Людина як істота, котра трансцендує

Related posts:

1. Періодизація західноєвропейської філософської антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Періодизація західноєвропейської філософської антропології У попередній лекції вже йшлося про те, що основоположником філософської антропології вважається Макс Шелер. Його основна праця з цієї проблеми має назву “Сутність людини, новий дослід з філософської антропології”, з якої видно, що такі досліди він визнавав і в […]...
2. Людина і народ: етноантропологія Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Як ми бачили у попередніх лекціях, людське буття є вельми різноманітним. Це стосується не тільки людських особистостей, але й спільнот людей, кожна з яких – окремий світ. Найбільш усталені спільноти людей – етно-національні. Вивчаючи їх, філософська антропологія стає етно-антропологією....
3. Людина у самотності та комунікації Філософія світ людини Людина у самотності та комунікації Люди не можуть існувати без спілкування та взаємодії. У цьому – суттєва ознака нашого буття. Лише у комунікації людина може стати особистістю, відчути й реалізувати свою неповторність у світі. Проте досить часто комунікація між людьми наповнюється тими колізіями, що приводять нас до переживання самотності. Кожен з нас […]...
4. Що таке людина? Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Що таке людина? Людина найзагадковіша і найскладніша істота. Її буття багатомірне, неодноманітне і одночасно неповторне, незавбачуване. Дати вичерпну відповідь на запитання що таке людина? складно через унікальність і власне невичерпність кожного індивіда. Людина пластична, різноманітна і володіє ознаками відмінними від інших […]...
5. Мова як домівка буття Філософія світ людини Мова як домівка буття У попередніх розділах ми розглянули різні форми людського співвідношення, зокрема пізнавальне відношення людини до світу. Детально висвітлили таку визначальну характеристику “самостояння” людини, як її свідомість та самосвідомість. Реальною формою існування свідомості як індивіда, так і суспільства в цілому, способом закріплення і трансляції пізнавального досвіду людства, “домівкою буття” духу […]...
6. Людина як “громадянин двох світів” Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Людина як “громадянин двох світів” Людське буття має своєрідну структуру. Людина водночас є вищою і нижчою істотою. Таке необхідне співіснування полярних якостей і становить її сутність. У свідомості і переживанні свого протиріччя людина обмислює себе як загадку в світі. Коли ми […]...
7. Філософія і світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 67 . Філософія і світогляд Мета: сформувати поняття “філософія”, “світогляд”; розкрити взаємодії філософії і світогляду; виховувати культуру світогляду; розвивати вміння захищати електронні проекти. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Робота над поняттями Дати визначення понять […]...
8. Комунікативний вимір буття очима філософських антропологів Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Комунікативний вимір буття очима філософських антропологів Важливі характеристики комунікативної сфери людського буття виокремлено у межах філософсько-антропологічного підходу М. Шелером та Г. Буркхардтом. Осмислюючи долю європейської цивілізації та культури, М. Шелер розглядає їх як наскрізь пронизані суперечностями й колізіями: між духом і життям, розсудком і розумом, людиною у її […]...
9. Проблема буття як передумова філософування Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Проблема буття як передумова філософування Перебуваючи у постійній взаємодії зі світом, людина прагне осягнути специфіку сутнісні властивості, вияви та форми того, що існує навколо, співвіднести власне буття із нескінченністю Всесвіту. Вихідним поняттям філософського осмислення дійсності, одним з основних предметів філософського знання є буття як […]...
10. Головні підрозділи метафізики – Що таке метафізика? Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 1. Що таке метафізика? Головні підрозділи метафізики У першій темі ми дізнались, що зміст розділів філософії складається з розв’язків відповідних груп світоглядних проблем. Метафізика також базується принаймні на чотирьох групах смисложиттєвої проблематики. В центрі першої групи стоїть так зване головне питання філософії, поставлене ще Платоном: що таке першоначала істинного […]...
11. Культура і людина Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і людина Розглядаючи цю підсистему буття, потрібно враховувати три рівні співвідношень культури та людини. Практичний рівень виражається в реальному створенні людиною “другої природи” – культурних предметів і процесів, а також реального створення культурою людини; практично-духовний рівень – у міфологічному, релігійному, художньому осмисленні […]...
12. Людина і особистість Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Людина і особистість Акт самотворення, який робить людину особистістю, – це не низка оперативних, таємничих характеристик, які підносять людину в ранг виключної істоти, а просякнутість живим почуттям неосяжного, що представляє людину незбагненою істотою. Особистість, з лат. “persona”, позначає в європейській культурі людину, […]...
13. Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних і особистісних якостях людини, взятих у їх суспільно-історичній та культурній плинності, специфічності стосовно певної епохи, далі – на антропологічних межах людського образу в безмежжі буття самовдосконалення. Чільне місце посідають тут […]...
