МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА
ПРИСЛІВНИК
3. МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА
Щодо своїх вихідних, базових, частин мови прислівник виступає граматично своєрідною частиною мови. Як відомо, іменникові, дієслівні і прикметникові слова є багатоформними, тобто такими, які існують у вигляді набору словоформ. У багатоформному слові виділяється його постійна
Лексична частина (корінь) і змінна, релятивна, частина (флексія), яка відмінна в різних словоформ, Флексія є найбільш граматичною морфемою, бо вона виражає основні морфологічні категорії
Прислівники позбавлені форм словозміни. Морфологічне ядро прислівника відрізняється від базових частин мови відсутністю морфологічної парадигми і неможливістю бути підведеним під будь-який тип відмінювання чи дієвідмінювання. Периферія прислівника характеризується різним ступенем нейтралізації вихідних іменникових, дієслівних і прикметникових ознак.
Одноформність морфологізованих прислівників, або існування прислівникового слова в одній формі, спричинилася до нейтралізації граматичних категорій вихідних частин мови. Іменникам і дієсловам як частинам мови з чітко членованими морфологічними категоріями та прикметникові як частині мови з транспонованими іменниковими морфологічними категоріями прислівник протиставляється як безкатегорійна частина мови. Він нівелює морфологічні категорії цих частин мови і набуває ознак незмінності. У кожній з транспонованих у прислівник частині мови ці процеси відбуваються по-різному. В іменника втрата флексій і пов’язаних з нею морфологічних категорій роду, числа і відмінка здійснюється поступово: спочатку за допомогою прийменника семантично модифікується відмінкова форма і зовсім залишаються без змін не релятивні морфеми іменника на позначення роду і числа, потім прийменник нейтралізує значення відмінкової форми, проте залишаються вираженими значення роду і числа, на завершальному етапі повністю нівелюються всі морфологічні показники іменника – форми відмінка, роду і числа. Саме для іменників характерний різноступеневий характер переходу в прислівники, тому що вони найбільше віддалені від значення ознаки.
Флексія дієслова, яка передає велику сукупність граматичних категорій, у процесі його адвербіалізації замінюється прислівниковими словотворчими суфіксами – учи, – ши/-вши, які нейтралізують виражені нею морфологічні категорії часу, способу, числа, особи і роду.
Втрата прикметником морфологічної членованості на родово-відмінково-числові словоформи досягається за допомогою суфіксів – о, – е, які нейтралізують усі його морфологічні категорії – категорії роду, числа і відмінка.
Отже, прислівник втрачає категоріальну членованість вихідних для нього частин мови і дістає статус безкатегорійної частини мови.
Related posts:
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 2. СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА З-поміж інших повнозначних частин мови прислівник вирізняється синтаксичною зумовленістю його лексичного значення, тому що воно не є самостійним, як в іменника, прикметника та дієслова, а базується на лексичних значеннях іменників, прикметників і дієслів, ужитих в прислівниковій синтагматичній позиції. Це означає, що лексичні значення предмета, статичної ознаки, процесу, стану […]...
- Зразки розбору прислівника – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник Зразки розбору прислівника Океан місячної ночі розливається навкруги (О. Гончар). Навкруги – прислівник; розряд – прислівник місця дії; пишеться разом; утворений префіксально-суфіксальним способом; у реченні виступає обставиною. У сутінках блідого вересневого світання все виразніше окреслювались контури будівель (О. Гончар). Виразніше – прислівник; розряд – прислівник міри і ступеня дії, вищого ступеня […]...
- ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ ПРИСЛІВНИК 1. ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ У лінгвістичній літературі донедавна побутувала думка, що прислівник належить до кардинальних частин мови і виділяється в окрему і повнозначну частину мови переважно за набором трьох різнорідних ознак. До них зараховували лексичне значення ознаки, морфологічну невідмінюваність і синтаксичну функцію обставини. Вказувалося також на своєрідне словотворче оформлення прислівників: їх основи […]...
