Обов’язкові резерви банків – засоби комерційних банків та інших кредитних інститутів, які вони зобов’язані зберігати в центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій відповідно до норми обов’язкових ресурсів. Розмір і структура обов’язкових банківських резервів неоднакові в різних країнах і періодично змінюються під впливом господарської кон’юнктури і з урахуванням банківської практики. О. р. б. – один з основних економічних інструментів реалізації грошово-кредитної політики центрального банку, встановлення
нормативу резервних вимог, відкриття резервно-кореспондентського рахунку для кожної кредитної установи, визначення мінімальної величини залишку коштів на цьому рахунку, виходячи зі стану грошового обігу країни. Мета О. р. б. – регулювання масштабів сукупного грошового доходу підвищенням або зниженням нормативу коштів, що резервуються, він є базою для здійснення операцій із рефінансування (облікова політика) й офіційних операцій центрального банку з цінними паперами у банківській системі (операцій на відкритому ринку), оскільки всі розрахунки, пов’язані з отриманням коштів з рефінансування та купівлею
(продажем) центральним банком цінних паперів, здійснюються через резервно-кореспондентський рахунок. Мінімальні резерви – найбільш ліквідні активи, які зобов’язані мати всі кредитні установи або у формі готівкових грошей у касах банків, або у вигляді депозитів у НБУ. Норматив резервних вимог – законодавчо встановлене відсоткове співвідношення суми мінімальних резервів і абсолютних (обсягових) або активних (кредитних вкладів) операцій. Мінімальні резерви виконують дві основні функції: 1) як ліквідні резерви є забезпеченням зобов’язань комерційних банків з депозитів їх клієнтів; 2) мінімальні резерви – інструмент НБУ для регулювання обсягів грошової маси в країні. Змінюючи цей резерв, НБУ регулює масштаби активних операцій комерційних банків (передусім обсяг кредитів), а виходячи з цього і можливості здійснення банками депозитної емісії. Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, НБУ встановив обов’язкові для всіх комерційних банків такі економічні нормативи: 1) мінімальний розмір статутного фонду; 2) платоспроможність банку, співвідношення власних і залучених коштів, яку розраховують на звітну дату, не повинна бути меншою за 1/20; 3) показник ліквідності банку – здатність банку забезпечити своєчасне виконання грошових зобов’язань (значення показника загальної ліквідності не повинно перевищувати 1,0; 4) максимальний ризик на одного позичальника – співвідношення сукупної заборгованості за позичками і власних коштів банку (нормативне значення цього показника не повинно перевищувати 0,25). Розмір резервного фонду комерційного банку для покриття можливих збитків – не менше 25% фактично сплаченого статутного фонду (формується за рахунок щомісячних відрахувань у розмірі не менше 5% прибутку банку після оподаткування і перед нарахуванням дивідендів і переказуванням коштів до інших фондів). Страховий фонд формується для покриття можливих збитків, що виникають внаслідок кредитної діяльності. Його розмір залежить від загальної суми кредитів, наданих банком. Для стандартних кредитів – 2% їх загальної суми, задовільних – 5, граничних – 30, сумнівних – 80, безнадійних – 100%. Резервний фонд зберігається на окремому рахунку в НБУ і використовується лише з його дозволу. Страховий фонд використовується за рішенням правління комерційного банку за погодженням з радою банку.
(
1 votes, average:
5.00 out of 5)
Loading...