Не, ні з прислівниками



Тема: Не, ні з прислівниками.

Мета: Пояснити правила написання не, ні з прислівниками; формувати вміння визначати в словах орфограму “Не, ні з прислівниками” та обгрунтовувати вибір написання; виховувати смак до влучного й образного слова; розвивати увагу, уяву, спостережливість, пам’ять.

Тип уроків: Уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

cellpadding="0" width="100%">

Картка 1

Переписати, вставляючи на місці крапок н або нн. В останньому реченні підкреслити всі члени речення.

Спотворе..о тоді пісні мої бриніли, оті нові, неспівані пісні. Стурбова..о думки крилами тріпотіли, мов над огнем метелики нічні. (Леся Українка.) Спить у блакитній льолі наша земля дити..о. (Б. Олійник.) Це за стіною стише..о, розміре..о годинник б’є. (П. Тичина.) Стоїть мій кінь на тихому припоні і втомле..о дожовує овес. (Б. Олійник.) Підкажи найлагідніше слово, я його слухня..о повторю. (Л. Костенко.) Джмелями літаки собі гудуть, і джміль до них гуде собі спросо..я. (І. Драч.)

border="1" cellspacing="0" cellpadding="0" width="100%">

Витлумачити значення фразеологізмів. Пояснити написання прислівників. Ввести фразеологізми до самостійно складених речень.

Говорити (казати, діяти) навмання. Верзти як спросоння. Блукати попідтинню.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Префікс не – вживається:

– у прислівниках (як і в іменниках, прикметниках, займенниках), які разом з не – виражають одне поняття; таке слово можна замінити близьким до нього за значенням (напр.: невесело – сумно; недалеко – близько);

– у прислівниках, утворених від прикметників дієприкметникового походження, що мають наголошені суфікси – анн-, – янн-, – енн – (напр.: незрівнянно, несказанно);

– як частина префікса недо – в прислівниках, що означають вияв неповної якості (напр.:недоречно, недоцільно, недостатньо).

Ні в прислівниках є, як правило, префіксом і тому пишеться разом (напр.: нізащо, нітрохи). У фразеологічних звротах ні здебільшого виступає часткою (напр.: ні сіло ні впало; ні в сих ні в тих).

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 94).

І V. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати речення. До виділених слів усно дібрати синоніми. Пояснити написання не з прислівниками.

Серед скель і долин бачив чистих джерел я немало. (Д. Луценко.) Скоро казку повідати, та нескоропуть верстати. (Н. Забіла.) Самій недовго збитися з путі, та трудно з неї збитись у гурті. (Леся Українка.) Живописець вмілою рукою у годину теплу і ясну переніс на аркуші весну із недавно скреслою рікою. (П. Воронько.) Вечір м’яко й нечутно вимикає опуклу люстру сонця. (Б. Олійник.)

* Прочитати речення. Вказати слова, які без не не вживаються. Якими частинами мови вони є?

Стрічалися ми рідко, ненароком. Дзвін був невимовно ласкавий. (П. Воронько.) Щось і вдома, й на роботі справ невперевід. (Т. Майданович.) Незабаром музеї можуть стати музейною рідкістю. (М. Левицький.) Нестерпно до крику, коли ти бездарний. Нестерпніше, тяжче, коли ти з талантом. (І. Драч.) Самохідним комбайном зберем врожай негайно. (Нар. творч.)

* Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Якими членами речення є прислівники? Пояснити написання прислівників з не.

Без солі – не смачно. Без хліба – не ситно. Дурному не скучно й самому.

Народна творчість.

* Переписати, знімаючи риску. Позначити в словах орфограму “Не з прислівниками”. Виділені слова розібрати за будовою.

Грамоти вчиться – не/одмінно знадбиться. Коли грибно, то не/хлібно. Лінощі йдуть попереду, бідність – не/відступно за ними. Лінощі не/швидко йдуть, злидні їх наздоженуть. Що поспішно, те не/доладно. Із золотом, як з вогнем, тепло й не/безпечно. Не/тяжко псові в зуби дати, тяжко з зубів виривати. Головою працювати не/легше, ніж лопатою махати. Криві дрова горять не/гірше від рівних. Добрий приклад і повторити не/соромно. Не/солено їсти – що з немилим цілуватися. Тепер не/модно жити прохолодно. Смирне щеня, та не/надовго. То не/складно, що не/ладно.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму “Не з прислівниками”.

І. І нечутно лине довга ніч зимова. (В. Сосюра.) Он несподівано упала зірка. (П. Тичина.) Криниця в зимових полях несхибно дивиться на шлях. (І. Драч.) Незнані води незабаром перед очима заблищать. (М. Рильський.) Я раз невчасно звела собі веснянку. (Леся Українка.) Спада на думку вже насамохіть, що осінь у мені заговорила. (М. Самійленко.) Немилосердно гне зневіра. (В. Забаштанський.) Сонце ніби знехотя йшло на відпочинок, дерева стояли неворушно. (І. Нечуй-Левицький.)

