Кон’юнктура (пізньолат. Conjunctura – зв’язувати, поєднувати) – найважливіші ознаки, риси, показники, які характеризують поточний і перспективний стан розвитку економіки світового господарства, його окремих регіонів, країн, певної галузі або ринку товарів і послуг. К. найтісніше пов’язана з циклічним характером розвитку економіки, наявністю в ній різних циклів, економічною політикою уряду однієї країни, кількох або багатьох держав у межах окремого регіону світового господарства. Опосередковано К. економічна залежить від соціальних,
політичних, правових, військових, природних, біологічних, психологічних, національних та інших факторів суспільного життя в окремій країні або різних регіонах світового господарства. Основними економічними показниками К. є: обсяг і динаміка інвестицій; динаміка виробництва і будівництва; зміна цін, відсотка, заробітної плати, прибутків, ставок оподаткування; розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, товарних запасів, платоспроможного попиту, споживання, заощаджень; масштаби безробіття; курси цінних паперів; ступінь завантаження виробничих потужностей та ін. Зміна цих показників відображає динаміку формування
й розвитку основних циклічних факторів К. До нециклічних факторів К. належать концентрація та централізація виробництва і капіталу, розвиток науково-технічного прогресу, зокрема розгортання НТР, структурні зміни в економіці, мілітаризація економіки, стихійні лиха, війни та ін. Вплив циклічних і нециклічних факторів формування і розвитку К. можна характеризувати за змінами в основних елементах економічної системи (у продуктивних силах, техніко -, організаційно-економічних і відносинах економічної власності та господарському механізмі) на національній та інтернаціональній основі. Так, вплив розвитку продуктивних сил на К. здебільшого тривалий і є наслідком змін у потребах та інтересах працівників, оновлення основних фондів, результатів НДДКР, упровадження нових форм і методів організації виробництва, використання нових джерел енергії, стану розвитку інформації тощо. Вплив техніко-економічних відносин на К. залежить від рівня концентрації виробництва, розвитку спеціалізації, кооперування, комбінування і диверсифікації виробництва в межах окремих країн і на інтернаціональному рівні. Зокрема, наявність тривалих зв’язків між підприємствами різних країн з кооперації виробництва зменшує негативний вплив циклічних коливань у країні. Вплив організаційно-економічних відносин на К. залежить від ефективності управління підприємствами, компаніями, менеджерами різних ланок, від стану маркетингової служби на підприємстві тощо. Зміни в економічній власності відображаються в динаміці окремих показників К. внаслідок прискорення процесів роздержавлення, приватизації, обсягів національного доходу, що перерозподіляється через державний бюджет, динаміці соціальних витрат та ін. Вплив економічної власності на К. можна аналізувати стосовно кожного з типів власності (приватної, колективної, державної та ін.) та їх різних форм (приватної, що базується на власній і чужій праці, колективної капіталістичної й колективної трудової тощо). Вплив господарського механізму виявляється в тому, що внаслідок зміни форм і методів державного регулювання економіки (податкової, фінансово-кредитної, амортизаційної, регіональної та ін. форм політики) з часом змінюються динаміка інвестицій, обсяги будівництва та інші показники К. На К. впливають також обсяги державних капіталовкладень, замовлень.
Loading...