Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки
УРОК 55
Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки
Мета уроку: розглянути головні типи економічних систем; розкрити сутність ринкового і планово-державного механізмів; з’ясувати чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання економіки; навчитись пояснювати обмеження ринку й аналізувати головні недоліки та переваги ринкового й планово-державного механізмів.
Основні поняття: типи економічних систем, ринковий механізм, державне регулювання економіки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Цитатауроку:
Щоб справи йшли добре, потрібен вітер – зацікавленість, приватна ініціатива…
Кермо – державне регулювання.
В. Леонтьєв
>> Економічний диктант
Чи правильні нижченаведені твердження:
1. Чи має вади ринкова економіка?
2. Чи є загрозою економічній безпеці країни зростання дефіциту бюджету?
3. Чи зростає з розвитком суспільства схильність до заощаджень?
4. Чи існує межа ефективності державного регулювання економіки?
5. Чи має ціну
6. Чи є зростання диференціації доходів населення України загрозою для її економічної безпеки?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Сучасна змішана економіка регулюється переважно через ринкові регулятори. Ринковий механізм об’єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам у формі платоспроможного попиту. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Це означає, що він спрямовує ресурси на виробництво тих товарів, які найбільше потрібні суспільству, спонукає підприємців застосовувати найбільш ефективні комбінації використання обмежених ресурсів, сприяє розробці та впровадженню нових, найбільш ефективних технологій. Зрештою, ринок виконує важливу селективну функцію серед товаровиробників, завдяки чому з товарного виробництва вибувають ті господарські суб’єкти, результати діяльності яких не відповідають умовам ринкової конкуренції.
Утім, ринок не є ідеальною формою організації суспільного виробництва. Як суб’єкт макроекономічного регулювання він має певні обмеження.
Багатовікова практика переконливо довела, що без державного втручання в господарське життя суспільства ефективне функціонування ринкового господарства неможливе. Ступінь цього втручання є різним залежно від зрілості економічної системи, але загальний напрям очевидний: в індустріальній та постіндустріаль – ній економіці роль держави зростає.
V. Вивчення нового матеріалу
Що таке економічна система? Пригадайте типи економічних систем. Яким чином відбувається регулювання кожної із них? (Виокремлюють такі головні типи економічних систем, тобто особливим чином упорядкованих, скоординованих систем зв’язку між суб’єктами національної економіки: традиційний (натуральне господарство); ринковий; адміністративно-командний; змішаний. Кожен із зазначених типів має свій механізм регулювання, тобто спосіб упорядкування діяльності, налагодження правильної взаємодії частин системи. Так, регулятором ринкової економіки є ринковий механізм, адміністративно-командної системи – планово-державний, а економічної системи змішаного типу – змішана система регулювання.)
Ринковий механізм – це спосіб організації та функціонування відносин між суб’єктами господарювання, що базується на принципах попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції. Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) – централізоване, тотальне державне управління со – ціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.
Зазначені механізми мають переваги й недоліки. Тому виникла необхідність у змішаній системі управління економікою, що базується на плюралізмі (різноманітності) форм власності й органічно поєднує переваги ринкових і державних регуляторів.
>> Ринковий механізм
Переваги | Недоліки |
Є автоматичним регулятором економіки (сприяє розподілу ресурсів у галузях і сферах) | Нездатний забезпечити конкурентне середовище |
Забезпечує збалансованість платоспроможного попиту і пропозиції | Зумовлює безробіття |
Оперативно реагує на зміну потреб (кон’юнктуру) і сприяє їх задоволенню | Спричиняє значну диференціацію населення за доходами |
Стимулює підприємницьку активність, постійний пошук | Має руйнівну дію на навколишнє середовище |
Сприяє підвищенню ефективності господарювання (скороченню витрат і поліпшенню якості продукції) | Не забезпечує задоволення соціаль – но-економічних потреб суспільства (наукових, освітніх, культурних тощо) |
Яка інституціональна структура, крім держави, може стати иадстихійиою силою ринку і протистояти наростанню кризового процесу? Існує чимало ситуацій, коли ринок демонструє свою неспроможність. Неспроможність (“провали”, “невдачі”, “вади”) ринку – це ситуація, за якої ринок не в змозі координувати процеси економічного вибору так, щоб забезпечити ефективне використання ресурсів. Неспроможність конкурентних ринків пояснюється чотирма головними причинами: ринковою владою, неповною (асиметричною) інформацією, зовнішніми ефектами, суспільними благами. Тому дуже важливою є роль держави в забезпеченні умов для конкуренції й запобігання ситуації, коли одна фірма або невелика група фірм практично контролюють певні ринки.
