КУПАЖУВАННЯ МЕДУ
КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак меду, що задовольнить споживача. Перед К. м. треба дослідним шляхом визначити, скільки якого меду треба брати, щоб одержати продукт бажаної якості. Різні сорти меду погано з’єднуються, тому потрібна спеціальна механічна мішалка.
Іноді К. м. застосовують для вирівнювання водності меду й діастазного числа. У цьому випадку надлишок води в одному сорті меду або більша діастазна активність частково поглинаються іншим сортом з нижчою водністю або діастазним числом.
Related posts:
- СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
- МОНОФЛОРНИЙ МЕД МОНОФЛОРНИЙ МЕД – квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення сорту досить, щоб у ньому переважав нектар якої-небудь однієї рослини, наприклад, у липці нектар липи. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин […]...
- ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
- ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
- ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
- КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
- НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
- КОЛІР МЕДУ КОЛІР МЕДУ – буває від прозорого та світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. К. м. залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний світліший, ніж осінній). На К. м. впливають: порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. При короткому й рясному медозборі одержують світліший мед, […]...
- КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
- ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
- КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) – перехід меду з рідкого стану в кристалічний без погіршення його якостей. Досить часто цей процес називають зацукровуванням, але це неправильно, тому що термін “зацукровування” у харчовій промисловості означає погіршення якості продукту. При кристалізації меду в осад виділяються кристали виноградного цукру, а плодовий цукор огортає їх або утворює зверху рідкий шар (що […]...
- ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому […]...
- ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
- ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
- ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
- ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
- ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
- В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) – залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води. Виражається в абсолютних одиницях – пуазах або в умовних одиницях – відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води. Пуаз – робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари […]...
- ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
- АНАЛІЗ МЕДУ АНАЛІЗ МЕДУ – проводиться для визначення його якості. А. м. на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. Частково натуральність меду можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Існує кілька видів фальсифікату: […]...
- ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір. Мед, у якому є домішка […]...
- ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ – очищення меду від сторонніх домішок за допомогою різних фільтрів. Первинне очищення меду полягає в його проціджуванні через ситечко, коли він надходить із медогонки в медовідстійник або іншу тару. У процесі роботи ситечко може засмітитися, тому в приміщенні потрібно обов’язково мати запасне, щоб вчасно замінити перше. При очищенні через дуже дрібні ситечка мед […]...
- КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
- ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ – можуть бути проведені як на невеликі, так і на далекі відстані. Для Т. м. на далекі відстані зазвичай використовують бідони або каністри ємністю 25 кг. У бочках рекомендується перевозити вже закристалізований мед. Щоб уникнути витікання меду, металеві обручі слід закріпити 2-3 цвяхами. Пробку, після наповнення бочки, забивають наглухо. Транспорт, у якому передбачається […]...
- ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
- ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ. Мед при дотриманні умов зберігання не втрачає свої цінні якості протягом тривалого часу. Для 3. м. треба вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище за 80 %. У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисає. Оптимальна температура в приміщенні повинна […]...
- ЯБЛУНЯ ЯБЛУНЯ – найважливіша плодова культура, а також гарний медонос, який дає бджолам нектар у ранньовесняну пору. Я. поширена повсюдно й займає близько 75 % всіх плодових насаджень. Родоначальником більшості сортів Я. уважається дикоросла Я., з якої також можна одержати добрий узяток. Виведено селекційні сорти для кожної кліматичної зони. Дерево заввишки 5-10 м. Крона розлога. Бруньки […]...
- ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ – звільнення стільників від меду. Для В. відбирають тільки зрілий мед, що його бджоли вже почали запечатувати, або він уже добре згустився й не виливається з чарунок при нахилі рамок. Якщо викачати рідкий мед, то він незабаром забродить. Для того щоб менше турбувати бджіл у період В. м., треба, відібравши рамки з медом, […]...
