Леонтьєв Василь Васильович

Related posts:

1. Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції – частина балансу господарства держави, в якій за допомогою системи показників і розрахунків відображається відтворення сукупного суспільного продукту за натурально-речовим і вартісним складом як у народному господарстві, так і в окремих сферах і галузях. Б. м. в. і р. п., з одного боку, – це зведена економічна таблиця, а […]...
2. Леонтьєва парадокс Леонтьєва парадокс – обгрунтовані Леонтьєвим на підставі методу “витрати – випуск” висновки про те, що після другої світової війни американський експорт був працемісткішим і менш капіталомістким порівняно з імпортом. До цього в економічній науці панувало переконання, що США як країна, яка має надмір капіталу й обмежений ринок робочої сили з високою оплатою праці, повинна здійснювати […]...
3. Вернадський Іван Васильович Вернадський Іван Васильович (1821 – 1884) – відомий український економіст. Батько В. І. Вернадського. Обгрунтував положення про те, що до аналізу потреб слід включати все суспільство й окрему людину (колективні потреби на той час були нерозвинені). Водночас у своїй магістерській дисертації “Теорія потреб” він дав аналіз національних і регіональних потреб. Дотримувався поширеної нині у західній […]...
4. Каразін Василь Назарович Каразін Василь Назарович (1773 – 1842) – український учений та громадський діяч, один із засновників Харківського університету. Він пропонував надати селянам землю у вічне користування, замінити панщину грошовим оброком. У своєму маєтку К. намагався втілити ці принципи, а на частині землі використовував вільну найману працю, що дало йому змогу на практиці оцінити вищу її ефективність. […]...
5. Економетрія Економетрія – прикладна економічна наука, яка вивчає здебільшого конкретні кількісні зв’язки і взаємозалежності (отже, закономірності) між економічними явищами і процесами за допомогою математико – статистичних методів і моделей на макро – та мікрорівнях. Внаслідок цього Е. поєднує теоретичну економіку, статистику і математику. Важливу роль у розвитку Е. відіграли праці українського вченого Є. Слуцького, зокрема вивчення […]...
6. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
7. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
8. Зіньківський Василь Політологічний словник Зіньківський Василь (1881-1962) – російсько-український мислитель, богослов, священик. Закінчив Київський університет, пізніше працював у ньому професором, був міністром віросповідань за гетьмана Скоропадського (1918 р.). У 1919 р. емігрував за кордон, з 1926 р. проживав у Франції. Був репресований фашистами, в 1942 р. прийняв сан священика. Автор багатьох наукових творів, зокрема “Російські мислителі і […]...
9. Кремень Василь Григорович Політологічний словник Кремень Василь Григорович (нар. 1947) – український філософ, педагог, політолог, лауреат міжнародної премії ім. Г. Сковороди. Закінчив Київський державний університет. Викладав у Київському університеті, працював у партійних органах, Інституті стратегічних досліджень, Адміністрації Президента України. Обіймав посаду міністра освіти і науки України. Автор понад 100 наукових праць у галузі філософії, політології, педагогіки. Обирався Президентом […]...
10. Кількісні методи в економіці Кількісні методи в економіці – сукупність методів обробки статистичних даних для теоретичного аналізу законів розвитку економічної системи і регулювання макро – та мікроекономічних процесів. Основними К. м. в е. є: 1) облік виробництва, обміну, розподілу і споживання продукції та витрат ресурсів у натуральному і грошовому вираженнях; 2) статистичні; 3) моделювання економічних процесів. К. м. в […]...
11. Храмов Василь Олегович Політологічний словник Храмов Василь Олегович (нар. 1942) – український політолог, який створив новий науковий напрямок – політичну концептологію; автор організаційної концепції конфлікту (1977 р.) та концепції дослідження політології як системи соціального знання. З 1974 р. – викладач військової психології та педагогіки, з 1978 р. – викладач філософії, керівник предметно-методичної комісії філософії кафедри суспільних наук (Київське […]...
12. Лісовий Василь Семенович Політологічний словник Лісовий Василь Семенович (нар. 1937)- український філософ, політолог, культуролог. Колишній політв’язень. Відмінник освіти України. Закінчив Київський державний університет. Викладав філософію, працював в Інституті філософії НАНУ. Широковідомі його праці “Карл Поппер. Злиденність історицизму”, “Культура – ідеологія – політика” та ін. Основні наукові інтереси – політична філософія, політична ідеологія, суспільно-політичні ідеї в Україні XX ст. […]...
13. Моделі економічного зростання Моделі економічного зростання – макроекономічні, економіко-математичні моделі (аналоги), за допомогою яких описують найзагальніші закономірності функціонування та розвитку окремих елементів технологічного способу виробництва, а також зміни в часі комплексу економічних показників, що характеризують розвиток народного господарства щодо матеріально-речового змісту та у вартісній формі. Своєю чергою, описані в них макроекономічні показники характеризуються в низці похідних критеріїв і […]...
14. Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
15. ЗАХАРЧЕНКО Марко Васильович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗАХАРЧЕНКО Марко Васильович (01.01.1938, с. Дідівщина Фастівського р-ну Київської обл.) – укр. соціолог. В 1960 р. закінчив філос. відділення історико-філос. ф-ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Канд. філос. наук (1967), доцент (1972), проф. (1997). Нагороджений знаком “Відмінник освіти України” (1998). Працював учителем (1961), лаборантом соціол. лабораторії Київського держ. ун-ту […]...
16. ГОГОЛЬ Микола Васильович Культурологічний словник ГОГОЛЬ Микола Васильович (1809-1852) – видатний російський і український прозаїк і драматург, син В. Гоголя-Яновського, автора українських водевілів. Жив і творив у Петербурзі та Римі. Визнання принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” за мотивами українського фольклору й переказів. У подальших творах Г. сильний вплив української лексики та синтаксису. У збірках повістей “Арабески”, […]...
17. Шуба Олексій Васильович Політологічний словник Шуба Олексій Васильович (нар. 1950) – народився в с. Бакумівка Миргородського району Полтавської області. Закінчив Лохвицьке педагогічне училище (1969 р.) Полтавської області та філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1978 p.). Кандидат філософських наук (1981 p.), доктор політичних наук (1999 p.), доцент (1990 p.), професор (2003 р.), академік Міжнародної Кадрової Академії […]...
18. Губерський Леонід Васильович Політологічний словник Губерський Леонід Васильович (нар. 1941) – доктор філософських наук, професор, член – кореспондент НАНУ (відділ історії, філософії та права, 1997). Народився в м. Миргороді Полтавської області. Закінчив філософський факультет Київського університету, де працював проректором. З 1994 р. – директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Заслужений працівник освіти України (1995 […]...
19. ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович (1832-1901) – відомий бджоляр, військовий лікар, який широко використовував для лікування ревматизму й інших захворювань методи бджолоужалення. Л. рекомендував бджолярам для боротьби з гнильцем переганяти хворі сім’ї в нові вулики зі штучною вощиною, для виведення на пасіці продуктивних маток утримувати на пасіці племінних трутнів і маток. Л. розробив проект організації бджоло-квіткового конвеєра....
20. Картунов Олексій Васильович Політологічний словник Картунов Олексій Васильович (30.03.1940, с. Ново-Романівка Арзгірського р-ну Ставропольського краю Російської Федерації) – український історик – міжнародник, політолог та етнополітолог, кандидат історичних наук з 1976 р., доктор політичних наук з 1996 р., професор з 1998 р., академік Української Академії політичних наук з 1999 р. Закінчив у 1967 р. історичний факультет (відділення міжнародних відносин) […]...
21. Антонюк Олександр Васильович Політологічний словник Антонюк Олександр Васильович (нар. 1952, м. Хмільник Вінницької обл.) – український політолог, історик, фахівець у галузі етнонаціональних відносин. Доктор політичних наук (2002 р.), кандидат історичних наук (1987 р.), професор (2003 р.). У 1975 р. закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, у […]...
22. Щокін Георгій Васильович Політологічний словник Щокін Георгій Васильович (нар. 1954) – український вчений, педагог, психолог, соціолог, управлінець, релігієзнавець, соціальний філософ. Закінчив Київський державний педагогічний інститут (1981 р.). Працював соціологом, керівником кадрових служб підприємства, главку, міністерства, заступником директора Державної служби зайнятості Держкомпраці України (1980 – 1989 рр.). Захистив дисертацію кандидата психологічних наук у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка […]...
23. Накладні витрати Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, пов’язані з управлінням, в т. ч. організацією, плануванням, контролем та обслуговуванням виробництва, які включають у собівартість продукції. До Н. в. належать: а) адміністративно-управлінські (заробітна плата менеджерів, плата за послуги зв’язку, витрати на відрядження, на утримання пожежної і сторожової охорони та ін.); б) витрати, пов’язані з виплатою різноманітних […]...
24. Калькуляція собівартості Калькуляція собівартості – обчислення у грошовій формі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. До основних калькуляційних витрат належать: куплені сировина і матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; паливо та електроенергія на технологічні цілі; основна зарплата виробничих працівників; додаткова зарплата, відрахування на соціальне страхування; витрати на підготовку та освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; […]...
25. Закон зростання витрат Закон зростання витрат – закон, згідно з яким із заміною виробництва одного товару іншим за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати виробництва другого товару зростають. При переході від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосувати (адаптувати) ресурси, оскільки їх неможливо повністю використати у виробництві альтернативних товарів. Чим більше підприємець намагається виробити альтернативних товарів, тим більше […]...
