Марш. Танець
Урок 3.
Марш. Танець
Мета уроку: збагачувати уявлення учнів про життєвий зміст музичного мистецтва, особливості музики маршу і танцю. Поглибити знання про різні види танців. Закріпити поняття “танець”, “балет”, “симфонічний оркестр”, “дводольність”, “тридольність”. Розвивати емоційну сферу школярів, музичний слух, творчі здібності. Виховувати культуру виконання і слухання музики.
Очікувані результати: учні визначають спільні риси всіх маршів і відмінності у звучанні їхніх різновидів, роль засобів виразності
Обладнання: _________________________________________
Тип уроку: комбінований, поглиблення теми.
Домінанти уроку:
– марш;
– засоби музичної виразності;
– танець; вальс, полька.
1. Організаційний етап
1.1. Вхід до класу під музику.
1.2. Перевірка присутності учнів:
Кількість за списком ___,
Кількість присутніх на уроці ___,
Відсутніх ___.
1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.
1.4. Перевірка готовності класного приміщення
2. Орієнтовний план уроку
2.1. Вхід до класу під “Марш” С. Прокоф’єва.
2.2. Розспівування. Поспівки “В нашім класі” (пісня, марш) на муз. Д. Кабалевського.
2.3. Продовження роботи над піснею “Гей, військо йде” (муз. В. Верховинця).
2.4. Слухання “Трьох варіантів маршу” (муз. Д. Кабалевського).
2.5. Розучування пісні К. Мяскова “Лісові барабанщики” (або української народної пісні “Гей ви, дітки чорнобриві”).
2.6. Бесіда з учнями про танець.
2.7. Виконання поспівок “В нашім класі” (вальс, полька).
2.8. Слухання фрагмента “Вальсу” з балету П. Чайковського “Спляча красуня” (або перегляд відео-фрагмента).
2.9. Слухання “Італійської польки” С. Рахманінова. Ритмічні вправи, танцювальні рухи.
2.10. Узагальнення матеріалу.
2.11. Вихід із класу під звучання “Італійської польки” (або за вибором учителя).
3. Актуалізація опорних знань
3.1. Розспівування.
3.2. Закріплення матеріалу попереднього уроку:
– З яким із трьох типів музики познайомилися учні?
– За яких життєвих обставин звучать різні марші?
– Які спільні риси всіх маршів?
– Чим марші відрізняються один від одного?
3.3. Продовження роботи над піснею “Гей, військо йде” (муз. В. Верховинця).
4. Мотивація навчальної діяльності
4.1. Повідомлення теми уроку.
4.2. Мотиваційна бесіда з учнями.
Усвідомлення особливостей музики маршу і танцю, а також ролі засобів музичної виразності у зміні характеру звучання однієї мелодії допоможе учням краще розуміти мову музики, образний зміст музичних творів, збагатить їхній музичний кругозір.
5. Етап засвоєння нових знань
5.1. Слухання “Трьох варіантів маршу” Д. Кабалевського.
5.2. Розучування пісні К. Мяскова “Лісові барабанщики” (або української народної пісні “Гей ви, дітки чорнобриві”).
5.3. Поспівки “В нашім класі” (вальс, полька).
5.4. Слухання фрагмента “Вальсу” з балету “Спляча красуня” П. Чайковського.
5.5. Слухання “Італійської польки” С. Рахманінова. Ритмічні вправи. Виконання танцювальних рухів.
6. Узагальнення та закріплення знань
6.1. Які музичні твори прозвучали на уроці?
6.2. Які композитори написали цю музику?
6.3. Чого навчила ця музика учнів?
6.4. Чим відрізняється музика вальсу і польки?
6.5. Які засоби виразності допомогли створити яскраві музичні образи?
Спільні риси танцювальної музики – легкість і пружність звучання, танцювальні ритми, яскраві акценти.
6.6. За бажанням – завдання в “Робочому зошиті з музичного мистецтва”.
7. Підбиття підсумків уроку
На уроці учні познайомилися з особливостями двох типів музики – маршу і танцю, творчістю видатних композиторів, чиї твори є шедеврами світової музичної культури.
8. Вихід із класу
Під звучання “Італійської польки” С. Рахманінова (або за вибором учителя).