ЕЛЬДОРАДО
Культурологічний словник ЕЛЬДОРАДО (ісп. е1 dorado – позолочений, у золотому одязі) – вигадана країна казкового багатства, “золоте дно”.
БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Культурологічний словник БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ – спеціалізоване підприємство Національного банку України, яке друкує паперові гроші, цінні папери, карбує монети. До 1996 p. – Банкнотна фабрика Національного банку України. Відкриття Банкнотної фабрики відбулося
ВАГАНТИ
Культурологічний словник ВАГАНТИ (від лат. vagans (vagantis) – блукаючий) – в ХП-XIV ст. у деяких країнах Західної Європи – мандрівні актори – втори і виконавці здебільшого антиклерикальних пісень і вистав.
ХОЛІЗМ
Культурологічний словник ХОЛІЗМ – філософія цілісності світу, людини та пізнання їх.
АСИМЕТРІЯ
Культурологічний словник АСИМЕТРІЯ (грец. asymmetria – не співмірність) – один із різновидів композиції, коли її елементи мають нерівнозначні функції; підпорядкування частини цілому. А. органічно пов’язана з симетрією. В більшості симетричних об’єктів (композицій) є асиметричні
ЕТНІЧНА ГРУПА
Культурологічний словник ЕТНІЧНА ГРУПА (від грец. ethnos – народ) – національна меншина, частина етносу, що проживає за межами своєї етнічної території. В Україні такими Е. г. є росіяни, поляки, угорці, євреї, німці, білоруси, словаки,
ЖРЕЦТВО
Культурологічний словник ЖРЕЦТВО – суспільна (станова чи кастова) група людей, що виконували релігійні обряди. Найбільшого розвитку досягло в Єгипті, Індії, Іудеї та ін. На відміну від релігій Сходу, в Греції не було Ж. в
САМОПІЗНАННЯ
Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб’єктивним,
ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ
Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і
ЗООМОРФНІСТЬ
Культурологічний словник ЗООМОРФНІСТЬ (від грец. тварина і форма) – уподібнення речі якійсь тварині, реальній або фантастичній (тератоморфність); засоби такі ж, як і при антропоморфності.
ПЕКТОРАЛЬ
Культурологічний словник ПЕКТОРАЛЬ (від лат. pectoralis – нагрудний) – нагрудна коштовна прикраса, декорована багатим орнаментом, яку носили високі сановники – фараони, царі, жерці, вожді.
КРЕДИТ ДЕРЖАВНИЙ
Культурологічний словник КРЕДИТ ДЕРЖАВНИЙ є відносинами вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного доходу. При державному кредиті взяті в борг грошові кошти надходять у розпорядження держави, перетворюючись в її додаткові фінансові ресурси.
АФЕКТ
Культурологічний словник АФЕКТ (від лат. affectus – настрій, хвилювання, пристрасть) – психол. короткочасний максимальний за інтенсивністю емоційний стан, переживання людини (лють, жах, відчай, екстаз, екзальтація тощо), під час якого знижується ступінь самовладання.
ЮВЕЛІРНИЙ
Культурологічний словник ЮВЕЛІРНИЙ (від голл. Juwelier – ювелір) – 1) Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів. 2) Переносно – продуманий до найдрібніших деталей; старанно, тонко оброблений.
ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ
Культурологічний словник ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ – вчення, яке доводить, що найбільший внесок у розвиток світової культури зробили європейські народи.
ПІСТ
Культурологічний словник ПІСТ – релігійна заборона на їжу (взагалі чи на м’ясну, рибну, молочну), що встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, П. сприяють підготовці віруючих до психологічного та розумового сприйняття божественних
ПАТЕНТ
Культурологічний словник ПАТЕНТ (від лат. patent (patentis) – відкритий, очевидний) – 1) Документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. 2) Свідоцтво на право займатися торгівлею чи
ПИСЬМО
Культурологічний словник ПИСЬМО – знакова система закріплення мови. З допомогою П. зміст мови фіксується і передається у просторі і часі. Виділяються ідеографічне, складове, силабічне й алфавітне П. Різновидом П. є також стенографія. П. виконує
КАТАЛОГ
Культурологічний словник КАТАЛОГ (грец. katalogos – список) – 1) Систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг, складений за певними ознаками для полегшення їх пошуку та ознайомлення з ними. 2) Спеціальні видання – переліки книжкових видань,
ГРОМАДА
Культурологічний словник ГРОМАДА – 1) Історично сформована територіальна спільнота мешканців одного населеного пункту для врегулювання виробничих, побутових, сімейних та інших стосунків між окремими родинами та в межах окремих родин. 2) Об’єднання людей, пов’язаних спільними
СЮРРЕАЛІЗМ
Культурологічний словник СЮРРЕАЛІЗМ – художній світогляд, який абсолютизує сферу підсвідомого.
