КОНЮШИНА ГІБРИДНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ
КОРМОВІ ТРАВИ
9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ
9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ
9.3.1.2. КОНЮШИНА ГІБРИДНА
Конюшина гібридна (рожева), або шведська (Trifolium hybridum L.), відрізняється від лучної меншою висотою і меншими розмірами блідо-рожевих головок, розміщених на довгих квітконіжках. Листки невеликі, трійчасті, темно-зелені, без білих смуг і трохи зубчасті. Плід – одно – чи тринасінний біб. Насіння темно-зелене, дрібніше, ніж у конюшини лучної, а на вигляд таке, як і у білої, правильної серцеподібної форми. Запилюється за допомогою комах.
Конюшина
Гібридна конюшина розвивається повільніше, ніж лучна, цвіте дещо пізніше, і її посіви скошують один раз на зелений корм у період між першим і другим скошуванням лучної конюшини. Проте в рік висівання вона розвивається швидко і часто восени вже зацвітає. Конюшина гібридна добре росте на вологих грунтах, чутлива до посухи, витримує сильні морози. Найвищий урожай її мають на третій рік після сівби, тобто на рік пізніше, ніж конюшини лучної. Гібридну
Вирощують конюшину гібридну у лісостепових і поліських районах країни. У виробництві поширені сорти Рожева 27, Панфильська 5, Даубяй, Красавик.
Гібридна конюшина дає нижчі врожаї сіна, ніж лучна, але врожайність насіння її більша. Вона краще, ніж лучна, відростає після спасування. Норма висіву у чистому вигляді становить 10-15 кг/га, а в сумішках – значно менше. Способи сівби, догляд за посівами конюшини гібридної такі самі, як і лучної.
На насіння конюшину гібридну доцільно збирати після однорічного використання на корм. На насіння висівають 5-7 кг/га рядковим способом з міжряддями 30-40 см. Насіння збирають з першого укосу на другий рік життя. Так, посіви один раз скошують на сіно, а отаву спасують. Насіння досить швидко обсипається, тому збирати його потрібно своєчасно.
Related posts:
- КОНЮШИНА ІНКАРНАТНА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.4. КОНЮШИНА ІНКАРНАТНА Конюшина інкарнатна, або багряна (Tr. incarnatum L.), – однорічна рослина. Батьківщиною її є райони Середземномор’я. Поширена в Італії, Франції, Польщі. Трапляється у західних областях України, Білорусі та на Закавказзі. Стебло й листки конюшини інкарнатної опушені. Квітки зібрані у видовжені головки багряного кольору. Трапляються види з білими […]...
- КОНЮШИНА ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.1. КОНЮШИНА ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Світова посівна площа конюшини лучної становить близько 20 млн га. На великих площах вирощують її у Франції, Англії, США, Канаді, Росії. В Україні конюшину вирощують здебільшого в лісостепових і поліських районах. Крім того, вона добре росте у передгірних і гірських районах […]...
- ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.6. ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ Лядвенець рогатий, або звичайний (Lotus corniculatus L.), – багаторічна бобова рослина, придатна для вирощування на менш родючих, важких і солонцюватих грунтах, де такі кормові культури, як люцерна і конюшина, дають низькі врожаї. Використовують його на сіно, випас і зелений корм. Лядвенець має добре […]...
- БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ Із багаторічних бобових трав в Україні найбільше вирощують конюшину, люцерну, еспарцет. Сіно багаторічних бобових трав має високу кормову цінність: 100 кг сіна конюшини, люцерни, еспарцету відповідають 50 кормовим одиницям і містять 3,5-7 кг перетравного протеїну. Кожна кормова одиниця містить 120-140 г перетравного протеїну. У зеленій масі […]...
- КОСТРИЦЯ ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.2. КОСТРИЦЯ ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Костриця лучна – нещільнокущовий верховий злак, який швидко росте, але найкраще розвивається на 2-3-й рік, досягаючи 80-120 см. Має високу кормову цінність: 100 кг сіна відповідають 54,5 кормової одиниці і містять 3,8 кг перетравного протеїну. Після скошування і спасування добре відростає, […]...
- ЕСПАРЦЕТ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.4. ЕСПАРЦЕТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Еспарцет – багаторічна кормова культура, яку переважно використовують на сіно, зелений корм і для випасання тварин (він не спричинює у них тимпанію). Вміст перетравного протеїну в сіні еспарцету більший, ніж у конюшині: 100 кг сіна відповідають 53 кормовим одиницям, а на кожну […]...
- БУРКУН БІЛИЙ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.5. БУРКУН БІЛИЙ Буркун білий – одно – або дворічна рослина. За поживністю не поступається перед іншими бобовими травами: 100 кг сіна відповідають 52 кормовим одиницям, а 100 кг зеленої маси – 16,5 кормової одиниці і містять 1,9 кг перетравного протеїну. Дикорослі види буркуну поширені в […]...
