Політологічний словник
Мор (More) Томас (1478 – 1535) – англійський гуманіст, письменник, державний діяч (канцлер Англії в 1529 – 1532 рр.), один з основоположників утопічного соціалізму, друг Еразма Роттердамського. Будучи католиком, відмовився присягати королеві як “верховному главі” англіканської церкви, після чого його обвинуватили у державній зраді і стратили. Був канонізований католицькою церквою в 1935 р. У творі “Утопія” (1516) описав ідеальний лад фантастичного острова Утопія (назву дав сам М.) В “Утопії” вперше в історії
людства зображено суспільство, де ліквідовано приватну (і навіть особисту) власність, усуспільнено виробництво і побут та впроваджено рівність споживання. За логікою автора виходило, що при справедливому соціальному ладі і суспільній власності на засоби виробництва загарбницьких воєн не повинно бути. Грабіжницьку війну М. назвав “діянням воістину звірячим”. Жителі країни Утопія вели тільки справедливі війни, відстоюючи свою волю або підтримуючи народ, який зазнавав тиранії. Високі моральні якості утопійців давали змогу їм зрозуміти таке: народи, що воюють проти них, “йдуть на війну не з власної волі,
а гнані божевіллям государів”. Автор “Утопії”‘ критикував правителів, які більше переймаються тим, як законними і незаконними шляхами загарбати собі нові царства, ніж тим. як слід управляти ними. Перешкодою на шляху до справедливого мирного життя постає, на думку М., приватна власність, тому її варто ліквідувати. Ще однією причиною воєн він вважав релігію. В Утопії дозволяється існування будь-якої релігії. Навертати у свою релігію дозволялося тільки “спокійно і розсудливо, за допомогою відповідних доводів, не злобуючи при цьому проти інших релігій… Якщо ж справа дійде до заворушень і боротьби зі зброєю в руках, то навіть найкраща і найсвятіша релігія загине…” В “Утопії” автор у формі діалогу намагається відповісти на найболючіші питання свого часу. Хоча М. не мислив собі досягнення свого ідеалу за допомогою революції (він не був прихильником народних рухів, вбачаючи в них лише руйнівне начало, анархію), його твір справляв на читачів революціонізуючий вплив протягом трьох наступних століть. Чимало поколінь прихильників його ідей як альтернативи гнобленню і безправ’ю черпали в “Утопії” натхнення як щодо внутрішньої перебудови державної системи, так і стосовно встановлення справедливих відносин між народами. Праця М. справила великий вплив як на реформаторів, так і на представників різних революційних течій наступних сторіч. Зазначимо, що зображені на гербі держави Утопії символи плідної і мирної праці (серп, молот, колосся) було використано при розробці герба СРСР.
А Кудряченко