- Зразок розбору прислівника – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Зразок розбору прислівника Щира правда всюди куток знайде (Народна творчість). 1. Всюди – прислівник. 2. Відповідає на питання Де? 3. Прислівник місця. 4. У реченні виступає обставиною місця....
- СИНТАКСИЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 4. СИНТАКСИЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРИСЛІВНИКА У визначенні синтаксичної ролі прислівників у реченні сформувалося три основних підходи: перший і найбільш поширений – прислівники виконують синтаксичну функцію обставини; другий приписує прислівникові всі синтаксичні функції частин мови; третій, що розглядає прислівник як суто похідну частину мови, відводить йому роль придієслівного некерованого другорядного члена і детермінантного другорядного члена, що […]...
- Розбір прислівника як частини мови – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Розбір прислівника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Ступені порівняння (якщо є). 5. Синтаксична роль. 6. Особливості правопису (якщо є). Христина Найбільше любила весняні вітряки, коли вони, перелопачуючи вітер, затихали під великими туманними зорями (М. Стельмах). Зразок розбору Найбільше – прислівник, виражає міру […]...
- Послідовність розбору прислівника – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Послідовність розбору прислівника 1. Аналізований прислівник. 2. На яке питання відповідає? 3. Розряд зазначенням. 4. Ступінь порівняння (якщо є). 5. Синтаксична роль у реченні. 6. Особливості вимови та написання....
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
- Загальна характеристика частин мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Загальна характеристика частин мови Морфологія – це розділ мовознавчої науки, у якому слова вивчаються як частини мови. Слова об’єднуються в частини мови за такими спільними для них рисами: А) загальним лексичним значенням; Б) морфологічними ознаками (граматичним значенням); В) синтаксичною функцією; Г) особливостями словотворення. Отже, частини мови – це лексично-граматичні групи слів. Слова кожної […]...
- Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Прислівник – це незмінна частина мови, що виражає: – ознаку дії, коли залежить від дієслова або його форми: Писати (як?) красиво, зійшовши (куди?) нагору; – ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника, прислівника: Занадто цікавий, чітко написаний, дедалі більше; – ознаку предмета, коли залежить від іменника: кава […]...
- Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника. Засобом вираження і розрізнення значень роду, числа й відмінка прикметників служать закінчення: – ий (-ій) – для чоловічого роду, – а (-я) – для жіночого, -е (-є) – для середнього; для називного відмінка множини всіх трьох родів – і (-ї). Значеннєві й […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Іменник – це самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його в словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду і відповідає на питання ХТО? або ЩО? Іменник позначає предмет у найширшому розумінні цього слова. Поняття предметності охоплює назви: речей (Портфель, таблиця, сукня), […]...
- Уживання числівників з іменниками – Числівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Числівник Уживання числівників з іменниками 1. Числівники Два, три, чотири вживаються з іменниками чоловічого роду у формі називного відмінка множини та іменниками жіночого і середнього роду у формі родового відмінка однини: Два учні, дві газети, два озера; три стільці, три школи, три поля; чотири уроки, чотири книги, чотири слова. […]...
- Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Так, протиставлення значень “теперішнє” – “минуле” – г “майбутнє”, закріплене в певному наборі матеріально виражених афіксів, утворює категорію, а відповідно й парадигму часу. Розрізняється два типи категоріальних парадигм. Перший тип […]...
- Морфологічні особливості кількісних числівників – Числівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Числівник Морфологічні особливості кількісних числівників 1. Кількіснічислівники не мають категорії роду, числа, крім числівників Один, два, обидва, півтора, тисяча, мільярд, нуль. 2. Числівник один має ознаки прикметника: змінюється за родами й числами (Одна, одне, одні), відмінками (Одного, одної). 3. Числівники Два, обидва мають ознаки роду тільки в сполученні з […]...
- СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 6. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА Структура змісту категорії прикметника не однотипна. У ній знайшли своє мовне відтворення його власна система значень, що грунтується на особливостях ознаки, даної предмету від природи або встановленої за його відношенням до реалій навколишнього світу. У набір категоріальних ознак входять також граматичні значення роду, числа та […]...
- СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 9. СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: “Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно” (О. Гончар); “Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто […]...
- ЧИСЛІВНИК У СИСТЕМІ ЧАСТИН МОВИ ЧИСЛІВНИК 1. ЧИСЛІВНИК У СИСТЕМІ ЧАСТИН МОВИ У гетерогенній класифікації, у її триаспектному варіанті, при якому враховується значення слова, його функція у складі речення та морфологічні особливості, числівник виділяється в окрему частину мови не за повним набором цих різнорідних ознак, як іменник, прикметник, дієслово та прислівник, а лише за однією ознакою – ознакою. семантичного порядку […]...
- Морфологічна будова слова Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 17. Морфологічна будова слова 241. Вуличка, марево, кошеня, застелений, доріжечка, старанний, страшенне, свійський, горобеня, дівчисько, глиняний, нездоланний, буквений, страшенний, плетиво, книжечка, поличка. 242.1. Вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (О. Гончар). 2. Прибережні луки були сірі від роси (3. Тулуб). 3. Сказав, як гвіздком прибив (Нар. […]...
- Відприкметникова адвербіальна деривація – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ Відприкметникова адвербіальна деривація Відприкметниковий тип адвербіальної деривації базується на здатності прикметника переміститися з позиції присубстантивного залежного другорядного члена в позицію придієслівного некерованого другорядного члена, не змінюючи свого лексичного значення, пор.: привітна жінка і жінка привітно розмовляє; яскраве світло й лампочка світиться яскраво. Потрапляючи в позицію прислівника, прикметник, на відміну […]...
- Граматичне значення і способи його вираження МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматичне значення і способи його вираження Граматичне значення (граматична сема) є семантичною основою граматичної категорії. Кожне повнозначне слово має одне або декілька лексичних значень і одне або певну кількість граматичних. Скажімо, слово садок співвіднесене з поняттям “ділянка землі, спеціально відведена для вирощування плодових дерев, кущів і под.” і, звичайно, з […]...
- Основа слова і закінчення змінних слів БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Основа слова і закінчення змінних слів В українській мові більшість слів змінюється. Наприклад, ми говоримо: Цікава книга, цікаві книги; летить ракета, летять ракети; два роки, двох років І т. ін. Як бачимо, одна частина кожного з цих слів змінюється, а друга лишається незмінною: Цікав-а книг – a лет-ить ракет-а дв-а рок-и Цікав-і […]...
- Послідовність розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Послідовність розбору іменника 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Особливості лексичного значення: – власна назва чи загальна; – назва істоти чи неістоти. 4. Морфологічні ознаки: – рід; – число; – відмінок. 5. Відміна, група (якщо є). 6. Синтаксичні ознаки: – роль […]...
- Неозначена форма дієслова (інфінітив) – Дієслово ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.5. Дієслово Дієслово – частина мови, яка означає дію, стан істоти чи предмета. Дієсловам властиві категорії виду, стану, часу, числа. Окремі форми дієслів мають категорії роду і відмінка (наприклад, дієприкметник). Неозначена форма дієслова (інфінітив) Форма інфінітива на – ти стилістично нейтральна, тому […]...
- ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ Прислівник є синтаксичним дериватом іменників, дієслів та прикметників, тому що в процесі адвербіалізації їх лексичні значення лише змінюють відповідно синтаксичні позиції підмета, придієслівного залежного другорядного члена, присудка та присубстантивного залежного другорядного члена на позицію детермінантного другорядного та придієслівного некерованого другорядного члена, іншими словами, у межах того самого лексичного значення […]...
- Встановлення родової ознаки за семантикою слова – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Встановлення родової ознаки за семантикою слова Іменниками граматичного роду є назви неістот. Вони зумовлюють асемантичний аспект категорії, оскільки рід їх не вмотивований реальним розрізненням об’єктів за статтю, а діє як засіб узгоджувального зв’язку, напр.: стіл (чол. р.) і сіль (жін. р.). Не є вичерпним та абсолютним родовий поділ іменників за кінцевими […]...
- Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника Граматичні категорії – відмінок, рід і число – об’єднуються в один ряд за належністю до категорії іменника. Спільним для них є вираження категоріального значення предметності у морфологічних формах слів, а також принцип структурної організації: категорії відмінка, роду і числа формуються з компонентів, або […]...
- Будова слова Будова слова Словник Будову слова вивчає розділ науки про мову, який називається морфемікою. Морфеми можна виділити, порівнявши форми одного й того ж слов. або дібравши до нього споріднені слова: – робота, зробити, перероблений, робітник, хлібороб; – надводний, надхмарний, надмірний, надзвичайний, надвечір’я – пічник, візник, рахівник, будівельник, письменник; – пшениця, річниця, житниця, паляниця. У слові виділяються […]...
- СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ ПРИСЛІВНИК 8. СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ Виділення трьох ступенів адвербіалізації (синтаксичного, морфологічного та семантичного) спричинилося до формування синтетичних (морфологізованих) та аналітичних прислівників. Співвідношення цих двох типів прислівників різне в межах кожного частиномовного переходу. Серед від іменникових переважають аналітичні прислівники, представлені прийменниково-відмінковими формами синтаксичного ступеня адвербіалізації, тому що іменникові більше властива синтаксична і менше – морфологізована […]...
- Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) Частинами мови звуться лексико-граматичні класи повнозначних слів. Одним із найважчих завдань граматики як науки є саме розподіл слів за частинами мови. Жодна з існуючих на сьогодні класифікацій не задовольняє дослідників. Справа в тому, що принципи віднесення слів до різних частин мови і […]...
- Рід абревіатур – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Рід абревіатур У категорії іменника клас абревіатур не має “індивідуальних” засобів вираження родової належності, система передачі граматичних значень роду тут ще остаточно не сформувалася, що зумовлене Непостійним характером їх існування, залежністю від потреб суспільного розвитку: складноскорочені назви виникають услід за повним найменуванням, а зникають або функціонують залежно від долі цього найменування […]...
- Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
- АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА – пристосування, які виникають на рівні клітини, тканини й цілого організму і забезпечують існування його в мінливих умовах довкілля....
- АД’ЄКТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИК 8. АД’ЄКТИВАЦІЯ Ад’єктивація, або перехід частин мови у прикметник, є одним з видів мі ж категоріальної транспозиції. У прикметник може перейти іменник, дієслово і прислівник. Існує три ступені переходу: синтаксичний, морфологічний і семантичний. Причиною ад’єктивації є зміна категоріальної функції слова, яку воно виконує як частина мови, наприклад, іменник називає предмети, дієслово – дію або […]...
- Способи творення прислівників – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Способи творення прислівників Префіксальний: Вчасно – завчасно, давно – недавно. Суфіксальний: Дбайливий – дбайливо, де – десь, три – тричі. Префіксально-суфіксальний: Верх – наверху, лівий – зліва. Перехід інших частин мови в прислівник: Весною (ім.) – весною (присл.), шкода (ім.) – шкода (присл.). Складання слів однакових або протилежних […]...
- Морфологічний розбір прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Морфологічний розбір прикметника 1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 2. Постійні морфологічні ознаки: 1) розряд (якісний, відносний, присвійний); 2) форма: – повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є); – стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду). 3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників): – вищий; – найвищий. 4. […]...
- Лексична робота на уроках граматики 6.4. Лексична робота на уроках граматики Відомості з лексики потребують подальшого систематичного повторення. У програмі пропонується продовжити роботу над синонімами, антонімами, переносним значенням слів, фразеологізмами під час вивчення тем “Іменник”, “Прикметник”, “Дієслово”, “Прислівник”. Повторення інших тем з лексики планується з урахуванням їх важливості для мовлення, органічного зв’язку з граматикою, орфографією, стилістикою, мовних особливостей творів художньої […]...