14. Онтологія як підрозділ метафізики Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики З’ясування сутності вихідного для систематичного осягнення дійсності поняття буття в аспекті інших граничних (пізнавальних, смисложиттєвих) питань визначається осмисленням предмета, чи ж об’єкта вивчення філософського знання. Адже проблема різноманіття й цілісності системно-структурної упорядженості та форм існування природного, людського, соціального, трансцендентного, зрештою, об’єктивної дійсності у співвідношенні […]...
15. Філософія природи, її предмет Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія природи, її предмет Філософська наука, яка дає змогу осмислити природу як ціле, як певну сутність і водночас цілком реальний об’єкт, має назву філософія природи, або натурфілософія. Майже в кожному навчальному виданні з філософії, зазначено, що “в історії філософської думки […]...
16. Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так є і нині. Але сьогодні – в умовах демографічного вибуху на планеті, небувалого поширення в суспільстві систем пересування, зв’язку, інформаційного буму, особливого загострення проблем людини та демократичного облаштування соціуму – […]...
17. Культура серед світових реалій Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій У найширшому, філософському розумінні, культура за своїм масштабом постає співмірною з основними формами буття – людиною, суспільством, природою. Перша форма буття – природа – це наявне буття матерії, реальність її конкретного існування. Друга форма – суспільство – небіологічний спосіб зв’язку людей у їхньому […]...
18. Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання У попередній лекції наголошувалося на значенні свідомості, пізнання для життєдіяльності людини. Особливу роль у пізнавальному ставленні людини до світу відіграє така спеціалізована форма пізнання, як наука. Саме антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання і будуть у центрі нашої уваги в даній лекції. Спочатку розглянемо контроверзи “сцієнтизм […]...
19. СМЕРТЬ І БЕЗСМЕРТЯ. ЛЮДИНА І БОГ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 8 ТЕМА. СМЕРТЬ І БЕЗСМЕРТЯ. ЛЮДИНА І БОГ Мета: розкрити ключові поняття; розглянути взаємозв’язок людини й Бога; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки; виховувати в учнів повагу до різних типів світогляду. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: захист творчих проектів. Обладнання: мультимедійне обладнання, репродукції картин, твори письменників. Хід уроку […]...
20. Багатомірність людського буття та сутності людини Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини В темі запропонованої лекції ми не випадково акцентуємо увагу не на проблемі особливостей людського в світі природи та культури, а саме на мінливості та плинності “образу людини” в історії. Адже ще давньогрецький софіст Протагор говорив про людину як міру всіх речей, вбачаючи особливість людського в своєрідній […]...
21. Вступ до курсу “людина і світ” СИСТЕМА УРОКІВ Урок 1 . Вступ до курсу “людина і світ” Мета: розкрити основні завдання курсу, дати уявлення про його роль у формуванні світогляду людини; ознайомити зі змістом і методами вивчення. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма уроку: вступний урок. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Зміст і методи вивчення курсу Процес […]...
22. Казкові звірі та істота Образи природи тварин, людей у мистецтві 20. Казкові звірі та істота Декоративне мистецтво – особливий вид народної творчості. Зразки декоративних композицій прості й водночас оригінальні, вони втілюють уявлення народних майстрів про світ, природу, людей. Часто фантазія художника перетворює реальний образ на уявний. Так з’являються казкові тварини й істоти. Основа для вигадки, казки – життєві враження […]...
23. У мене є фантастична істота Unit 3. APPEARANCE Lesson 8 Тема. У мене є фантастична істота Мета: Навчальна: практикувати всі види мовленнєвої діяльності, присвійниковий відмінок, учити вести бесіду, слухати співрозмовника, перевірити й закріпити знання за темою “Зовнішність. Одяг”; Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу та зорову пам’ять, спостережливість, удосконалювати фонетику та артикуляцію звуків, усні комунікативні уміння з опорою на наочність; Виховна: […]...
24. Людина в системі духовних цінностей Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 3. Культурологія та аксіологія Людина в системі духовних цінностей Нині найсуттєвішим завданням світового співробітництва є вироблення нового планетарного гуманізму, який стояв би на сторожі прав людини та боровся за людську свободу і достоїнство, а також вказував би і на наш обов’язок перед людством як єдиним цілим. Планетарний гуманізм […]...
25. Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність У попередніх лекціях мовилося про те, що спосіб людського буття вирізняється передусім креативною, творчою спрямованістю. Замість тільки пристосовуватися до світу людина пристосовує світ до своїх потреб, прагнень та сподівань. Ця здатність довго зачаровувала людинознавців. Сьогодні вона вже не лише зачаровує, але й серйозно непокоїть. Проте […]...
26. Природні виміри людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природні виміри людини Коли йдеться про природні виміри людини, тоді піднімаються питання її “закритих” виявів. Інакше невід’ємних, істотних рис, що є умовою для людини повторюватись. Це не тільки біологічно-психічні виміри, а й спільні задатки, що детерміновані людською діяльністю і репрезентують її […]...
