Міжнародні кризи та конфлікти в 40-80-х роках XX ст
ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
§ 27. Виникнення та розгортання “холодної війни” в 40-80-х роках XX ст.
2. Міжнародні кризи та конфлікти в 40-80-х роках XX ст.
Війна в Кореї. Міжнародна напруженість зростала, “холодна війна” кілька разів перетворювалася на “гарячу”. У 1950-1953 pp. розпочалася бойові дії на Корейському півострові.
З 1948 р. там існували дві держави: Республіка Корея зі столицею в м. Сеулі та Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) зі столицею в м. Пхеньяні.
Збройний конфлікт між двома державами розпочався
Коли Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, у якій засудила агресію КНДР, війська США та деяких інших країн у вересні 1950 р. вступили у війну, а наприкінці жовтня, захопивши Пхеньян, вийшли до китайського кордону.
На допомогу КНДР прийшов північний сусід – Китай. 26 листопада 1 млн китайських “добровольців” за підтримки радянських танків та авіації перейшов у наступ і змусив американців відступити. Радянські льотчики під
30 листопада 1950 р. президент США Г. Трумен заявив, що США готові використати всі воєнні засоби, у тому числі й ядерну зброю. Вперше виникла небезпека переростання локааьного конфлікту в ядерну війну. І все ж здоровий глузд виявився сильнішим за військові та політичні амбіції.
Наприкінці 1950 р. фронт стабілізувався в районі 38-ї паралелі. Два роки тривала позиційна війна. У 1953 р. було підписано перемир’я, яке зафіксувало існування двох держав на Корейському півострові.
Карибська криза. Ще одна серйозна загроза світові виникла в 1962 р. під час Карибської кризи.
США негативно поставилися до революції на Кубі. У 1961 р. вони підтримали висадження контрреволюційних груп на її території. Фідель Кастро звернувся по допомогу до СРСР. Радянське керівництво вирішило розмістити на острові ядерні ракети середньої дальності. Довідавшись про це, президент США Дж. Кеннеді оголосив про встановлення з 22 жовтня 1962 р. морської блокади Куби та про перевірку всіх радянських кораблів, які пливли до острова. Радянські й американські війська були приведені в стан повної бойової готовності. Ніколи раніше небезпека ядерної війни не була настільки реальною, як у ті дні.
Погляд дослідника
Американський історик П. Джонс писав: “24 жовтня навантажені ракетами радянські судна досягли лінії карантину й зупинилися. Однак залишалося прибрати встановлені ракети. Отже, наступного дня президент Дж. Кеннеді телеграфував М. Хрущову, вимагаючи “відновлення попереднього становища” (тобто виведення ракет). Микита Хрущов надіслав дві відповіді. У першій, від 26 жовтня, висловлювалася згода в обмін на американську гарантію, що США не нападуть на Кубу. У другій, надісланій наступного дня, вимагалася ще одна поступка від США – прибрати з Туреччини американські ракети середнього радіуса дії “Юпітер”. Дж. Кеннеді проігнорував другий лист і згодився на домовленість про ненапад, запропоновану в першому. 28 жовтня М. Хрущов погодився вивести ракети”.
Берлінська стіна. Однак “холодна війна” тривала ще понад 20 років. Її символом стала Берлінська стіна, побудована в ніч на 13 серпня 1961 p., яка поділила Берлін на Західний і Східний.
Реакція США на цю акцію була надзвичайно різкою. Американське командування почало перекидати додаткові частини на територію ФРН та Західного Берліна. 27 жовтня американські танки були переміщені до контрольно-пропускного пункту на Фрідріхштрассе, а навпроти них на відстані 200 м зупинилися радянські танки. Цілу добу тривало це протистояння. Нарешті керівники обох держав віддали наказ своїм військам відійти від кордону.
Напружена ситуація в місті зберігалася до укладення 3 серпня 1971 р. чотиристоронньої угоди щодо Західного Берліна. Отже, “холодна війна” неодноразово ставила світ на межу глобальної ядерної війни.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...