Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Необхідний продукт
Необхідний продукт
Необхідний продукт – частина новоствореного найманим працівником чистого продукту, що спрямовується на відтворення його робочої сили та утримання членів сім’ї. Мінімальна величина Н. п. визначається мінімумом життєвих засобів, необхідних працівникові для відтворення робочої сили, максимальна – з боку матеріально-речового змісту залежить від величини виробленого чистого продукту. Однак розподіл чистого продукту на необхідний і додатковий залежить не лише від потреб розвитку виробництва та людини, а й від типу власності на засоби
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
- Залізний закон заробітної плати Залізний закон заробітної плати – закон, згідно з яким розмір заробітної плати визначається вартістю мінімуму засобів до існування, необхідних для відтворення робочої сили. Сформульований німецьким ученим Ф. Лассалем. З. з. з. п. відтворює в основних рисах теорію мінімуму засобів до існування. Виходячи з вимог цього закону, Лассаль вважав недоцільною боротьбу робітничого класу за підвищення заробітної […]...
- Валовий національний продукт (ВНП) Валовий національний продукт (ВНП) – сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від місцезнаходження національних підприємств. Цей показник почали використовувати в СРСР, у т. ч. в Україні, з 1987. Він характеризує кінцеве споживання матеріальних благ і послуг, кінцеві результати економічної діяльності у сфері матеріального і нематеріального виробництва; позбавлений повторного рахунку […]...
- Доходи первинні Доходи первинні – доходи, які утворюються у сфері матеріального та частково нематеріального (зайняті продуктивною працею) виробництва в процесі створення і первинного розподілу національного доходу. Одна частина (необхідний продукт) надходить в індивідуальне розпорядження працівників у формі заробітної плати, а також у формі доходів працівників міста і села від індивідуальної трудової діяльності й підсобного господарства. Другу частину […]...
- Валовий суспільний продукт Валовий суспільний продукт – вартість створених у суспільстві матеріальних благ, які використовують на задоволення матеріальних потреб населення (за винятком проміжного продукту). В СРСР В. с. п. визначався як сума валової продукції галузей матеріального виробництва (див. Матеріальне виробництво). Недоліком цього показника є те, що в ньому допускається повторний рахунок, до того ж неодноразовий. Внаслідок цього у […]...
- Суспільно необхідний робочий час Суспільно необхідний робочий час – час, потрібний для виготовлення споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці. Затратами С. н. р. ч. на одиницю товару визначається величина його вартості. С. н. р. ч. не є величиною постійною. Вона залежить від продуктивності праці. Виявом прогресу […]...
- Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
- Додатковий продукт Додатковий продукт – частина суспільного продукту, створеного працівниками різних сфер суспільного виробництва понад необхідний продукт. Д. п. виникає в період розпаду первісного ладу на основі використання нових знарядь праці, поліпшення якості робочої сили, першого суспільного її поділу. Поява Д. п. вивільнила частину людей від створення засобів до фізичного існування і дала їм змогу займатися мистецтвом, […]...
- Фонд заробітної плати Фонд заробітної плати – грошові кошти, що виплачуються населенню країни, яке працює, визначаються вартістю робочої сили і значною мірою – виконаної роботи у процесі створення матеріальних благ і надання послуг. Джерелом Ф. з. п. є частина новоствореної вартості (національного доходу), яка на поверхні виступає у формі фонду оплати праці (до нього, крім заробітної плати, входить […]...
- Необхідна праця Необхідна праця – праця, затрачена на виробництво необхідного продукту, який забезпечує відтворення робочої сили працівника та членів його сім’ї. Така праця становить лише частку робочого часу, а другу частку складає додаткова праця, результат якої привласнюється власником засобів виробництва. Якісні особливості і форми Н. п. визначаються в кожній соціально-економічній формації характером відносин власності. Внаслідок цього заробітна […]...
- Оплата праці Оплата праці – часткова компенсація власником засобів виробництва в грошовій або натуральній формах витраченої найманими працівниками у процесі виробництва праці. За капіталістичного способу виробництва власниками засобів виробництва, інших об’єктів власності (капіталу) є індивідуальний (окремий підприємець) та колективний (корпорації, держава і навіть наднаціональні органи) капіталіст. Залежно від цього збільшується або зменшується обсяг компенсації витрат праці найманого […]...
- Вартість робочого місця Вартість робочого місця – сукупність витрат у грошовій формі на робочу силу, засоби і предмети праці. Найдорожчим елементом В. р. м. за сучасних умов є витрати на підготовку висококваліфікованої робочої сили. Вартість створюваної складної робочої сили у США наприкінці 80-х XX ст. в середньому перевищувала 400 тис. дол. (див. Вартість робочої сили). До В. р. […]...
- Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п. відрізняється від реальної заробітної плати тим, що, по-перше, включає в себе податки із заробітків у бюджет держави та фонди соціального страхування, по-друге, не враховує динаміки цін. При зростанні цін на […]...
- Оборот змінного капіталу Оборот змінного капіталу – постійно повторюваний кругооборот тієї частини авансованого капіталу, яка спрямовується на купівлю робочої сили. Спільним для різних елементів змінного капіталу в О. з. к. є: повне перенесення вартості робочої сили на новостворений продукт і включення її у вартість готового продукту; повернення витрачених капіталістом на купівлю робочої сили коштів після кожного кругообороту. Відмінності: […]...
- Норма додаткової вартості Норма додаткової вартості – відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене у процентах. Її формула, де т – додаткова вартість; v – змінний капітал; м – норма додаткової вартості. Джерелом додаткової вартості є додаткова праця найманого робітника, яка затрачається протягом додаткового робочого часу. З кількісної точки зору відношення додаткової вартості до змінного капіталу і відношення […]...
- Розподіл Розподіл – одна із стадій суспільного відтворення, з’єднуюча ланка між виробництвом і споживанням. В процесі Р. встановлюються пропорції, частки учасників виробничого процесу в реалізації і використанні сукупного суспільного продукту взагалі і національного доходу зокрема. Р. передує виробництво, оскільки розподіляти можна лише те, що вироблено. Кінцевим результатом суспільного виробництва є національний доход, який і підлягає Р. […]...
- Норма додаткового продукту Норма додаткового продукту – відношення додаткового робочого часу до необхідного, виражене у процентах. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт має специфічні суспільні форми. При капіталізмі він є матеріально-речовим змістом додаткової вартості, тому тут Н. д. п. виражається через норму додаткової вартості У всіх суспільствах, крім первіснообщинного, Н. д. п. показує частку продукту, яка привласнюється власниками […]...
- Вартісна будова капіталу Вартісна будова капіталу – співвідношення між вартістю засобів виробництва (постійним капіталом) і вартістю робочої сили (змінним капіталом), яке приводить у рух засоби виробництва. В. б. к. певною мірою залежить від змін у технічній будові капіталу, тобто від співвідношення засобів виробництва і кількості працівників. В. б. к. може змінюватися також зі зміною цін на засоби виробництва […]...
- Розкрийте сутність марксистської теорії заробітної плати Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Розкрийте сутність марксистської теорії заробітної плати Марксова теорія заробітної плати випливає з його теорії додаткової вартості. Автор “Капіталу” на відміну від усіх представників класичної політичної економії, які розуміли під заробітною платою плату за працю, трактує заробітну плату найманого робітника як результат обміну останнього з капіталістом на […]...
- Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
- Редукція праці Редукція праці (від лат. reductio – повернення) – процес зведення складної праці до простої. Складна праця виступає як помножена проста, праця. За один і той же час вона створює більшу вартість, ніж проста на величину, що характеризує ступінь її складності. У ринковій економіці Р. п. здійснюється стихійно у процесі обміну продукту складної праці на продукт […]...
- Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
- Ступінь експлуатації Ступінь експлуатації – відносна величина додаткової вартості, що безоплатно вилучається власниками засобів виробництва у процесі експлуатації найманої праці. Точним вираженням С. е. робочої сили К. Маркс називав норму додаткової вартості – відношення додаткової вартості до змінного капіталу. За підрахунками Маркса, в середині ХІХ ст. С. е. в Англії (найрозвиненішій на той час країні світу) становив […]...
- Оцінка вартості робочої сили Оцінка вартості робочої сили – методи визначення цінності всіх елементів “людського потенціалу” (загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня, рівня здоров’я людини та ін.) у процесі функціонування робочої сили упродовж працездатного періоду. В західній економічній літературі, а також у працях окремих українських і російських економістів вартість робочої сили намагаються оцінити як вартість людського капіталу. Проте поняття людського капіталу […]...
- Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
- Продуктивність праці і заробітна плата Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших макро – та мікроекономічних пропорцій, яка характеризує динаміку первинного розподілу національного доходу на заробітну плату і прибуток, а отже, відображає відносини між найманою працею і капіталом і відповідні економічні інтереси. Загальною закономірністю у співвідношенні П. п. і з. п. за умов капіталістичного способу виробництва є випереджальне […]...
