Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та покупцями
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ
Розділ IX.
ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ, ЦІННИХ ПАПЕРІВ І РОЗРАХУНКОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН
9.4. Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та покупцями
Розрахунки з постачальниками та підрядчиками, залежно від того, проводилась попередня оплата чи оплата після отримання продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються за кредитом рахунків грошових коштів та дебетом субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” (авансова оплата) чи 631 ”Розрахунки з вітчизняними
Для розрахунків з покупцями, при попередньо сплачених ними авансах, використовують субрахунок 681 “Розрахунки за авансами одержаними, або 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”, якщо оплата здійснюється після передачі продукції, робіт, послуг.
Слід зазначити, що заборгованість постачальникам має погашатись у строки визначені договором, а в разі, коли у договорі строк не вказаний – за першою вимогою постачальника. Якщо покупець прострочив виконання грошового зобов’язання, він повинен сплатити інфляційні
При розрахунках з покупцями можуть виникати ситуації, коли покупець неспроможний сплатити свою заборгованість, а тому в продавця можуть виникати збитки. Для покриття таких збитків продавець формує резерв сумнівних боргів. Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в П(с)БО 10 “Дебіторська заборгованість”.
Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення ведеться на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів”. За кредитом рахунку 38 відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
– застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
– застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності, який може розраховуватися такими способами:
– визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
– класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
– визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Аналітичний облік на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів” ведеться в розрізі боржників та за строками непогашення дебіторської заборгованості.
Дані про розрахунки з покупцями, постачальниками та руху резерву сумнівних боргів накопичують у журналі-ордері 3 (розділ І Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68)).
Основні проводки, пов’язані з рахунком 38, наведено в табл. 9.3.
Таблиця 9.3.
Основні проводки, пов’язані з рахунком 38
Господарська операція | Дебет | Кредит | Сума |
Нарахований резерв сумнівних боргів | 84 | 38 | 10000 |
944 | 84 | 10000 | |
Суми нарахованого резерву списані на збитки | 791 | 944 | 10000 |
Списано за рахунок резерву сумнівних боргів заборгованість покупця | 38 | 361 | 8000 |
Відображена списана дебіторська заборгованість на позабалансовому рахунку1 | 071 | 8000 | |
Відображено дохід від операційної діяльності при поверненні раніше списаної заборгованості покупця | 311 | 716 | 2000 |
Фінансовий результат | 716 | 791 | 2000 |
Списана відшкодована дебіторська заборгованість із позабалансового рахунку | 071 | 2000 |
По відвантажених товарах чи перерахованих авансах може виникати дебіторська заборгованість, погашення якої можливе лише у судовому порядку, або вона буде списана після закінчення строку позовної давності. При визначенні строку позовної давності слід керуватись Цивільним кодексом України. У ст. 253 п. 1 зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ст. 261 п. 5 ЦКУ). Тобто, перебіг строку давності починається з моменту вимоги повернення боргу.
Алгоритм вирішення таких задач у бухгалтерському обліку наведено у таблицях 9.4-9.6.
Таблиця 9.4.
Дебіторська заборгованість (до закінчення строку позовної давності)
Господарська операція | Дебет | Кредит | Сума | Податкові Розрахунки |
ВД | ВВ | |||
31.03.2005 р. Подано на дебітора матеріали у суд чи до нотаріуса про стягнення боргу після закінчення строку сплати | 1200 | -1000 | ||
Ситуація 1. 30.04.2005 р. Позов не задоволено | ||||
Коригування валового доходу | +1000 | P> | ||
Нарахування пені за З0 днів, виходячи із 120 % облікової ставки НБУ на момент збільшення доходу (250 грн. податку З0 днів 24 : 365 :100)* | 948 | 642 | 5,92 | |
30.05.2005 р. Перерахування пені | 642 | 311 | 4,93 | |
Ситуація 2. 30.04.2005 р. Позов задоволено | ||||
15.05.2005 р. Перераховані кошти боржником | 311 | 361 | 600,00 | +500 |
15.05.2005 р. Залишок заборгованості не надійшов | ||||
16.05.2005 р. Подано на дебітора матеріали у суд чи до нотаріуса про стягнення боргу після закінчення строку сплати | 600,00 |
*Умовно облікова ставка – 20 %. (У 2005-2006 роках пеня, передбачена абзацом п’ятим підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Закону стягується із розрахунку 3-кратного розміру річної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення додаткового податкового зобов’язання).
