ЛЕ ПЛЕ (LE PLAY) Фредерік П’єр Гійом
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЛЕ ПЛЕ (LE PLAY) Фредерік П’єр Гійом (1806 – 1882) – франц. соціолог, економіст, етнограф, політ, діяч, проф. Політехнічної школи. Як спеціаліст – консультант з гірничої справи та металургії побував у більшості європейських країн. Під впливом рев. подій у Франції зацікавився причинами соціальних конфліктів та чинниками соціальної стабільності. Слідом за О. Контом розглядав сім’ю як першооснову сусп. життя, котра забезпечує і визначає добробут її членів, зберігає моральні та реліг. традиції,
Л. П. досліджував життя сімей у різних європейських країнах. Кожна сім’я відбиралась як типова для даного регіону. На основі всебічного вивчення понад 300 сімей Л. П. виділив три типи сім’ї: патріархальну, нестійку та корінну. Патріархальна сім’я грунтується на залежності всіх її членів від глави роду, тут усі родичі живуть спільно, а майнова власність та її розподіл залежать від голови клану (кочові та пастуші племена, Росія, слов’яни середньої Європи). Нестійка (нестабільна) сім’я
Л. П. обгрунтовує необхідність збереження традиційного типу сім’ї, прийняття екон. та юридичних актів, що забороняють розподіл майна, пропагує необхідність духовного перевиховання в дусі християнського соціалізму. Він вважав соціальну нерівність природною, тому одні люди мають працювати, інші – керувати. Держ. влада неефективна і породжує конфлікти. Тому доцільно, щоб влада розосереджувалась регіонально (комунальне управління, система патронажної опіки підприємців над робітниками та ін.), спиралась на патріархальні принципи управління, тобто зосереджувалась у руках старших людей, які мають багатий практ. життєвий досвід: у сім’ї – у старшин роду, в суспільстві – у великих землевласників та господарів підприємств.
Соціальні антагонізми в європейських країнах Л. П. пояснював втратою патріархального типу сім’ї та ЇЇ виховної ролі в суспільстві, оскільки саме тут формуються його головні інтегруючі та дестабілізуючі чинники. Останні є наслідком еволюції сім’ї як головного елемента соціальної системи – від патріархальної до нестійкої.
Дослідження Л. П. відзначаються чіткою системою їх організації і проведення, достовірністю емпіричних даних, що забезпечувалось використанням різноманітних взаємоконтролюючих і доповнюючих методів і технік збору та аналізу фактол. матеріалу. В історії соціології Л. П. перший використав метод включеного спостереження при дослідженні життя сімей, є автором моногр. методу дослідження, ініціював виділення соціальних показників – індикаторів – у соціол. дослідженні, коли на основі певних характеристик об’єкта можна виявити інші – латентні, приховані для дослідника якості.