- Індивідуальний продукт виробництва Індивідуальний продукт виробництва – 1) окремий елемент сукупного суспільного продукту, що виступає результатом технологічно індивідуального виробництва, продукція якого виготовляється в одиничних екземплярах. Після цього І. п. в. або залишається і використовується окремим індивідом (одяг, взуття, унікальні засоби виробництва), або запроваджується на підприємствах масового тиражування; 2) продукт виробництва індивідуального (одноосібного) виробника. Він може бути втіленням високих […]...
- Вартість Вартість – втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; […]...
- Петті Вільям Петті Вільям (1623-1687) – відомий англійський економіст і статистик, засновник класичної політичної економії. Отримав ступінь доктора фізики. Перша праця на політекономічну тему – “Трактат про податки і збори” – опублікована 1662. Спочатку П. дотримувався поглядів меркантилістів. Предметом економічної теорії, називав науку про багатство (відтак це визначення було підтверджене і доповнене Д. Рікардо). Водночас розглядав економіку […]...
- Розкрийте сутність мальтузіанської теорії заробітної плати Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Розкрийте сутність мальтузіанської теорії заробітної плати З теорією народонаселення тісно пов’язана мальтузіанська теорія заробітної плати. Мальтус доводив, що внаслідок тиску зростання населення на рівень заробітної плати остання визначається мінімальною вартістю засобів існування робітника, що й визначає рівень заробітної плати. Лише […]...
- З чого виходить У. Петті, стверджуючи, що рівень заробітної плати робітників має мінімальну величину? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ З чого виходить У. Петті, стверджуючи, що рівень заробітної плати робітників має мінімальну величину? Шукаючи відповідь на запитання, чим вимірюється вартість праці, Петті обгрунтував свою концепцію заробітної плати, яка стала одним із класичних варіантів в економічній теорії. Величину заробітної плати англійський дослідник трактував через “природну ціну праці”, рівень […]...
- Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
- Політика доходів Політика доходів – практика державного адміністративного регулювання цін, грошових доходів населення і організацій. Здійснюється добровільно (якщо профспілки не добиваються підвищення заробітної плати) і примусово (коли уряд контролює ціни і зарплату без узгодження з профспілками). Головна ланка такої політики – вплив на динаміку заробітної плати. П. д. розроблена кейнсіанцями в таких основних формах: 1) встановлення рекомендаційних […]...
- Влада профспілок на ринку робочої сили Влада профспілок на ринку робочої сили – здатність профспілок впливати на умови продажу робочої сили та її використання. Найважливіші чинники такого впливу вперше визначив А. Маршалл. До них належать: 1) наявність конкуренції на ринку робочої сили; 2) низька еластичність кінцевого попиту на товари і послуги; 3) низька частка заробітної плати в загальних витратах фірми, компанії; […]...
- Національні відмінності в заробітній платі Національні відмінності в заробітній платі – відмінності між рівнями номінальної та реальної заробітної плати, які склалися внаслідок історичних і соціально-економічних об’єктивних і суб’єктивних умов. Такими історичними умовами є неоднакові природно-кліматичні умови, особливості становлення і розвитку капіталістичного способу виробництва, наявність або відсутність колоніальної залежності, неоколоніальних форм експлуатації та ін. Зокрема, США майже впродовж двох століть випереджали […]...
- Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
- Продукт проміжний Продукт проміжний – частина сукупного суспільного продукту, яка використовується на виробниче споживання, тобто на заміну матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії, комплектуючих виробів і напівфабрикатів), які застосовуються в процесі виробництва впродовж року. Одне слово, П. п. – це сума поточних матеріальних витрат виробництва.. Якщо її вилучити із сукупного суспільного продукту, то отримаємо кінцевий суспільний продукт. […]...
- Розкрийте сутність вчення Ф. Кене про “чистий продукт” і класи Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Розкрийте сутність вчення Ф. Кене про “чистий продукт” і класи У теоретичному надбанні Кене важливу роль відіграє вчення про чистий продукт, який нині називають національним доходом. Це надлишок над тією частиною, яка покривала заробітну плату. На думку вченого, джерелом чистого продукту є земля – це “єдине джерело багатства” […]...
- Індекс вартості життя Індекс вартості життя – показник, що характеризує динаміку цін на товари і послуги споживчого призначення. Визначається за формулою де g1 – кількість товарів чи послуг певного типу, куплених споживачами в даний період (рік); Р1 – ціна одиниці товару (послуг) в цей же період; Р0 – ціна в минулому (базисному) році. Обчислюють І. в. ж. з […]...
- Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
Ембарго »