисципліна, що під певним кутом зору вивчає характер і зміст праці, організацію та умови праці, ставлення людини до праці та її мотивацію, а також проблеми соціального управління трудовою діяльністю, соціальні наслідки НТР та ін. Основними складовими цієї науки є такі галузі, як соціологія організацій, соціологія професій, промислова соціологія, соціологія […]...
30. ВЛАСТИВОСТІ d-ЕЛЕМЕНТІВ – ХІМІЯ МЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Хімія – універсальний довідник ХІМІЯ МЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВЛАСТИВОСТІ d-ЕЛЕМЕНТІВ Усі прості речовини, утворені елементами В-груп, є металами. Завдяки великому числу валентних електронів і більшого числа АО, ніж в елементів-металів А груп, атоми d-елементів утворюють більшу кількість хімічних зв’язків між собою, тому утворені ними прості речовини мають більш міцну кристалічну гратку. Вона міцніша і механічно, і […]...
31. Допоміжні робітники Допоміжні робітники – робітники, зайняті в допоміжних цехах підприємства, а також робітники основних цехів, які обслуговують технологічний процес (переміщення предметів і продуктів праці, їх транспортування, зберігання, технічний контроль тощо). У Д. р. не існує безпосередньо зв’язку трудових функцій з роботою машин і устаткування, їх функції прості й не вимагають особливої кваліфікації. Співвідношення між кількістю основних […]...
32. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
33. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
34. КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
35. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
36. Робочий період Робочий період – робочий час, необхідний для перетворення предметів праці на готовий продукт. Р. п. – основна частина часу виробництва, що складається з тісно пов’язаних між собою робочих днів, годин, хвилин. Р. п. обчислюється з допомогою нормування виробничих операцій. До Р. п. не включається час виробництва, протягом якого предмети праці перебувають під впливом природи (сушіння […]...
37. Жива праця Жива праця – свідома, доцільна діяльність людини, витрата розумової і фізичної енергії, спрямована на створення споживчої вартості або корисного ефекту, необхідних для задоволення власних потреб і суспільства в цілому. Ж. п. виражає не тільки відношення людини до природи, але й відносини між учасниками процесу виробництва. Вона нерозривно взаємозв’язана із засобами виробництва, які створюють його речові […]...
38. Енергоозброєність праці Енергоозброєність праці – забезпеченість живої праці електроенергією, або рівень споживання у виробництві електроенергії чи електричної потужності за одиницю робочого часу. Є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Як показник Е. п. розкриває співвідношення між використовуваними у виробничому процесі електричними потужностями (електроенергією) і витратами праці робітників. Розрізняють потенційну і фактичну Е. п. […]...
39. Дисципліна праці Дисципліна праці /від лат. dyscipiina – вчення, виховання, розпорядок/- дотримання кожним працівником вимог і обов’язків, що випливають з його місця у виробничому процесі, узгодження його діяльності з діями інших учасників виробництва у процесі спільної праці. Д. п. у вузькому розумінні – це точне виконання виробником встановленого внутрішнього трудового розпорядку на підприємствах і установах, суворе дотримання […]...
40. Продуктивний капітал Продуктивний капітал – форма капіталу, що функціонує у сфері безпосереднього виробництва і базується на антагонізмі особистісних і речових факторів виробництва. За матеріально-речовим змістом П. к. складається із засобів і предметів праці, робочої сили, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау), форм і методів організації виробництва, інформації. Засоби виробництва і робоча сила, куплені діючим капіталістом, є основними […]...