МОРАЛЬНІСТЬ

Related posts:

1. Мораль і моральність у суспільстві – МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 3 МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Мораль і моральність у суспільстві Розглядаючи діяльність людини, її спілкування з іншими крізь призму етичних норм і цінностей, можна зрозуміти природу етики ділового спілкування. До процесу спільної діяльності, до ділового спілкування долучається багато людей. Кожна людина є особистістю з позитивними та негативними рисами. До того ж […]...
2. Духовність і моральність Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Духовність і моральність Отже, переживши свого роду креативістську ейфорію, сучасна людина стає що більш обережною у своїх зазіханнях на самоствердження. Ця обережність пов’язана з усвідомленням ціннісної, моральнісної неоднозначності людських діянь. Діяльнісний “естетизм” з притаманною йому орієнтацією на беззастережне самоздійснення поступається місцем етичній вивіреності останнього. Відтак […]...
3. ГРІХ Культурологічний словник ГРІХ – одна з основних християнських морально-етичних категорій, що означає порушення волі Бога, падіння Адама і Єви, які, згідно з Біблією, покуштували плід забороненого дерева пізнання добра і зла. Г. – поняття, за допомогою якого релігійна мораль оцінює дії, що суперечать Божим заповідям. Під Г. релігія також розуміє стан душі, котрий виникає під […]...
4. Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність У попередніх лекціях мовилося про те, що спосіб людського буття вирізняється передусім креативною, творчою спрямованістю. Замість тільки пристосовуватися до світу людина пристосовує світ до своїх потреб, прагнень та сподівань. Ця здатність довго зачаровувала людинознавців. Сьогодні вона вже не лише зачаровує, але й серйозно непокоїть. Проте […]...
5. МОРАЛЬ Культурологічний словник МОРАЛЬ (лат. moralis – моральний, від mores – звичаї) – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей, форма громадської свідомості та вид громадських відносин, спрямованих на утвердження самоцінності особистості, рівноправності всіх людей в їхньому прагненні до щасливого і гідного життя. У М. оцінюються не лише практичні дії людей, а […]...
6. ЕТИКА Культурологічний словник ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. В українському побуті ще у давні часи зафіксовані певні правила глибокої моралі для різних прошарків […]...
7. Мораль як світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 61 . Мораль як світогляд Мета: розкрити поняття: “мораль”, “світогляд”, “риси моралі та світогляду”; виховувати повагу до інших людей; розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Учитель. Мораль формується […]...
8. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
9. АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
10. СУТНІСТЬ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ПРОБЛЕМА ВЗАЄМОДІЇ ДУШІ Й ТІЛА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 21 . СУТНІСТЬ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ПРОБЛЕМА ВЗАЄМОДІЇ ДУШІ Й ТІЛА Мета: розкрити сутність духовного життя суспільства, показати взаємодію душі й тіла в процесі виховання свідомої людини, члена суспільства, виховувати повагу до людей, до людських цінностей, прищеплювати норми загальнолюдської моралі. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Форма проведення: евристична […]...
11. Гегельянство Політологічний словник Гегельянство – філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст. Після смерті Гегеля його школа розпалася на право -, ліво – або молодогегельянство та ортодоксальне Г. Право-гегельянці трактували вчення Гегеля в дусі протестантської ортодоксії, як раціональну форму богослов’я (К. Гешель, […]...
12. Транзитологія Транзитологія – одна із суспільних наук, яка вивчає сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої. В межах цієї науки можна виокремити економічну транзитологію предметом вивчення якої є сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї економічної системи до іншої. Методологічною основою Т. є діалектичний […]...
13. Екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення людини і світу Філософія світ людини Екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення людини і світу Передусім з’ясуємо зміст термінів, котрі містяться в назві даної лекції. Традиційно поняття “existentia” означало у філософії “дійсність” на відміну від “essentia” як “можливості” (на це вказує М. Гайдеггер у “Листі про гуманізм”). Згодом же їх почали вживати у латиномовному значенні, де “existentia” є […]...
14. СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття людини. Пошуки С. ж.- це спроба вистраждати через власний досвід духовну жагу, полум’яну пристрасть, головну ідею свого життя. Усвідомлення С. ж. […]...
15. Культура Культура – процес гуманістичного ставлення людей до природи та людини до людини, раціональної організації людської життєдіяльності, втілений у цивілізованих продуктах матеріального і духовного виробництва, соціальних і духовних цінностях. Як самостійне поняття “К.” використовується в науці з кінця XVIII ст. (до цього вживалося як функція певних явищ і процесів). Так, Ціцерон говорив про культуру душі, під […]...
16. ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута. Д. часто є діяльністю у її потенційній формі (у вигляді здатності, нахилу, установки). Знаючи Д., можна докладніше пояснити причини поведінки людини. Окремим видом Д. є звичка....
17. Проблема загальної кризи моралі ТЕМА 9. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ § 32. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності 7. Проблема загальної кризи моралі. Мораль суспільства в цілому не є ізольованою від інших чинників. Навпаки – її стан багато в чому є визначальним для подолання негативних явищ, з якими доводиться мати справу цивілізації. Адже необхідність не завдавати шкоди […]...
18. Соціальні корми Соціальні корми – загальні правила, що регулюють поведінку людей. Вони зумовлені об’єктивними потребами розвитку громадянського суспільства, спрямовані на упорядкування громадського життя. С. н. мають загальний характер. Вони є масштабом, взірцем для поведінки людей у тій чи іншій ситуації, еталоном певних відносин. Приписи С. н. стосуються не конкретної особи, а певного кола або всіх людей. Зміст […]...
19. Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
20. Прекрасне і потворне. Добро і зло Розділ III. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНІСТЬ ЛЮДИНИ Урок 19 . Прекрасне і потворне. Добро і зло Мета: формувати в учнів правильне уявлення про основні поняття етики; формувати ціннісне ставлення до моралі, її загальнолюдських норм та ідеалів; сприяти формуванню елементів загальної культури шляхом засвоєння етичних знань; навчати логічно та послідовно висловлювати свої думки, поважно ставитися до […]...
21. Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
22. Що є вихідним положенням теоретичної системи А. Сміта? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Що є вихідним положенням теоретичної системи А. Сміта? Вихідним положенням теоретичної системи Сміта стало з’ясування спонукальних мотивів людини до економічної діяльності. З цією метою він вводить поняття “економічна людина”, виділяючи лише господарську сторону діяльності людини й абстрагуючись від будь-яких інших мотивів її поведінки. Сутність “економічної людини” Сміт змальовує […]...
23. Періодизація західноєвропейської філософської антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Періодизація західноєвропейської філософської антропології У попередній лекції вже йшлося про те, що основоположником філософської антропології вважається Макс Шелер. Його основна праця з цієї проблеми має назву “Сутність людини, новий дослід з філософської антропології”, з якої видно, що такі досліди він визнавав і в […]...
24. ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
25. ЗНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЗНЕСЕННЯ – відповідник нім. Aufgeben від дієсл. aufgeben – сходити, підніматися; виникати; розкриватися; розчинятися у чому-небудь. Нім. Філософ Г. В. Ф. Гегель використовує це поняття для передачі суперечливого змісту категорії заперечення. Це водночас і загибель (знесення будівлі) і збереження, піднесення на вищий рівень розвитку. Поняття З. є принципово важливим для розуміння принципу заперечення […]...
26. СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла справедливості, порядності) виникає почуття вини, гостре емоційно-тривожне переживання невідповідності своїх помислів чи дій суспільне визначеним етичним зразкам бажаної і 260 ідеальної поведінки. С. – рефлексивна емоція, болісне самоусвідомлення […]...
27. Загальні особливості української філософії Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Загальні особливості української філософії Українська філософія починається, на відміну від античної, не з натурфілософії, а з антропології. Давньогрецька міфологія перейшла в натурфілософію, давньоруська – в християнську релігію, яка містила в собі й генетично, і концептуально етику, історію, антропологію, філософію, логіку. Світоглядною формою тут була релігія, основним […]...
