НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ
Урок № 6
НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Мета: повторити норми вимови голосних і приголосних звуків; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Синтаксис: текст.
Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.
Міжпредметні зв’язки:
Література: виразне читання поетичного
Російська мова: фонетичні й орфографічні особливості деяких слів, відмінних від українських.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого
Виконання тестових завдань
> Знайдіть одну правильну відповідь.
1. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються:
А то як [ее], то як [ие];
Б як [еи];
В як [ии];
Г як [і].
2. У яких випадках ненаголошений [о] вимовляється
А У всіх позиціях;
Б лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у];
В у всіх словах перед складом з наголошеним [у];
Г лише в деяких словах перед складом з ненаголошеним [у].
3. Приголосний [р] вимовляється:
А м’яко в усіх випадках;
Б твердо в усіх випадках;
В м’яко в кінці складу й твердо на початку складу;
Г твердо в кінці складу й м’яко на початку складу.
4. Приголосний [ц] вимовляється:
А м’яко тільки в кінці слів іншомовного походження;
Б твердо в кінці слів іншомовного походження та деяких вигуках;
В м’яко в усіх випадках;
Г твердо в усіх випадках.
5. Перед яким голосним усі приголосні вимовляються твердо?
А [о];
Б [у];
В [а];
Г [е].
6. Яке з тверджень правильне?
А Усі приголосні в українській мові перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко;
Б дзвінкі приголосні перед глухими вимовляються дзвінко, а в кінці слів – оглушуються;
В дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко, глухо вимовляється лише приголосний [г];
Г дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів оглушуються, дзвінко вимовляється лише приголосний [г].
Ключ. 1 – А; 2 – Б; 3 – Г; 4 – Б; 5 – Г; 6 – В.
Порівняльний аналіз мовного матеріалу
> Прочитати слова українською і російською мовами. Пояснити різницю у вимові цих слів.
Українська мова | Російська мова |
Віз | Воз |
Лоб | Лоб |
Город | Город |
Рід | Род |
Рів | Ров |
Вода | Вода |
Лід | Лед |
Лізти | Лезть |
Прибій | Прибой |
Слабкий | Слабый |
Солодкий | Сладкий |
Вулиця | Улица |
Ферзь | Ферзь |
Нація | Нация |
Орфоепічний практикум
> Прочитати вірш, дотримуючись норм літературної вимови. Особливу увагу звернути на вимову напівпом’якшених [в’], [ф’], [ч’], [б’].
Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
Торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко,- рученьки вербові! –
ГІо самі плечі вкутані в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
Ту, без якої холодно Словам.
Зіграй мені осінній плач калини,
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипичний ключ, а журавлиний
Тобі над полем в небі напишу.
(Л. Костенко)
IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
Дослідження-диференціація
> Переписати слова, вставляючи, де потрібно г або г.
(Г, Г)айок, (г, г)алас, (г, г)ава, (г, г)андж, (г, г)алицький, (г, г)аньба, (г, г)и(г, г)нути, (г, г)ирли(г, г)а, (г, г)ала(г, г)ан, (г, г)рунт, (г, г)іркий, (г, г)ість, (г, г)енарал, (г, г)удзик, (гу г)уля, (г, г)едзь, (г, г)оден, (г, г)одина, (г, г)лухий, (г, г)лей, (г, г)ніт, (г, г)речний, (г, г) рецький, (г, г)риміти, (г, г)атунок.
Розподільне письмо
> Записати в лівий стовпчик слова, де літерою в позначено звук [в], а в правий – де літера в позначає звук [у] нескладовий.
Вступ, вовк, вовтузитися, дівчина, ввійти, робив, давно, вовк, бував, товар, смакував, півострова, вчора, вітер, дзвенять, важкий, взував, ввесь, вервечка, булава, вовна, ввібрати, вепр, восьминіг.
Творче конструювання (робота в парах)
> Об’єднавшись у пари, навести приклади слів, у яких буквосполучення дж, дз вимовляються як неподільні звуки. Скласти з ними речення й записати їх (по п’ять речень на кожний випадок).
Дослідження-аналіз
> Простежити, змінюючи швидкість мовлення, чи залежить вимова звуків у наведених словах від темпу мовлення. Результати спостережень проаналізувати. Правильну вимову видіт лених слів відтворити з допомогою транскрипції.
