Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Міжнародний поділ праці

Міжнародний поділ праці

Економіка
Національна економіка

В основі об’єднання національних господарств у єдине світове господарство лежить Міжнародний поділ праці (МПП), що являє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції, якими країни обмінюються між собою. У сучасних умовах набувають поширення найбільш розвинуті форми внутрішньогалузевої спеціалізації в промисловості (предметна, подетальна, технологічна). Це позначається на рості взаємної торгівлі промисловими виробами. Так, американська компанія

“Дженерал моторс” для виготовлення автомобіля “Понтіак” купує в Японії двигуни, ведучі мости, електронні пристрої; у Тайвані, Сінгапурі й Гонконгу – дрібні деталі; в Німеччині – конструкторські розрахунки.
Функціональне призначення МПП зводиться до того, щоб за допомогою встановлення міцних економічних зв’язків між різними країнами справити найбільш сприятливий економічний вплив на структуру їхньої національної сукупної суспільної праці. Цей вплив зумовлений тим, що участь у МПП дозволяє країні сконцентрувати зусилля на виробництві тих товарів і послуг, для виробництва яких у неї

є найкращі умови.
Напрямок спеціалізації визначається на основі принципів абсолютних і порівняльних переваг, представлених у роботах А. Сміта і Д. Рікардо. За теорією А. Сміта, будь-яка країна може брати участь у торгівлі лише тоді, коли вона виробляє хоча б один товар дешевше, ніж інші країни. Це означає, що країна повинна спеціалізуватися на виробництві того товару, за яким у неї є абсолютна перевага. Абсолютну перевагу мають країни, що володіють обмеженими (рідкими) ресурсами. У системі міжнародного поділу праці виділяються країни – виробники нафти, кави, цитрусових, кольорових металів. Якщо ж країни знаходяться в однакових природних умовах, то їхня спеціалізація у світовому співтоваристві визначається на основі принципу порівняльних переваг. Країні слід спеціалізуватися на виробництві того товару, альтернативна вартість якого найменша. Припустимо, що Німеччина і Франція виробляють по 100 млн т сталі. Максимально можливе виробництво зерна в Німеччині – 100 млн т, а у Франції – 120 млн т.


1 т сталі

Отже, на світовому ринку Франція повинна виробляти зерно, а Німеччина – сталь. Обидві країни матимуть вигоди від торгівлі, якщо ціна на зерно буде встановлена вище внутрішньої ціни Франції і нижче внутрішньої ціни Німеччини:
0,83 < Pзерна < 1; відповідно 1 < Pсталі < 1,2.
МПП у процесі міжнародного обміну дає будь-якій країні ряд переваг: по-перше, одержання різниці між міжнародною й внутрішньою ціною експортованих товарів і послуг; по-друге, економію внутрішніх витрат через відмову від національного виробництва при використанні більш дешевого імпорту.
Для виміру МПП використовуються такі показники: питома вага експорту в загальному обсязі виробництва; питома вага галузі в загальній вартості експорту; темпи росту галузей спеціалізації порівняно з темпами росту всієї промисловості країни; зовнішньоторговельний оборот на душу населення.
Україна спеціалізується на виробництві сталі, прокату, чавуну, продукції хімічної, харчової, машинобудівної галузей. Вона має порівняльні переваги в агропромисловому виробництві, ракето – та суднобудуванні. Країна розширює експорт послуг (транспортні послуги, морський флот, трубопроводи). Партнери України по торгових угодах залежно від їхньої частки в експортно-імпортних операціях розташовуються в такій послідовності: Європейський Союз, Центральна і Східна Європа, Туреччина, США, Китай, Японія.
Приклади розв’язування задач
Для розв’язання задачі 1 необхідно знати:
– абсолютні переваги – здатність країни виробляти товари або послуги в більшій кількості чи з меншими витратами ресурсів і часу, ніж інші країни;
– порівняльні переваги – здатність країни виробляти товари або послуги з меншими альтернативними витратами;
– країна буде спеціалізуватися на випуску товару чи наданні послуг (а отже, й експортувати їх), які виробляються з відносно низькими альтернативними витратами, а імпортувати ті товари і послуги, альтернативна вартість яких відносно висока;
– якщо відомі дані про кількість вироблених товарів, то альтернативну вартість одиниці товару А можна визначити, поділивши кількість товару В на кількість товару А;
– якщо ж у задачах наводяться дані про витрати ресурсів або часу на виробництво одиниці товарів, то альтернативну вартість одиниці товару А можна визначити, поділивши кількість ресурсів (часу), що необхідна для виробництва товару А, на кількість ресурсів (часу), що витрачається на виробництво товару В.

Задача 1

Країна	Витрати часу в	Годинах на виробництво 1 т
Пшениці	Бавовни
Альфанія	16	10
Бетанія	8	20

Визначити: 1) абсолютні переваги; 2) порівняльні переваги; 3) напрямки спеціалізації в умовах міжнародної торгівлі; 4) вигоди від обміну 75 т пшениці на 60 т бавовни.

Розв’язання

1) Абсолютні переваги у виробництві пшениці має Бетанія, а у виробництві бавовни – Альфанія.
2) Альтернативна вартість виробництва 1 т пшениці нижча в країні Бетанії
(16 : 10 > 8 : 20).
Альтернативна вартість виробництва 1 т бавовни нижча в Альфанії (10 : 16 < 20 : 8).
3) Альфанія буде спеціалізуватися на виробництві бавовни, а Бетанія – на виробництві пшениці.
4) Вигоди Альфанії = 16 – 75 – 10 – 60 = = 600 (год);
вигоди Бетанії = 20 – 60 – 8 – 75 = 600 (год).
Для розв’язання задач 2 і 3 необхідно знати:
– валюта – грошова одиниця, що знаходиться в обігу країни;
– іноземна валюта – грошові знаки іноземних держав;
– валютний курс – чинна на певний момент ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у певній кількості грошових одиниць іншої країни;
– торговий баланс – співвідношення між вартістю експорту й імпорту країни за певний проміжок часу;
– сальдо торгового балансу – різниця між вартістю експорту й імпорту;
– платіжний баланс – баланс міжнародних розрахунків, що відбиває сумарне співвідношення всіх платежів країни за кордон і надходжень у країну з-за кордону за певний проміжок часу;
– сальдо платіжного балансу – різниця між надходженнями і витратами;
– позитивне сальдо торгового (платіжного) балансу існує, коли вартість експорту (сума надходжень) більша від вартості імпорту (суми витрат), якщо ж навпаки – сальдо буде негативним.

Задача 2

Петренко хоче купити у Варшаві комп’ютер, ціна якого 500 доларів США.
Визначити: 1) Яка ціна комп’ютера в гривнях? 2) Яка ціна комп’ютера в польських злотих?
Відомо, що 1 дол. = 5,3 грн, а 100 грн = 132 злоті.

Розв’язання

1) Ціна комп’ютера в українських гривнях =
= 500 – 5,3 = 2650.
2) Ціна комп’ютера в польських злотих =
= 2650 – 1,32 = 3498.

Задача 3

У країні позитивне сальдо торгового балансу за рік складає 25 тис. грош. од. Відомо, що вартість імпорту на 20 % менша від вартості експорту.
Визначити: обсяг експорту та імпорту країни.

Розв’язання

Експорт – імпорт = сальдо.
Припустимо, що X – сума експорту, тоді
Х – 0,8Х = 25;
Х = 125 тис. грош. од.
Таким чином, експорт країни дорівнює 125 тис. грош. од., а імпорт 0,8 – 125 = 100 тис. грош. од.