ОБДАРОВАНІСТЬ
Культурологічний словник
ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна О. Оскільки О. виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну О. тощо. Для психології важливим є розробка теорії О. як цілісного і системного вияву особистості, а також вивчення особливостей реалізації О. у різні вікові періоди життєдіяльності людини, її індивідуальних відмінностей. О. є сплавом природженого і набутого індивідом. Людина – істота соціальна, її психіка як цілісне утворення опосередкована трудовою діяльністю, вихованням, спілкуванням з іншими. Усі ці соціальні фактори мають вирішальний вплив на формування і яскраві вияви О. особистості.
Related posts:
- РОЛЬ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник РОЛЬ СОЦІАЛЬНА – одна з категорій соціальної психології і соціології. В широкому розумінні слова Р. с. – це суб’єктивне буття соціальної діяльності чи персоніфікована соціальна функція; роль як наказ, безособистісна соціальна норма в певній соціальній системі, тобто сукупність прав, обов’язків, наказів і правил, які визначають, що повинна робити людина, яка посідає в суспільстві […]...
- Можливості особистості. Обдарованість, здібності та схильності РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 101. Можливості особистості. Обдарованість, здібності та схильності Освітня мета: сформувати поняття про здібності і обдарованість як індивідуальні психологічні особливості людини; навчити учнів за допомогою тестування визначати свої схильності до певного типу професій. Основні поняття і терміни: обдарованість (загальна і спеціальна), талант, фізичні здібності, […]...
- Здібності і обдарованість Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ § 81. Здібності і обдарованість Здібності і їх розвиток. Різницю в досягненнях людей, які перебувають у тих самих умовах і мають однакову мотивацію досягнення успіху (наприклад спортсменів на олімпіаді або учасників всеукраїнського математичного конкурсу “Кенгуру”), зазвичай пояснюють різним рівнем розвитку їх здібностей. Здібностями називають психофізіологічні властивості людини, від яких залежить […]...
- АНАЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник АНАЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – один із різновидів глибинної психології, створена швейцарським психологом К. Юнгом, учнем З. Фрейда. Метою психічного розвитку людини К. Юнг вважав індивідуалізацію – творчу реалізацію індивідом колективного несвідомого, у якому закарбований досвід попередніх поколінь....
- ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
- Обдарованість і талант – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності 5.3.5 Обдарованість і талант Індивідуальні особливості в здібностях виявляються в тому, до чого особливо здібна людина і як реалізуються в неї здібності. Обдарованість. Нині обдарованість тлумачать як складне і багатозначне поняття. Так, одні вчені обдарованість розглядають як загальні здібності, що зумовлюють широкі можливості людини для різних видів […]...
- ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
- УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник УПРАВЛІННЯ – у психології – свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість і поведінку окремих індивідів або членів групи, колективу, організації з метою підвищення організованості та ефективності їх спільної діяльності. Соціально-психологічне У. передбачає вивчення керівником ціннісних орієнтацій, мотивів та інших індивідуальних відмінностей членів групи і створення умов для гармонійного поєднання суспільних і особистісних […]...
- ГАРМОНІЯ Культурологічний словник ГАРМОНІЯ, гармонійність (від грец. appova – злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженість, цілісність явищ і процесів. 1) В музиці закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні, підпорядкування нормам ладової побудови музики. 2) В широкому “первісному” розумінні – зв’язок, стрункість, домірність. 3) У психології – поєднання індивідуальних чи особистісних позитивних рис. Г. […]...
- Юнг Карл Густав Політологічний словник Юнг Карл Густав (1875 – 1961) – швейцарський психолог і філософ. Закінчив Базельський університет. Стверджував, що у поетів, пророків, містиків, керівників політичних сект, відомих громадських діячів психіка перебуває в такому стані, як і у хворих людей, у яких психіка не витримала навантажень і стався розкол особистості. Вивчав взаємозв’язок свідомого і несвідомого, проблему архетипів. […]...
- ДОНЧЕНКО Олена Андріївна Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОНЧЕНКО Олена Андріївна (9.02.1950) – укр. соціолог, д-р соціол. наук, фахівець з проблем соціальної психології, соціології сусп. верств, менталітету, соціуму. Закінчила Київський держ. ун-тет ім. Т. Г. Шевченка, філос. ф-т, відділення психології. Працювала на наук, роботі в Ін-ті психології, Ін-ті філос., нині – провідний наук, співроб. Ін-ту соціології НАН України. Сфера […]...
- КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
- ПОТРЕБИ. ПОВЕДІНКА. ПСИХІКА – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА ПОТРЕБИ. ПОВЕДІНКА. ПСИХІКА Нормальна життєдіяльність організму можлива лише за умови підтримання постійного складу внутрішнього середовища. Організм безперервно регулює нестачу або надлишок поживних речовин, мінеральних солей та інших сполук. Нестача будь-чого, необхідного для підтримки життя і розвитку, викликає особливий стан організму, який називається потребою. Потреби – це основна […]...
- Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
- СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психічні характеристики поведінки і діяльності людей, включених у соціальні спільності (групи)....
- Гaлyзі психології – ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ Гaлyзі психології Сучасна наукова психологія є досить розмаїтою системою дисциплін і галузей. Просте перелічення вже не задовольняє потреби дослідників. Тому їх доречно класифікувати за певними ознаками. Ю. Л. Трофімов за спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки доцільно виокремлює три великі групи галузей – […]...
- Людина як багатосистемне явище – ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА Категорія особистості в сучасних наукових дослідженнях, соціального прогресу і суспільній свідомості посідає одне з центральних місць. її розкриття дає можливості для цілісного підходу до вияснення сутнісних сил і потенціалу людини, системного аналізу та синтезу її психічних функцій, процесів, станів, властивостей. Проте у психологічній науці не існує єдиного, загальноприйнятого […]...
- ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ОРІЄНТАЦІЯ (франц. orientation, від лат. – схід) – визначення положення у системі просторово-часових координат (природних, соціальних, духовних) щодо певних орієнтирів (предметних, символічних) або напряму (заданого чи бажаного). У психофізіології О. – комплекс цілеспрямованих і узгоджених реакцій у відповідь на раптову зміну ситуації або новий подразник. У психології О. відбувається за допомогою випереджаючого відображення, […]...
- Принципи психології – Методологічні аспекти психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.3. Методологічні аспекти психології Методологія науки – вчення про принципи побудови, методи, форми і способи наукового пізнання. Її роль полягає не тільки в окресленні того, що повинна досліджувати наука, а й у відшуканні найефективніших способів пізнання суті певного кола явищ. Методологія охоплює принципи і закони певної науки, а […]...
- Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
- ЗРІЛІСТЬ Культурологічний словник ЗРІЛІСТЬ (особистості) – сукупний стан високого розвитку фізіологічних, інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних параметрів людини. В генезисі спочатку настає біологічне і фізіологічне дозрівання організму (нині у зв’язку з акселерацію воно дещо зсунулося в бік молодшого віку: для хлопців 14-16 років, для дівчат 1216 років), а потім приходить психічна зрілість як високий показник роботи сенсорних, […]...
- СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
- Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
- СПОКІЙ Культурологічний словник СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної рівноваги, коли знижується інтенсивність життєдіяльності, вгамовується інтелектуальна, вольова й емоційна активність індивіда. С. наступає внаслідок зняття психологічної напруги (можливо шляхом релаксації) або коли обставини, життєва ситуація особистості повністю її задовольняють, відповідають прагненням і уявленням про бажане. Для людини у стані С. властива рівновага активності і реактивості, перевага […]...
- Індивідуалізм Політологічний словник Індивідуалізм – напрям думок, почуттів і бажань, які поціновують життя, статус окремої людини як важливішу, суттєвішу субстанцію, ніж життя груп, великих асоціацій, суспільства. Різновидом І. є етико-політичний І., який розглядає індивіда як самомету, а у щасті, всебічному розвитку особистості вбачає кінцеву мету; при цьому суспільство і держава характеризуються як допоміжні засоби для досягнення […]...
- ЛЮДИНА Культурологічний словник ЛЮДИНА – суспільна істота, продукт і суб’єкт трудової діяльності і культури, вищий ступінь у розвитку живих організмів. Як продукт тривалої еволюції світу, людина є матеріальною, природною істотою. Проблема взаємодії соціального і біологічного в людині є найважливішою в комплексі наук про людину....
