Менеджменту стиль

Related posts:

1. Менеджменту методи Менеджменту методи – сукупність способів, важелів управлінської діяльності та впливу на об’єкти управління, які застосовуються для визначення та досягнення цілей підприємства, фірми і компанії, а також оптимального поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів. За характером дії М. м. поділяють на економічні, організаційні, моральні та психологічні. Економічні М. м. впливають передусім на відносини економічної власності та […]...
2. Стиль керівництва Стиль керівництва – вияв певних особистих якостей керівника у його стосунках з підлеглими та способах розв’язання виробничих чи інших проблем. Вибір С. к. залежить від знань, досвіду, культури, характеру, узвичаєних в організації правових і морально-етичних норм і правил тощо. Розрізняють такі основні С. к.: авторитарні (керівник нав’язує підлеглим свою волю, не вивчає і не бере […]...
3. Стиль у політиці Політологічний словник Стиль у політиці (від грецьк. stylos – паличка для письма)- сукупність ознак, властивостей характеру поведінки політичних діячів, партій та угруповань, для яких притаманні особливі риси, засоби, способи і методи політичної діяльності в управлінні суспільством. С. у п., як правило, збігається з типом і характером певного політичного режиму. У сучасній політичній науці визначаються такі […]...
4. Менеджменту цілей класифікація Менеджменту цілей класифікація – найважливішими критеріями класифікації цілей менеджменту організації є структура соціально-економічної системи, терміни діяльності, вимоги принципу субординації. За рівнями розрізняють загальні та специфічні цілі (див. Менеджменту функції). Залежно від важливості для організації менеджменту, цілі поділяють на стратегічні, орієнтовані на вирішення довготермінових масштабних проблем (див. Менеджмент стратегічний); тактичні (відображають окремі етапи досягнення стратегічних цілей […]...
5. Менеджменту принципи Менеджменту принципи – основні вихідні положення теорії управління, норми та правила поведінки і діяльності управлінського персоналу та їх впливу на об’єкт управління. Основні М. п. повинні випливати з вимог законів функціювання та розвитку економічної системи, зокрема законів управління, в т. ч. організаційної діяльності. Представники школи наукового управління та адміністративної школи сформулювали такі М. п.: 1) […]...
6. Менеджменту цілі Менеджменту цілі – усвідомлені менеджерами економічні та соціальні потреби та інтереси організацій, які втілюються у конкретних завданнях і діях заради досягнення бажаного результату. У діяльності суб’єкта та об’єкта управління М. ц. визначають концепцію та стратегію їхнього розвитку, а також основний напрям ділової активності. Для цього цілі повинні відповідати вимогам об’єктивних економічних законів, інакше вони не […]...
7. СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ (керівництва) – стійка сукупність особистісних та індивідуально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод (методи) керівництва. У практиці і теорії управлінської діяльності розрізняють типологію стилів керівництва за ознакою переважання одноособових чи групових способів впливу на організацію виробничого процесу. Це – авторитарне управління: керівник сам визначає групові цілі, сам […]...
8. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
9. Суть і завдання інноваційного менеджменту ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 2. Інноваційний менеджмент в системі управління організацією 2.1. Суть і завдання інноваційного менеджменту “Інноваційний менеджмент” – самостійна галузь управлінської науки та професіональної діяльності, яка спрямована на формування й забезпечення умов інноваційного розвитку будь-якої організації. Як наука і мистецтво управління, інноваційний менеджмент базується на теоретичних положеннях загального менеджменту, серед яких визначальними є закони […]...
10. Менеджменту функції Менеджменту функції – найважливіші елементи системи управління та відповідних видів діяльності окремих менеджерів або підрозділів управлінського апарату, в процесі якої забезпечується цілеспрямований вплив на об’єкти управління, вирішується певний комплекс завдань і досягається поставлена мета. Уперше в науковій літературі такі М. ф., як передбачення, планування, організація, контроль виокремив А. Файоль. Серед сучасних науковців існує велика розбіжність […]...
11. Єдиноначальність Єдиноначальність – принцип управління, згідно з яким керівник підприємства, установи чи організації приймає управлінські рішення, беручи на себе особисту відповідальність та контроль за їх виконанням. За такого управління відповідна інформація (покладена в основу прийняття рішення) надходить від підлеглих до керівника, а накази, команди, розпорядження – від керівника до підлеглих, за підлеглими закріплюється певна сукупність посадових […]...
12. Механізм вироблення менеджменту цілей Механізм вироблення менеджменту цілей – послідовність етапів розробки основних цілей управління та комплекс способів централізованого або децентралізованого визначення таких цілей залежно від особливостей підприємства, фірми і компанії. Якщо цей процес відбувається централізовано, то забезпечується єдина орієнтація і підпорядкованість усіх цілей у межах організації. У разі децентралізованого визначення процес координації цілей, спрямування їх у єдине русло […]...
