Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Науково-технічна революція, її економічні, екологічні та соціальні наслідки

Науково-технічна революція, її економічні, екологічні та соціальні наслідки

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 5. НТР – КРОК У МАЙБУТНЄ

§ 31.Науково-технічна революція, її економічні, екологічні та соціальні наслідки

Вплив НТР на світове господарство. В умовах НТР світове господарство зазнало суттєвих змін. Так, стрімко розвиваються наукоємні галузі (електроніка та електротехніка, авіакосмічна галузь тощо), а розвиток традиційних галузей (наприклад, текстильної, вугільної), навпаки, дещо загальмувався. У виробництво активно впроваджують ресурсозберігаючі і природоохоронні

технології, нові технологічні досягнення. Усе це сприяло підвищенню продуктивності праці, зниженню зайнятості працездатного населення, а також деконцентрації виробництва, що прискорило промислове освоєння країн “третього світу”, багатих на сировинні ресурси і дешеву робочу силу.

НТР вплинула і на галузеву структуру світового господарства. Нині частка сільського господарства і видобувної промисловості поступово зменшується на користь обробних галузей, які виробляють високотехнологічну продукцію. А в обробній промисловості розвинутих країн центр ваги змістився від матеріалоємних галузей (металургія,

хімічна промисловість) до наукоємних (електроніка, робототехніка, органічний синтез).

У 60-ті рр. XX ст. сільське господарство багатьох країн зазнало суттєвих змін, зумовлених впровадженням новітньої агротехніки, яка отримала назву “зеленої революції”. Вона базувалася на трьох складових: створенні нових сортів сільськогосподарських культур, насамперед зернових; розширенні зрошуваних земель; підвищенні рівня механізації та хімізації сільського господарства. У результаті “зеленої революції” врожайність зернових культур зросла вдвічі-втричі, а багато країн, наприклад Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, Таїланд, почали забезпечувати свої потреби продукцією власного виробництва. НТР у тваринництві сприяла впровадженню не тільки механізації, а й автоматизації виробництва.

НТР внесла помітні зміни і в роботу світового транспорту. Збільшилася пропускна спроможність транспортних шляхів, зросла вантажопідйомність і швидкість руху транспортних засобів. Так, сучасні потяги на повітряній подушці і магнітній підвісці розвивають швидкість до 200-300 км/год (Франція, Японія, Велика Британія, ФРН) (мал. 66). З 90-х рр. XX ст. почали створювати транспортні коридори, які поєднують на визначених напрямках відразу кілька видів транспорту для перевезень вантажів територією кількох країн.

Один з проявів НТР – збільшення частки зайнятих у сфері послуг (третинному секторі економіки). Пересічно в світі в третинному секторі зайнято близько 1/4 працівників, а в США – 75 %.

Під впливом НТР великі зміни відбулися і в товарній структурі світової торгівлі: зменшилася частка аграрної продукції і видобувної промисловості, а частка готових виробів (особливо машин), навпаки, збільшилася. Активно розвивається торгівля новими знаннями і технологіями (патентами, ліцензіями, технічним досвідом).

НТР вплинула і на розміщення промисловості, яка нині менше тяжіє до мінерально – сировинних баз. Орієнтація розвинутих постіндустріальних країн на дешеву імпортну сировину зробила чимало вугільних і залізорудних районів цих країн депресивними, зумовивши безробіття і відтік населення до інших регіонів.

Мал. 66. Потяг залізниці Сінкансен може розвивати швидкість до 200-300 км/год

В епоху НТР найдинамічніше розвиваються країни і райони, які не мають власних сировинних баз. Так, Японія, яка імпортує близько 95 % сировини і палива, зуміла стати високорозвинутою постіндустріальною країною. У багатьох державах підприємства металургійного комплексу перенесли з сировинних і паливних баз до нових районів, де сформувалася сучасна індустріальна структура (з Північного Сходу США – до Каліфорнії, з Руру у ФРН – на південь країни тощо). Видобувна промисловість залишається основою виробництва лише в нових ресурсних районах розвинутих країн (Північна і Західна Канада, Аляска в США, Північна Австралія, шельфові зони Світового океану).