28. Що таке політична етика? 73 Що таке політична етика? Під поняттям “політична етика” зазвичай розуміють нормативний підхід до політики. Етична проблематика у політиці охоплює питання обгрунтування системи базових цінностей суспільства, формування соціального порядку, що відповідає цим ціннісним уявленням, інституціональних взаємовідносин, відносин соціальних груп та рухів, відносин між особою та суспільством, основних понять громадянської етики тощо. Поставши на грунті християнської […]...
29. Узагальнення знань за темою “духовне життя і духовність людини” Розділ III. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНІСТЬ ЛЮДИНИ Урок 20 . Узагальнення знань за темою “духовне життя і духовність людини” Мета: повторити, закріпити та узагальнити вивчений матеріал; розвивати навички та знання, набуті під час вивчення теми. Тип уроку: урок узагальнення вивченого. Форма проведення уроку: бліцопитування. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. […]...
30. НООСФЕРА Культурологічний словник НООСФЕРА (грец. – розум, куля) – система взаємодії суспільства і природи, в якій визначальну роль відіграє свідома цілеспрямована діяльність людини. Поняття Н. як “мислячої оболонки” введено на початку XX ст. П. Тейяр де Карденом, Е. Леруа і матеріалістично переосмислено В. І. Вернадським. Н. – вищий етап еволюції біосфери, синтетична форма культурної біогеохімічної енергії, […]...
31. МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
32. Етнічність Політологічний словник Етнічність – сукупність характерних рис матеріальної і духовної культури, що відрізняють одну етнічну групу від іншої. Засновниками теорії етнічності вважаються французький філософ, історик Е. Ренан та “австромарксисти” К. Реннер й О. Бауер, які наприкінці XIX – на початку XX ст. започаткували суб’єктивістський напрямок націології, тобто психологічні концепції нації. Найбільшу роль у становленні сучасних […]...
33. СВОБОДА СОВІСТІ Культурологічний словник СВОБОДА СОВІСТІ – одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова, релігієзнавча категорія. У релігієзнавстві С. с. розглядається як право, що гарантує недоторканність совісті людини в питаннях ставлення до релігії, тобто права особистості на свободу мати, приймати, змінювати релігійні вірування за власним вибором або ж дотримуватися нерелігійних переконань; свободу індивідуально або спільно з […]...
34. Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня культури спілкування – МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 3 МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня культури спілкування Моральні цінності в усіх сферах життя людини регламентуються моральними нормами й принципами. Моральні норми і принципи – це певні вимоги та заборони, що регулюють діяльність, поведінку людей, їхню взаємодію та спілкування. Ці норми та […]...
35. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
36. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
37. Соціальні норми Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 5. Поняття і загальна характеристика права 1. Соціальні норми. Пригадайте з курсу правознавства 9 класу, як регулюються відносини між людьми. Минулого року, вивчаючи практичний курс правознавства, ви дізналися про те, що в суспільстві існують і діють різноманітні пра­вила – правила безпечної поведінки, Правила дорожнього руху, правила для […]...
38. ФАМІЛЬЯРНІСТЬ Культурологічний словник ФАМІЛЬЯРНІСТЬ (від лат. familiaris – сімейний, близький) – стиль поведінки людини; виявляється у безцеремонності, панібратстві, розв’язності. Ф. є виявом морального й естетичного несмаку, свідченням низької етичної культури людини....
39. Традиції Традиції – елементи соціально-економічної, культурної та національної спадщини, що передаються від покоління до покоління і зберігаються певними соціальними верствами, групами, класами, суспільством у відповідних видах свідомості. Такими елементами є норми поведінки, моральні цінності, звичаї тощо. Т. властиві різним сферам суспільних відносин – економічним (у т. ч. техніко-економічним, організаційно-економічним і відносинам економічної власності), соціальним, правовим, політичним […]...
40. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....