ІІ. Хоч ненастанно стяг мій з вітром бився, та не високо плив в руці слабій. (І. Франко.) В генах нащадкам перейде незнищено пам’ять. (Б. Олійник.) Скільки нам ще треба підіймати! А себе непросто як здіймати! (І. Драч.) А найближчі друзі ненароком заглядають в душу добрим оком. (Д. Павличко.) Не завтра добрим словом, а сьогодні озватись би хоч пошепки до вас! Не завтра, а сьогодні насінину посіяти в душі і засвітить! (М. Самійленко.) Додому прийдем, сядем за столом, усім полком своїм, не поодинці. (А. Малишко.) Ступа неквапно сивочолий кінь. (С. Реп’ях.) Все несподівано на світі. (Л. Глібов.) Нечутно кріт продрібцював і зник в торішнім листі. (М. Самійленко.)

C ловник. Ген – елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запис, зберігання й передавання інформації в ряді поколінь.

* Диктант з коментуванням.

І. Прийдешні покоління недаремно усіх нас разом зватимуть “народ”. (Т. Майданович.) Хочеш вік прожить немарно ти? Вищої шукай собі мети. (Б. Грінченко.) Душе моя! Мов гілка з пнем предивно, так ти зрослась зо мною нерозривно. (І. Франко.) Надзвичайна широчінь несамохіть зворушила високі почування в серці. (І. Нечуй-Левицький.) У тім’ї, у скроні натруджена думка б’є вперто, невпинно. (П. Воронько.)

ІІ. Лихо в світі не довічно мучить нас і боре, бо так само, як і щастя, так минає й горе. (Б. Грінченко.) Коли недбало робиться переклад, то це гербарій, кожна квітка – мертва. (Т. Майданович.) Новаторство і мода – з давнини дві незрівнянно різні величини. (Д. Луценко.) Душі усе незатишніш стає. (М. Самійленко.) Не бачив я зорі, але вона живе в мені, як сяйва дивина, що ллється в душу невідомо звідки. (Д. Павличко.) Виглядай мене в віконечко! Незабаром я прийду. Принесу я серце – сонечко. (Олександр Олесь.) Я іду, і в’ються спогади незримо. (В. Сосюра.)

* Переписати прислів ‘ я, на місці крапок уставляючи пропущені прислівники.

Нога, що поспішає, … спіткнеться. … заробити хліба трудом, ганьба – стидом. Найняв куцого без хвоста… . З гнилого лісу хата не…. Бідняк живе обачно: раз на день їсть та й то не…. … смішний початок сльозами закінчується.

Народна творчість.

Для довідок. Неодмінно. Не соромно. Неспроста. Не надовго. Не смачно. Нерідко.

* Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму “Ні з прислівниками”.

І. Не приймав я підлості нітрохи. Я волошка, споконвік волошка, я не заздрю іншим анітрошки. Школярських днів нам не забуть ніколи, не проказати їх, не проспівати. (А. Малишко.) Вже очерет скосили на льоду. І гай нінащо звівся на виду. (О. Довгий.) І того, що втрачено колись, вже нізащо в світі не вернути. (Л. Дмитерко.) Про померлих говорять або гарно, або ніяк. (Ант. вираз.)

ІІ. Кмітливому потрібен тільки натяк, а безтолочі – все ніяк. Дірок багато, а вилізти нікуди. Ніколи не пізно до праці. Робити є де, заробити ніде. Мельник ніколи не миється, а все білий. Нікуди не дів, хіба вовк з’їв. З гори далеко, на гору високо, то краще ніяк. Ніколи й носа витерти. Осла хоч як гнуздай, коня з нього ніколи не вийде. Сказавши “так”, не кажи “ніяк”. Очі б їли і пили, а губи аніруш.

Народна творчість.

* Переписати, знявши риску та вставляючи пропущені букви.

І. Я самотністю ні/коли власну душу не/сушив. (П. Тичина.) Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й ні/куди не/пр..йшли. (Л. Костенко.) Ми з вами мов та буря на воді, що хвилю все вперед жене, спокою ні/де й ні/в/чому їй не/даючи. (П. Тичина.)

ІІ. Народ ні/як не/стане няньчитись з таким, який йому чужий. Ні/коли, як з огнем, з ідеями не/грайся. (П. Тичина.) Ні/гніту прес, ні/лесті муть ні/коли уст не розімкнуть, доки над краєм дзвонять пута. (П. Усенко.) Ні/де не/має літа. Лиш там, де лось л..жав, з..мля була зігріта. (Л. Костенко.)

* Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень. У яких іразеологізмах не, ні є частиками, у яких – префіксами? У яких виразах ні – ні є сполучниками?

Дихнути ніколи. Подітися нікуди. Ніде голки встромити (оком зачепитись). На Миколи та й ніколи. Ні багато, ні мало. Ні взад, ні вперед. Не складно, та ладно. Правду кажи вчасно і невчасно. Неждано й негадано. Не сьогодні – завтра. Недовго ряст топтати. Не щоднини, а щогодини. Плюнути нікуди.

І V. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Вправа 275.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Як риби пристосувалися до життя у водоймах.
Ви зараз читаєте: Не, ні з прислівниками