У сучасній промисловості одним із найважливіших чинників розміщення виробництва стає тяжіння до центрів науки та освіти. Насамперед це стосується наукоємних галузей. Так, в Японії у 80-х рр. XX ст. почали створювати спеціальні технополіси – міста науки, де були зосереджені найнаукоємніші виробництва (радіоелектроніка, авіакосмічне машинобудування тощо). У США подібним технополісом є Силікон-Веллі (Силіконова долина) у Каліфорнії. Безпосередньо з цим пов’язаний і інший чинник – тяжіння до кваліфікованої робочої сили. Проте в розміщенні багатьох виробництв вирішальним є не тільки кваліфікація, а й вартість робочої сили. Тому дедалі більше галузей обробної промисловості транснаціональні компанії (ТНК) переміщують до країн “третього світу”, де є дешева робоча сила.

Екологічні наслідки НТР. Виокремлюють чотири основні чинники, що визначають характерні особливості впливу НТР на навколишнє природне середовище:

– збільшення чисельності населення земної кулі, що за останнє століття зросла майже вчетверо – з 1,6 млрд осіб на початку XX ст. до 6,6 млрд осіб на початок XXI ст. Продуктивні сили, що теж зростають значними темпами, посилюють усі види впливу цього чинника на довкілля (різке скорочення лісів, пасовищ, джерел прісної води тощо);

– скорочення запасів мінеральних ресурсів. За останні 30 років людство використало для задоволення потреб промислового виробництва стільки само мінеральної сировини, скільки її було використано за всю попередню історію людства. За прогнозами економістів, у найближчі 25 років промислове виробництво зросте ще вдвічі-втричі. За останні 100 років видобування вугілля на земній кулі збільшилося в 15 разів, газу – у 1000 разів, нафти – у 7000 разів. Така інтенсивна розробка родовищ корисних копалин призвела до різкого скорочення їхніх запасів і загрози повного їх зникнення;

– бурхливе зростання промислового виробництва з високою концентрацією засобів виробництва і трудових ресурсів в окремих регіонах, здебільшого в розвинутих країнах або промислових і гірничовидобувних районах, що наближені до джерел сировини та енергії. Дія НТР тут найяскравіше виявляється в зростанні важкої промисловості (гірничовидобувної, чорної та кольорової металургії, хімічної галузі), а також в енергетиці, яка є основою для розвитку базових галузей господарства. Масштабна виробнича діяльність призводить до споживання величезної кількості кисню і спричинює значні викиди в атмосферу вуглекислого газу; глобальне забруднення навколишнього природного середовища (мал. 67). Глобальне забруднення всієї біосфери, повітряного й водного середовища, грунтів і підземних вод спричиняється викидами промислових підприємств, побутовими й господарськими відходами, неправильним застосуванням отрутохімікатів і добрив, а також підвищенням рівня шуму від роботи транспортних засобів і промислових підприємств.

На сучасному етапі існування суспільства одним із надскладних і найактуальніших завдань, які поставила НТР перед людством, є охорона навколишнього природного середовища.

Соціальні наслідки науково-технічної революції. НТР – явище глобального характеру, що охоплює всі сфери життя певного суспільства.

Соціальні наслідки НТР можна звести до таких основних груп:

– виникнення проблеми виживання людства через забруднення та отруєння довкілля;

– зміна взаємовідносин у системі “людина – техніка” (робітник стає регулятором, наладчиком, програмістом і тим, хто керує технологічним процесом);

– зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових визначальних функцій, що згладжує суттєві відмінності між людьми розумової і фізичної праці);

– збільшення кількості висококваліфікованих робітників і спеціалістів, які обслуговують нові техніку і технології (це вивільняє трудові ресурси);

– підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;

– прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перетікання трудових ресурсів із сільського господарства у промисловість, а з неї – до сфери науки, освіти, обслуговування), через що зростає концентрація населення в містах, поглиблюються міграційні процеси, скорочується робочий і збільшується вільний час;

– інтернаціоналізація суспільних відносин (неможливо виробляти будь-що в одній країні, не зважаючи на міжнародні стандарти, ціни на світовому ринку, міжнародний поділ праці);

– втрата людиною емоційності; інтелектуальне перевантаження; формалізація контактів; одностороння, технічна свідомість;

– виникнення проблем біологічної й психологічної адаптації людини у звичайних та екстремальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності тощо).