АБСТРАКЦІЯ
Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого
КОЗАЦТВО
Культурологічний словник КОЗАЦТВО – символ України, її одвічної боротьби за волю та незалежність; мужності, лицарства, самопожертви, геройства; оборонців православної віри, рідної землі; людської та національної гідності. Козацтво – вільна воєнно-промислова людність у східноєвропейських степах,
ЕМПІРИЗМ
Культурологічний словник ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria – досвід) – один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних
ДУМКА
Культурологічний словник ДУМКА – 1) Результат розумового відтворення та перетворення (через аналіз і синтез, ототожнення і розрізнення, диференціацію та інтеграцію тощо) пізнавальних образів об’єктів, оперування їхніми ознаками, яке дозволяє розпізнавати загальне в окремому, абстрактне
ТЕЗАУРУС
Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом.
ДИСКРИМІНАЦІЯ
Культурологічний словник ДИСКРИМІНАЦІЯ (лат. розрізнення) – невиправдано негативна поведінка стосовно групи або окремого її члена.
УМІННЯ
Культурологічний словник УМІННЯ – використання суб’єктом наявних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети. Терміном У. позначають і володіння складною системою психічних і практичних дій, необхідних для доцільної
ПІДТЕКСТ
Культурологічний словник ПІДТЕКСТ (у театрі) – внутрішній зміст сцени, який не розкривається безпосередньо у діалозі.
САМОЗБЕРЕЖЕННЯ
Культурологічний словник САМОЗБЕРЕЖЕННЯ – діяльність людини, спрямована на збереження свого організму і себе як особистості. Може бути інстинктивне і свідоме, набуте людством в ході суспільного життя. Інстинкт С. штовхає людину на протест проти того,
ЕТАЛОННА ГРУПА
Культурологічний словник ЕТАЛОННА ГРУПА – група, система поглядів якої використовується діючою особою як система еталонів.
СТУДЕНТ
Культурологічний словник СТУДЕНТ (від лат. studeo – ретельно вивчаю) – той, хто здобуває знання, ретельно вчиться.
КОНВЕНЦІЙНИЙ
Культурологічний словник КОНВЕНЦІЙНИЙ (від лат. conventio – договір, угода) – такий предмет (явище), уявлення про характеристики якого поділяє більшість людей у певній культурі; договірний.
НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ
Культурологічний словник НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ (від грец. нерв і психологія) – галузь психологічної науки, що вивчає зв’язок психічних процесів, властивостей і станів з роботою мозку.
КУЛЬТУРОЛОГІЯ
Культурологічний словник КУЛЬТУРОЛОГІЯ (від культура і…логія) – наука, що формується на стику соціального і гуманітарного знання про людську культуру як цілісний феномен. Про предмет і місце К. в системі наукового знання не склалося єдиної
АЛЬМА-МАТЕР
Культурологічний словник АЛЬМА-МАТЕР (лат. alma mater – букв. – мати-годувальниця) – 1) Старовинна студентська назва університету (який дає “поживу для роздуму”). 2) Місце, де хтось виховувався, набув професійних навичок.
ФАСАД
Культурологічний словник ФАСАД (від франц. fo. ee – обличчя, лице) – зовнішній, лицевий бік будівлі.
ГРАВЮРА
Культурологічний словник ГРАВЮРА (франц. gravure, від graver – вирізати, висікати) – 1) Друкований відбиток на папері (чи на подібному матеріалі) з пластини (“дошки”), на яку нанесено малюнок. 2) Вид мистецтва графіки, що охоплює різноманітні
СИМПАТІЯ
Культурологічний словник СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою
КУПАЛЬСЬКА СИМВОЛІКА
Культурологічний словник КУПАЛЬСЬКА СИМВОЛІКА – символіка, що стосується одного з найпоетичніших свят праукраїнців Івана Купала, що відбувалося в ніч з 23 на 24 червня (7 липня). Як відомо, Іванів день припадав на час літнього
СВІТОВЕ ДЕРЕВО
Культурологічний словник СВІТОВЕ ДЕРЕВО (гора) – сутнісний компонент міфологічного космічного устрою, який об’єднує світ небесний (горній), земний (дольній), Підземний (хтонічний).
