Легка промисловість. Художні промисли
Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО
Тема 11.ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ
Попри те що товари легкої промисловості належать до непродовольчих, без них не може прожити жодна людина. Її речі потрібні щодня, щогодини, щохвилини, тому їх часто називають товарами першої необхідності. Текстильна галузь легкої промисловості виробляє тканини, з них швейна промисловість шиє одяг, який ми звикли одягати щодня і змінювати за сезонами року. Шкіряно-взуттєва промисловість забезпечує нас зручним взуттям і різноманітними галантерейними виробами. Цей перелік
§25. Легка промисловість. Художні промисли
Географічна розминка
Спираючись на знання про обсяги промислового виробництва (§ 14), назвіть частку легкої промисловості в ньому.
Зазначте, які види народних промислів розвиваються здавна у вашій місцевості.
Склад галузі, показники, чинники розвитку і розміщення. У складі легкої промисловості України працює понад 2000 підприємств, проте обсяги її виробництва
Тривалий час провідне місце серед галузей легкої промисловості належало текстильній промисловості, але поступово вона втрачає свої позиції. Найбільший обсяг тканин (понад 55 %) виробляє бавовняна промисловість, що працює переважно на імпортній сировині. Нині обсяг виробництва цих тканин зменшився у 16 разів порівняно з 1990 р. Вовняна промисловість виробляє близько 10 % усіх вітчизняних тканин. Сировиною для неї є вовна і добавки з бавовни штучних і синтетичних волокон. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося. Лляна промисловість повністю орієнтується на вітчизняну сировину і складається з виробництва лляної пряжі і тканин (близько 5 %).
Мал. 80. Галузевий склад легкої промисловості
Україна є експортером льону-волокна. Шовкова промисловість виробляє нитки шовку-сирцю і шовкові тканини (близько 2,5 %). Ця галузь широко використовує хімічну сировину. Трикотажна промисловість випускає панчішно-шкарпеткові вироби, білизняний і верхній трикотаж, рукавичкові трикотажні вироби. За роки незалежності виробництво галузі скоротилося більше ніж у 10 разів.
Швейна промисловість виробляє готовий одяг і посідає провідне місце в сучасному галузевому складі легкої промисловості. Це найбільш трудомістка галузь, тому потребує значної кількості робочої сили. Багато підприємств нині працюють на ввізній (давальницькій) сировині, а тому готову продукцію в першу чергу відправляють у ті країни, звідки була завезена сировина.
Мал. 81. Обсяги виробництва галузей легкої промисловості, %
Провідні підприємства галузі
Українські бренди. У швейній галузі за роки незалежності створе – но багато підприємств, які виробляють якісні товари, що мають попит у багатьох країнах і є конкурентоспроможними на світових ринках. Серед них у Києві ВАТ “Желань”, що спеціалізується на виготовленні чоловічих костюмів, і ЗАТ “Дана”, яке випускає пальта, плащі, куртки; спільне українсько-швейцарське підприємство “Весна” і ВАТ “Маяк”, що у Львові; ЗАТ “Селена” у Запоріжжі та ін. Ці підприємства освоїли нові види продукції, збільшили обсяги випуску й рівень якості продукції, суттєво модернізували технологію виробництва.
Виробництво товарів зі шкіри та хутра є одним з найважливіших виробництв легкої промисловості на сучасному етапі. Умовно ці виробництва можна об’єднати у три групи: виробництво взуття, шкіряна промисловість і хутряна промисловість. Взуттєва промисловість випускає валяне, фетрове, гумове взуття, з верхом із натуральної шкіри чи текстилю, штучної шкіри та інші його види.
Підприємства шкіряної промисловості виробляють жорсткі, юхтові, хромові шкіряні товари і штучну м’яку шкіру. Основною сировиною для промисловості є переважно вітчизняна натуральна шкіра, хоча останнім часом широко використовують штучну та синтетичну шкіру.