26. Оптимальні розміри підприємств Оптимальні розміри підприємств – науково обгрунтовані й перевірені практикою розміри підприємств, завдяки яким забезпечуються мінімальні витрати різноманітних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) на виробництво і доставку до споживача сукупної маси товарів, у т. ч. окремого екземпляра, у результаті чого досягається найвища ефективність виробництва. Найважливіші фактори, які впливають на О. р. п.: економіко – географічні (наявність […]...
27. Чистий експорт Чистий експорт – 1. Перевищення експорту над імпортом за певний період, як правило, за рік (нетто-експорт). Ч. е. і чистий імпорт у вартісному вираженні становлять сальдо зовнішньої торгівлі. Співвідношення експорту та імпорту – зовнішньоторговельний баланс. За наявності Ч. е. сальдо балансу позитивне, і такий баланс є активним, свідчить про здорову економіку, про приплив до країни […]...
28. Екологічні витрати Екологічні витрати – сукупність витрат у сфері природокористування, необхідних для послаблення глибини екологічної кризи і забезпечення екологічної безпеки країни. До Е. в. суспільного виробництва відносять безпосередні витрати на охорону природи, очищення повітряного та водного басейнів, земель тощо; витрати на освоєння природних ресурсів у дедалі гірших умовах і все більше віддалених від центрів безпосереднього використання; витрати […]...
29. Емісія банкнотна Емісія банкнотна – випуск в обіг центральним банком банківських білетів та грошових знаків різної вартості як товару для забезпечення товарного обігу цим видом грошей згідно з чинним законодавством. Для центрального банку Е. б. – виробництво специфічного товару, який продають здебільшого за номіналом або за певну комісію для відшкодування необхідних витрат на їх випуск. Складові таких […]...
30. Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...
31. Цехові витрати Цехові витрати – непрямі витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість продукції (включаються в неї опосередковано). До таких витрат належать: заробітна плата штату управління цеху, амортизаційні відрахування, витрати на утримання і поточний ремонт будівель, споруд, на проведення дослідів, на заходи з охорони праці та ін. їх опосередковане включення в собівартість здійснюється шляхом розподілу […]...
32. Ліквідність балансу Ліквідність балансу – співвідношення між активами балансу (в якому відображено засоби підприємства, їх структуру, розміщення) і пасивами (джерела формування господарських засобів та їх цільове призначення). Активи балансу за ступенем ліквідності поділяють на: І – ліквідні; II – вимоги підприємства, що легко реалізуються; III – елементи нормованих обігових коштів, що легко реалізуються. Пасиви балансу за ступенем […]...
33. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
34. Військово-промисловий комплекс (ВПК) Військово-промисловий комплекс (ВПК) – союз монополій, що спеціалізуються на виготовленні зброї, вищих чиновників державного апарату та генералітету, які формують доктрини розв’язання війн і посилення гонки озброєнь, мілітаризованої науки, а також тих засобів масової інформації, які захищають інтереси реакційних войовничих сил. Найважливішим елементом ВПК є гігантські монополії – головні постачальники зброї та військового спорядження. Вперше термін […]...
35. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
36. Витрати майбутніх періодів (ВМП) Витрати майбутніх періодів (ВМП) – витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням нових видів продукції. До них відносять витрати на проектування, конструювання й розробку технологічного процесу виготовлення нового виробу; на перестановку та переналадку обладнання; вартість виробу, який використовують як зразок; на розробку та освоєння нової заводської технології процесів виробництва, а також випробування на підприємствах – виробниках […]...
37. Європейське об єднання вугілля і сталі (ЄОВС) Європейське об єднання вугілля і сталі (ЄОВС) – західноєвропейська міжгалузева організація, головна мета якої – формування та розвиток спорідненого міжгалузевого ринку збуту товарів (регулювання цін, проведення спільних наукових досліджень у цій сфері). Утворена 1951 терміном на 50 років. Країни, які приєдналися до ЄС, стали членами ЄОВС. Спільний ринок вугілля, залізної руди, чорних металів та металобрухту […]...
38. Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників. Основними Ф. е. є: 1) депозитна (зростання залишків на депозитах комерційних банків внаслідок збільшення центральним банком своїх кредитних вкладень шляхом надання позик і наступного кредитування банками клієнтів); 2) бюджетна (на […]...
39. Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів, представлених у присудку балансу. Підмет […]...
40. Трансакційні витрати Трансакційні витрати – витрати, пов’язані з купівлею товарів і послуг (їх відчуженням-привласненням) і переданням прав власності. Найвичерпнішу класифікацію елементів Т. в. уклав американський економіст Д. Норт 1993 (а вперше цю категорію обгрунтував Р. Коуз 1937): 1) витрати на пошук інформації (про ціни, контрагентів, можливі зміни цін у майбутньому); 2) витрати, пов’язані з переговорами щодо умов […]...