ГЕОМЕТРИЧНА АБСТРАКЦІЯ
Культурологічний словник ГЕОМЕТРИЧНА АБСТРАКЦІЯ – один з видів абстрактного мистецтва, що віддавав перевагу композиціям, в основі яких – впорядкована ритміка геометричних або (у скульптурі) стереометричних фігур. Її ранні варіанти (роботи Р. Делоне, Ф. Купки,
ІРРАЦІОНАЛЬНЕ
Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛЬНЕ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – те, що перебуває поза межами розуму, пізнання. Нелогічне, містичне.
ФУТУРИЗМ
Культурологічний словник ФУТУРИЗМ (італ., дослівно – “мистецтво майбутнього” від лат. futurum – майбутнє) – художній напрям у культурі ХХ ст. Футуристи переоцінювали роль техніки у творенні культури; у своїх творах прагнули передати пришвидшені темпи
ВІТАЛІЗМ
Культурологічний словник ВІТАЛІЗМ (від лат. vitalis – життєвий) – ідеалістична течія в біології, що пояснює біологічні процеси дією нематеріальної “життєвої сили” (vis vitalis), яка нібито спрямовує й регулює всі процеси в організмах. В. відриває
ІДЕЯ
Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей.
АБСТРАКЦІОНІЗМ
Культурологічний словник АБСТРАКЦІОНІЗМ (від лат. abstract – us – віддалений) – “безпредметне” мистецтво – одна з провідних модерністських течій ХХ ст. Загальна особливість А. – принципова відмова від зображення реальних предметів і явищ. Абстрактний
ЛЕГІТИМНІСТЬ
Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо.
КУРГАН
Культурологічний словник КУРГАН – могила з високим земляним насипом. Найстаріші поховання такого роду походять з ІІІ тис. до н. е.
ВУДВОРТС
Культурологічний словник ВУДВОРТС (WOODWORTH) Роберт (17.VIII. 1869, поблизу Бостона – 4.VII.1962, Нью-Йорк) – американський психолог, один із засновників функціональної психології в США. На початку ХХ ст. одним з перших дослідив, що мислення не зводиться
ІЛЮЗІЯ
Культурологічний словник ІЛЮЗІЯ (від лат. illusion – помилка, оманливе уявлення) – хибне сприймання об’єктивного світу, що виникає під впливом зовнішнього подразника або хворобливого стану нервової системи. Ілюзії виникають з різних причин: несприятливих умов навколишнього
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ
Культурологічний словник РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ (боргу) – угода кредитора з позичальником, який має труднощі з погашенням своїх фінансових зобов’язань, про нову схему їх погашення.
ВІНЬЄТКА
Культурологічний словник ВІНЬЄТКА (франц. vignette, від vigne – виноград) – графічна прикраса в книжках, журналах та ін. друкованих виданнях.
АСТРАГАЛ
Культурологічний словник АСТРАГАЛ (від грец. astragalos – шийний хребець) – деталь класичної архітектури у формі валика з поличкою. А. з’єднує стовп колони з капітеллю чи базою.
ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ
Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ – розділ філософії релігії, в якому висвітлюються поняття сутності феномена релігії та питання змістового наповнення форм вияву останньої. Предметом вивчення О. р. слугують різноманітні теорії, в яких розкриваються питання сутності
ЕГАЛІТАРНИЙ
Культурологічний словник ЕГАЛІТАРНИЙ (від франц. egalitaire – рівний, рівноправний) – зрівняльний; такий, що свідчить про необхідність рівності у розподілі багатства, доходів, життєвих шансів.
ШКОЛА
Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній
АРЕОПАГ
Культурологічний словник АРЕОПАГ – вищий судовий орган у Стародавній Греції (в Афінах), який названо так за місцем засідання (“Пагорб Ареса”).
