Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Лінія конфлікту
Лінія конфлікту
Політологічний словник
Лінія конфлікту – термін, що означає кордони (межу), які розділяють супротивників і захисників спірної позиції. Широко використовується в соціологічних дослідженнях виборів і однозначних рухів (соціальні Л. к.). Л. к. розділяють класи, конфесії або етнічні меншини, інтереси яких представляють різні політичні партії, інші суб’єкти політики.
М. Головатий
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Об’єкт політики Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. В основі різнобічних […]...
- ТОЧКА, ЛІНІЯ. ПРЯМІ ЛІНІЇ (ВЕРТИКАЛЬНІ, ГОРИЗОНТАЛЬНІ, ПОХИЛІ). КРИВА ЛІНІЯ. ЛАМАНА ЛІНІЯ. ЗАМКНЕНА І НЕЗАМКНЕНА ЛІНІЇ. УТВОРЕННЯ МНОЖИН ОЗНАКИ І ВЛАСТИВОСТІ ПРЕДМЕТІВ. МНОЖИНИ. ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА 1-10 І ЧИСЛО 0 Урок 7. ТОЧКА, ЛІНІЯ. ПРЯМІ ЛІНІЇ (ВЕРТИКАЛЬНІ, ГОРИЗОНТАЛЬНІ, ПОХИЛІ). КРИВА ЛІНІЯ. ЛАМАНА ЛІНІЯ. ЗАМКНЕНА І НЕЗАМКНЕНА ЛІНІЇ. УТВОРЕННЯ МНОЖИН Мета: ознайомити учнів зі складом числа 3, трикутником, його елементами; дати поняття про пряму, криву та ламану лінії; вчити креслити лінії; розвивати мислення; […]...
- Чинність виборів Політологічний словник Чинність виборів – визнання виборів такими, що відбулися. В Україні визнання чинності виборів потребує, щоб під час їх проведення не було порушень Закону про вибори, які вплинули б на наслідки виборів. У разі недотримання цієї умови призначаються повторні вибори. С. Рябов...
- Реформа політична Політологічний словник Реформа політична (фр. reforme, від лат. reformare – перетворювати) – процес цілеспрямованих дій влади з метою вдосконалення як її окремих елементів (інститутів), так і системи загалом. Пов’язана із змінами конституції, оскільки Р. п., як правило, призводить до якісних змін балансу між гілками влади, функції, повноваження та компетенція яких визначені конституційними актами. За мотивами […]...
- Концепції соціального конфлікту Концепції соціального конфлікту – соціологічні (в т. ч. економічні) теорії, які досліджують сутність конфлікту, його роль у соціально-економічному розвитку та шляхи вирішення. Більшість науковців (у т. ч. М. Вебер, Т. Веблен, К. Маркс, Г. Спенсер та ін.) розглядали конфлікт як об’єктивно невідворотне явище і стимул соціально-економічного розвитку. Маркс характеризував його як одну з фаз еволюції […]...
- Карликова держава Політологічний словник Карликова держава – певною мірою нейтрально-описова і зневажлива назва держави, яка займає маленьку територію, має невелике населення і надто низький суверенітет. На міжнародній арені інтереси такої держави, як правило, представляють і захищають сильні (сильна) держави, найчастіше – сусідні, що пов’язані з К. д. митним, валютним союзом тощо. Наприклад, К. д. Андорра, інтереси якої […]...
- Плюралізм Плюралізм – 1) точка зору, що передбачає існування декількох або багатьох незалежних сутностей, позбавлених єдності. Така точка зору втілена, зокрема, в концепції факторів виробництва. П. доцільніше розглядати як наявність різних якостей у межах цілісної сутності (відображеної в теорії), які перебувають між собою у відносинах підпорядкування; 2) політична система суспільства, за якої соціальні верстви і групи […]...
- Багатопартійність Політологічний словник Багатопартійність – одна з поширених засадничих умов облаштування демократичного ладу, коли інтереси суспільних верств відповідним чином виражаються політичними партіями, які змагаються, ведуть між собою боротьбу за владу і здійснюють визначальний вплив на суспільно-політичні події. Багатопартійність реальна і має сенс на існування там, де партії мають вагому соціальну базу, репрезентують суттєві інтереси громадян, справді […]...
- Уповноважена особа політичної партії Політологічний словник Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також виборцями. Кожна політична партія, виборчий блок партій, зокрема в Україні, після реєстрації висунутих ними списків кандидатів у депутати у багатомандатному округу може зареєструвати в […]...
- Первинні вибори (праймериз) Політологічний словник Первинні вибори (праймериз) – спосіб висування кандидатів на виборну посаду, який полягає у проведенні попереднього голосування по кандидатах тих, хто заявив про своє бажання балотуватися, відбираючи у такий спосіб реальних претендентів на обрання. Первинні вибори широко практикуються в США. Тут їх цінують за те, що вони дають змогу визначати, хто з претендентів зараз […]...
- Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці Політологічний словник Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці – поняття в політичних науках, що означує взаємодію в політиці та вектор її спрямованості, ступінь реалізації. Об’єкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність суб’єкта в політиці. Це зокрема політичні відносини, політична система з її інститутами, влада загалом, соціальні групи і виборці, які залучені у […]...
- Однопартійний уряд Політологічний словник Однопартійний уряд – уряд, сформований із представників однієї політичної партії, яка за результатами виборів отримала абсолютну більшість парламентських місць. О. у. є типовим для країн із парламентською формою правління і двопартійною системою (Австралія, Великобританія, Канада, Нова Зеландія) або із партійною системою з домінуючою партією (Індія, Швеція, Японія). О. у. характерний і для президентських […]...
- Інститути політичні Політологічний словник Інститути політичні – установи, здатні приймати політичні рішення і втілювати їх у відповідні правові норми та практику державно-політичного і громадського життя. Сукупність таких інститутів, що здійснюють владу і управління суспільством, становить політичну систему тієї чи іншої країни. Центральним елементом політичної системи є держава. Держава – це інституціоналізована форма політики, в якій зосереджені провідні […]...
- Національно-культурна автономія Політологічний словник Національно-культурна автономія – форма самоорганізації етнічних груп для збереження та розвитку їх самобутньої культури і забезпечення відповідних прав. На відміну від національно-територіальної Н.-к. а. встановлюється не на певній території компактного проживання етнічної групи, а як екстериторіальна форма, пов’язана з дисперсним розселенням етнічного масиву. Національно-культурна автономія реалізується через такі організаційні форми, як етнокультурні товариства, […]...
- Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
- Визнання виборів такими, що не відбулися Політологічний словник Визнання виборів такими, що не відбулися – регулюється законодавством кожної окремої країни, згідно з яким визначається норма явки виборців для того, щоб визнати вибори такими, що відбулися чи не відбулися. В Україні регулюється законодавством про вибори і контролюється Центральною виборчою комісією України. Ця норма залежить від виборчого закону. За умов мажоритарної виборчої системи […]...
- Петиція Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання петиції з пропозицією про це до відповідної окружної комісії. С. Рябов...
- Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
- Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в умовах демократії” (1911). Діяльність партій, у тому числі німецьких соціал-демократів, італійських анархо-синдикалістів М. вивчав і аналізував критично, вважаючи, що вона призводить до певної олігархізації. Те ж саме стосується лідерів (вождів) […]...
- Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
- Суб’єкт політики Політологічний словник Суб’єкт політики – особистість, організація або суспільна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах. (Під творенням політики розуміють постійну й певною мірою самостійну участь у політичному житті відповідно до власних і суспільних інтересів, вплив на поведінку та стан інших суб’єктів.) Здатність творити політику характеризують терміном “політична суб’єктність”, яка […]...
- Асиміляція Політологічний словник Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення, схожість, засвоєння) – у суспільних науках цим поняттям означують процес поступового розчинення самостійного етносу або його частини серед більшого етносу чи групи етносів. Внаслідок цього етнос, що асимілюється, втрачає власні характерні ознаки (мову, традиційну культуру, етнічну самосвідомість тощо) і освоює етнічні стереотипи іншого. А. може відбуватися добровільно […]...
- ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ – сукупність суб’єктів, які беруть участь у політичному житті суспільства (органи державного управління, законодавчі, судові органи, політичні партії, рухи, фронти тощо)....
- Суб’єкти та об’єкти етнополітики Політологічний словник Суб’єкти та об’єкти етнополітики – обов’язкові елементи етнополітичних відносин, які потрібно розглядати у діалектичній єдності, взаємозв’язку і взаємозалежності. Водночас кожен з них має власні ознаки й функції. До суб’єктів етнополітики належать люди (особи), які виявляють почуття національного самоусвідомлення та етнічної спільності між собою, етноси, нації, національні (етнічні) меншини, корінні народи, політичні партії, держава, […]...
- Міфи політичні Політологічний словник Міфи політичні – 1) реакція на неможливість раціонально пояснити радикальні суспільно-політичні, соціальні зміни, що відбуваються в житті соціуму; 2) символічна мовна форма політичної культури, що фактично має ті самі цілі, що й ритуал; 3) драматичне, символічно сконструйоване представлення реальності, що сприймається на віру. В міфи, в тому числі і М. п., люди взагалі […]...
- Церква державна (церква, підпорядкована державі) Політологічний словник Церква державна (церква, підпорядкована державі)- гарантоване конституцією або іншим правовим актом у державі виняткове становище будь-якої релігії чи конфесії. Ознаками Ц. д. є також тісне персональне співробітництво церкви і держави. М. Головатий...
- Система однопартійна Політологічний словник Система однопартійна – сутнісна характеристика політичної влади, яка реалізується за допомогою однієї політичної правлячої партії, за відсутності знаходження при владі інших партій, які були б опозиційними правлячій. Вирізняють здебільшого дві групи причин, що зумовлюють С. о. Перша – відсутність у суспільстві зрілої соціально-класової структури через недостатньо розвинуту економіку, низький рівень політичної культури, слабко […]...