- ТИМОФІЇВКА ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.1. ТИМОФІЇВКА ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Тимофіївка – одна з найпоширеніших злакових трав польового й лучного травосіяння у лісостеповій і поліській зонах країни. Зелена маса і сіно тимофіївки добре поїдаються тваринами. Завдяки високій урожайності й поживності сіна тимофіївка швидко поширилася у тих районах, де вирощують конюшину лучну. […]...
- СЕРАДЕЛА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.5. СЕРАДЕЛА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сераделу вирощують на супіщаних і глинисто-піщаних досить вологих грунтах. Часто її називають “конюшиною пісків”, оскільки вона добре росте на піщаних грунтах у помірно вологому кліматі. На дуже сухих і карбонатних грунтах росте погано. Кормова цінність серадели дещо вища, ніж конюшини. Так, 100 кг зеленої маси […]...
- ЛЮЦЕРНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.3. ЛЮЦЕРНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Люцерна належить до найстародавніших кормових культур. У Середній Азії та на Закавказзі вона була відома 2,5 тис. років тому. В Україні люцерну почали вирощувати у 60-х роках XIX ст. спочатку на Полтавщині, Поділлі, а потім на півдні. Нині люцерну вирощують у всіх […]...
- РАЙГРАС БАГАТОУКІСНИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.4. РАЙГРАС БАГАТОУКІСНИЙ Райграс багатоукісний (Lolium multiflorum L.) – нещільнокущовий злак до 100 см заввишки. Утворює дрібні, але густі купини. Коренева система мичкувата. Суцвіття – видовжений нещільний колос. Маса 1000 насінин – 2,1 г. Швидко відростає після скошування і за сприятливих умов дає два-три укоси на […]...
- ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ Кормові трави належать переважно до родин Бобових і Злакових. Для зміцнення кормової бази крім багаторічних трав велике значення мають однорічні бобові трави, зокрема яра й озима вика, серадела, однорічні види конюшини. Вирощують однорічні бобові трави на зелений корм, випас, сіно, для виготовлення сінажу та інших видів кормів. Бобові трави […]...
- РАЙГРАС ВИСОКИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.3. РАЙГРАС ВИСОКИЙ Райграс високий (Arrhenatherum alatius.) – типова багаторічна нещільнокущова злакова трава з дуже розвиненою кореневою системою. Добре росте на сухих грунтах. Стебло високе – до 170 см, прямостояче, з великою кількістю прикореневих листків. Коренева система мичкувата, проникає на глибину до 3 м. Суцвіття – […]...
- ГРЯСТИЦЯ ЗБІРНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.5. ГРЯСТИЦЯ ЗБІРНА Грястиця збірна (Dactylis glomerata L.) – багаторічний нещільнокущовий верховий злак. Стебло прямостояче, добре облиствлене, 120 см заввишки, з великою кількістю прикореневих листків. Листки досить довгі, широкі, по краях шорсткі. Суцвіття – однобічна волоть, спочатку стиснута, а потім розлога. Маса 1000 насінин 1,2 г. […]...
- ВИКА ОЗИМА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.2. ВИКА ОЗИМА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Вика озима, або волохата ( Vicia villosa Roth.), – однорічна зимуюча кормова культура. Кормова цінність її досить висока. За даними Інституту кормів УААН, суха маса вики озимої містить до 22% протеїну. Перетравність поживних речовин її добра. Озиму вику можна вирощувати як яру культуру, якщо […]...
- ГОРОХ КОРМОВИЙ – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.3. ГОРОХ КОРМОВИЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кормовий горох – високоврожайна зернобобова культура. Сіють його для кормових цілей (на зерно і зелену масу) на малородючих середньозв’язних і піщаних грунтах, де врожаї посівного гороху низькі. Високі врожаї кормового гороху збирають також на осушених торфових грунтах. Його здавна вирощують в Україні. Зерно кормового […]...
- ПИРІЙ БЕЗКОРЕНЕВИЩНИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.7. ПИРІЙ БЕЗКОРЕНЕВИЩНИЙ Пирій безкореневищний (Agropyrum tenerum Vessey), або регнерія шорсткостеблова, – багаторічний нещільнокущовий верховий злак, подібний до пирію повзучого. Однак він не має кореневищ, тому не засмічує поля. Суцвіття – колос. Насіння солом’яно-жовте. Маса 1000 насінин 2,8 г. Завдяки високій кормовій цінності вирощують на сіно […]...
- БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ Багаторічні злакові трави мають добре розвинену кореневу систему, яка розміщується переважно у верхньому шарі грунту (до 20-30 см). Вони набагато врожайніші порівняно з іншими травами. Однак у районах з малою кількістю опадів бобові (люцерна, буркун) урожайніші. Уведення злакових трав до сумішок з бобовими відіграє важливу роль […]...
- СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.6. СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ Стоколос безостий (Bromus inermis Leyss.) – кореневищний багаторічний, невибагливий до клімату і родючості грунту верховий злак. Коренева система проникає у грунт на глибину до 2 м і більше, утворює довгі підземні кореневища, які розгалужуються у різні боки від материнського куща. З підземних кореневищ […]...
- ЖИТНЯК – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.8. ЖИТНЯК Житняк (Agropyrum) – нещільнокущовий багаторічний злак. Уперше у культуру в 1896 р. впровадив проф. В. С. Богдан на Валуйській дослідній станції. Житняк має високу кормову цінність: 100 кг сіна відповідають 53 кормовим одиницям і містять 4 кг перетравного протеїну. Тварини охоче поїдають його зелену […]...
- ВИКА ЯРА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.1. ВИКА ЯРА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед однорічних бобових трав вика яра займає найбільші площі. її вирощують у чистому вигляді та в сумішках на зелений корм. Значне поширення вики пояснюється її високою кормовою цінністю, різноманітним використанням (на зелений корм, сіно, зерно, силос), малою вибагливістю до родючості грунтів та коротким вегетаційним періодом, що […]...
- РАЙГРАС ОДНОРІЧНИЙ – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.4. РАЙГРАС ОДНОРІЧНИЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Райграс однорічний (Lolium multiflorum westerwoldicum ) – найбільш відома і поширена різновидність райграсу багатоукісного. За зовнішнім виглядом насіння райграсу однорічного подібне до насіння райграсу багатоукісного. Райграсоднорічний тримається у травостої один рік і відзначається швидким ростом та високою врожайністю. Насіння проростає одним зародковим корінцем. На […]...
- НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.9. НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ У сільському господарстві нашої країни кількість кормових культур збільшується за рахунок використання рослин дикорослої флори. Нові культури відзначаються багатьма цінними господарсько-біологічними властивостями, високою продуктивністю і значним вмістом білка в зеленій масі. Багато з них дають високі врожаї протягом десяти і більше років. […]...
- КОНЮШИНА КОНЮШИНА – існує кілька видів рослини, усі вони є чудовими медоносами. К. біла. Чудовий медонос. Розповсюджений скрізь у нечорноземній смузі, за винятком сухих степів. Добре росте на вологих суглинках. Його обробляють у суміші з іншими травами. Стебло вкорінюється. Квітки білі, зібрані в пухкі голівки на довгих квітконосах. Листя трійчасте, на довгих черешках, дрібніше, ніж у […]...
- ЗОНА ГІБРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІБРИДНА – простір, де трапляються гібриди або переважають суміші, що є наслідком схрещування близьких видів (або підвидів) тварин чи рослин....
- МОГАР – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.2. МОГАР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Могар, як і суданська трава, – дуже посухостійка культура. Його вирощують на зелений корм, сіно, для випасу та для виготовлення силосу. У Східній і Південно-Східній Азії культура могару була відома за 2700 р. до н. е. Поширений могар в Україні, на Північному Кавказі, у Нижньому […]...
- ЧУМИЗА – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.3. ЧУМИЗА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Чумиза – рослина теплого і сухого клімату. Вона є культурою різноманітного використання. Із зерна її виробляють крупу, яка за поживною якістю прирівнюється до пшона. Зерно чумизи містить у середньому 13,5% білка, близько 62безазотистих екстрактивних речовин і до 5% жиру. Зелений корм, сіно, солому і полову […]...
- СУДАНСЬКА ТРАВА – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.1. СУДАНСЬКА ТРАВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Суданську траву, або суданку, вирощують у посушливих степових і лісостепових районах на сіно, зелений корм, для випасання, виготовлення сінажу, силосу. Зелену масу і сіно суданки добре поїдають велика рогата худоба, вівці і коні. Кормова цінність суданської трави досить висока: сіно містить 8-10% білка, 1 […]...
- РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ. РОДИНИ БОБОВІ ТА СКЛАДНОЦВІТІ Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 3. ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ § 40. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ. РОДИНИ БОБОВІ ТА СКЛАДНОЦВІТІ Родина Бобові. Представників цієї родини досить легко розпізнати у природі завдяки специфічній будові квітки. Вона нагадує метелика зі складеними крильцями. Квітка має подвійну оцвітину. Чашечка складається з п’яти зрослих чашолистків. Віночок – із п’яти різних за формою […]...