Певні обмеження ринку можна об’єднати так:
¦ відсутність досконалого механізму ринку, який був би здатен протистояти такому явищу, як економічна нестабільність, що проявляється через затяжний спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень інфляції тощо;
¦ здатність ринку реагувати лише на індивідуальні потреби людей, що фінансуються окремими суб’єктами згідно з їхньою індивідуальною платоспроможністю. Тому ринок не має механізмів, здатних забезпечувати людей суспільними благами, тобто товарами й послугами колективного споживання, потреба в яких не залежить від індивідуальної платоспроможності. До таких належать послуги державного управління, національної армії, міліції, охорони здоров’я, освіти, науки, культури тощо;
¦ відсутність досконалої конкуренції на сучасному ринку, оскільки на ринкові відносини чималий вплив можуть чинити монопольні утворення. Впливаючи на обсяги виробництва і ціни, вони обмежують ефективність ринкової конкуренції і створюють умови для такого розподілу ресурсів, який враховує не суспільні, а власні інтереси цих утворень. Ринковий механізм не має надійного імунітету, здатного протистояти монополізму;
¦ взаємодія людей через ринковий механізм створює негативні побічні наслідки, так звані зовнішні ефекти, які не враховуються в процесі ринкових відносин. До них належать надмірна нерівність доходів, нерівномірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічних умов життя населення, відхилення від стандартів якості споживчих товарів тощо.
Перелічені вище обмеження ринку можуть бути компенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку.
>> Планово-державний механізм
Переваги | Недоліки |
Концентрує ресурси та зусилля задля розв’язання певної проблеми і створення можливостей швидкого її розв’язання | Зумовлює монополізм держави, диктат виробника |
Забезпечує швидкі структурні зрушення | Виключає приватну ініціативу |
Здатний успішно виконувати прості завдання | Підриває (знищує) стимули до праці |
Надає можливість підтримувати й розвивати некомерційний сектор | Не стимулює НТП та інновації в економіці |
Гарантує певний соціальний захист населення (зайнятість, мінімальний рівень доходів тощо) | Закріплює низьку якість і вузький асортимент продукції |
Спричиняє постійний дефіцит товарів, незадоволений попит, приписки, тіньову економіку | |
Породжує бюрократизм, волюнтаризм, хабарництво, корупцію | |
Неефективне, нераціональне, ре – сурсоємне виробництво | |
Низький життєвий рівень населення |
Неможливість самостійного ефективного функціонування ринкової системи в умовах сучасного індустріального суспільства зумовлює необхідність державного регулювання економіки.
>> Чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання економіки
Група чинників | Зміст чинників |
1.Чинники, пов’язані з розв’язанням проблем ринкового сектора економіки, нівелюванням негативних ефектів ринкового механізму | 1. Обмеження стихійності ринкових процесів. 2. Забезпечення ефективного сукупного попиту ринкової кон’юнктури. 3. Забезпечення виробництва суспільних товарів, суспільних потреб. 4. Підтримка конкуренції, відкритості ринку. 5. Посилення конкуренції на світовому ринку |
2.Чинники, що забезпечують економічну стабільність, процес розширеного відтворення | 1. Створення загальних умов розвитку економіки, забезпечення економічної ефективності функціонування сукупного капіталу, необхідність визначення “правил гри” суб’єктів господарювання. 2. Забезпечення антициклічного розвитку економіки. 3. Стимулювання довгострокового економічного зростання ділової активності. 4. Формування оптимальної структури народного господарства. 5. Підтримання макроекономічної рівноваги. 6. Забезпечення ефективного керування державним сектором економіки. 7. Потреба в державних інвестиціях малорентабельних галузей з погляду приватного капіталу. 8. Регулювання грошового обігу. 9. Сприяння розвитку науки, науково-технічного прогресу |
3.Чинники, пов’язані з розв’язанням соціальних проблем | 1. Забезпечення раціонального перерозподілу прибутків. 2. Забезпечення економічного підгрунтя соціальної стабільності, скорочення соціальної напруженості. 3. Забезпечення більш повної зайнятості населення. 4. Формування умов розширеного відтворення робочої сили, виявлення інтелектуальних здібностей людини (розвиток, перепідготовка кадрів тощо) |
VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів
1). Розв’яжіть тестові завдання
1. Проблема вибору, з якою зіштовхується будь-яка економічна система:
А) як збалансувати імпорт та експорт;
Б) найбільш раціонально розпорядитися обмеженими ресурсами;
В) збалансувати державний бюджет;
Г) як забезпечити соціальну рівність.