- ХАРАКТЕР, ТЕМПЕРАМЕНТ, ОСОБИСТІСТЬ – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА ХАРАКТЕР, ТЕМПЕРАМЕНТ, ОСОБИСТІСТЬ Особистість – це конкретна людина з неповторним поєднанням її фізичних, фізіологічних та психологічних якостей і властивостей. Для формування особистості, її самовиховання, самопізнання і самооцінки надзвичайно важливим є спілкування з людьми, які її оточують, встановлення особистісних контактів. Одна з основних ознак особистості – врівноваженість, що […]...
- Рівність соціальна Рівність соціальна – загальнолюдський, гуманістичний ідеал, згідно з яким безкласовий суспільний лад базується на відсутності соціальних відмінностей між різними верствами і групами населення або на наявності таких відмінностей залежно від кількості та якості праці. P. c. є багатоплановою соціологічною категорією, в якій виділяють економічну, соціальну, правову, політичну, національну та інші форми рівності. Економічна рівність охоплює […]...
- ВУНДТ Культурологічний словник ВУНДТ (Wundt) Вільгельм (16.VIII.1832, Неккарау, Баден – 31.VIII.1920, Гросботен, поблизу Лейпцига) – німецький психолог, фізіолог, філософ, мовознавець. Один з основоположників фізіологічної психології та експериментальної психології. В 1879 р. заснував у Лейпцигу першу у світі лабораторію експериментальної психології (перетворену пізніше на інститут)....
- ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
- ІНФАНТИЛІЗМ Культурологічний словник ІНФАНТИЛІЗМ (від лат. infantilis – дитячий) – затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних сил, властивих дитячому вікові....
- Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних вимірів (всі вони центровані на людині) належне місце займає і філософська антропологія. На думку її засновника М. Шелера (поч. XX ст.), звернення до філософії людини випливає з усвідомлення людиною того, […]...
- Соціалізація особистості – СОЦІАЛІЗАЦІЯ, ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА І ДЕПРИВАЦІЯ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК СОЦІАЛІЗАЦІЯ, ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА І ДЕПРИВАЦІЯ Соціалізація особистості Поняття соціалізації. Процес, коли людина пізнає соціальну організацію суспільства, соціальних відносин, засвоєння соціальних ролей, традиційно називають процесом соціалізації. СОЦІАЛІЗАЦІЯ – процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду (знань, цінностей, соціальної компетентності), що дає йому змогу інтегруватися в суспільство і поводитися там адаптивно. […]...
- БАЗАЛЬНИЙ Культурологічний словник БАЗАЛЬНИЙ (від грец. – основа) – основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У загальній психології – образ, дія, потреба, мотив; у соціальній – особистість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до теоретичних і методологічних засад науки....
- ІМІТАЦІЯ Культурологічний словник ІМІТАЦІЯ (від лат. mitor – наслідую) – у психології – здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини. Окремим людям властиво копіювати звуки (тварин, птахів), точно відтворювати голос відомого актора тощо. На цій здатності розвинувся спеціальний імітаційний жанр естрадного мистецтва. На основі імітації розробляють мову ЕОМ, близьку до природної людської мови. […]...
- СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
- СТИЛЬ Культурологічний словник СТИЛЬ (лат. stilus, букв. – паличка для письма) – 1) Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. 2) У літературі та мистецтві – єдність змісту, образної системи та художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов і властива різним історичним періодам, епохам у розвитку мистецтва. С. художній у вузькому значенні – індивідуальна […]...
- ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно символічний компонент просторово-часової структури життєдіяльності особистості в її соціально-практичних і духовно-психологічних формах, що надає життю глибини і багатомірності. Суб’єктивна П. – духовно-психологічна спрямованість особистості, ідеальна проекція на майбутнє її потреб, […]...
- Поняття волі та її функції – ВОЛЯ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ВОЛЯ Поняття волі та її функції Питання, які стосуються волі, у світовій філософії і психології розв’язували по-різному. У психології часто виокремлюють три головні сфери: інтелектуальну, емоційну, вольову. Вперше раціональну природу волі заперечив А. Шопенгауер. Він трактував волю як темну, несвідому, ірраціональну силу, яка є в основі світу. Така воля (тобто воля до […]...
- СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла справедливості, порядності) виникає почуття вини, гостре емоційно-тривожне переживання невідповідності своїх помислів чи дій суспільне визначеним етичним зразкам бажаної і 260 ідеальної поведінки. С. – рефлексивна емоція, болісне самоусвідомлення […]...