Народ

Related posts:

1. НАРОД Культурологічний словник НАРОД – історично сформована спільність людей, яка характеризується спільними ознаками мови, культури, ментальності, стійкими міжпоколінними зв’язками, усвідомленням свого спільного походження....
2. Народ у широкому розумінні слова Політологічний словник Народ у широкому розумінні слова – суб’єкт історії; сукупність класів і соціальних груп суспільства; все населення держави або країни; форма національної та етнічної єдності. О. Антонюк...
3. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД, КОРІННЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ І Культура праслов’ян УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД – КОРІННЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Територія нинішньої України була заселена ще у прадавні часи. Про Це свідчать численні пам’ятки, що залишилися нам у спадок. Частково вони були в науковому обігу, частково чекали свого часу. Із проголошенням державної незалежності України активізувався інтерес до історичних коренів свого народу, його […]...
4. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
5. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
6. Економічна свобода держави Економічна свобода держави – її здатність приймати науково обгрунтовані макроекономічні господарські рішення, позитивно впливати на розширене і стабільне відтворення ефективної економічної системи в інтересах людини, а також відстоювати свої економічні інтереси та цілі за умов регіоналізації та глобалізації економіки шляхом їх узгодження з інтересами народу на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог наднаціонального законодавства. […]...
7. Економічні процеси Економічні процеси – хід розвитку економічної системи, окремих її підсистем, метасистем, елементів та компонентів, послідовна зміна різних типів економічних систем, окремих стадій, ступенів, етапів систем певного типу. В межах Е. п. слід виділяти процес активної взаємодії людини з природою, присвоєння речовини природи у процесі праці (що становить зміст продуктивних сил) та економічні зв’язки і відносини […]...
8. Політика та ідеологія. Політична еліта і народ Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ Уроки 49-50 . Політика та ідеологія. Політична еліта і народ Мета: сформувати поняття: “політична партія”, “політика”, “ідеологія”, “політична еліта”; актуалізувати знання про поняття “народ”; розкрити взаємодію політичних партій і влади, політики та ідеології; ознайомити учнів з теорією еліт і роллю народу в історичному процесі; виховувати повагу до людей різних […]...
9. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ВЛАДА. ПОЛІТИКА ТА ІДЕОЛОГІЯ. ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА І НАРОД СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 18 . ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ВЛАДА. ПОЛІТИКА ТА ІДЕОЛОГІЯ. ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА І НАРОД Мета: сформувати поняття: “політична партія”, “політика”, “ідеологія”, “політична еліта”; актуалізувати знання про поняття “народ”; розкрити взаємодію політичних партій і влади, політики та ідеології; познайомити учнів з теорією еліт і роллю народу в історичному процесі; виховувати повагу […]...
10. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
11. Інтелігенція Інтелігенція (лат. intelligent – обізнаний, розумний) – велика соціальна група освічених людей суспільства, зайнятих розумовою, висококваліфікованою і творчою працею у сфері науки, освіти, культури, охорони здоров’я та ін. Водночас структура цієї соціальної групи неоднорідна, в ній виокремлюються різні підгрупи з притаманними їм нерідко суперечливими потребами та інтересами. За критерієм продуктивності праці першими слід виокремити лікарів, […]...
12. Нація Нація (лат. natio – плем’я, народ) – велика соціальна спільнота, яка складається з кількох національностей, характеризується спільністю походження, умов життя та інтересів (економічних, соціальних, політичних), території, мови, національної ідеї, самосвідомості, менталітету, культури та ін. Н. виникають за умов розпаду феодалізму (а отже, подолання феодальної розробленості) та формування капіталізму на основі розвитку національних продуктивних сил, поглиблення […]...
13. Продуктивна праця Продуктивна праця – праця людини, в результаті якої створюються матеріальні блага та послуги. Продуктивною є не тільки праця у сфері матеріального виробництва, але й у сфері науки, освіти, управління, охорони здоров’я, послуг, а також у духовній. В сучасному західному суспільстві П. п. має два основні виміри. Перший стосується системи продуктивних сил, другий – відносин власності, […]...
14. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
15. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
16. Розподіл функціональний Розподіл функціональний – розподіл національного багатства, передусім національного доходу в капіталістичному суспільстві залежно від власності та влади і факторів виробництва. Такими факторами Ж. Б. Сей першим назвав землю, працю і капітал, стверджуючи при цьому, що власники кожного з цих факторів (землевласники, наймані працівники і капіталісти) отримують справедливу частку національного доходу залежно від внеску кожного з […]...
17. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
18. Права, за якими судиться малоросійський народ “Права, за якими судиться малоросійський народ” – звід правових актів і норм, що діяли в Лівобережній Україні у першій половині XVIII ст., видатна пам’ятка українського права. Складається з 30 розділів, 531 артикула, які поділяються на 1716 пунктів. “П.” містять передмову, пояснення термінів і назв, а також додатки – схему і перелік чинів військової та цивільної […]...
19. Економічна діяльність Економічна діяльність – найважливіша форма свідомої та цілеспрямованої трудової діяльності людей, у процесі якої вони здебільшого вступають в активні зв’язки з природою та економічні зв’язки й відносини між собою для створення економічних благ у різних сферах суспільного відтворення, а також формують свою особистість. Е. д. – процес, тому має мету (створення благ і розвиток людини), […]...