Таблиця 9.5.
Відображення в обліку дебіторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув2
Господарська операція | Дебет | Кредит | Сума | Податкові Розрахунки | |
ВД | ВВ | ||||
1. Дебіторська заборгованість щодо виданих авансів | |||||
Видано аванс | 371 | 311 | 1200 | 1000 | |
Відображено податковий кредит | 641 | 644 | 200 | ||
2. Після закінчення строку позовної давності | |||||
Списано виданий аванс | 944 | 371 | 1000 | ||
644 | 371 | 200 | |||
Відображено поза балансом списану дебіторську заборгованість | 071 | – | 1200 | ||
3. Дебіторська заборгованість щодо відвантажених товарів (торгова) | |||||
Відвантажено товар | 361 | 702 | 1200 | 1000 | |
Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 200 | ||
Після закінчення строку позовної давності | |||||
Списано суму заборгованості | 38 | 361 | 1200 | -1000 | 1000 |
Відображено списану безнадійну заборгованість на позабалансовому рахунку | 071 | 1200 | |||
Списано заборгованість із позабалансового рахунку через три роки після її визнання безнадійною | 071 | 1200 |
При розрахунках з постачальниками може виникнути також кредиторська заборгованість з авансів отриманих або торгова. Статтею 534 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
– у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання;
– у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
– у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відображення в обліку операцій із списання простроченої кредиторської заборгованості відображено в табл. 9.6.
Таблиця 9.6.
Відображення в обліку кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув
Господарська операція | Дебет | Кредит | Сума | Податкові Розрахунки |
ВД* | ВВ** | |||
1. Кредиторська заборгованість щодо отриманих авансів | ||||
Отримано аванс | 311 | 681 | 1200 | 1000 |
Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ | 643 | 641 | 200 | |
Після закінчення строку позовної давності | ||||
Списано кредиторську заборгованість до складу доходів | 681 | 717 | 1200 | |
Списаний податкове зобов’язання | 717 | 643 | 200 | |
Дохід закрито на фінансовий результат | 717 | 791 | 1000 | |
2. Кредиторська заборгованість щодо отриманих товарів | ||||
Оприбутковано товар*** | 28 | 631 | 1000 | 1000 |
На підставі отриманої податкової накладної відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 200 | |
Після закінчення строку позовної давності | ||||
Списано суму кредиторської заборгованості | 631 | 717 | 1200 | 1000 |
717 | 791 | 1200 |
*Валові доходи.
**Валові витрати.
***Вартість цього товару підлягає перерахунку відповідно до п. 5.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Факторинг – один з ефективних способів підвищення платоспроможності підприємства. Так, підприємство завжди має ризик неотримання коштів за відвантажену продукцію, роботи, послуги. Очікувані суми неотримання звичайно ведуть до збільшення ціни реалізації товарів. Для гарантованого отримання коштів за відвантажену продукцію часто застосовують факторинг. При цьому фактор-фірма (у більшості випадків фактор-фірмою є банк) купує вимоги клієнтів і сплачує за них 70 – 90 % вимог одразу, а залишок 10 – 30 % оплачує коли гроші від клієнта надійдуть у банк. Безумовно, фактор-фірмі такі операції будуть вигідні, якщо за ними вона отримуватиме дохід на рівні відсотків за надані кредити, а тому факторингові операції є платними.
Наприклад, підприємство А відвантажило підприємству Б продукцію на суму 120 тис. грн. Підприємство Б за договором має сплатити підприємству суму заборгованості за поставлену продукцію через 2 місяці. Але підприємству А для здійснення господарської діяльності необхідно мати гроші негайно, а тому воно уклало договір факторингу з банком, згідно з яким банк перераховує підприємству А 90 % заборгованості підприємства Б, а решту коштів перерахує йому після того, як підприємство Б повністю перерахує банку заборгованість підприємству. Плата за послуги банку з факторингу – 5,0 тис. грн.