- Адлер Фрідріх Політологічний словник Адлер Фрідріх (1879 – 1960) – австрійський політичний діяч, філософ, письменник. Як і його батько Віктор Адлер – засновник і керівник Соціалістичної партії Австрії – Фрідріх працював на інтереси соціалістів, редагував і видавав друковані органи цієї партії. Був депутатом австрійського парламенту (1919 – 1923 рр.). У 1940 р. емігрував до США. Спочатку в […]...
- Бабкіна Ольга Володимирівна Політологічний словник Бабкіна Ольга Володимирівна (нар. 1954) – перший в Україні доктор політичних наук (дисертація;Неоконсервативні політичні теорії Заходу. Закінчила юридичний факультет Київського державного Університету ім. Т. Шевченка. Працювала генеральним директором Президентського університету Міжрегіональної Академії управління персоналом. Академік Міжнародної Кадрової Академії, член Української асоціації політологів. Серед праць найбільш відомі навчальні посібники “Основи політології'” (у співавт.), “Політологія”. […]...
- Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що має власні якісні характеристики. Зокрема, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, проведення виборів, формування громадських рухів або утворення політичних партій). Політичний процес відображує реальну взаємодію […]...
- Визначення результатів виборів Політологічний словник Визначення результатів виборів – процедура підбиття підсумків голосування, що визначається законодавством кожної окремої країни. Ця процедура залежно від типу виборчої системи складається з одного або двох етапів підрахунку голосів. Якщо визначають результати виборів у мажоритарному виборчому окрузі, то перший етап В. р. в. відбувається у дільничних виборчих комісіях, де підраховують кількість тих, хто […]...
- Спілки (асоціації) адвокатів Спілки (асоціації) адвокатів – загальнодержавні, регіональні та міжнародні об’єднання адвокатів. С. (а.) а. представляють інтереси адвокатів у державних органах і об’єднаннях громадян, захищають соціальні та професійні права адвокатів, здійснюють методичну і видавничу роботу, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів....
- КОНФЛІКТУ СОЦІАЛЬНОГО ТЕОРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТУ СОЦІАЛЬНОГО ТЕОРІЯ (конфліктологічна традиція, конфліктол. підхід) – означення важливого напряму розвитку соціол. думки XX ст., пов’язаного з вивченням конфліктів у соціальному житті. К. с. т. набула особливої популярності у 60 – 70-х рр. і знайшла теорет. обгрунтування у працях Р. Дарендорфа, Л. Козера, Дж. Рекса, Р. Коллінза та ін., відтіснивши […]...
- Пахарев Анатолій Дмитрович Політологічний словник Пахарев Анатолій Дмитрович (нар. 27.06.1937) – політолог, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень HAH України, професор кафедри філософії і політології МАУП. У 1959 р. закінчив історичний факультет Воронезького державного університету. Після закінчення аспірантури захистив у 1970 р. кандидатську дисертацію і одержав науковий ступінь кандидата історичних наук. З березня […]...
- Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
- Теорія класів та класової боротьби К. Маркса Теорія класів та класової боротьби К. Маркса. Сучасний неомарксизм Німецький учений К. Маркс (1818-1883) критерієм вертикального розшарування суспільства вважав володіння власністю. За його теорією, стратифікаційна (соціально-класова) структура суспільства зводиться до двох рівнів (класів): класу власників (рабовласників, феодалів, буржуа) та класу, позбавленого власності на засоби виробництва (рабів, пролетарів або тих, хто має на неї обмежені права). […]...
- Ідеологічний апарат держави Політологічний словник Ідеологічний апарат держави – термін, який став широко відомим завдяки Л. Альтюссеру і означає один із засобів, завдяки яким певний клас, велика соціальна група забезпечує своє владарювання. Основною функцією І. а. д., який включає також релігійні інституції, інститути освіти, засоби комунікації (особливо ЗМІ), профспілки, політичні партії тощо, є інкорпорування всіх класів суспільства у […]...
- Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
- Деполітизація Політологічний словник Деполітизація (depolitazion) – процес і досягнутий результат бажання вивести ті чи інші владні структури, організації, сфери життя і діяльності з-під активного впливу політики, і насамперед політики певних політичних партій. Д. – поняття, близьке до поняття “деідеологізація”. М. Головатий...
- Що таке політична доктрина? 25 Що таке політична доктрина? Політична доктрина (лат. doctrina – вчення) – головний принцип діяльності суб’єктів політичного процесу, що грунтується на певній політичній ідеології. У політичній доктрині відображується бачення політичної системи, шляхів її розвитку, функціонального призначення, засобів і методів розв’язання політичних проблем, вибору політичних пріоритетів. За допомогою доктрини визначаються конкретні напрями здійснення політичної влади, змінюється […]...