Хутряна промисловість складається з виробництва натурального і штучного хутра, а також виробництва хутряних виробів. Вона обробляє хутро лисиці, видри, норки, кроля, ховраха та нутрії, овечі шкури. Щороку виробництво продукції з натурального хутра зменшується. Натомість поширюється трикотажне штучне хутро, яке імітує натуральне хутро норки, ондатри, овець тощо.
Розміщення галузей легкої промисловості, проблеми і перспективи. Підприємства легкої промисловості розміщені по всій території України, але їхня спеціалізація дуже неоднорідна (мал. 87). Залежить це від наявності сировини і потреб населення конкретної області. Характерною особливістю сучасного розміщення легкої промисловості є орієнтація на вітчизняну сировину й на споживача. Іншим чинником є близькість підприємств хімічної галузі, яка постачає сировину для текстильної, швейної та інших галузей. Важливим чинником є спеціалізація сільського господарства, яке теж є постачальником сировини, а також наявність трудових ресурсів.
Практичне завдання
За картою (мал. 82) визначте основні центри розвитку галузей легкої промисловості. Поясніть їхню спеціалізацію.
Проблема
Нині більшість підприємств легкої промисловості розміщена у великих містах. Для повнішого забезпечення товарами всього населення країни треба змінити територіальну структуру розміщення підприємств легкої промисловості, залучивши до цього села, малі та середні міста України, де є вільні трудові ресурси. Запропонуйте способи реалізації такого проекту. Що це дасть для місцевого населення і для окремих областей?
Найбільші підприємства бавовняної промисловості зосереджені в Херсонській, Тернопільській (мал. 83), Полтавській, Донецькій і Дніпропетровській областях. Вовняна промисловість представлена в Чернігові, Сумах, Луганську, Харкові, Одесі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах. Підприємства шовкової промисловості розташовані в шести областях України і м. Києві. Центрами цієї галузі є м. Луцьк, Черкаси, Лисичанськ та ін. Підприємства лляної промисловості треба шукати на півночі, в Поліссі, де вирощують льон. Найбільше їх у Волинській, Житомирській, Рівненській областях України.
Підприємства трикотажної промисловості розташовані в усіх областях України, крім Волинської. Характерно те, що трикотажні виробництва чи не єдині з усіх виробництв легкої промисловості, розміщені не тільки у великих містах, а також у малих містах і сільських населених пунктах. Підприємства швейної промисловості розміщені по всій території України у великих населених пунктах. Основними є Львівська, Харківська, Донецька, Вінницька, Луганська області і м. Київ.
Мал. 83. ВАТ Тернопільське об’єднання “Текстерно” є лідером вітчизняної промисловості j виробництва бавовняних тканин
Взуття виробляють в Україні в кожній області, серед яких є й лідери. Це Сумська, Житомирська, Львівська, Дніпропетровська області та м. Київ. Підприємства хутряної промисловості розташовані в усіх областях країни, крім Луганської і Сумської. Відомими хутряними підприємствами – брендами України – є ВАТ “Тисмениця” (Івано-Франківська область), ВАТ “Балтська хутрова фабрика” (Одеська область), ЗАТ “Українське хутро”, що у Харкові, ВАТ “Фабрика штучного хутра” у Жовтих Водах (Дніпропетровська область).
Однією з найважливіших проблем легкої промисловості є залежність від імпортної сировини. Це зменшує значні потенційні можливості галузі. В усіх галузях потрібно удосконалювати старі і створювати нові технології виробництва, механізувати й автоматизувати виробничі процеси, освоювати матеріали з поліпшеними технологічними й експлуатаційними можливостями.
Художні промисли. Так здавна називали домашні способи виробництва предметів, потрібних для щоденного вжитку і для оздоблення оселі. Практично в кожній області України склалися певні народні художньо-технічні прийоми виготовлення таких речей (мал. 84). Ці прийоми формувалися під впливом природних умов території, властивостей місцевої сировини і передавалися з покоління в покоління. В Україні нині відомо 16 різних видів народних художніх промислів. Серед них ткацтво, вишивка, килимарство, в’язання, художня обробка деревини, кераміка, художнє ковальство, художня обробка каменю та шкіри, художнє плетіння, гутне скло, вироби з бісеру, ювелірні вироби тощо.