Виїжджати, попереджати, розкопати, святковий, осінній, з’їдуться, тішишся, зіщулитися, питаються, одинадцять, шістнадцять, чотирнадцять, зчепити, щільно, розщедритися, непомітно, розповсюдлсувати, з викрутасом, бур’ян, буря, бюрокра тія, п’янкий, морквяний, що, знаєшся.
Лінгвістичне дослідження (робота по варіантах)
> Записати текст фонетичною транскрипцією. З’ясувати, якими засобами передається м’якість приголосних [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [дз’], [л’], [п’], [р’].
Варіант 1
Помережав вечір кучерявий
Льодяними гратами вікно.
Жовтожарні там горять заграви,
Голубе кипить вино.
А за гратами останню мичку
Допрядає скалоокий день.
Бачу усміх твій крізь сніжну мжичку,
Чую голос вітряних пісень.
(М. Драй-Хмара)
Варіант 2
Уже дзвенять і ніжно врунять,
Шумлять березові гаї,
А журавлі летять і струнять,
Пливуть у вишині.
Глибоке небо синє-синє,
В тонкім мереживі гілля.
Хмарки, неначе ластовиння
Чи перламутрова луска
(С. Вен)
Гра “Скоромовки”
> Учні по черзі читають скоромовки (див. додаток). Хто помилився – виходить з гри.
Гра продовжується, доки не залишиться один учень-переможець.
V. Підсумок уроку
Учитель оголошує результати навчальної діяльності учнів, коментує виконання – домашніх завдань, роботу в парах та по варіантам.
VI. Домашнє завдання
> Скласти висловлювання на тему “Звуки рідної мови” й підготуватися до його виразного читання.
Додаток
Скоромовки
Бабин біб розцвів у дощ –
Буде бабі біб у борщ.
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
Боронила борона по боронованому полю.
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
Був бик тупогуб,
Туногубенький бичок.
У бика була тупа губа.
Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука –
Буде букові наука.
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
Рятувати Димин дім.
Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.
Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.
Водовоз віз воду з водопроводу.
Ворона проворонила вороненя.
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп – кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов – бовть у воду.
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
Їхали крамарі,
Стали на горі
Та й забалакались про Прокопа,
Про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
Кіт котові каже: “Коте,
До комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини”.
Коваль кулю кував, кував і перековував.
Ковпак на ковпаку, під ковпаком – ковпак.
Копа на копі,
Під копою копа,
А хто їх копнув?
Копоклад Хома.
Кричав Архип:, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.
Король орел, орел король,
У Кіндрата куртка короткувата.
Летів Горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Лежить п’ять п’ятаків.
На кожному п’ятаку
Ще по п’ятаку.
Летів горобець через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху, без червотоку,
Без червоточини, без почервоточини.
Лізе кусіня з-за сусіка, зуби зазубрила, очі заочила.
Мусію, Мусію.
Муку сію,
Печу паляниці,
Кладу на полиці.
Мусій, муку сій,
Печи паляниці,
Клади на полиці.
На возі коза, під возом лоза.
На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.
На річці Лука спіймав рака в рукави.
На кому шапка найковпакуватіша.
Наш садівник розсадівникувався.
На дворі трава, на траві дрова.
Напекли млинців, назвали кравців.
А кравець за млинці та й побіг у танець!
На річці Лука спіймав рака у рукав.
Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.
Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
Ніс Пилип плуг через поріг.
Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок
Та й сховався в куточок.
Пилип прилип, прилип Пилип.
Пилип плаче.
Пилин посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли.
Поля поле поливає, поле й переполює.
Семен сказав синам: “Скосіть сіно”.
Сини скосили сіно.
Старий Семен сказав синам: “Спасибі”.
Серед корчів корч найкорчакуватіший.
Сидів горобець на сосні, –
Заснув і упав уві сні.
Якби не упав уві сні,
Сидів би він ще на сосні.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
“Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я”.
Стоїть піп на копі,
Копа під попом,
Піп під ковпаком.
Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня:
Перепілка, перепел, перепеленя.
Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
Туман в траві стеріг отару,
Не дасть отару на поталу.
У Кіндрата куртка короткувата.
Улас, у нас, Панас у вас.
У нас надворі погода розмокропогодилася.
У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
У сіни Мусій сіно носив.
У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
У садочку барвінок,
На барвінку втінок,
Заберемо втінок,
Вирвімо барвінок.
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок – сорок морок.
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток, дрібних квіток.
Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.
Чорний баран, рябе ярча.
Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.
Як при страхові не перестрашені,
Так при перестрахові не приперестрашені.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...