20. Адміністративно-територіальний устрій Адміністративно-територіальний устрій (лат. administratio – керівництво, управління, territorium – територія) – поділ території суверенної держави на певну сукупність адміністративних одиниць (край, область, округ, район, місто, село), відповідно до якого здійснюється управління з єдиного центра і формується вертикальна структура органів державної влади і водночас здійснюється зворотний зв’язок між різними гілками державної влади і жителями цих територій. […]...
21. Ліст Фрідрих Ліст Фрідрих (1789-1846) – німецький економіст, автор теорії національної політичної економії. Головна праця Л. – “Національна система політичної економії” (1841). “Національна” політична економія, на його думку, досліджує структуру державної політики, спрямованої на забезпечення національного розвитку та захист національних інтересів, вчить, як конкретна нація може зберегти і поліпшити своє економічне становище за реальних світо-господарських умов, як […]...
22. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
23. Концепція нації економічна Концепція нації економічна – спосіб пізнання, сукупність ідей та поглядів щодо виникнення, розвитку та економічної сутності нації. Стосовно виникнення нації розрізняють психологічне тлумачення (його представники – австрійський філософ О. Бауер, французький філософ Е. Ренан та інші – розглядали націю як результат спільного характеру та психології людей і народів, узгодженої різними поколіннями); етатистське (виникнення нації його […]...
24. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
25. Закон відносної рідкісності ресурсів Закон відносної рідкісності ресурсів – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростаючими потребами людини та відносною обмеженістю більшості ресурсів для їх задоволення, а вирішення цієї суперечності вимагає постійного використання комплексу заходів на макро – і мікрорівнях. В окремій країні, в регіоні або в масштабі всієї планети обсяги економічних ресурсів природно обмежені, […]...
26. Форми інвестицій Форми інвестицій – основні способи існування та реалізації інвестиційної діяльності залежно від об’єктів інвестування. До основних Ф. і. належать: 1) реальні, або капіталовкладення, які означають вкладення фінансових ресурсів в оновлення та розширене відтворення основних фондів; 2) фінансові – вкладення коштів у різні види цінних паперів, передусім акції та облігації; 3) інтелектуальні інвестиції – вкладення фінансових […]...
27. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
28. Людина і народ: етноантропологія Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Як ми бачили у попередніх лекціях, людське буття є вельми різноманітним. Це стосується не тільки людських особистостей, але й спільнот людей, кожна з яких – окремий світ. Найбільш усталені спільноти людей – етно-національні. Вивчаючи їх, філософська антропологія стає етно-антропологією....
29. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
30. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
31. Шпанн Шпанн (Spann) Отмар (1878-1950) – австрійський економіст і соціолог; представник соціальної школи в політичній економії. Виступав з позицій універсалізму (“універсального державного погляду”, або “тоталітаризму”). Розглядав державу як загальну сутність, що пронизує всі сторони функціонування суспільства. Методологічна основа вчення Ш. – теорія цілісності, відповідно до якої тоталітарна держава забезпечує стабільність й єдність усіх ланок економіки, а […]...
32. Продуктивна і непродуктивна праця Продуктивна і непродуктивна праця (лат. Productivus – доцільний, плодотворний) – праця, яка відповідно збільшує або не збільшує національне багатство країни, тобто сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, культури, виробничого досвіду та ін. (див. Багатство національне). Основною частиною національного багатства є економічний потенціал країни: виробничі фонди, природні ресурси, сукупний […]...
33. Економіка регіональна Економіка регіональна – галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення загалом й окремих сфер зокрема, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. До них відносять: закон планомірного розвитку регіонів, закон пропорційного розвитку регіонів, закони окремих сфер суспільного відтворення на даному рівні та ін. Вони діють лише у країнах, які провадять раціональну […]...
34. Природокористування Природокористування – економічна діяльність суспільства щодо планомірного та раціонального використання і відтворення природних ресурсів (у т. ч. розширеного відтворення відновлюваних ресурсів), гармонійної взаємодії між людиною і природою з метою створення необхідних матеріальних цінностей і життєвих благ для задоволення суспільних потреб. П. здійснюється за допомогою економічних, правових та адміністративних важелів. Своєю чергою, найоптимальнішими серед економічних важелів […]...
35. НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів в суспільній свідомості й суспільній психології....
36. Принцип матеріалізму в економічному дослідженні Принцип матеріалізму в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу, основними вимогами якого є виокремлення в економічній системі, її окремих підсистемах та елементах визначальних сторін, чинників, розвиток яких (їх законів і суперечностей) детермінує еволюцію інших сторін та чинників з наступним урахуванням їх зворотного впливу. П. м. в е. д. має різні форми свого застосування залежно від […]...
37. Община Община – різні форми соціальної спільноти (сільські, релігійні тощо), початкова форма соціальної організації суспільства, властива певною мірою всім докапіталістичним формаціям. У первісному суспільстві О. – виробничий і сімейний колективи. О. є також умовою життя окремого індивіда, першою продуктивною силою суспільства. В ній здійснювалося колективне привласнення засобів існування. З розвитком продуктивних сил, поділу праці всередині О. […]...
38. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
39. Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
40. Управління економічною власністю Управління економічною власністю – управління об’єктами економічної власності і відносинами між людьми з приводу привласнення цих об’єктів у різних сферах суспільного відтворення. Основними об’єктами економічної власності є всі елементи системи продуктивних сил. Основною сферою суспільного відтворення, в межах якої привласнення детермінує привласнення в інших сферах, є безпосереднє виробництво. Попередня умова самого процесу праці – розподіл […]...