- Родина Бобові Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ 45. Родина Бобові У плоді сиділи п’ять горошин; вони були зелені, плід також зелений, от вони і думали, що й весь світ зелений… Г. К. Андерсен ОСНОВНИЙ ЗМІСТ Бобові – родина класу Дводольні, найхарактернішими ознаками рослин яких є п’яти – членна, двостатева, неправильна квітка та плід біб. Загальний […]...
- ДВОДОЛЬНІ РОЗДІЛЬНОПЕЛЮСТКОВІ. РОДИНА БОБОВІ – КВІТКОВІ РОСЛИНИ Біологія – універсальний довідник БІОРОЗМАЇТТЯ КВІТКОВІ РОСЛИНИ ДВОДОЛЬНІ РОЗДІЛЬНОПЕЛЮСТКОВІ. РОДИНА БОБОВІ Загальні ознаки. Бобові – родина, яку легко розпізнати. Оцвітина подвійна. Чашечка має 5 чашолистків. Віночок складається з прапора (вітрила), двох весел (крил) і човника, утвореного двома зрослими пелюстками. Таким чином, пелюстки помітно відрізняються одна від одної, а вся квітка – неправильна, оскільки через неї […]...
- БОБИ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ БОБИ Це однолітня трав’яниста перехреснозапильна рослина, що дає чоловічі та жіночі квітки. Плоди різної довжини – від 4 до 20 см. У їжу використовують зелені плоди з недозрілим насінням, 3 усіх бобових у овочевих бобів найвищий уміст білків, а у них містяться амінокислоти, вітамін С, вітаміни групи В. нікотинова […]...
- ЩАВЕЛЬ – БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ЩАВЕЛЬ В Україні щавель відомий з VII ст. н. е. Широко відомий як культурний, так і дикорослий щавель, Листя щавлю використовується для приготування зелених супів, його консервують. Щавель – багаторічна трав’яниста рослина, перехреснозапильна, належить до родини гречкових. У листі щавлю є велика кількість вітаміну С, каротин, мінеральні речовини. […]...
- ТРАВИ Екологія – охорона природи ТРАВИ – життєва форма рослин. Екоморф, ознакою Т. сезонного клімату є відсутність прямостоячих надземних стебел, які б переживали несприятливий сезон....
- КВАСОЛЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ КВАСОЛЯ Відома з 1280 р. до н. е., коли перша згадка про неї була зроблена в китайських літописах. Вона поширена в усьому світі, до Європи квасоля потрапила з Америки в XVI-XVII ст. Таким чином, за походженням культурна квасоля ділиться на дві групи: американська та азіатська. У квасолі міститься велика […]...
- СОЧЕВИЦЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ СОЧЕВИЦЯ Відома як городня культура з бронзового віку. Висока врожайність, збалансований склад білків і мінеральних солей, дешевина зробили її масовим овочем, який завжди був улюбленим на столі простого народу. Страви із сочевиці калорійні, добре засвоюються, тому в давнину використовувалися в харчуванні людей, зайнятих фізичною працею, сочевична юшка була основним […]...
- РЕВІНЬ – БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ РЕВІНЬ Ревінь – це багаторічна трав’яниста рослина з родини гречаних. У нього дуже велике листя на довгих і товстих черешках, які вживають у їжу. З ревеню варять варення, киселі, компоти, використовують у кондитерській промисловості. У зв’язку з тим, що в черешках ревеню міститься велика кількість органічних кислот (щавлева, […]...
- ГОРОХ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ ГОРОХ Овочевий горох зустрічається в дикорослому стані в Криму, на Кавказі, Чорноморському узбережжі, у Середній Азії, Індії, Ірані, Ефіопії, Культурне вирощування гороху люди почали ще в кам’яному віці. Ця культура набула широкого розповсюдження: використовується в їжу, у косметології, а також у лікарських цілях. Калорійність гороху в 1,5-2 рази вища, […]...
- КУКУРУДЗА – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ КУКУРУДЗА Це ще одна овочева культура, яка потрапила до Європи завдяки відкриттю Америки. У Південній Америці вона була відома за 2 тисячі років до появи там європейців. І зараз у країнах Центральної й Латинської Америки кукурудза є основним продуктом харчування. Її використовують у вареному, запеченому, вигляді, із зерен кукурудзи […]...
- ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.2. ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ Для зміцнення кормової бази рано навесні у лісостепових районах велике значення має вирощування озимих проміжних культур. Цінною для проміжних посівів є озима вика. До таких сумішок можна вводити озиме жито, озиму пшеницю, райграс багатоукісний, інкарнатну конюшину та озимий ріпак. Озиме жито або пшениця в сумішці з викою забезпечує більший […]...