13. Управлінська культура Державне управління Управлінська культура. Суттєва складова сучасного управління, основні елементи якої – метод і стиль управлінської діяльності. У. к. виявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі організації, у ставленні до справи, у правилах і нормах ділової поведінки, і, як наслідок, – у характері й змісті управлінських рішень та відповідних управлінських впливів. Одним із […]...
14. ЗМІСТ І ФОРМИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 6 РОЗРАХУНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 6.2. ЗМІСТ І ФОРМИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Фінансовий менеджмент треба розглядати як інтегральне явище, що має різні форми прояву. З функціональної точки зору фінансовий менеджмент являє собою систему економічного управління і частину фінансового механізму. З інституційного погляду фінансовий механізм є органом управління. З організаційно-правової точки зору фінансовий менеджмент – […]...
15. Стиль державного управління Державне управління Стиль державного управління. Система засобів, форм і методів повсякденного функціонування посадових осіб та органів державної влади й місцевого самоврядування, заснована на відповідних принципах, що забезпечують раціональне й демократичне ведення управлінських справ. Відмінність С. д. у. від стилю роботи в інших сферах суспільства полягає, передусім, у наступному: соціальна активність посадових осіб і відповідних органів […]...
16. Управлінські технології Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації. У. т. розвиваються шляхом типізації управлінських ситуацій, виділення найхарактерніших процедур і операцій. Можна класифікувати У. т. за основними управлінськими функціями, а саме: технології планування, організації, мотивації, контролю, комунікації, прийняття рішень. […]...
17. Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
18. Методи ухвалення управлінських рішень Методи ухвалення управлінських рішень – сукупність етапів (стадій) підготовки управлінських рішень і способів їх ухвалення з метою ефективного управління виробничою діяльністю підприємства, передусім персоналу підприємства, фірми, компанії. Процес ухвалення управлінського рішення можна згрупувати у три основні стадії: підготовка рішення, його схвалення та реалізація. На першій стадії здійснюють пошук і накопичення достовірної інформації, її обробку, аналізують […]...
19. Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) – американський економіст, соціолог, дослідник проблеми управління, автор теорії “підприємницької економіки”. Головне завдання менеджерів Д. вбачає у створенні у найманих працівників потужних стимулів до праці. На мікрорівні такі стимули виявляються у задоволенні кожного працівника своєю працею, основою яких є рівень заробітної плати. Принципом побудови ситуаційного підходу в управління він називає […]...
20. Поняття, функції та види політичного менеджменту Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ І ПОЛІТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 2. Поняття, функції та види політичного менеджменту Менеджмент (від англійського menegment – управляти) – процес управління матеріальними та людськими ресурсами задля ефективного їх використання з метою досягнення стабільного розвитку підприємства, транснаціональної компанії, суспільства. Історія розвитку управлінської думки свідчить, що у XX столітті виникло кілька напрямів менеджменту: раціоналістична […]...
21. Економічна безпека організаційно-економічних відносин Економічна безпека організаційно-економічних відносин – рівень розвитку менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та ін., а також стан їх захищеності від загроз, внаслідок чого для продуктивних сил створюється організаційно-економічна форма розвитку. Головними загрозами виступають: відсутність сучасного (з урахуванням досвіду інших країн) рівня управлінських відносин на більшості підприємств України, зокрема відсутність дієвих і стабільних стимулів до праці у […]...
22. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
23. Гаєвський Борис Аркадійович Політологічний словник Гаєвський Борис Аркадійович (нар. 1938) – український філософ, політолог, управлінець. Викладав у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, очолював кафедру менеджменту в Міжрегіональній Академії управління персоналом. Автор відомих монографій “Філософія політики” (1993), “Українська політологія” (1994), “Основи науки управління” (1997) та ін. Спеціаліст із методології та практики управління суспільством, філософії політики. Обстоює ідеї нового […]...
24. Крайні межі розвитку сучасного суспільства Крайні межі розвитку сучасного суспільства – полярні крайнощі в еволюції сучасної економічної системи, передусім за критеріями економічної власності та регулювання економіки. Такі межі з боку відносин економічної власності – приватна і державна. Історично однією з крайніх меж за умов класичного капіталізму XVI-XIX ст. була приватна капіталістична власність; іншою – державна власність за умов бюрократичного соціалізму. […]...
25. ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 7 ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 7.1. ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Термін “інвестиція” походить від лат. Invest, що означає “вкладати”. Нині інвестиції – це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання процентів від банківських вкладень капіталу. Джерелом приросту […]...
26. Лінійна структура управління Лінійна структура управління – централізована форма управління, за якої у багаторівневих системах управління всі функції управління (накази, розпорядження) здійснює вищестояща ланка (начальник, президент та ін.), а підлеглі виконують ці накази. Л. с. у. реалізується у взаємовідносинах між начальником і підлеглими за ієрархічною структурою згори донизу. Усі розпорядження надходять від одного начальника, а для керівника кожного […]...
27. Виробнича демократія Політологічний словник Виробнича демократія – політика, що базується на участі працівників у прийнятті певних управлінських рішень відповідної організації. Керівник такої організації частину своїх (найчастіше другорядних) функцій передає іншим працівникам, використовуючи при цьому їх особистісні здібності, особливо організаторські. В. д. сприяє використанню так званих гнучких форм управління виробництвом, організацією. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – […]...