СЕНС ЖИТТЯ
Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття
ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович
Культурологічний словник ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович (1866-1934) – український історик, політичний і державний діяч. У 1894-1914 рр. очолював кафедру Східної Європи Львівського університету; з 1897 по 1913 р. – голова НТШ у Львові, створив тут
АДМІНІСТРАЦІЯ
Культурологічний словник АДМІНІСТРАЦІЯ (від лат. administratio – керування, управління) – 1) Розпорядчі органи державного управління; органи виконавчої влади. 2) Керівний персонал установи, підприємства, організації (директор, завідувач тощо).
ІМПЕРАТИВ
Культурологічний словник ІМПЕРАТИВ (лат. владний) – вимога, наказ, закон. У І. Канта – загальнозначущий, безумовний моральний принцип на противагу особистим принципам поведінки людини, які мають значення лише за певних умов.
ДІАЛОГ КУЛЬТУР
Культурологічний словник ДІАЛОГ КУЛЬТУР – обмін культурними ідеями, цінностями, що відбувається між двома культурами. Проблема Д. к. формулюється залежно від того, який зміст вкладається у поняття “культура”. Д. к. є не просто порівнянням або
ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ)
Культурологічний словник ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ) – сонячний бог, якому поклонявся весь слов’янський світ, має прозору назву: даждь – “дай” і бог – близьке до “багатства”, тобто Д. – податель добра, багатства; він також є богом
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД
Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД – новостворена у сфері матеріального виробництва вартість або частина сукупного (валового суспільного продукту), що залишається після вирахування вартості засобів виробництва, використаних на його створення.
АГОН
Культурологічний словник АГОН (грец.) – складова частина давньогрецької комедії і трагедії, суперечка дійових осіб. Ширше: публічні змагання.
ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА
Культурологічний словник ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА – у широкому розумінні – конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні – індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними
ТЕОЛОГІЯ
Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів.
НОУМЕН
Культурологічний словник НОУМЕН (від грец. noumenon – осягнути розумом) – “річ у собі”, умоглядна сутність, предмет інтелектуального споглядання на противагу об’єктам чуттєвого споглядання. За І. Кантом, можлива, але недосяжна для людського досвіду об’єктивна реальність.
ЯМБ
Культурологічний словник ЯМБ (грец. iambos) – 1) Віршований стиль; двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2) В давньогрецькій поезії поетичний твір, 302 за характером близький до сатири. 3) Найбільш уживаний із метрів силабо-тонічного
РЕАКЦІЯ
Культурологічний словник РЕАКЦІЯ (від лат. re… – проти і actio – дія) – дія у відповідь на будь-які впливи, подразнення, протидія. Р. є основною формою взаємодії організму з навколишнім середовищем. Поняття Р. є спільним
ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА
Культурологічний словник ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА – статуетка жінки, створена первісними скульпторами. Назва умовна, походить від першої знахідки в м. Віллендорф (Австрія).
АПЛІКАЦІЯ
Культурологічний словник АПЛІКАЦІЯ (лат. applicatio – приєднання, накладання) – 1) Створення малюнка, орнаменту, театральних декорацій методом наклеювання або нашивання на тканину, папір, шкіру тощо різнокольорових шматочків матеріалу (тканини, паперу, шкіри, соломи). 2) Твір, виконаний
НІКЕ, НІКА
Культурологічний словник НІКЕ, НІКА (грец. Nike – перемога) – богиня перемоги, уособлення звитяги (у римлян Вікторія). Давньогрецький скульптор Фідій поставив Н. на долоні двом величезним статуям – Олімпійському Зевсові і бронзовій Палладі-Афіні і тим
ТОТАЛЬНІСТЬ
Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до
ЮПІТЕР
Культурологічний словник ЮПІТЕР (лат. Juppiter) – 1) У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2) Найбільша планета Сонячної системи, п’ята за віддаленням від Сонця. 3) В кінотехніці – електричний дуговий
ГЕРОЙ
Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що
ПЕРЕКОНАННЯ
Культурологічний словник ПЕРЕКОНАННЯ – 1) Метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в ньому позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно корисної діяльності або подолання негативної поведінки. 2) Психічний стан,
ФАВОРИТ
Культурологічний словник ФАВОРИТ (від лат. favor – прихильність) – той, кому протегує впливова, знатна особа. Фаворитство як своєрідне суспільне явище дістало поширення в Європі у період абсолютизму. Психологічною основою фаворитства є необмежене покровительство певній
БАШТА
Культурологічний словник БАШТА (від італ. bastia – укріплення) – вежа, споруда, висота якої значно переважає її горизонтальні розміри.