Нині створено багато підприємств художніх промислів, фабрики художніх виробів і художньо-промислові об’єднання Укрхудожпрому. Так, відомими серед ткацьких підприємств є фабрики в Кролівцях, Богуславі, Переяславі-Хмельницькому. Підприємствами з випуску вишитих виробів є виробничо-художнє об’єднання імені Т. Г. Шевченка, що у м. Києві, та кілька його філій у Київській області. Провідні вишивальниці працюють на Чернігівській і Ніжинській фабриках, на Полтавщині. Своєрідністю художнього вишивання виділяються й такі регіони України, як Поділля, Волинь, Буковина, Гуцульщина, Покуття.
Ручне килимарство є дуже давнім видом народних художніх промислів в Україні. Нині килими виготовляють на Полтавщині, Чернігівщині. Потужне килимарство розвинене на Гуцульщині в Косові, Пустині, Яблуневі. На Львівщині килими здавна виготовляли в Глинянах. Багаті традиції подільсько-буковинського килимарства розвиваються на Хотинській фабриці художніх виробів.
Глибокої давнини сягає й виготовлення глиняного посуду. Для керамічних виробів України характерні однакові форми, але вони мають територіальні особливості щодо орнаменту і колориту. Так, на Полтавщині й Київщині переважає стилізований рослинний орнамент, на Чернігівщині та Львівщині поряд з рослинним трапляється й тваринний орнамент. Для Волині й Поділля характерний геометричний малюнок, для Закарпаття – геометричний і квітковий, а в Івано-Франківській області виробляють кераміку з різним орнаментом. Щодо колориту, то зелений посуд переважає на Київщині та Львівщині. Крім того, в Київській і Чернігівській областях, а також на Волині, Поділлі й на півдні Івано-Франківщини виробляють посуд чорного кольору. Полив’яний посуд характерний для Полтавщини, Вінниччини та Івано-Франківщини.
Давню історію в Україні має художнє оформлення дерев’яних предметів побуту технікою різьби, яку поєднують з інкрустацією, випалюванням і малюванням. Нині на багатьох підприємствах народних художніх промислів у західних областях виготовляють шкатулки, дитячі іграшки, музичні інструменти й різноманітну сувенірну продукцію. Серед багатьох підприємств художньої обробки дерева виділяється Косівське об’єднання “Гуцульщина”, Ужгородська фабрика художніх виробів, Львівський художньо-виробничий комбінат художнього фонду, деревообробні цехи Ямпільського лісгоспзагу Вінницької області, Лежичівського сувенірного цеху місцевого лісгоспу тощо.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Легка промисловість України охоплює текстильну промисловість, виробництво готового одягу та хутра, виробництво шкіри, галантерейних виробів зі шкіри та дорожніх виробів і взуття.
Обсяги виробництва вітчизняних товарів легкої промисловості є недостатніми для задоволення потреб населення.
Характерною особливістю сучасного розміщення легкої промисловості є орієнтація на вітчизняну сировину і на споживача.
Підприємства легкої промисловості розміщені по всій території країни.
В Україні нині розвиваються 16 різних видів народних художніх промислів, які представлені в усіх областях країни.
Ключові терміни і поняття
Легка промисловість художні промисли
Самоперевірка
Оцініть роль художніх промислів у зміцненні економічних позицій вашої місцевості.
Поясніть, чому багато галузей легкої промисловості, що розвиваються у східних областях України, орієнтуються на жіночі трудові ресурси.
Порівняйте чинники розміщення галузей текстильної і швейної промисловості. Наведіть конкретні приклади підприємств цих галузей.
Назвіть ті галузі легкої промисловості, які представлені у вашій області. На яких підприємствах за формою власності вони розвиваються?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...