Мотив

Related posts:

1. МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
2. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
3. Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...
4. Потреби, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.6. Потреби За Е. Маслоу (США) існує 5 основних рівнів потреб людини: фізіологічні; потреба безпеки; потреба спілкування; потреба прихильності, любові та поваги; потреба самовираження, тобто реалізації здібностей. Потреби поділяються на біологічні, соціальні, ідеальні. Біологічні потреби покликані забезпечити індивідуальне та видове існування людини (плюс потреби економії […]...
5. ПОТРЕБИ. ПОВЕДІНКА. ПСИХІКА – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА ПОТРЕБИ. ПОВЕДІНКА. ПСИХІКА Нормальна життєдіяльність організму можлива лише за умови підтримання постійного складу внутрішнього середовища. Організм безперервно регулює нестачу або надлишок поживних речовин, мінеральних солей та інших сполук. Нестача будь-чого, необхідного для підтримки життя і розвитку, викликає особливий стан організму, який називається потребою. Потреби – це основна […]...
6. Складові частини мелодії: мотив, фраза, речення. Розучування пісні “Посміхайтеся”, муз. О. Осадчого. Слухання музики. Б. Фільц. “Закарпатські новелети” 7 КЛАС Тема 1. Образний зміст музики Урок 3 Тема уроку. Складові частини мелодії: мотив, фраза, речення. Розучування пісні “Посміхайтеся”, муз. О. Осадчого. Слухання музики. Б. Фільц. “Закарпатські новелети” Мета уроку: закріпити з учнями складові мелодії на знайомому музичному творі; розвивати навички активного сприймання музичного твору; виховувати любов та інтерес до музики. Тип уроку: комбінований. […]...
7. Час вільний Час вільний – нематеріальна форма багатства людини, що є частиною добового часу, протягом якого не здійснюється процес праці у народному господарстві з тим, щоб індивід мав змогу задовольнити передусім духовні і соціальні потреби, розвинути свої сутнісні сили. Такі сили і потреби задовольняються у процесі навчання і підвищення кваліфікації, відвідання закладів культури, виконання громадської роботи, участі […]...
8. Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” 8 КЛАС I семестр Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтві Тема. Музичне мистецтво і сучасність Урок 3 Тема уроку. Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” Мета уроку: закріпити з учнями поняття “стиль” та його види на […]...
9. Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб Економіка Вступ до економічної теорії Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб Головною рушійною силою економічного розвитку і розвитку цивілізації взагалі є різноманітність потреб людини. Потреби – те, без чого людина не може обійтись у своєму житті, бажання володіти чим-небудь, що приносить їй задоволення. Американський соціолог Абрахам Маслоу представив розвиток цивілізації як розвиток залежних одна […]...
10. Соціологія праці Соціологія праці – комплексна галузева соціологічна дисципліна, що під певним кутом зору вивчає характер і зміст праці, організацію та умови праці, ставлення людини до праці та її мотивацію, а також проблеми соціального управління трудовою діяльністю, соціальні наслідки НТР та ін. Основними складовими цієї науки є такі галузі, як соціологія організацій, соціологія професій, промислова соціологія, соціологія […]...
11. Потреби економічні Потреби економічні – ідеальний внутрішній мотив людини, який спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів сім’ї. На поверхні П. е. постають як відчуття індивідом нестачі чогось. Економічна природа людини – сукупність її П. е. і захоплень. К. Маркс вважав, що дієвий вияв сутності людини, кожної її властивості, риси, прагнення […]...
12. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
13. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
14. АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – те саме, що й Потреби людини біологічні....
15. СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини соціальні....
16. Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
17. Менеджменту цілей класифікація Менеджменту цілей класифікація – найважливішими критеріями класифікації цілей менеджменту організації є структура соціально-економічної системи, терміни діяльності, вимоги принципу субординації. За рівнями розрізняють загальні та специфічні цілі (див. Менеджменту функції). Залежно від важливості для організації менеджменту, цілі поділяють на стратегічні, орієнтовані на вирішення довготермінових масштабних проблем (див. Менеджмент стратегічний); тактичні (відображають окремі етапи досягнення стратегічних цілей […]...
18. Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві Сама бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого /фізіологічного/ і соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб і основних послуг. Другий, крім цього, включає […]...
19. Відпочинок Відпочинок – сукупність видів діяльності, в процесі яких задовольняються соціальні, духовні та інші нематеріальні потреби людини, поновлюються її фізична, розумова, нервова енергія тощо, розвиваються особистісні якості. В. – частина вільного часу людини. Розрізняють понад 40 видів діяльності людини в процесі відпочинку, головні з яких – творчість (наприклад, конструювання), використання засобів масової інформації, відвідування закладів культури, […]...
20. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
21. Фізіологія праці Фізіологія праці – розділ фізіології, що вивчає закономірності трудового процесу в їх фізіологічному вияві, або закономірності фізіологічних процесів та особливості їх регулювання у трудовій діяльності людини. Трудова діяльність під кутом зору фізіології є витратами енергії м’язів, нервів, мозку, органів чуттів. Як наука, Ф. п. виникла у другій половині XIX ст. Ф. п. – складова ергономіки, […]...
22. АКТУАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник АКТУАЛІЗАЦІЯ – процес переводу певних психічних і фізіологічних явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, будь-якої потреби тощо) в структуру повсякденної діяльності. Поняття, розроблене Б. Г. Ананьєвим (1907-1972) і його учнями, як перехід психічного явища із потенційного в актуальне або із менш актуального в більш актуальне....
23. Психологічна структура діяльності – ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ Психологічна структура діяльності Діяльність є цілеспрямованим процесом взаємодії людини з навколишнім світом. У ній людина реалізує своє ставлення до світу, людей, предметів, явищ і до самої себе. У діяльності ніби “зливається” людська індивідуальність, її сутність і об’єктивний світ. Дієвість механізму такої взаємодії розкривається у виявленні функціонального призначення кожного структурного […]...
24. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
25. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
26. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
27. Соціальний дарвінізм Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема, стверджує, що суспільні відносини між людьми зумовлені біологічною природою людини. Ідеї С. д. проповідував англійський соціолог Г. Спенсер. Такий підхід означає, […]...
28. Менеджменту цілі Менеджменту цілі – усвідомлені менеджерами економічні та соціальні потреби та інтереси організацій, які втілюються у конкретних завданнях і діях заради досягнення бажаного результату. У діяльності суб’єкта та об’єкта управління М. ц. визначають концепцію та стратегію їхнього розвитку, а також основний напрям ділової активності. Для цього цілі повинні відповідати вимогам об’єктивних економічних законів, інакше вони не […]...
29. Органи. Фізіологічні та функціональні системи – ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА Органи. Фізіологічні та функціональні системи Тканини утворюють органи. Орган – це частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує одну або кілька специфічних функцій. Органи складаються з кількох видів тканин, але одна з них завжди переважає і визначає […]...
30. Об’єкт політики Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. В основі різнобічних […]...
31. Політика Політика (гр. politike – державна діяльність) – 1. Діяльність класів, соціальних верств, груп та індивідів, пов’язана з визначенням і впливом на устрій державної влади, сутність (у т. ч. функції) та форми держави, виконувані нею завдання, а також на відносини з іншими класами, націями, країнами з метою реалізації власних потреб та інтересів. У західній науковій літературі […]...
32. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
33. Авторитет Авторитет – суспільні, в т. ч. економічні, відносини між людьми, трудовими колективами, громадськими організаціями та соціальними інститутами, що Грунтуються на впливі окремої особи або групи осіб, довірі до властивих їм неординарних якостей (високого професіоналізму, розумових, організаторських здібностей, впливових психологічних рис тощо), а також на нормах, правилах. Розрізняють офіційний А. (грунтується на прийнятих нормах, правилах, інструкціях […]...
34. НЕНАВИСТЬ Культурологічний словник НЕНАВИСТЬ – почуття, що виявляється в різко негативному ставленні до когось, чогось. Н. може бути інстинктивною як у дітей, підлітків до будь-якого зла, несправедливості, або набутою, усвідомленою. Розрізняють Н., яка принижує людину (як у расистів), і Н., яка звеличує людину (до загарбників)....
35. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
36. Поняття Поняття – форма мислення, змістом якої є певна сукупність узагальнених даних, об’єднаних ознак (властивостей) окремого предмета або явища, а також відносини між ними. Зміст П. перебуває в обернено пропорційній залежності від його обсягу (ємності). Розрізняють всезагальні П. (наприклад, виробництво), загальні (товарне виробництво), специфічні (капіталістичне товарне виробництво) та особливі (характеризують економічні явища і процеси лише на […]...
37. Економічні блага Економічні блага – сукупність матеріальних речей і послуг, які с предметом виробничої діяльності та обміну, використовуються для задоволення людських потреб і кількість яких обмежена порівняно з потребами, які вони задовольняють. Частину благ, що існують вільно в природі і не є предметом економічної діяльності, відносять до благ, а не до Е. б. До таких благ належить, […]...
38. Час позаробочий Час позаробочий – час, який працівник витрачає на нетрудову діяльність. Він охоплює: домашню працю, догляд за дітьми та їх виховання, задоволення побутових і фізіологічних потреб, заняття у вільний час (див. Час вільний), час на дорогу до роботи і з роботи та ін. Задоволення фізіологічних потреб передбачає витрати часу на харчування, сон, догляд за іншими членами […]...
39. Сраффа Сраффа (Scaffa) П’єро (1898-1983) – англійський економіст. У 20-х виступив із критикою неокласичної теорії ціни. Головна праця “Виробництво товарів за допомогою товарів” (1960) присвячена проблемам теорії ціни й вартості. Використовуючи методи математичного аналізу, С. довів неправомірність основних засад неокласичної теорії розподілу. Порвавши з концепціями граничної корисності й граничної продуктивності, С. повернувся до рікардіанського поняття вартості. […]...
40. Неповнолітні Неповнолітні – особи, які не досягли віку, з якого закон визнає їх повністю дієздатними. В Україні Н. визнаються особи, які не досягли 18-річного віку. Враховуючи фізіологічні, психологічні і соціальні особливості Н. різного віку, законодавство встановлює певні обмеження щодо вчинення Н. дій, з якими пов’язане настання певних правових наслідків....