ПОТРЕБА
Культурологічний словник ПОТРЕБА – необхідність у чомусь. У тварин П. формуються в ході взаємодії організму із зовнішнім середовищем і мають біологічну природу. Задоволення П. у диких тварин здійснюється на основі тих предметів, що їх
ВІДСПІВУВАННЯ
Культурологічний словник ВІДСПІВУВАННЯ (похоронна відправа) – церковна служба над померлим, яка, за релігійними уявленнями, сприяє полегшенню його становища “на тому світі”. Обряд засвоєний християнством, ісламом, іудаїзмом та іншими релігіями. Деякими сучасними сектами не здійснюється.
МОВЛЕННЯ
Культурологічний словник МОВЛЕННЯ – функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Безпосередніми виявами М. є його різноманітні акти в усній і писемній реалізації. Розрізняють
АКМЕ
Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності. Цей стан
СТИЛЬ ЖИТТЯ
Культурологічний словник СТИЛЬ ЖИТТЯ – єдність змістовно-світоглядних і формально-композиційних аспектів соціально-психологічної активності людини, специфічна виразність життєвиявлення. Певною мірою цілісна і складна співвідносність стилю діяльності, стилю мислення і стилю відчуття. С. ж. з’являється тоді, коли
САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ
Культурологічний словник САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ (від лат. praesentio – подання) – акт самовираження та поведінки, спрямований на те, щоб створити добре враження, узгодження з ідеалами інших значимих людей.
ВАНДАЛІЗМ
Культурологічний словник ВАНДАЛІЗМ – асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий людству, його культурі.
МАСНИЦЯ
Культурологічний словник МАСНИЦЯ – аграрно-магічне свято давніх слов’ян, приурочене до зустрічі весни. Відзначається на тижні, що передує перед пасхальному посту. Дні М. мали традиційні назви: понеділок – зустріч, вівторок – загравання, середа – ласощі,
РОЗВИТОК
Культурологічний словник РОЗВИТОК – зміни від простого до складного, від нижчого до вищого в результаті накопичення кількісних змін, що ведуть до якісних перетворень. Джерелом та внутрішнім змістом Р. є боротьба протилежностей, під час якої
СУДЖЕННЯ
Культурологічний словник СУДЖЕННЯ – основна форма мислення, в якій утверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших ознак, властивостей, зв’язків або відношень між ними. Будь-яке знання – це насамперед С. Як
АНДРАГОГІКА
Культурологічний словник АНДРАГОГІКА (від грец. – доросла людина і керівництво, виховання) – педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, яка займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих. Завданням А. є опрацювання змісту, організаційних форм,
ЛЕКЦІЯ
Культурологічний словник ЛЕКЦІЯ (від лат. lectio – читання) – 1) Навчальне заняття у вищому навчальному закладі, систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки; публічний виступ на певну тему. Головні
УНІЯ ЦЕРКОВНА
Культурологічний словник УНІЯ ЦЕРКОВНА (unio – об’єднання) – умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-1638, 1647-1648 рр. спроб до поєднання у межах Київської митрополії уніатської і православної церков. Ініціативи виходили від українських вищих світських і
МОДА
Культурологічний словник МОДА – панування у певному середовищі в певний час тих чи інших смаків в уподобаннях, формах побуту і одягу.
ДАЛЕКИЙ
Культурологічний словник ДАЛЕКИЙ – 1) Який знаходиться або відбувається на далекій відстані; протилежне близький; який простягається на велику відстань (довгий). 2) Який має мало спільного з ким-або чим-небудь; чужий кому-або чому-небудь у поглядах, почуттях,
КАЛЕНДАР
Культурологічний словник КАЛЕНДАР (лат. calendarium, букв. – боргова книжка) – 1) Система виміру часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов’язаних із рухом небесних тіл. Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль),
АПАТІЯ
Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності.
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО
КРЕАТИВНІСТЬ
Культурологічний словник КРЕАТИВНІСТЬ (від лат. creatio – створення) – творча сила, конструювання, породження.
ОДІОЗНИЙ
Культурологічний словник ОДІОЗНИЙ (від лат. odiosus – ненависний) – небажаний, неприємний, той, хто викликає у навколишніх негативне ставлення. О. можуть бути поведінка, випадок, чи ситуація, ненависті, неприйнятні для окремих людей.