Проводки з відображення господарських операцій у підприємства А наведені в табл. 9.7.
Таблиця 9.7.
Основні проводки, пов’язані зі здійсненням факторингової операції
Господарська операція | Дебет | Кредит | Сума |
Відпущено продукцію підприємству Б | 361 | 701 | 120 000 |
Відображено податкове зобов’язання з ПДВ | 701 | 641 | 20 000 |
Дохід, за винятком ПДВ, списано на фінансовий результат | 701 | 791 | 100 000 |
Укладено договір факторингу | 06 | 120 000 | |
Переведений борг підприємству А на банк | 377 | 361 | 120 000 |
Отримано кошти з банку за договором факторингу | 311 | 377 | 108 000 |
Списана частина гарантій банку у сумі перерахованих коштів | 06 | 108 000 | |
Отримана від банку залишкова сума коштів за договором | 311 | 377 | 12 000 |
Списана залишкова частина гарантій банку у сумі перерахованих коштів | 06 | 12 000 | |
Відображено заборгованість банку за надані послуги з факторингу | 951 | 684 | 5000 |
Перерахована банку плата за послуги | 684 | 311 | 5000 |
Витрати з послуги банку списано на фінансовий результат | 792 | 951 | 5000 |
Факторинг за суттю є операцією з уступки вимоги. Можлива у практичній діяльності також і уступка (переведення) боргу. Уступка вимоги і переведення боргу регулюються Цивільним кодексом України.
Перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора. Новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переводом боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника.
Уступка вимоги і перевід боргу, засновуються на угоді, укладеній у письмовій формі.
Переведення боргу схематично наведено на рис. 9.1, а бухгалтерські проводки в табл. 9.8.
Рис. 9.1. Схема розрахунків при переведенні боргу
Таблиця 9.8.
Відображення операцій з переведення боргу
Господарська операція | Дебет | Кредит | Сума |
Підприємство А відпустило товар підприємству Б | |||
Відображено дохід від реалізації | 361.1 | 702 | 12 000 |
Відображений ПДВ | 702 | 641 | 2000 |
Сума доходу списана на фінансовий результат | 702 | 641 | 10 000 |
Списана собівартість товару | 902 | 281 | 7000 |
Собівартість товару списана на фінансовий результат | 791 | 902 | 7000 |
Відображено переведення боргу на підприємство С | 361.2 | 361.1 | 12 000 |
Перерахування коштів підприємством С | 311 | 361.2 | 12 000 |
Підприємство Б одержало товар від підприємства А | |||
Отримано товар від підприємства В | 281 | 631.1 | 10 000 |
Відображено ПДВ | 641 | 631.1 | 2000 |
Відображено переведення боргу підприємству Б на підприємство А | 631.1 | 631.2 | 12 000 |
Підприємство Б відпустило товар підприємству С | |||
Відображений дохід від реалізації | 361.1 | 702 | 12 000 |
Відображений ПДВ | 702 | 641 | 2000 |
Сума доходу списана на фінансовий результат | 702 | 641 | 10 000 |
Списана собівартість товару | 902 | 281 | 6000 |
Собівартість товару списана на фінансовий результат | 791 | 902 | 6000 |
Відображено переведення боргу на підприємство С | 631.2 | 361.1 | 12 000 |
Підприємство С одержало товар перерахувало грошові кошти підприємству А в погашення боргу підприємства Б | |||
Отримано товар від підприємства В | 281 | 631.1 | 10 000 |
Відображено ПДВ | 641 | 631.1 | 2000 |
Відображено переведення боргу підприємству Б на підприємство А | 631.1 | 631.2 | 12 000 |
Перерахування коштів підприємству А | 631.2 | 311 | 12 000 |
___________________________________________
1 Списана дебіторська заборгованість повинна обліковуватись на позабалансовому рахунку 3 роки і підприємство повинно вживати заходи до її повернення.
2 Необхідною умовою віднесення сумнівної дебіторської заборгованості до валових витрат є вжиття заходів щодо її повернення (направлення претензії, подання позовної заяви, отримання виконавчого напису нотаріуса).