- ВІДБІР МЕДУ ВІДБІР МЕДУ – витягання медяних стільників із вуликів і розташування їх в ізольованому приміщенні. Відбирають тільки зрілий мед, незрілий містить багато води й у період зберігання закисає. Відбирати з вуликів медяні рамки треба наприкінці дня, коли припиниться літання бджіл, щоб не викликати на пасіці злодійства. Знявши кришку й верхнє утеплення вулика, відкривають край стелі на […]...
- ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ – має важливе значення. Для зберігання медів потрібно вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище 80 % . У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисне. Оптимальна температура в приміщенні повинна бути від 0 до 5 °С, максимум […]...
- ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ – обумовлені тим, що до його складу входять різні цукри, декстрини, органічні кислоти, ферменти, гормоноподібні й мінеральні речовини. Мед – висококалорійний продукт. У 100 г меду міститься близько 330 кКал, або 1300 Дж. Він використовується як загальнозміцнювальний засіб, сприяє підвищенню опірності організму інфекціям, у поєднанні з вітаміном С застосовується при захворюваннях печінки […]...
- ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
- КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ – її складають такі органічні кислоти, як яблучна, оцтова, мурашина, молочна, лимонна, винна й ряд інших. У меді відзначається найбільша кількість яблучної кислоти. Крім того, у меді містяться амінокислоти – тирозин, гліцин, лізин й інші; неорганічні кислоти – фосфорна й соляна. Найбільша кількість кислот міститься в меді білої акації, буркуну, соняшника. У гречаному […]...
- СОРТИ ВОСКОСИРОВИНИ СОРТИ ВОСКОСИРОВИНИ. Залежно від вмісту воску, а також від способу переробки, розрізняють такі сорти: сушники, витопки, пасічна мерва, заводська мерва та прополіс. Сушняк містить від 40 до 97 % воску. У торговельній практиці він ділиться на 3 сорти: 1-й сорт – білий, жовтий, бурштиновий, без сторонніх домішок, перги й меду, молі та цвілі, сухий. Воскуватість […]...
- УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ. Мед зберігають у дерев’яних бочках із клепок, але найкраще зберігати його в бочках з липи, чинари, верби, бука, вільхи, кедра тощо або в липівках. Бочки й липівки роблять тільки із сухого дерева (вологість не більше 20%), усередині вкривають їх тонким шаром воску або чистим парафіном. Для виготовлення бочок годиться деревина […]...
- ФРУКТОЗА ФРУКТОЗА (левулоза, плодовий цукор) – одна зі складових частин меду. Ф. в 1,7 разу солодша за сахарозу й у 2- 2,5 разу – за глюкозу. Ф. можна виявити в суміші з глюкозою в соках рослин і плодів, але в чистому вигляді вона зустрічається тільки в топінамбурі й цикорії. Ф. дуже повільно утворює кристали, тому сорти […]...
- НЕЗРІЛИЙ МЕД НЕЗРІЛИЙ МЕД – мед, у якому міститься більше ніж 20 % води. Наприклад, водність квіткового меду приблизно дорівнює 18 % , а падевого – на 0,5-1,5 % менша, що пояснюється більшою зрілістю останнього. В’язкість меду перебуває в обернено пропорційній залежності від його водності. Наприклад, в’язкість відцентрового меду можна визначити, зачерпнувши столовою ложкою мед і швидко […]...
- СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
- МЕДОВІДСТІЙНИКИ МЕДОВІДСТІЙНИКИ – спеціальні ємності, використовувані для очищення або дозрівання меду. При очищенні меду від сторонніх дрібних домішок застосовують відстоювання: домішки, важчі за мед, осідають на дно, натомість легкі – збираються на поверхні. Легкі домішки складають близько 90 % від загальної кількості забруднюючих речовин. Під час відстоювання не тільки видаляються сторонні домішки, але й відбувається розшаровування […]...
- БАВОВНИК БАВОВНИК – цінна культура. Добрий медонос. Б. має чотири типи нектарників: два розташовані у квітці, третій – на звороті приквітка, четвертий – ззовні. Залежно від сорту й агротехніки останні два види можуть бути виражені слабко й виділяти нектар у незначній кількості, тому що вони відкриті й нектар швидко випаровується. Внутрішньоквіткові ж і підчашечкові нектарники виділяють […]...