28. Менеджмент кадровий (персоналу) Менеджмент кадровий (персоналу) – цілеспрямований, активний вплив управляючих (кадрових менеджерів) підприємства (фірми, компанії) на підвищення виробничої й творчої активності працівників та розробку перспективної і поточної кадрової політики. М. к. почав формуватися в розвинених країнах світу з розгортанням НТР, посиленням ролі особистісного фактора (розумових, організаторських, творчих здібностей людини) у процесі виробництва. Головні принципи М. к.: 1) […]...
29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 5 УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ЗАСАДИ ТА ФУНКЦІЇ 5.2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ На основі реально розроблених планів можна досягти позитивних результатів підприємницької діяльності; налагодити взаємодію між структурними підрозділами підприємств, між підприємством та його партнерами по бізнесу. На базі системи планів формуються інші ланки менеджменту, складаються управлінські відносини. Тому базовою функцією менеджменту є […]...
30. Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні, моделювання та ін., відображаючи специфіку конкретній управлінських наук. Сукупність цих наук забезпечу”! вивчення управління як цілісного і складного суспільного явища....
31. Управління акціонерною власністю Управління акціонерною власністю – комплекс цілей, засобів і важелів їх досягнення, що реалізуються шляхом цілеспрямованого впливу власників і менеджерів (передусім вищих) на розвиток об’єктів акціонерної власності, а також відносин між різними суб’єктами з приводу їх привласнення у різних сферах суспільного відтворення з метою отримання максимальних прибутків і дивідендів. Щодо об’єктів акціонерної власності, то управління ними […]...
32. Саймон (Simon) Герберт Александер Саймон (Simon) Герберт Александер (1916- 2001) – відомий американський економіст, соціолог, психолог, автор досліджень з теорії інформації, організації, ухвалення рішень, штучного інтелекту та ін. Нобелівська премія з економіки присуджена йому “за новаторські дослідження процесу ухвалення рішень у межах економічних організацій” 1978. Закінчив Чиказький університет, учений ступінь доктора політичних наук здобув 1943, з 1946 – завідувач […]...
33. Менеджерське мислення Менеджерське мислення – складова теорії менеджменту, в якій відображаються зміст і, передусім, сутність управлінської діяльності у свідомості менеджера. В теорії менеджменту розрізняють такі типи М. м.: 1) виробничо-технологічне – орієнтує менеджера на матеріально-речову сферу, в якій головними об’єктами взаємодії є матеріальні ресурси. Для такого менеджера характерне прагматичне оперування фактами, використання життєвого досвіду; 2) концептуальне – […]...
34. Трудомісткість управлінських функцій Трудомісткість управлінських функцій – витрати індивідуального та суспільно необхідного робочого часу на виконання певного обсягу управлінських робіт упродовж певного часу. Т. у. ф. визначається за нормативним методом (шляхом встановлення норм праці на виконання певного обсягу робіт за певний час і за наявності відповідних умов і вимірюється або витратами часу управління на виконання таких робіт або […]...
35. Моральне стимулювання праці Моральне стимулювання праці – комплекс моральних, ідейно-політичних стимулів, що грунтуються на психологічних, морально-етичних цінностях суспільства, колективу й окремого працівника, усвідомлення ним свого обов’язку перед країною, трудовим колективом. М. с. п. у США та деяких інших розвинених країнах світу грунтується на теоріях “людського фактора”, “людських ресурсів”, “виробничої демократії” в управлінні, ставленні до людини не лише як […]...
36. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
37. Державно-управлінські впливи Державне управління Державно-управлінські впливи. Суспільна потреба, інтерес і мета в управлінні, які усвідомлені суб’єктом державного управління, юридично і нормативно визначені та практично здійснюються в його рішеннях і діях. Ці впливи дуже різноманітні за своєю природою, направленістю, термінами та ступенем впливу на суспільство, наприклад, ідеї, концепції, технологічні послідовності Дій, інші засоби реалізації управлінських рішень. Д.-у. в. […]...
38. Моделі фірми Моделі фірми (підприємства, компанії) – сукупність принципів, ідей, положень, які відображають істотні ознаки сучасної фірми (підприємства, компанії) залежно від точки зору її дослідження. Двома основними групами М. ф.(п. к.) є створення аналогів, в яких описуються внутрішні характеристики у взаємодії з факторами зовнішнього середовища та вивчення процесів організації управління, в т. ч. планування, контролю та ін. […]...
39. Стиль життя Стиль життя – певний тип, особлива манера поведінки окремих людей, трудових колективів, соціальних верств і груп у різних сферах суспільного життя залежно від якості життя, їх інтересів, потреб і психологічних особливостей, а також від морально-етичних і правових норм у суспільстві. Так, у сфері економіки С. ж. однієї людини виявляється у бажанні займатись не престижною, але […]...
40. Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...