27. Образи фантастичних істот у творах народних художників. Фантастична істота Тема уроку. Образи фантастичних істот у творах народних художників. Фантастична істота. Мета уроку. Продовжувати надавати учням відомості про наївне мистецтво; формувати в дітей образне, логічне, просторове мислення; розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння зі створення фантастичної композиції; продовжувати формувати вміння аналізувати; навчати міркувати; виховувати в учнів уважність; стимулювати розвиток допитливості. Обладнання: – проектор, комп’ютер (ноутбук), […]...
28. Поняття “світ”. Людина і Космос. Всесвіт і Земля Розділ II. СВІТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІСНУВАННЯ Уроки 8-9 . Поняття “світ”. Людина і Космос. Всесвіт і Земля Мета: ознайомити учнів з поняттями теми, узагальнити знання учнів про Всесвіт, Сонячну систему та планету Земля; розвивати схильність до позитивного мислення, інтерес до пізнання навколишнього світу; виховувати усвідомлення, що людина – це частина Всесвіту. Тип уроку: урок […]...
29. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
30. Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Традиційно людина розглядалася у філософії як істота, позбавлена статі, що було результатом абстрактно – есенційного підходу до неї. Сучасна філософська антропологія прагне вийти за межі такого бачення людини. Адже для кожного, хто замислювався над колізіями людського буття, очевидним є те, що однією з їхніх […]...
31. Розділи філософії як осередки розв’язків її проблем Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Розділи філософії як осередки розв’язків її проблем Породжений школою феномен подиву та зумовлена подивом філософія з найдавніших часів своєрідно подвоює світ. Вона припускає, що за фізичним світом емпірично заданих явищ та речей існує світ метафізичний (той, що […]...
32. Метафізика людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Метафізика людини Оскільки природні виміри людини відносні, вони через часткову недолужність демонструють неповноту людського буття і піддаються визначенню. А унікальність людини зрозуміти однозначно неможливо. Це відбувається не через дволикість (різноголосся) людини, а від парадоксальності (багатоголосся) людини. Метафізика людини, намагаючись охопити її […]...
33. Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Проблема “спрямованості історії” є зрозумілою: філософи завжди розробляли і розробляють питання про те, звідки і куди рухається суспільство. Проблема “змісту історії” набагато складніша, оскільки зміст історії можна розуміти як мету історії. А чи є мета, тобто […]...
34. Природа філософських проблем Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Природа філософських проблем З попереднього викладу зрозуміло, що до філософування спонукають не якісь абстрактні, відірвані від реального життя питання, а болючі його ускладнення, які мають смисложиттєвий сенс. Саме вони “вмикають” почуття і думку, змушуючи людину шукати виходи. […]...
35. Монологічність та діалогічність як прикметні риси людського світу Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Монологічність та діалогічність як прикметні риси людського світу Людське буття принципово комунікативне. І передовсім ця комунікативність характеризується діалогічним взаємозв’язком “Я” і “Ти”. Осмисленню діалогічного зв’язку “Я” і “Ти” присвятили свої роздуми такі видатні постаті на європейському філософському небосхилі, як Л. Фейєрбах, В. Дільтей, М. Шелер, М. Бубер, М. […]...
36. Людина в системі органічного світу – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Людина в системі органічного світу Органічний світ є результатом єдиного еволюційного процесу на Землі. Людина являє собою невід’ємну складову частину органічного світу. Тому людину слід вивчати на підставі загально-біологічних закономірностей. Біологія людини – це наука про походження, еволюцію та географічне розселення людей і про […]...
37. Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії випрацювана оригінальна концепція духовності як передусім морально-ціннісного виміру не тільки людського світу, але й світопорядку загалом. Справді, що означає здатність духовності перетворювати універсум зовнішнього буття у внутрішній світ особистості на […]...
38. Субординація чи координація розмаїтих форм буття? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Субординація чи координація розмаїтих форм буття? Розуміння співвідношення людського та долюдського пов’язане з більш загальними уявленнями про, так би мовити, архітектоніку світобудови. Історія культури засвідчує, що ці уявлення завжди поєднували у собі тяжіння до субординативізму – та спроби його заперечення чи принаймні обмеження. Приміром, міфологія містить […]...
39. Відповідальність за буття і його сенс Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Відповідальність за буття і його сенс Сутність буття людини і сенс її життя постійно перебувають в центрі філософських, релігійних, соціальних та етичних концепцій. У філософській антропології сформувалися три підходи для вирішення цього питання. Перший підхід позиціонує тезу, що життя не має сенсу. Основні […]...
40. Самотність як предмет Вивчення психології та екзистенціальної антропології Філософія світ людини Людина у самотності та комунікації Самотність як предмет Вивчення психології та екзистенціальної антропології Вище ми окреслили форми вияву самотності, назвавши їх зовнішньою та внутрішньою самотністю. Тепер виникає потреба прояснити, які з наук досліджують ці вияви і чим відрізнятимуться аспекти, а також способи їхнього розгляду феномена самотності. На перший погляд, видається слушним висунути […]...