2. Якщо в державі використовуються всі людські й матеріальні ресурси, то більша кількість певного продукту може бути вироблена:
А) лише приватним підприємцем, а не державою;
Б) лише в разі скорочення виробництва якихось інших товарів;
В) лише за загального зниження цін;
Г) лише державними підприємствами.
3. Країни, що не мають істотних запасів корисних копалин, усе – таки стають успішними, тому що вони:
А) якнайповніше використовують міжнародний поділ праці;
Б) найбільш ефективно використовують фактори виробництва – працю і капітал;
В) застосовують зберігаючі технології виробництва;
Г) залучають іноземний капітал.
4. З перелічених елементів виберіть той, що є найбільш важливим для ринкової економіки:
А) активна конкуренція на ринку;
Б) продумане державне регулювання;
В) ефективні профспілки;
Г) приватна власність.
5. Державне регулювання економіки:
А) породжене винятково інтересами бюрократичного державного апарату;
Б) служить економічним цілям національного фінансового капіталу;
В) покликане служити зміцненню наявного устрою, адаптації його до мінливих умов шляхом постановки і розв’язання задач, що не можуть бути розв’язані ринковим механізмом;
Г) спрямоване на вирішення лише соціальних проблем.
6. Постійним дефіцитом у ринковій економіці є:
А) престижні товари;
Б) інтелектуальні продукти;
В) гроші;
Г) праця.
7. До головних економічних цілей суспільства не можна зарахувати:
А) досягнення економічного зростання;
Б) досягнення стабільного рівня цін;
В) забезпечення зайнятості;
Г) підвищення рентабельності підприємства.
8. “Батьком” державного регулювання економіки прийнято вважати:
А) Дж. Кейнса;
Б) М. Фрідмена;
В) К. Маркса;
Г) А. Сміта.
9. Поняття “держава” не включає в себе:
А) територію;
Б) владу;
В) народ;
Г) релігію.
10. “Не існує більш хитрого і водночас більш надійного способу знищити існуючий громадський устрій, ніж знецінювання грошей…” (Дж. Кейнс). Автор мав на увазі:
А) емісію грошей;
Б) інфляцію;
В) дефляцію;
Г) децентралізацію випуску грошей.
Відповіді: 1 – б; 2 – б; 3 – а; 4 – а; 5 – в; 6 – в; 7 – г; 8 – а; 9 – г; 10 – г.
2). Задача
На підставі даних, наведених у таблиці, обчисліть реальний ВВП, темпи зростання і приросту реального і номінального ВВП. Визначте темпи інфляції через дефлятор ВВП.
Номінальний ВВП та індекс цін
Показник | Рік | ||
2003 | 2004 | 2005 | |
1. Номінальний ВВП, млрд. грн. | 264,2 | 332,7 | 387,3 |
2. Індекс цін | 1,082 | 1,070 | 1,062 |
Методичні рекомендації
1. Реальний ВВП розраховується за допомогою коригування номінального ВВП на індекс цін (тобто шляхом перемноження номінального ВВП на темп зростання цін).
2. Дефлятор ВВП фактично дорівнює відношенню номінального ВВП до реального в поточному періоді. Як базу для розрахунку рівня інфляції використовують дефлятор ВВП:
Де СРІ – індекс споживчих цін поточного року;
CPI-1 – індекс споживчих цін торік.
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Підготувати доповідь “У чому полягає заслуга Дж. М. Кейнса?”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...