Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

Службові частини мови. Частка

& 38. НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар.

Ані шелесне верба височенька.

Наша Оленка відкрила “Кобзар”,

Вголос читає Тараса Шевченка.

В. Скомаровський

ПАМ’ЯТАЙМО

Написання не разом

Визначення	Приклади
Частку не-, коли слово без цієї частки не вживається	Неук, негайний, невпинно, незабаром, ненавидіти
Частку не – в складі префікса недо-, що означає неповноту дії, ознаки чи предмета	Недобачати, недописаний, недолік
1. Частку не – з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, коли вони в сполученні з не – означають одне поняття. 2. Якщо слова можна замінити синонімом без не-	1. Невже, незважаючи, немов, неначе. 2. Неволя рабство, неправда брехня, недобрий злий, недалеко близько
Частку не – з дієприкметником, якщо він є означенням іменника і не має при собі пояснювальних слів	НезакінченаПраця,НенAПисанийТвір,Нез’ясованеПитання

251. І. Випишіть слова, де не вжито в ролі префікса. Назвіть

частини мови, якими вони виражені. Розберіть виписані слова за будовою.

1. Знову день і знову невеселий. 2. Тече розмова незрадлива довкола дружнього стола (Л. Дмитренко). 3. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним (Л. Костенко). 4. Обідаючи, батько наче недобачав, як мати плакала (Марко Вовчок). 5. Незчулися батько-мати, як з літами й думи про синів до них налетіли (А. Головко). 6. Незважаючи на досить-таки задерикуватий характер, усі його любили (О. Гончар). 7. Як не любити троп невідомих і небосхилів нових? 8. Трава нескошена на луках марно в’яла, і сизий ріс бур’ян по золотій ріллі (М. Рильський). 9. Неначе дерево безлисте, стоїть моя душа в полях (Д. Павличко). 10. Я ще прийду негадано, неждано, як посланець незвіданих зірниць (В. Герасимчук). 11. І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим, тихим словом (Т. Шевченко).

ПАМ’ЯТАЙМО

Написання частки не окремо

Визначення	Приклади
Частку не, якщо вона виступає тільки як заперечна частка або вживається для протиставлення понять	Не високий, а низький; не доля вирішує, а людина творить свою долю
Частку не при дієсловах та дієприкметниках, що виступають у ролі присудків, а також при дієслівних формах на – по, – то й дієприслівниках	Не може не бачити, праці не закінчено, книга не прочитана, не поспішаючи
Частку не з прикметниками та дієприкметниками у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом, і коли між не й прикметником-присудком можна вставити дієслово-зв’язку є (був)	Цей твір Не (був) Написаний. Ця річка Не (є)Широка
Частку не з дієприкметниками, якщо при них є пояснювальні слова	Досі не зроблений, ще не доведений
Частку не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках та сполучниках	Не три, не п’ятий, не цей, не так, не то, не раз
Частку не з підсилювальними прислівниками та при словах, що пишуться через дефіс	Не дуже, не зовсім, не по-нашому

Написання не через дефіс

Визначення	Приклади
Частку не, що вживається як префікс у власних назвах, якщо вона не є заперечною	Не-Європа, не-Львів, не-Африка

252. І. Прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Визначте стиль мовлення. Виразно прочитайте речення, притаманні цьому стилю. Підготуйте усний твір-опис природного явища за власним спостереженням у художньому стилі.

ЧУДЕСНА ВИШЕНЬКА

Стара розлога вишня біля криниці звісила темно – червоні кульки ягід аж на самісінькі лопухи. Кури й молоді курчата підходили до низьких гілок. Скльовували ягоди просто з землі, навіть не підстрибуючи.

А ви бачили вишню одразу після дощу?

Ні, не вишневе дерево, а одну окрему ягідку? Придивіться до неї, це чудо з чудес. Вона раптом стає вогником серед зелені. А прозора крапелька дощової води, що не хоче розлучатися з вишнею?! Не будьте байдужі, придивіться до неї. Бачите, вона майже така завбільшки, як і вишня, котра тримає її і не хоче відпускати. Гляньте на дощову крапельку проти сонця. Вам здасться, ніби в неї переливається вишневий сік і в ній буяють мільйони райдуг (За М. Білкуном).

II. Випишіть речення із заперечними частками. Розкажіть, яку роль вони виконують.

ПАМ’ЯТАЙМО

Написання ні разом

Визначення	Приклади
Частку ні – з прислівниками та займенниками, якщо вона не відокремлена від наступного займенника прийменником	Ніхто, ніщо, ніде, нізащо, ніколи; ніскільки, нізвідки, ніяк

Написання частки ні окремо

Визначення	Приклади
Частку ні, вживану для заперечення ознаки чи предмета, а також у стійких словосполученнях, що мають характер заперечного звороту	Ні живий ні мертвий, ні риба ні м’ясо, ні сяк ні так
Частку ні, вжиту як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка	Ні до роботи, ні до розмови; ні писати, ні читати; ні один не зробив так, як треба
Частку ні при займенниках, якщо вона відділяється від займенника прийменником	Ні до кого, ні за що, ні з ким, ні на якому

253. I. Прочитайте загадки – напишіть відгадки.

1. Прийшов хтось та взяв щось, та пішов туди, ніхто не знає куди. 2. Крутиться, вертиться, нікого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік. 3. Хоч я й без ніг,- біжу прудко; не сплю, не їм ні вдень, ні вночі, хоч ніколи не встаю з ліжка. 4. Дівчині наказали з’явитися ані пішки, ані возом, ані полем, ані дорогою і стати між літом і зимою: як це зробити? 5. Їде з села в село, не рухаючись з місця; ні рук, ні ніг не має, до кожного села доходить і нікому не звертає. 6. Ні сучечок, ні листочок, а на березі росте. 7. Котилася діжа, докотилася до камінця й розбилася – ніякий майстер не справить. 8. Хто над нами догори ногами ходить, не страшиться й нікого не боїться? 9. Серед села лежить шмат заліза – ніхто його не бере, бо в руки пече. 10. Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. 11. Лежить дошка в болоті, ані сохне, ні гниє, а людям користь дає. 12. Ні вареник, ні варяниця, а на окропі вертиться. 13. Ні вуж, ані гадюка, а смачна штука (Загадки Явдохи Зубихи).

II. Поясніть написання слів з не, ні, ані.

254. Спишіть, розкриваючи дужки. Прочитайте написане. Визначте стиль і тип мовлення. До чого закликає автор тексту? Назвіть уривок.

Учитель словесності – це (не)професія, це покликання, це праця подвижницька й повсякчасна, це любов до учнів, до того (неспокійного, допитливого, часом лінькуватого, часом (не)посидющого, племені юних душ… (Не)можна прищепити любов до рідної мови й літератури, якщо сам (не)любиш, (не)вболіваєш за долю української словесності. Треба наполегливо вивчати, знати нашу безсмертну спадщину – народні думи й пісні, поезію Шевченка, Франка, Лесі Українки, прозу Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Коцюбинського, Стефаника.

І, звичайно, треба жадібно читати літературу сучасну, (не)хай навіть (не)передбачену навчальними програмами: слово й література живуть, розвиваються, звучать по-сучасному… (Ю. Щербак)