Мілітаризації теорія – сукупність ідей, поглядів, в яких обгрунтовуються неминучість війн і посилення мілітаризації економіки. Німецький учений В. Ратенау після першої світової війни стверджував, що у вогні війни гине старий господарський устрій і на зміну йому приходить нове господарство, що базується на науково-технічному прогресі та соціальній справедливості. У 1936 німецький теоретик Ф. Нонненбрух називав армію творцем національного багатства, а військову економіку – основою процвітання нації. Наприкінці 40-х М. т. розробляли здебільшого
американські науковці. С. Харріс, А. Харт, Т. Шітовський та інші намагалися довести позитивний (оздоровчий) вплив мілітаризації економіки на соціальну структуру західного суспільства. Певний вплив на М. т. мали окремі положення вчення Дж. Кейнса (див. Кейнсіанство). Дж. Гелбрейт, який обстоював націоналізацію деяких наймогутніших військових концернів, виражаючи практику державного регулювання економіки, що склалася, зазначав, що військові витрати – наріжний камінь основи регулювання попиту. Аналогічні ідеї набули певного поширення і в інших країнах. У працях сучасних західних учених причинами мілітаризації
економіки називаються, по-перше, природно-історичні умови розвитку людини і людського суспільства, їх прагнення до насильства (американські науковці В. Вайскопер, Д. Блейні та ін.). По-друге, вічне прагнення індивіда до влади і панування (політико-біологічна точка зору – А. Шлесінгер, З. Бжезінський та ін.). По-третє, закономірності розвитку військової технології, особливості науково-технічного прогресу. Так, зокрема, пояснювали причину наукових досліджень у галузі стратегічної оборонної ініціативи (СОІ) окремі американські науковці та політики, запевняючи, що їх (дослідження) зупинити неможливо, а це неминуче призведе до розгортання цієї зброї у космосі. Усім цим точкам зору властивий, по-перше, позаісторичний підхід до пізнання витоків мілітаризму, що полягає передусім у приписуванні сучасній людині негативних біологічних рис людини минулого, яка виділилася з тваринного світу, в ігноруванні соціальної сутності людини. Ці науковці дотримуються концепції натуралістичного антропологізму. По-друге, проповідування принципів технологічного детермінізму (коли причинами мілітаризації вважають науку, техніку, науково-технічний прогрес). По-третє, домінування біолого-психологічного і політико-біологічних підходів, які без соціально-економічних факторів відтворюють лише поверхневі, другорядні причини цього явища без з’ясування глибинних і визначальних джерел. По-четверте, абстрагування від докорінних причин прагнення певної частини людей до влади, насильства і панування (у т. ч. існування різних форм приватної та колективної власності, заснованої на чужій праці). По-п’яте, ігнорування зв’язку витоків війн і мілітаризації з існуванням імперій, особливостями їх розвитку. По-шосте, гіперболізація окремих позитивних сторін війн та ігнорування їх негативної суті. У твердженнях про сприятливий вплив мілітаризації на економіку країни відбувається підміна інтересів окремих класів, верств, країн інтересами всього людства (або з філософської точки зору – загальне ототожнюється з одиничним), короткотермінових наслідків від гонки озброєнь довготерміновими, відсутній системний аналіз соціально – економічних наслідків (див. Мілітаризація економіки).
Loading...